Рішення № 90517848, 22.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2020 року м. Київ № 640/11936/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрщеного позовного провадження справу

за позовомОСОБА_1 ДоНаціонального агентства з питань запобігання корупції провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21.01.2019 р. № 112 «Про проведення повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», оформленого протоколом № 5 засідання Національного агентства від 21.01.2019 р.; визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 22.03.2019 р. № 825 «Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»; визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 26.04.2019 р. № 1225 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , суддею Черкаського окружного адміністративного суду», оформленого протоколом № 27, засідання Національного агентства від 26.04.2019 р.; визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 12.06.2019 р. оформлене відповідачем щодо позивача, про що йшлося в листі керівника Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК І.О. Степанова від 27.05.2019 р. № 41-01/44109/19; визнання протиправним та скасування рішення відповідача про затвердження обґрунтованих висновків щодо виявлених ознак правопорушення, за порушення антикорупційного законодавства суб`єктом декларування за 2016 рік; зобов`язання відповідача виключити з Єдиного реєстру: рішення від 21.01.2019 р. № 112 «Про проведення повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», оформленого протоколом № 5 засідання Національного агентства від 21.01.2019 р., рішення від 22.03.2019 р. № 825 «Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», рішення від 26.04.2019 р. № 1225 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , суддею Черкаського окружного адміністративного суду», оформленого протоколом № 27, засідання Національного агентства від 26.04.2019 р., протокол про адміністративне правопорушення від 12.06.2019 р. за результатами проведеної перевірки декларації позивача за 2016 р. (виправленої); зобов`язання відповідача з офіційного сайту НАЗК, розташованого в мережі інтернет за адресою: http://nazk.gov.ua/: рішення від 21.01.2019 р. № 112 «Про проведення повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», оформленого протоколом № 5 засідання Національного агентства від 21.01.2019 р., рішення від 22.03.2019 р. № 825 «Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», рішення від 26.04.2019 р. № 1225 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , суддею Черкаського окружного адміністративного суду», оформленого протоколом № 27, засідання Національного агентства від 26.04.2019 р., протокол про адміністративне правопорушення від 12.06.2019 р. за результатами проведеної перевірки декларації позивача за 2016 р. (виправленої).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2019 р. суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, встановив, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю спірних рішень, оскільки відповідачем проведено перевірку декларації позивача за 2016 рік без вмотивованих підстав для її проведення та з порушенням встановленого строку.

Відповідач у письмовому відзиві на позов вказав на відповідність оскаржуваних рышень вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 призначена на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду згідно указу Президента України від 01.08.2007 р. № 676/2007.

13.02.2017 р. позивачем подано щорічну електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, а 15.02.2017 р. позивачем надано виправлену електронну декларацію.

21.01.2019 р. Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення № 112 «Про проведення повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», оформленого протоколом № 5 засідання Національного агентства від 21.01.2019 р.

Рішенням відповідача від 22.03.2019 р. № 825 «Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», продовжено строк проведення повної декларації позивача з 23.03.2019 року на 30 календарних днів.

У відповідності до згаданих рішень здійснено повну перевірку декларації, поданої позивачем, за 2016 рік, за результатами якої винесено рішення від 26.04.2019 р. № 1225 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , суддею Черкаського окружного адміністративного суду», оформленого протоколом № 27, засідання Національного агентства від 26.04.2019 р., яким вирішено:

1.суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої) зазначив недостовірні відомості стосовно своєї посади, про наявність членів сім`ї, вид та розмір грошового активу, фінансові зобов`язання та видатки, не зазначивши відомості про об`єкти нерухомості, які є зареєстрованим та фактичним місцем проживання, чим не дотримав вимоги пунктів 1, 2, 8-10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»;

у декларації зазначено недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб:

в діях суб`єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел.

3. Наявність конфлікту інтересів не встановлено.

4. Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні.

5. Доручити уповноваженій особі - головному спеціалісту відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя ОСОБА_2 повідомити суб`єкта декларування ОСОБА_1 про прийняте рішення та вжити заходів для створення в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік з достовірними відомостями.

Також, Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення про затвердження обґрунтованих висновків щодо виявлених ознак правопорушення, за порушення антикорупційного законодавства суб`єктом декларування за 2016 рік.

Не погоджуючись із винесеними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини сторін регулюються нормами Закону України «Про запобігання корупції», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі-Закон№ 1700-VII), Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням НАЗК від 10 лютого 2017 року №56 (далі - Порядок №56), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 року за №201/30069, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

За приписами абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 та частини першої, четвертої статті 4 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції. Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

До повноважень Національного агентства належать, окрім іншого, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування (пункт 8 частини першої статті 11 Закону № 1700-VII).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1700-VII Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права, зокрема: одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань (пункт 1); мати безпосередній автоматизований доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуватися державними, у тому числі урядовими, засобами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами. Отримання інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється у порядку та обсязі, визначених спільним наказом Національного агентства та Генерального прокурора (пункт 20; отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону (пункт 6).

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов`язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, протягом десяти робочих днів з дня одержання запиту, а в разі направлення запиту для забезпечення проведення спеціальної перевірки - протягом трьох днів (частин четверта статті 12 Закону №1700-VII).

Згідно з частинами першою-третьою статті 48 Закону № 1700-VII Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.

Відповідно до статті 50 Закону № 1700-VII повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення обов`язкової повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок автоматизованого розподілу обов`язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства.

У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.

Механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону № 1700-VII визначає затверджений рішенням Національного агентства від 10.02.2017 № 56 Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі по тексту - Порядок № 56).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 56 закріплено, що контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами: 1) верховенства права; 2) рівності та гарантування прав і законних інтересів усіх суб`єктів декларування; 3) об`єктивності, неупередженості та безсторонності рішень і дій Національного агентства, уповноважених ним осіб; 4) достовірності і повноти інформації, що використовується Національним агентством, правомірності одержання та використання такої інформації; 5) неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя суб`єкта декларування, окрім як у межах та у спосіб, що передбачені Законом; 6) гарантування права на судовий захист суб`єктів декларування.

Усі передбачені цим Порядком заходи контролю та повної перевірки декларацій повинні відповідати вказаним у цьому пункті принципам.

Вказані у пункті 3 розділу І Порядку № 56 принципи також застосовуються до регулювання відносин контролю та повної перевірки декларацій, визначених Законом та цим Порядком, безпосередньо у разі: 1) відсутності у Законі чи цьому Порядку спеціальних правових норм, що регулюють такі відносини; 2) якщо спеціальні норми, які регулюють такі відносини, суперечать одна одній; 3) можливості різного тлумачення однієї спеціальної норми, яка регулює такі відносини (пункт 4 розділу ІІІ Порядку № 56).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 56 відповідно до Закону Національне агентство проводить щодо декларацій такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

Відповідно до пункт у 1 розділу ІІІ Порядку №56 складовими предмета повної перевірки декларації є: з`ясування достовірності задекларованих відомостей; з`ясування точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів; перевірка на наявність ознак незаконного збагачення.

За приписами пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 56, повна перевірка проводиться на підставах, визначених Законом, у разі, якщо: 1) декларацію подано службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, суб`єктом декларування, який займає посаду, пов`язану з високим рівнем корупційних ризиків; 2) у поданій декларації виявлено невідповідності за результатами логічного та арифметичного контролю; 3) подана суб`єктом декларування декларація містить поле (поля), у якому (яких) суб`єкт декларування обрав позначку «Член сім`ї не надав інформацію» (у випадку, передбаченому частиною сьомою статті 46 Закону); 4) Національне агентство отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Така інформація має стосуватися конкретного суб`єкта декларування та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені; 5) Національне агентство встановило невідповідність рівня життя суб`єкта декларування задекларованим ним майну і доходам за результатами моніторингу способу життя такого суб`єкта декларування.

Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників Підрозділів.

Рішення про проведення перевірки має містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, суб`єкта (суб`єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), та визначену Законом підставу для повної перевірки, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Рішення про проведення перевірки може бути оскаржене в судовому порядку. Оскарження Рішення про проведення перевірки не зупиняє проведення повної перевірки декларації.

Початком здійснення повної перевірки декларації є наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки робочий день. Про початок проведення повної перевірки уповноважена особа Національного агентства не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення повідомляє суб`єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 56).

Національне агентство під час проведення повної перевірки декларації проводить перевірку всіх відомостей, які підлягають декларуванню відповідно до статті 46 Закону (пункт 4 розділу ІІІ Порядку № 56).

Виходячи з наведеного вбачається, що Відповідач наділений відповідними повноваженнями проведення повної перевірки декларацій на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, підлягають декларуванню відповідно до статті 46 Закону.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларації передбачає такі дії: аналіз відомостей про об`єкти декларування (об`єкти нерухомості; об`єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов`язання; видатки та правочини суб`єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб`єкта декларування; членство суб`єкта декларування в об`єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які мають відображатися в декларації; створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу; направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу.

За приписами пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 56 під час повної перевірки декларацій Національне агентство використовує такі джерела інформації: 1) відомості, отримані з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, баз даних іноземних держав, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації; 2) відомості, надані суб`єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей; 3) відомості, що надходять (отримані) від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав; 4) відомості із засобів масової інформації, мережі Інтернет, які стосуються конкретного суб`єкта декларування та містять фактичні дані, що можуть бути перевірені.

При проведенні повної перевірки декларації Національне агентство зобов`язане забезпечити використання лише достовірної інформації, одержаної від суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань, із засобів масової інформації, мережі Інтернет.

Національне агентство зобов`язане забезпечити охорону та захист інформації, яка була ним створена, зібрана, одержана, використана під час повної перевірки декларації.

Згідно з пунктами 7, 9 розділу ІІІ Порядку № 56 у разі необхідності з метою здійснення повної перевірки декларації Національне агентство має право направляти запити про надання документів чи інформації до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань. Зазначені суб`єкти зобов`язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту. Запит оформлюється на офіційному бланку Національного агентства.

Під час здійснення повної перевірки Національне агентство має право вимагати та одержувати лише документи (копії документів) та інформацію щодо відомостей, які відображені суб`єктом декларування у відповідних розділах декларації відповідно до Закону та необхідні для проведення повної перевірки декларації.

Національне агентство має право направляти запити на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації.

Для перевірки інформації про об`єкти декларування, що зазначені у декларації, Національне агентство має право отримувати інформацію з відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, у тому числі після внесення плати за отримання відповідної інформації відповідно до законодавства, якщо така плата вимагається для доступу до інформації.

Правила логічного та арифметичного контролю декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та вагові коефіцієнти зазначених правил, що застосовуються під час здійснення автоматичного логічного та арифметичного контролю декларацій за допомогою засобів програмного забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи проведення логічного і арифметичного контролю декларацій, з метою ранжування декларацій за сумою вагових коефіцієнтів від найвищого до найнижчого, а також встановлення ступеня невідповідності відомостей декларації відомостям реєстрів та баз даних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які можуть містити інформацію про окремі об`єкти декларування регулюються Правилами логічного та арифметичного контролю декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, автоматизованої перевірки цих декларацій та їхніх вагових коефіцієнтів, затвердженими рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 грудня 2018 року №3207.

У пункті 2 вказаних Правил зазначено, що під правилами контролю відомостей (далі - Складова-1) слід розуміти правила, що встановлюють суму вагових коефіцієнтів відповідно до пункту 7 розділу II Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 року № 56, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 року за № 201/30069.

У відповідності до підпунктів 1, 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку №56 логічний та арифметичний контроль декларації, що проводиться автоматично за допомогою ІТС ЛАК ЄДРДО, здійснюється згідно із затвердженими Національним агентством правилами (далі - Правила логічного та арифметичного контролю) та їхніми ваговими коефіцієнтами і містить такі складові: контроль відомостей декларації (далі - Складова-1) - аналіз та порівняння складових інформації, що зазначена в декларації, а також порівняння відомостей, що зазначені в декларації, з відомостями в інших деклараціях цього суб`єкта декларування з метою її ранжування за сумою вагових коефіцієнтів від найвищого до найнижчого, що здійснюється після подання декларації; контроль відповідності відомостей декларації відомостям реєстрів та баз даних (далі - Складова-2) - порівняння відомостей, що зазначені в декларації, з відомостями з реєстрів та баз даних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які можуть містити інформацію про окремі об`єкти декларування (далі - відповідні бази даних), з метою встановлення ступеня невідповідності відомостей декларації відомостям відповідних баз даних, що здійснюється після подання декларації. ІТС ЛАК ЄДРДО за результатами Складової-1 здійснює ранжування декларацій за значенням суми вагових коефіцієнтів від найвищого ступеня до найнижчого.

Згідно з положеннями пункту 7 розділу ІІ Порядку №56 також передбачено, що результати логічного та арифметичного контролю не є підставою для початку повної перевірки декларації, якщо повну перевірку декларації вже проведено Національним агентством.

При цьому, суд зауважує, що абзацом 10 пункту 2 розділу ІІІ Порядку №56 передбачено, що рішення про проведення перевірки з підстави, визначеної у підпункті 4 цього пункту, може бути прийняте без урахування значення суми вагових коефіцієнтів у разі, якщо отримана інформація про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей відповідає сукупності таких ознак:

свідчить про відсутність в декларації відомостей, які підлягають декларуванню відповідно до статті 46 Закону, наявних у реєстрах та базах даних державних органів;

свідчить про зазначення недостовірних відомостей у декларації на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року;

підтверджується відомостями з реєстрів та баз даних державних органів.

В свою чергу, підпунктом 4 пункту 2 Розділу ІІІ Порядку №56 передбачено, що повна перевірка проводиться на підставах, визначених Законом, у разі, якщо Національне агентство отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Така інформація має стосуватися конкретного суб`єкта декларування та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені.

Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дозволяє суду дійти висновку, що рішення про призначення проведення повної перевірки повинно бути належним чином обґрунтоване з посиланням на визначену Законом підставу проведення перевірки.

Проте, суд зауважує, що виявлення у декларації невідповідності за результатами логічного та арифметичного контролю є самостійною підставою для прийняття рішення про проведення її повної перевірки, оскільки наявність сукупності ознак, таких як: відсутність в декларації відомостей, які підлягають декларуванню відповідно до статті 46 Закону, наявних у реєстрах та базах даних державних органів; зазначення недостовірних відомостей у декларації на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року та можливе відображення недостовірних відомостей, що підтверджується відомостями з реєстрів та баз даних державних органів є обов`язковою лише у разі отримання НАЗК від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформації про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Так, зі змісту рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про проведення повної декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 21.01.2019 р. № 112 вбачається, що воно прийнято відповідно до частини 1 статті 8, абзацу 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про запобігання корупції», підпункту 1 абзацу 10 пункту 2 розділу ІІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 року №56, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 року за №201/30069, Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом, ратифікованого Законом України від 08 листопада 2018 року.

Відповідно до додатку до цього рішення повній перевірці підлягає подана позивачем декларація за 2016 рік.

Суд зауважує, що матеріалами справи, а також поясненнями представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та письмовими поясненнями, наданими останнім, підтверджується той факт, що повна перевірка декларації за 2016 рік, поданої позивачем, проводилась саме у зв`язку з виявленням у ній невідповідності за результатами логічного та арифметичного контролю.

В той же час, оскаржуване рішення, як зазначено в ньому, прийняте, у тому числі, відповідно до підпункту 1 абзацу 10 пункту 2 розділу ІІІ Порядку №56, тобто, у зв`язку з отриманням інформації про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, які свідчать про відсутність в декларації відомостей, які підлягають декларуванню відповідно до статті 46 Закону, наявних у реєстрах та базах даних державних органів.

Проте, суд зауважує, що вказана ознака, як самостійна, не може бути підставою для проведення повної перевірки декларації, а має застосовуватись у сукупності з іншими ознаками, зазначеними у абзаці 10 пункту 2 розділу ІІІ Порядку №56 та лише у разі проведення повної перевірки відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку №56, тобто у разі отримання Національним агентством від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформації про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, також така інформація має стосуватися конкретного суб`єкта декларування та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені.

Натомість, оскаржуване рішення від 21.01.2019 р. № 112 не містить відомостей щодо отримання Національним агентством від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформації про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, а також відомостей, що така інформація стосується конкретного суб`єкта декларування та містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, тобто, рішення не містить конкретних меж проведення повної перевірки декларації, зокрема, не зазначено, яка сама інформація підлягає перевірці й відсутні посилання на нові докази, отримані відповідачем, які останній має намір перевірити, зокрема, стосовно декларації за 2016 рік, поданої позивачем.

Також, суд зазначає, що абзацами 1, 2 пункту 10 розділу ІІІ Порядку №56 передбачено, що у разі виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство направляє відповідному суб`єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів. Такий лист повинен містити посилання на конкретні відомості у декларації, щодо яких пропонується надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів, а також відомості про підстави проведення перевірки декларації та таких конкретних відомостей. Такий лист може містити конкретні запитання Національного агентства щодо відомостей, зазначених у декларації.

Так, з наданої суду копії листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.03.2019 р. № 41-01/18574/19 вбачається, що НАЗК просить позивача надати пояснення та/або копії підтвердних документів щодо даних, зазначених в спірній декларації.

При цьому, у вказаному листі також зазначено, що НАЗК, направляючи цей лист, керувалось, у тому числі, пунктами 1, 9 частини 1 статті 12, частиною 2 статті 13 Закону України «Про запобігання корупції», та у зв`язку з проведенням повної перевірки декларації відповідно до статті 50 Закону й Порядку №56 просило надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів.

Суд зауважує, що вказаний лист відповідача не містить в собі взагалі будь-яких посилань щодо відомостей про підстави проведення перевірки декларації та таких конкретних відомостей, зокрема, у вказаному листі не зазначено конкретну підставу (невідповідність відомостей за результатами логічного та арифметичного контролю або отримання від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформації про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей) для проведення перевірки, що свідчить про порушення відповідачем вимог абзаців пункту 10 розділу ІІІ Порядку №56 при направленні позивачу вказаного листа про надання пояснень.

Таким чином, за обставин відсутності у рішенні суб`єкта владних повноважень посилань на передбачені Законом підстави проведення, в даному випадку повної перевірки декларації за 2016 рік, поданої позивачем, таке рішення суб`єкта владних повноважень не є обґрунтованим. Відповідно, таке рішення суб`єкта владних повноважень не може вважатись правомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність рішення відповідача від 21.01.2019 р. № 112 «Про проведення повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», оформленого протоколом № 5 засідання Національного агентства від 21.01.2019 р. та рішення відповідача від 22.03.2019 р. № 825 «Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» на наявності правових підстав для їх скасування.

В свою чергу суд наголошує, що важливість дотримання і неухильного виконання етапів процедури, зокрема, прийняття за її наслідками відповідного рішення, безпосередньо пов`язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.

У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань; 2) суб`єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.

За приписами пункту 13 розділу ІІІ Порядку № 56 перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється у таких випадках: 1) звернення до суду з метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - підприємця; 2) направлення запиту на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації.

У зазначених випадках перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється з дня відкриття судом провадження у справі (направлення відповідного запиту) до дня набрання законної сили рішенням суду (отримання відповіді на зазначений запит).

Зупинення перебігу строку повної перевірки декларації можливе в межах строків, визначених абзацами першим та другим пункту 14 цього розділу.

Судом встановлено, що проведення перевірки декларації позивача за 2016 рік розпочато згідно рішення № 112 «Про проведення повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», оформленого протоколом № 5 засідання Національного агентства від 21.01.2019 р.

При цьому, початок перевірки обраховується на наступний день, за днем прийняття рішення про початок проведення перевірки, тобто, початком повної перевірки декларацій слід вважати 22.01.2019 р., рішенням Національного агентства з питань запобіганні корупції від 22.03.2019 р. № 825 було продовжено строк проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік строком на 30 днів, що свідчить про те, що кінцевим строком для проведення перевірки є 21.04.2019 р. включно.

Однак, оскаржуване рішення № 1225 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , суддею Черкаського окружного адміністративного суду», Національним агентством прийнято 26.04.2019 р., тобто поза межами граничного 90-денного строку, встановленого для проведення повної перевірки.

Так, суд звертає увагу, що визначені пунктом 14 розділу ІІІ Порядку № 56 строки проведення повної перевірки декларації у взаємозв`язку з положеннями пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 56, мають бути реалізовані, шляхом проведення в їх межах усіх передбачених повною перевіркою декларації дій, у тому числі, прийняттям остаточного рішення за результатами здійснення такої повної перевірки декларації. Таким чином, проведення Національним агентством перевірки декларації передбачає встановлену Порядком правову процедуру, яка визначає чітко визначену послідовність дій, результатом якої є обов`язкове прийняття рішення про проведення перевірки декларацій (декларації).

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура повної перевірки декларацій особи Національним агентством встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Визначена цим Порядком №56 правова процедура проведення повної перевірки декларацій особи встановлює межі вчинення повноважень Національного агентства щодо проведення ним такої перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Усі передбачені цим порядком заходи контролю та повної перевірки декларацій повинні відповідати вказаним у пункті 3 Порядку №56 принципам, пріоритетне місце серед яких займає принцип верховенства права (підпункт 1 пункту 3 Порядку №56).

Суд звертає увагу, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Правова процедура проведення Національним агентством контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментара до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року).

Таким чином, позивач, з урахуванням положень Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку №56 проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена відповідно до встановленої правової процедури, яка визначає чітку послідовність дій проведення повної перевірки декларації особи із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №826/13000/18 (адміністративне провадження №К/9901/14431/19).

Разом з тим, суд зазначає, що допущення державним органом процедурних порушень під час перевірки, зокрема, щодо строку прийняття рішення, нівелює її правові наслідки.

Таким чином, враховуючи строки, чітко визначені діючим законодавством для проведення повних перевірок декларацій та прийняття рішення за результатами таких перевірок, оскаржуване позивачем спірне рішення від 26.04.2019 р. № 1225 прийняте відповідачем поза межами такого строку, отже суд вважає, що таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність спірного рішення відповідача від 26.04.2019 р. № 1225 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , суддею Черкаського окружного адміністративного суду», оформленого протоколом № 27, засідання Національного агентства від 26.04.2019 р. та наявності правових підстав для його скасування.

При цьому, суд вважає за можливим зобов`язання відповідача виключити з Єдиного реєстру та з офіційного сайту НАЗК, розташованого в мережі інтернет за адресою: http://nazk.gov.ua/: рішення від 21.01.2019 р. № 112 «Про проведення повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», оформленого протоколом № 5 засідання Національного агентства від 21.01.2019 р., рішення відповідача від 22.03.2019 р. № 825 «Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та рішення від 26.04.2019 р. № 1225 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , суддею Черкаського окружного адміністративного суду», оформленого протоколом № 27, засідання Національного агентства від 26.04.2019 р., оскільки чинне законодавство України не передбачає права та не містить обов`язку НАЗК розміщувати рішення про результати здійснення повної перевірки декларацій на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Разом з цим, необґрунтованими є позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 12.06.2019 р. оформлене відповідачем щодо позивача, про що йшлося в листі керівника Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК І.О. Степанова від 27.05.2019 р. № 41-01/44109/19, оскільки матеріали справи не містять доказів винесення спірного протоколу; більше того, відповідачем у відзиві на позов зазначено про сплив строків притягнення позивача до відповідальності, у зв`язку із чим протокол про адміністративне правопорушення не приймався.

Аналогічно необґрунтованою є позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження обґрунтованих висновків щодо виявлених ознак правопорушення, за порушення антикорупційного законодавства суб`єктом декларування за 2016 рік, оскільки матеріали справи не містять доказів винесення спірного рішення, а відповідачем, у свою чергу, зазначено про не прийняття відповідного рішення.

Враховуючи, що спірні рішення відповідачем не приймались, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог про зобов`язання відповідача виключити їх з Єдиного реєстру та з офіційного сайту НАЗК, розташованого в мережі інтернет за адресою: http://nazk.gov.ua/.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача в частині. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

У відповідності до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.01.2019 р. № 112 «Про проведення повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», оформленого протоколом № 5 засідання Національного агентства від 21.01.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.03.2019 р. № 825 «Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 26.04.2019 р. № 1225 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , суддею Черкаського окружного адміністративного суду», оформленого протоколом № 27, засідання Національного агентства від 26.04.2019 р.

Зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції виключити з Єдиного реєстру та з офіційного сайту НАЗК, розташованого в мережі інтернет за адресою: http://nazk.gov.ua/: рішення від 21.01.2019 р. № 112 «Про проведення повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», оформленого протоколом № 5 засідання Національного агентства від 21.01.2019 р., рішення відповідача від 22.03.2019 р. № 825 «Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та рішення від 26.04.2019 р. № 1225 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , суддею Черкаського окружного адміністративного суду», оформленого протоколом № 27, засідання Національного агентства від 26.04.2019 р.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 2 305,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 28; код ЄДРПОУ 40381452).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко