Ухвала суду № 90517481, 22.07.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 липня 2020 року м. Чернігів Справа № 742/1494/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора капітана поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Литовченка Сергія Анатолійовича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області як адміністративного, з позовом до інспектора капітана поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Литовченка Сергія Анатолійовича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому просить:

- визнати дії інспектора капітана поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Литовченка Сергія Анатолійовича з приводу винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2628661 від 03.06.2020, протиправними;

- скасувати постанову інспектора капітана поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Литовченка Сергія Анатолійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2628661 від 03.06.2020 як незаконну, звільнивши його від сплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Павлова В.Г. від 18.06.2020 вищевказану справу передано за підсудністю на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали, підставою для такої процесуальної дії стало те, що ОСОБА_1 у позовній заяві об`єднано декілька позовних вимог, частина з яких предметно підсудна окружному адміністративному суду і не може бути розглянута місцевим загальним судом.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями від 20.07.2020 справу №742/1494/20 передано на розгляд судді Бородавкіній С.В.

Частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У свою чергу, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. У частині другій цієї статті зазначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Суд звертає увагу, що правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів надають можливість на підставі предмета спору та суб`єктного складу сторін встановити адміністративний суд за першою інстанцією, який розглядатиме справу. Це кореспондується з принципами «res judicata», юридичної визначеності з огляду на практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Мушта проти України»; §§ 47, 52 рішення у справі «Пономарьов проти України»).

У параграфі 2 глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує складену відповідачем постанову серії ЕАМ №2628661 від 03.06.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення-штрафу в розмірі 255,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Таким чином, предметом спору є рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, що застосоване до позивача на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, спір, що виник між сторонами, належить до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного.

При цьому, щодо наявного в ухвалі Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11.06.2020 посилання на положення частини третьої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд зазначає таке.

По-перше, зі змісту вказаної ухвали місцевого загального суду неможливо встановити, яку саме із позовних вимог ОСОБА_1 Прилуцьким міськрайонним судом віднесено до предметної підсудності Чернігівського окружного адміністративного суду.

По-друге, як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 вважає протиправними дії відповідача щодо складення постанови серії ЕАМ №2628661 від 03.06.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення, у зв`язку із чим просить визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову. При цьому, протиправність дій відповідача щодо винесення спірної постанови позивач обґрунтовує порушенням процедури, встановленої саме КУпАП. Тобто заявлені позовні вимоги є пов`язаними і підпадають під критерії визначення підсудності, визначені статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України (а саме: справа з приводу рішень, дій суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності).

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із системного аналізу змісту статей 20, 286 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку, що законодавець виключає можливість розгляду окружними адміністративними судами справ щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, що приймаються чи здійснюються на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, розгляд та вирішення заявлених ОСОБА_1 вимог має відбуватися місцевим загальним судом як адміністративним, зокрема, Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

При отриманні матеріалів справи судом встановлено, що спір у цій справі предметно непідсудний Чернігівському окружному адміністративному суду, тому, з урахуванням вимог статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України та застосовуючи аналогію процесуального права, справу №742/1494/20 має бути передано до місцевого загального суду як адміністративного, а саме: до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, задля дотриманням правил територіальної та предметної підсудності.

При цьому, суд звертає увагу, що розгляд цієї справи Чернігівським окружним адміністративним судом по суті, в силу вимог частини першої статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України, незалежно від змісту прийнятого рішення суду, призведе до порушення прав учасників справи, оскільки порушення правил предметної юрисдикції (підсудності) є безумовною підставою для скасування рішення суду із закриттям провадження.

Відповідно до частини першої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

На підставі наведеного та керуючись статтями 20, 29, 171, 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора капітана поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Литовченка Сергія Анатолійовича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передати за підсудністю до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області (вул. Котляревського, 62, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500).

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану ухвалу.

Повний текст ухвали складено 22.07.2020.

Суддя С.В. Бородавкіна