Ухвала суду № 90517482, 22.07.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 липня 2020 року Чернігів Справа № 620/2718/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовомАкціонерного товариство "Чернігівобленерго"доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послугпровизнання протиправними та скасування пунктів 1, 3 в частині та пункту 4 постанови, У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (надалі - АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», позивач) звернулось до суду із позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП, відповідач), у якій просить визнати протиправними та скасувати пункт 1; пункт 3 в частині встановлення (перегляду) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тарифу на розподіл електричної енергії AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» шляхом його зменшення на суму 63 153,45 тис. грн (без ПДВ), та пункт 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1308 від 09.07.2020 «Про накладення штрафу на AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Разом із позовною заявою на адресу суду від АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії пункту 1 постанови №1308 від 09.07.2020 «Про накладення штрафу на AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання»;

- заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вчиняти будь-які дії щодо: включення до порядку денного засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та подальшого розгляду проекту постанови «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 грудня 2019 року № 2693» щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" шляхом його зміни в бік зменшення на суму 63153,45 тис. грн (без ПДВ).

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду. Так, позивач зазначив, що на виконання постанови №1308 Департаментом із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП підготовлено проект відповідного рішення та на засіданні НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання, 15 липня 2020 року схвалено проект постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2693» (щодо перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії). Зазначеним проектом постанови передбачено встановлення нових зменшених тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на рівні: для І класу напруги - 180,75 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість); для II класу напруги - 925,24 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість). Також вказаним проектом постанови планується викласти у новій редакції структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», в якій врахувати коригування витрат відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 09.07.2020 № 1308 в бік зменшення на суму 63 153,45 тис. грн (без урахування податку на додану вартість) (з розрахунку на 16 місяців: -47 365,09 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Прийняття НКРЕКП рішення на виконання п. 3 Постанови №1308 від 09.07.2020 та здійснення відповідних заходів державного регулювання до набрання законної сили рішенням суду у справі, у межах якої оскаржується постанова №1308 від 09.07.2020 «Про накладення штрафу на AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Адже, у такому випадку, за наслідками розгляду буде прийняте відповідне рішення, яке матиме істотні наслідки для позивача, у вигляді коригування тарифів на послуги з електричної енергії. Зокрема, виходячи зі змісту оскаржуваної постанови НКРЕКП, вбачається, що остання спрямована на коригування витрат відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 09.07.2020 № 1308 в бік зменшення на суму 63 153,45 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), що матиме наслідком складний фінансовий стан для позивача як єдиного ліцензіату з розподілу електричної енергії у Чернігівській області, які неможливо буде компенсувати навіть у випадку прийняття судом рішення на його користь, недовиконання на цю суму Інвестиційної програми на 2020 рік, що в подальшому може стати підставою для застосування до позивача нових санкцій з боку НКРЕКП.

У свою чергу, встановлення заборони НКРЕКП вчиняти будь-які дії щодо: включення до порядку денного засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та подальшого розгляду проекту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 грудня 2019 року № 2693", до вирішення по суті позовних вимог, дозволить здійснити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО».

Щодо зупинення п. 1 оскаржуваної постанови позивач зазначив, що частиною 5 ст. 22 Закону України «Про НКРЕКП» встановлено, що суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Наведене свідчить, що у разі відмови AT «ЧЕРІГІВОБЛЕНЕРГО» від добровільного виконання постанови про накладення штрафу у зв`язку з її оскарженням до суду, Товариству, після спливу 30-денного строку з дня одержання такої постанови, буде нараховуватися пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу, що у гривневому еквіваленті становить 25 500,00 грн в день, що у подальшому може мати наслідком можливість звернення відповідача із вимогою про стягнення нарахованих грошових коштів ще до прийняття остаточного рішення по справі щодо оскарження постанови НКРЕКП від 09.07.2020 №1308.

Звернення AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» із позовом до суду про оскарження постанови НКРЕКП від 09.07.2020 №1308 Про накладення штрафу на AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов не зупиняє її дію, а розгляд справи у суді буде тривати більше ніж 30 днів, а отже, у випадку звернення відповідача з вимогами про стягнення штрафних санкцій, AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» буде змушено його сплатити до вирішення питання про законність постанови.

Окрім зазначеного, позивач вказує, що у випадку стягнення відповідачем з AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» суми штрафу та пені, зворотній механізм повернення бюджетних коштів буде надскладним, а виконання AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» постанови до вирішення питання про її законність та обґрунтованість може призвести до істотних складнощів та неефективності поновлення порушених прав, за захистом яких Товариство звернулося з позовом до суду.

Повернення коштів з Державного Бюджету, також буде неможливим з урахуванням того, що 13.04.2020 було прийнято ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», частиною 2 розділу II Прикінцевих положень якого встановлено, що тимчасово, з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2021 року, не застосовується частина перша статті 25 Бюджетного кодексу України.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України, казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, на думку позивача, навіть за умови, що оскаржувана Постанова відповідача буде скасована судом, а відповідач вже стягне штраф та пеню з AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», свої кошти Товариство щонайменше до 01.01.2021 отримати не зможе.

Визначаючись щодо обґрунтованості заяви про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд зазначає, що при дослідженні вказаної заяви про забезпечення позову у даній справі, вимоги передбачені ст. 152 КАС України заявником (позивачем) дотримано.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною 3 ст. ст. 151 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; 6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку); 7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Із системного аналізу вимог наведених норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть ускладнити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Законодавець встановив вичерпні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема, такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06 березня 2008 року надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведеного видно, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, суд зважає на Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує, що постановою № 1308 від 09.07.2020 НКРЕКП постановила:

1. Накласти на AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» штраф в сумі 1 700 000,00 грн. (один мільйон сімсот тисяч гривень) за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, які затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470;

2. Відповідно до п.1 ч.1 та п.1 ч.2 ст.17 ЗУ «Про НКРЕКП», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язати AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» у термін до 01.10.2020 ввести в експлуатацію невиконаний відповідно до вимог п. 4.2. глави 4 Порядку №955, захід Інвестиційної програми AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» на 2019 рік «Будівництво ПЛ 35 кВ «Замглай-Олешня» в Ріпкинському районі Чернігівської області», про що у термін до 15.10.2020 повідомити НКРЕКП та сектор НКРЕКП у Чернігівській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів;

3. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13, ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» шляхом його зміни в бік зменшення на вартість невиконаних відповідно до вимог п. 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 №955 (далі по тексту -Порядок №955), об`єктів розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік, затвердженої постановою НКРЕКП від 18.07.2019 №1541, на суму 63 153,45 тис. грн (без ПДВ);

4. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про НКРЕКП» при наступному встановленні (перегляді) тарифу на розподіл електричної енергії AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» опрацювати питання щодо застосування до ліцензіата положень п. 7.15 глави 7 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175, за надання до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності, факт якої підтверджено Актом, складеним за результатами проведення позапланового виїзного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії від 15.06.2020 №183.

Частиною 5 ст. 22 Закону України «Про НКРЕКП» встановлено, що суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Наведене свідчить, що у разі відмови AT «ЧЕРІГІВОБЛЕНЕРГО» від добровільного виконання постанови про накладення штрафу у зв`язку з її оскарженням до суду, Товариству, після спливу 30-денного строку з дня одержання такої постанови, буде нараховуватися пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу, що у гривневому еквіваленті становить 25 500,00 грн в день, що у подальшому може мати наслідком можливість звернення відповідача із вимогою про стягнення нарахованих грошових коштів ще до прийняття остаточного рішення у справі щодо оскарження постанови НКРЕКП від 09.07.2020 №1308.

Суд зауважує, що звернення AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» із позовом до суду про оскарження постанови НКРЕКП від 09.07.2020 №1308 Про накладення штрафу на AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов не зупиняє її дію, а отже, у випадку звернення відповідача з вимогами про стягнення штрафних санкцій, AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» буде змушено його сплатити до вирішення питання про законність постанови.

Окрім вказаного, слід також зазначити, що у випадку стягнення відповідачем з AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» суми штрафу та пені, зворотній механізм повернення бюджетних коштів буде надскладним, а виконання AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» постанови до вирішення питання про її законність та обґрунтованість може призвести до істотних складнощів та неефективності поновлення порушених прав, за захистом яких Товариство звернулося з позовом до суду.

Також, з наданих позивачем доказів суд встановив, що на виконання пункту 3 постанови № 1308 від 09.07.2020 Департаментом із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП підготовлено проект відповідного рішення та на засіданні НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання, 15 липня 2020 року схвалено проєкт постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2693» (щодо перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії). Зазначеним проєктом постанови передбачено встановлення нових зменшених тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на рівні: для І класу напруги - 180,75 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість); для II класу напруги - 925,24 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість). Також вказаним проектом постанови планується викласти у новій редакції структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», в якій врахувати коригування витрат відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 09.07.2020 № 1308 в бік зменшення на суму 63 153,45 тис. грн (без урахування податку на додану вартість) (з розрахунку на 16 місяців: -47 365,09 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

На виконання вимог Порядку проведення відкритого обговорення проєктів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866, НКРЕКП повідомлено щодо проведення відкритого обговорення проєкту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2693» (щодо перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО»).

Відповідно до ч. 3 статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора не підлягають погодженню органами державної влади, крім випадків, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.

У свою чергу, прийняття НКРЕКП рішення на підставі проєкта постанови та здійснення відповідних заходів державного регулювання до набрання законної сили рішенням суду у справі, у межах якої оскаржується постанова № 1308 від 09.07.2020, на думку суду, може істотно ускладнити та/або унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Адже, у такому випадку, за наслідками розгляду буде прийняте відповідне рішення, яке матиме істотні наслідки для позивача коригування тарифів на послуги з електричної енергії. Зокрема, виходячи зі змісту проєкта постанови НКРЕКП, вбачається, що останній спрямований на коригування витрат відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 09.07.2020 № 1308 в бік зменшення на суму 63153,45 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), що матиме наслідком складний фінансовий стан для позивача як єдиного ліцензіату з розподілу електричної енергії у Чернігівській області, які неможливо буде компенсувати навіть у випадку прийняття судом рішення на його користь, недовиконання на цю суму Інвестиційної програми на 2020 рік, що в подальшому може стати підставою для застосування до позивача нових санкцій.

У свою чергу, встановлення заборони НКРЕКП вчиняти будь-які дії щодо: включення до порядку денного засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та подальшого розгляду проекту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 грудня 2019 року № 2693", до вирішення по суті позовних вимог, дозволить здійснити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, а застосування таких заходів не надає жодній зі сторін привілеїв та не створює перепон, а, фактично, «заморожує» правовідносини, до розгляду спору по суті. Заборона щодо забезпечення позову таким шляхом відповідно до положень КАС України відсутня.

Суд звертає увагу, що такі заходи не є формою втручання у дискреційні повноваження НКРЕКП, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості. Суд не надає оцінки відповідним діям регулятора, адже це входить до предмета доказування під час розгляду спору виключно по суті, а констатує лише існування реальної, а не абстрактної загрози правам та інтересам суб`єкта господарювання, що може спричинити негативні наслідки, які є значущими, у порівнянні з тимчасовою судовою забороною включати до порядку денного та розглядати питання.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що заявником були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення позову.

Суд також враховує, що Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовчу діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» вказав, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із співмірності та відповідності таких заходів позовним вимогам, суд вважає, що заява АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 151, 153, 154, 156, 229, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» про забезпечення позову задовольнити.

До набрання законної сили рішення, ухваленого за результатами судового розгляду цієї адміністративної справи по суті, вжити заходи забезпечення позову Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (код ЄДРПОУ 39369133, 03057, м Київ, вул. Смоленська, 19) про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.07.2020 №1308 «Про накладення штрафу на AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» шляхом:

- зупинення дії пункту 1 постанови №1308 від 09.07.2020 «Про накладення штрафу на AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання»;

- заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вчиняти будь-які дії щодо: включення до порядку денного засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та подальшого розгляду проєкту постанови «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 грудня 2019 року № 2693».

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Ю.О. Скалозуб