
Справа № 420/4238/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріальто Резіденс” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ріальто Резіденс” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 29.04.2020р. №0000630402 в частині зменшення бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю “Ріальто Резіденс” податку на додану вартість на 41095,91 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 10 273,98 грн.
Ухвалою суду від 25.05.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначив, що не погоджується із оскарженим податковим повідомленням-рішенням №0000630402 в частині зменшення бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю “Ріальто Резіденс” податку на додану вартість на 41095,91 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 10 273,98 грн. Так, позивач вказав, що за наслідками розгляду заперечення ТОВ «Ріальто Резіденс» в.о. заступника начальника ТУ ДПС в Одеській області Балануца О.О. постановив податкове повідомлення- рішення від 29 квітня 2020 року №0000630402 та не зважаючи на прибуття уповноваженого представника ТОВ «Ріальто Резіденс» в місце та час розгляду заперечення, відповідачем не було розглянуто наданих разом з запереченням документів, не проаналізовано доводів останнього та фактично контролюючим органом було зведено процедуру розгляду заперечень щодо акту до умовної формальності, метою якої жодним чином не можна вважати встановлення об`єктивної істини шляхом неупередженого розгляду наданих доказів. Позивач зазначив, що ним виконано приписи Податкового кодексу України, а доходи, витрати тощо, пов`язані з визначенням об`єктів оподаткування/податкових зобов`язань підтверджуються наданими до позовної заяви первинними документами. Поряд з цим, як зазначив позивач, з урахуванням положень п. 198.6. ст. 198 ПК України, слід дійти висновку, що надані товариством копії податкових накладних та витягів з Єдиного реєстру податкових накладних підтверджують своєчасність реєстрації таких накладних, і зазначене обумовлює наявність підстав у ТОВ «Ріальто Резіденс» для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У зв`язку з викладеним та посилаючись на те, що додані до позовної заяви докази повністю підтверджують розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, позивач вважає, що висновок контролюючого органу щодо завищення ТОВ «Ріальто Резіденс» суми бюджетного відшкодування є безпідставним, хибним та базується виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
19.06.2020р. до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується з вимогами позивача та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Так, відповідач вказав, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ "РІАЛЬТО РЕЗІДЕНС" вимог Кодексу в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2020 року, а саме: порушення п.44.1. 44.6 статті 44, п.201.1 ст.201. п.198.6. ст.198, абзацу б) п.200.4 ст.200, п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України завищено суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2020 року) у розмірі 129 425 грн. та в порушення абзацу п. 200.1. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 )у розмірі 674 706 грн. Відповідач зазначив, що за результатами заперечень позивача та доданих до них документів було встановлено, що: -включення до розрахунку сум бюджетного відшкодування сум ПДВ по постачальникам товарів (робіт, послуг, тощо), по яким відсутні зареєстровані податкові накладні, та не може бути підставою для включення до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2020 року на суму ПДВ 14 930,87 грн.; - сум передплат постачальникам товарів (робіт, послуг, тощо), по яким фактична поставка товарів, робіт, послуг, тощо станом на 31.12.2019 р. не здійснена на загальну суму ПДВ 229 517,26 грн.; сум ПДВ по яким відсутня фактична сплата за придбанні товари/послуги та не надані відповідні первинні документи на загальну суму ПДВ 40 095,91 грн.; сум ПДВ, по яким відсутні залишки придбаних товарів та від`ємне значення у зв`язку з нарахуванням податкових зобов`язань у зв`язку з нарахуванням податкових зобов`язань по оренді офісних та складських приміщень, плати за паркування, використання місць загального користування, сервісного (експлуатаційного) платежу, компенсації комунальних послуг на загальну суму ПДВ 5189 586,96 грн. У зв`язку з викладеним, посилаючись на положення Податкового кодексу України, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог товариства у повному обсязі.
13.07.2020р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріальто Резіденс” надійшла відповідь на відзив у якій товариство зазначило, що відповідачем було необґрунтовано та протиправно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, зроблено нічим не обгрунтоване припущення про ніби-то неоплату придбаних товарів/послуг та ненадання первинних документів за операціями. Так, відповідач вказав, що відповідач наводить необгрунтовані заперечення щодо обставин, які взагалі не підлягають встановленню та дослідженню в рамках провадження по справі №420/4238/20 та, що відповідачем ненадано жодних доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Ріальто Резіденс» права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, та/чи про ненадання ГУ ДПС у Одеській області первинних документів для підтвердження фактичної сплати за придбані товари/послуги податку на додану вартість на загальну суму, що становить 40 095,91 грн. У зв`язку з викладеним та наголошуючи на тому, що позивачем надано як відповідачу так і до суду відповідні первинні документи, вважає висновок контролюючого органу щодо завищення ТОВ «Ріальто Резіденс» суми бюджетного відшкодування є безпідставним та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
У період з 23.03.2020р. по 27.03.2020р. Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ріальто Резіденс» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за січень 2020 року, за результатами якої складено акт №387/15-32-04-02/36554175 від 03.04.2020р.(а.с.19-42)
У ході перевірки було встановлено порушення ТОВ «Ріальто Резіденс»:
- п.44.1. 44.6 статті 44, п.201.1 ст.201. п.198.6. ст.198, абзацу б) п.200.4 ст.200, п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, а саме завищено суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2020 року) у розмірі 129 425 грн.;
- в порушення абзацу п. 200.1. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 )у розмірі 674 706 грн.
ТОВ «Ріальто Резіденс», не погоджуючись із встановленим поршенням п.44.1. 44.6 статті 44, п.201.1 ст.201. п.198.6. ст.198, абзацу б) п.200.4 ст.200, п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України , звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області із запереченнями до акту №387/15-32-04-02/36554175 від 03.04.2020р. із додатками на 419 аркушах(а.с.43-57).
Податковим повідомленням -рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 29.04.2020р. №0000630402, на підставі акта перевірки №387/15-32-04-02/36554175 від 03.04.2020р. та висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки від 28.04.2020 №78/15-32-04-02, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 55 027,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13 757,00грн.(а.с.17).
Позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 29.04.2020р. №0000630402 в частині зменшення бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю “Ріальто Резіденс” податку на додану вартість на 41095,91 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 10 273,98 грн., звернувся до суду із цим позовом.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.6 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно із п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Положеннями п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підпунктом 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Згідно із п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За нормами Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-ХІV від 16.07.1999р. бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України №996-ХІУ, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору.
Судом встановлено, що 20.06.2018р. між ТОВ «Ріальто Резіденс» та ТОВ «Техноком -Сервіс» укладено договір поставки, згідно п.1.1. якого постачальник зобов`язаний в порядку та в строки, визначені вказаним договором передати у власність замовника обладнання, визначеного п.1.2 вказаного договору, а замованик зобов`язаний прийняти та сплатити поставлене обладнання(а.с.58-62).
На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано: специфікації, рахунки-фактури, платіжні доручення, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт та відповідні податкові накладні №7 від 22.10.2019р. на загальну суму 62251,45 грн.( податок на додану вартість -10375,24 грн.(а.с.74), №8 від 22.10.2019р. на загальну суму 16074,52грн.( податок на додану вартість - 2679,09грн.(а.с.81), №9 від 22.10.2019р. на загальну суму 20503,08грн.( податок на додану вартість -3417,18грн.(а.с.87)
Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №9369 (а.с.75), вказані податкові накладні від 22.10.2019р. зареєстровані продавцем у вказаному Реєстрі 15.11.2019р.
Щодо податкової накладної №27390 від 16 жовтня 2019 року на загальну суму 93 601,50 грн. (у томі числі податок на додану вартість - 15600,25 грн.)(а.с.92), з матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що ТОВ «Ріальто Резіденс» було сплачено за будівельні матеріали постачальнику(ТОВ`Хілті (Україна) ЛТД») 93601,50грн. згідно рахунка – фактури №220231 від 15 жовтня 2019 року(а.с.88).
На підтвердження зазначеного позивачем надано також: видаткові накладні №228049 від 05.11.2019р., №225503 від 17.10.2019р.(а.с.89-90), платіжне доручення №166 від 16.10.2019р.(а.с.91) та виписка по рахунку ТОВ «Ріальто Резіденс»(а.с.95-96).
Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №9290 (а.с.93-94), податкова накладна №27390 від 16 жовтня 2019 року зареєстрована продавцем у вказаному Реєстрі 29.10.2019р.
21.08.2019р. між ТОВ «Ріальто Резіденс» та ПП «Центр екологічної безпеки» укладено договір №290-2019, згідно п.п. 1.1. якого виконавець зобов`язується в 2019 році надати комплекс послуг із збирання, зберігання з метою подальшої утилізації(видалення) відходів, власником яких є Замовник, визначених у Додатку №1 до договору, який є невід`ємною частиною даного договору(а.с.97-100).
Згідно протоколу про узгодження вартості послуг виконавця від 21.08.2019р., який є додатком №1 до договору №290-2019 від 21.08.2019р., виконавець надає, а замовник приймає комплекс послуг із збирання, перевезення(транспортування) та зберігання з метою подальшої утилізації (видалення) таких відходів, як лампи люмінесцентні зіпсовані чи відпрацьовані(а.с.101). Разом з тим, додатковою угодою №1 від 02.09.2019р. про зміну договору №290-2019 від 21.08.2019р., додано найменування відходів:- відходи речовин для пожежогасіння(а.с.102-103).
На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано: рахунок на оплату №988 від 21.10.2019р., акт надання послуг №1003 від 21.10.2019р., акт прийому-передачі від 21.10.2019р., товарно-транспортна накладна №Р1003 від 21.10.2019р., платіжне доручення №197 від 22.10.2019р. на суму 9108,00 грн., податкова накладна №73 від 21.10.2019р. на загальну суму 9108,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 1518,00грн.)(а.с.104-110) та виписка по рахунку ТОВ «Ріальто Резіденс»(а.с.112-114).
Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №9284 (а.с.111), податкова накладна №73 від 21.10.2019р. зареєстрована продавцем у вказаному Реєстрі 08.11.2019р.
14.10.2019р. між ТОВ «Ріальто Резіденс» та ПП «ЕЛІТ-ЕЛЕКТРО ПЛЮС» укладено договір підряду №14/10/ЕЕ-1 на виконання електромонтажних робіт, відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання по освітленню парадних за адресою: м. Одеса, вул. Качинського, 7(а.с.115-116).
На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано: платіжне доручення №171 від 17.10.2019р. у розмірі 24 000,00грн., рахунок на оплату №157 від 16.10.2019р., довідка про вартість виконаних робіт та витрат за грудень 2019 року, акт приймання виконаних будівельних робіт, відомість ресурсів до акту прийняття за грудень 2019 року, договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи, акт приймання-передачі устаткування до монтажу, виписка по рахунку ТОВ «Ріальто Резіденс» та відповідно податкова накладна №8 від 17.10.2019р. на загальну суму 24 000,00грн., у тому числі податок на додану вартість 4000,00грн. (а.с.117-132)
Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №9370 (а.с.120), податкова накладна №8 від 17.10.2019р. зареєстрована продавцем у вказаному Реєстрі 14.11.2019р.
Щодо податкової накладної №8 від 22 жовтня 2019 року на загальну суму 14491,98 грн. (у томі числі податок на додану вартість – 2415,33 грн.)(а.с.136), з матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що ТОВ «Ріальто Резіденс» було сплачено за плитку постачальнику(ТОВ «Торгівельний Дім Аделанте») 14491,98грн. згідно рахунку на оплату №39 від 21.10.2019р.(а.с.133).
На підтвердження зазначеного позивачем надано також: платіжне доручення №194 від 22.10.2019р. видаткова накладна №75 від 24.10.2019р. та відповідно податкова накладна №8 від 22.10.2019р. на загальну суму 24 000,00грн., у тому числі податок на додану вартість 4000,00грн. (а.с.134-136) та виписка по рахунку ТОВ «Ріальто Резіденс»(а.с.142-144).
Щодо податкової накладної №9 від 22 жовтня 2019 року на загальну суму 6544,94 грн. (у томі числі податок на додану вартість – 1090,82 грн.)(а.с.141), з матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що ТОВ «Ріальто Резіденс» було сплачено за плитку постачальнику(ТОВ «Торгівельний Дім Аделанте») 6544,94грн. згідно рахунку на оплату №40 від 21.10.2019р.(а.с.139).
На підтвердження зазначеного позивачем надано також: видаткова накладна №76 від 24.10.2019р., платіжне доручення №193 від 22.10.2019р. та відповідно податкова накладна №9 від 22 жовтня 2019 року на загальну суму 6544,94 грн. (у тому числі податок на додану вартість – 1090,82 грн.)(а.с.138-141) та виписка по рахунку ТОВ «Ріальто Резіденс»(а.с.142-144).
Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №92360 (а.с.137), податкова накладна №8 від 22 жовтня 2019 року та податкова накладна №9 від 22.10.2019р. зареєстровані продавцем у вказаному Реєстрі 13.11.2019р.
Таким чином, вищевказані обставини та надані до суду належним чином оформлені первинні документи підтверджують реальність укладення між позивачем та контрагентами господарських операцій, реєстрацію вказаних податкових накладаних в Єдиному реєстрі податкових накладних та обгрунтованість включення до розрахунку бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним:
- податковою накладною №7 від 22 жовтня 2019 року (постачальник ТОВ «Техноком- Сервіс» на загальну суму 62 251,45 грн. (у т.ч. ПДВ -10 375,24 грн.);
-податковою накладною №8 від 22 жовтня 2019 року (постачальник ТОВ «Техноком- Сервіс» на загальну суму 16 074,52 грн. (у т.ч. ПДВ -2 679,09 грн.));
-податковою накладною №9 від 22 жовтня 2019 року (постачальник ТОВ «Техноком- Сервіс» на загальну суму 20 503,08 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 417,18 грн.));
- податковою накладною №27390 від 16 жовтня 2019 року (постачальник ТОВ «Хілті (Україна) ЛТД» на загальну суму 93 601,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 15 600,25 грн.));
-податковою накладною №73 від 21 жовтня 2019 року (постачальник ПП «Центр Екологічної Безпеки» на загальну суму 9 108,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1 518,00 грн.));
-податковою накладною №8 від 17 жовтня 2019 року (постачальник ПП «Еліт- Електро Плюс» на загальну суму 24 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4 000,00 грн.));
-податковою накладною №8 від 22 жовтня 2019 року (постачальник ТОВ «Торгівельний Дім Аделанте» на загальну суму 14 491,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 2 415,33 грн.));
-податковою накладною №9 від 22 жовтня 2019 року (постачальник ТОВ«Торгівельний Дім Аделанте» на загальну суму 6 544.94 грн. (у т.ч. ПДВ - 1 090,82 грн.)).
Посилання Головного управління ДПС в Одеській області у відзиві на позовну заяву та в акті перевірки №387/15-32-04-02/36554175 від 03.04.2020р. на відсутність/ ненадання первинних документів/ відсутності фактичної сплати за придбанні товари/послуги спростовуються наданими до суду первинними документами, платіжними документами та випискою по рахунку ТОВ «Ріальто Резіденс», які, зокрема, надавались контролюючому органу ТОВ «Ріальто Резіденс» разом із запереченнями до акта перевірки від 15.04.2020р. №178.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ТОВ «Ріальто Резіденс» підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 29.04.2020р. №0000630402 в частині зменшення бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю “Ріальто Резіденс” податку на додану вартість на 41095,91 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 10 273,98 грн.(25% від 41095,91 грн.), скасуванню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з платіжного доручення №863 від 14.05.2020р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у загальному розмірі 2102,00 грн.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ “Ріальто Резіденс”, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача 2102,00грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю “Ріальто Резіденс”-задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 29.04.2020р. №0000630402 в частині зменшення бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю “Ріальто Резіденс” податку на додану вартість на 41095,91 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 10 273,98 грн.
Стянути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, м. Одеса, вул. Семінарська,5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріальто Резіденс” (код ЄДРПОУ 365541759, м. Одеса, вул. Польська,7 нежитлове приміщення №1) сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.
Судове рішення № 90516667, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 22.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/4238/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: