Рішення № 90516613, 21.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5324/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 263 КАСУ) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату державної (основної) пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, як норми прямої дії, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 60%, тобто як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 державної (основної) пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1), відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, як норми прямої дії, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 60%, тобто, провести обчислення державної (основної) пенсії по інвалідності виключно як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, без врахування інших положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, починаючи з 17 березня 2020 року, з урахуванням здійснених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

З 08.02.1983 р. по 09.01.1997 р. позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці БТ-І № 6635863.

Під час служби в органах внутрішніхсправ Одеської області, в період з 03.10.1986 р. по 20.10.1986 р. в складі оперативної групи МВС СРСР (в зоні 30 км) приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. що підтверджується посвідченням про відрядження до м. Чорнобиль від 02 жовтня 1986 року на підставі вказівки МВС УРСР № 564 від 28.08.1986 року, довідкою про виконання службових обов`язків в зоні ЧАЕС з 03 жовтня по 20 жовтня 1986 року, виданою начальником протипожежної служби в зоні по ліквідації наслідків аварії на АЕС від 10 листопада 1986 року, та довідкою про безпосередню участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та грошове утримання за цей період, виданою Головним управлінням МНС України в Одеській області від 15.01.2009 року за № 11-22-27.

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків авари на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приміткою до цієї статті: до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Рішенням Конституційного Суду України Другий Сенат від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 Справа №3-14/2019(402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У вказаному рішенні також зазначено, що словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Тим самим Конституційний Суд України підтвердив право позивача на обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на відповідний рік відповідно до норми частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

25 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду ухвалив рішення у зразковій справі № 520/1972/19 (провадження № Пз/9901/11/1). предметом спору в якій є перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як норми прямої дії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, як особа з інвалідністю та військовослужбовець, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач має право на пенсію по інвалідності, за бажанням, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, як це передбачено частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області повинно було провести за моїм бажанням, вираженому в моїй заяві, перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до норм частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Аналіз вищенаведеного дає підстави стверджувати, що пряма дія частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не є перешкодою для перерахунку мені пенсії із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати із врахуванням втрати працездатності, тобто як добуток п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Крім того, аналізуючи вказану норму, вбачається, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - тобто законодавець вказує лише на зміну мінімальної заробітної плати, при цьому всі інші складові формули для пенсії по інвалідності обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - залишаються незмінними.

Водночас, застосування вказаної формули призводить до зменшення розміру пенсії, внаслідок підвищення соціальних стандартів та зменшення Кзс-середньомісячного коефіцієнту заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без призначення судового засідання (в порядку ст.263 КАС України).

Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником відповідача 30.06.2020 року, що підтверджується розпискою про отримання ухвали від 24.06.2020 р. та позову з додатками.

16.07.2020 року за вх. № 27724/20 від представника ГУПФУ в Одеській області за підписом ОСОБА_2 надійшов відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Головного управління щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону №796.

Відповідно до пунктів 4.1-4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (надалі - Порядок №22-1), орган, шо призначає пенсію, розглядає питання про призначення (перерахунку перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, шо призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Аналізуючи вищенаведені норми права можна дійти висновку про те, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Позивачем не було дотримано порядку подання документів для перерахунку пенсії, а також те, що позивачу вже фактично виплачується пенсія з урахуванням ч. 3 ст. 59 Закону №796.

Порядок обчислення пенсії за положеннями ч. 3 ст. 59 Закону №796.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону №796 визначався "Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.

15 листопада 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 851 "Про внесення змін до Порядку №1210, яка набула чинності з 01 жовтня 2017 року.

Вказаною постановою внесено зміни до Порядку № 1210, шляхом заміни у першому реченні п.1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на слова і цифри "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Водночас постановою № 851 Порядок № 1210 доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою:

П = Зс х Кзс х (Кв/100%), де:

- П - розмір пенсії;

- Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

- Кзс -середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

- Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Кзс = (Зп(мін) х 5) / Зс1, де:

- Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Вважаємо, що такі твердження позивача є необгрунтованими з наступних підстав.

По-перше, згідно з рішенням Конституційного Суду України гарантії соціального захисту визначені частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ поширюються на усіх військовослужбовців незалежно від виду військової служби, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Отже, прийняття Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/Г9) стало підставою для поширення права на перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в тому числі і на категорію військовослужбовців, до числа яких належить позивач.

При ньому, сама формула розрахунку пенсії, призначеної відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", залишилася незмінною. Як вже зазначалось, відповідно до ст. 59 Закону №796, за бажанням особи пенсія обчислюється, серед іншого, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому, акцентуємо увагу суду на те, що "обчислення" та "встановлення" не є тотожними поняттями. Зокрема, "обчислення" - це процес отримання якого-небудь результату за допомогою дій над числами.

Як вбачається з формули, встановленої пунктом 9-1 Порядку №1210, розмір пенсії дійсно розраховується з використанням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, тому відсутні суперечності між нормою Порядку №1210 та нормою Закону №796.

П`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, враховується при обчисленні пенсії для розрахунку значення "Кзс" - середньомісячного коефіцієнту заробітної плати. При цьому висновок Позивача щодо необхідності перерахунку його пенсії виходячи безпосередньо з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати є хибним, оскільки п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати є не сталою величиною, з якої визначається розмір пенсії, а лише складовою формули для визначення середньомісячного коефіцієнту заробітку, з якого проводиться обчислення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ.

Більше того, п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, являє собою вихідний показник для обчислення пенсії, який сам по собі не враховує індивідуальних особливостей кожного окремого пенсіонера (зокрема, розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках)), а тому застосування формули, наведеної у пункті 9-1 Порядку № 1210, дозволяє визначити розмір пенсії індивідуально для кожного пенсіонера із врахуванням його особливостей.

Безпосередньо Законом № 796 на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок визначити порядок застосування цього Закону, тому Порядок №1210 є таким, що прийнятий для належного застосування норм Закону №796 та є обов`язковим для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, в тому числі територіальними органами Пенсійного фонду України.

Враховуючи це, відсутні жодні суперечності між положеннями пункту 9-1 Порядку №1210 та ч. 3 ст. 59 Закону № 796, оскільки законом закріплюється право особи на обчислення пенсії, з застосуванням п`ятикратного мінімального розміру пенсії, в той час як нормативно-правовим актом визначається механізм реалізації права, встановленого законом.

По-друге, позивач стверджує що розмір його пенсії має бути розрахований із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати із врахуванням втрати працездатності, тобто, як добуток п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати і 60% втрати працездатності.

Частина 3 статті 59 Закону № 796 не передбачає обов`язку при розрахунку пенсії застосовувати відсоток втрати працездатності пенсіонера, якому перераховується пенсія, натомість, такий обов`язок міститься саме у Порядку №1210 та передбачений саме у формулі, проти застосування якої позивач фактично й заперечує, вимагаючи, при цьому, провести перерахунок його пенсії з врахуванням його відсотку втрати працездатності (60%).

Отже, доводи позивача ґрунтуються на довільному хибному трактуванні норм законодавства.

По-третє, відповідність пункту 9-1 Порядку №120 положенням ч. 3 ст. 59 Закону №796 встановлено Верховним Судом у постанові від 11 грудня 2018 року по справі №822/1346/18, а саме: встановлено, що пункт 9-1 Порядку №1210 не суперечить ч. 3 ст. 59 Закону №796, є таким, що прийнятий на реалізацію норм ч.3 ст. 59 Закону №796 та підлягає застосуванню виключно при обчисленні пенсії особам, визначеним ч. 3 ст. 59 Закону №796, до яких власне і належить Позивач.

По-четверте, Положення пункту 9-1 Порядку №1210 набрали чинності та застосовуються з 17.11.2017, з цієї дати та по теперішній час зазначені положення у законний спосіб не визнані такими, що суперечать нормам будь-якого закону.

По-п`яте, Верховний Суд у рішенні від 20.05.2020 по справі №520/12609/19 надав свою правову оцінку в зразковій справі з аналогічних правовідносин. У зазначеному рішенні Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача за положеннями ч. 3 ст. 59 Закону №796 з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та відсотку втрати працездатності.

Відповідно до наведеного рішення Верховного Суду, обставинами зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права є:

а) особа отримує пенсію по інвалідності та брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час військових зборів і внаслідок цього стала особою з інвалідністю;

б) відповідачем є відповідне управління Пенсійного фонду України;

в) предметом спору є обчислення пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 28.03.2019 року Одеською обласною державною адміністрацією.

Має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_2 , виданим УМВД України в Одеській області 10 червня 1997 року.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 1997 року, отримую пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до статті 54 Закон № 796-ХІІ в розмірі відшкодування фактичних збитків як інвалід 2 групи, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

17 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою (№ 2374/С-1500/20), в якій просив здійснити перерахунок пенсії по інвалідності у відповідності до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 27.03.2020 р. № 2423-2373/С-1500/20 повідомлений про наступне:

«…Ви отримуєте пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначену на підставі наданих документів.

З 01.07.2019 Вам перераховано пенсію при середньомісячній заробітній платі 11765,21 грн. і 60% ступеня втрати професійної працездатності (згідно виписки з акту огляду МСЕК), та її розмір з 01.12.2019 становить 8599,50 грн. (7059,12 грн. - основний розмір пенсії; 50,00 грн. - цільова допомога інвалідам війни ІІ групи; 655,20 грн. - підвищення інвалідам війни ІІ групи; 379,60 грн. - додаткова пенсія інвалідам II групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; 455,58 грн. - державна адресна допомога інвалідам війни II групи (до 525% від 1638 грн.).

Розрахунок основного розмір Вашої пенсії обчислено згідно Порядку обчислення пенсій по інвалідності особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами, далі - Порядок), а саме: з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:

Кв

П = Зс х Кзс х ,

100%

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Зп(мін) х 5

Кзс = ,

Зс1

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір пенсії визначено правильно та відповідає вимогам норм законодавства…».

05.05.2020 року позивач звернувся із заявою в якій просить призначити та нарахувати з 01.06.2020 року пенсію по інвалідності у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року.

19.05.2020 року за №3794-3634/С-02/8-1500/20 ГУПФУ в Одеській області на повторне звернення ОСОБА_1 повідомило:

«…По суті порушеного питання детальні роз`яснення надані Вам листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.03.2020 № 2422-2374/С-02/8-1500-20.

Розмір Вашої пенсії обчислено при середньомісячному заробітку 13059,38 грн. (проіндексований на 1.11% з 01.05.20201 і 60% ступеня втрати професійної працездатності (згідно виписки з акту огляду МСЕК), та її розмір становить 8920,43 грн., де: 7835,63 грн. - основний розмір пенсії; 50,00 грн. - цільова допомога інвалідам війни ІІ групи; 655,20 грн. - підвищення інвалідам війни ІІ групи; 379,60 грн. - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС.

Розрахунок пенсії проведено з урахуванням формули згідно Порядку обчислення пенсій по інвалідності особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами), а саме; з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року:

1) Коефіцієнт заробітної плати (Кзс):

Кзс (2,67127) = 5 x 4173,00 грн. - (мінімальний розмір заробітної плати на 01.05.2019) 7810,88 грн. - (середня заробітна плата на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018 рік).

2) Середньомісячний заробіток для обчислення:

Зс (1305938 грн.) « 4404,35 грн. (середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначена як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки х 1,11 (коефіцієнт індексації з 01.05.2020)) х 2,67127 (коефіцієнт заробітної плати).

3) Розрахунок основного розміру пенсії (П):

П (7835,63 грн.) = 13059,38 грн. (середньомісячний заробіток для обчислення) х 60 % (відсоток втрати працездатності).

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі, на думку позивача, виник у зв`язку із протиправними діями, не здійсненням перерахунку та виплати державної (основної) пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, як норми прямої дії, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 60%, тобто як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 9 Закону № 796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до статті 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно примітки «*» тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Частиною 1 статті 54 Закону № 796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Отже, оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом ІІ групи по захворюванню, що пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, то відповідно до статті 54 Закону № 796-XII він має право на пенсію по інвалідності.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 01 жовтня 2017 року) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону №796 визначався "Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (надалі - Порядок №1210).

15 листопада 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 851 "Про внесення змін до Порядку №1210, яка набула чинності з 01 жовтня 2017 року.

Вказаною постановою внесено зміни до Порядку № 1210, шляхом заміни у першому реченні п.1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на слова і цифри "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Водночас постановою № 851 Порядок № 1210 доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою:

П = Зс х Кзс х (Кв/100%), де:

- П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

-Кзс -середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Кзс = (Зп(мін) х 5) / Зс1, де:

- Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

-3с1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Судом установлено, що позивач має статус особи, яка брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, особою з інвалідністю ІІ групи, перебуває на обліку в пенсійному органі як отримувач пенсії по інвалідності на умовах, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З 01.07.2019 року пенсію позивача перераховано з урахуванням ч. 3 ст. 59 Закону № 796, основний розмір пенсії складає 7 835,63 грн. Зазначений розмір обчислено за наступною формулою:

7835,63 грн. = 4404,35 х 1,11 х ((4173 х 5)77810,88) х (90%/100%), де:

4404,35 грн. - середня заробітна плата в Україні за 2014, 2015, 2016 роки.

1,11 - коефіцієнт індексації з 01.05.2020.

4173,00 грн. х 5 - п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2019 року, у відповідності до положень ч. 3 ст. 59 Закону №796.

7810,88 грн. - середня заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018 рік.

60% - відсоток втрати працездатності позивача.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У контексті вище викладених обставин суд зазначає наступне.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Частиною 3 ст. 59 Закону №796-XII встановлено підставу обчислення пенсії відповідно до Закону № 796-ХІІ (по формулі визначеною п. 91 Порядку № 1210) або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Звернемося до граматики: диз`юнкція (лат. disjunctio - розділення) (операція OR) - двомісна логічна операція, що має значення «істина», якщо хоча б один з операндів має значення «істина». Операція відображає вживання сполучника «або» в логічних висловлюваннях. Диз`юнкція є бінарною операцією, тобто, має два операнда. Запис може бути префікс ним - знак операції стоїть перед операндами, інфіксним - знак операції стоїть між операндами або постфікс ним - знак операції стоїть після операндів.

Іншими словами, строга диз`юнкція це складне судження, що приймає логічне значення істини тоді і тільки тоді, коли істинно тільки одне з вхідних в нього суджень.

Отже, застосування у ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII сполучника «або» між двома підставами:

1. пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII;

2. за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року є логічним розділенням складного судження на дві «істини».

Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 року по справі №815/1554/17 зазначив наступне:

«…Пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) встановлено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Граматичний аналіз тексту наведеної вище норми дає підстави для висновку, що вжитий законодавцем роз`єднувальний сполучник «або» виділяє дві окремі підстави для звільнення прокурора із займаної ним посади:

1. ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду;

2. скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Колегія суддів наголошує, що наявність у пункті 9 частини 1 статті 51 Закону № 1697-VII двох окремих підстав для звільнення, які відокремлені сполучником «або», покладає на роботодавця обов`язок щодо зазначення в наказі про звільнення конкретної підстави, визначеної цим пунктом».

В цьому контексті суд вважає за можливе звернутись до прецедентної практики ЄСПЛ щодо якості закону, Європейський Суд в своїй судовій практиці характеризує якість закону:

1) правове положення може витримати перевірку його на якість, якщо це положення є достатньо чітким у переважній більшості справ, що їх розглядали національні органи;

2) чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні;

3) якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право;

4) закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте, надання законом виконавчій владі, нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання;

5) якість закону пов`язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи;

6) жодна норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з точністю, достатньою для того, щоб надати змогу громадянинові регулювати свою поведінку: він має бути спроможним - якщо потрібно, після відповідної консультації - передбачити такою мірою, наскільки це є розумним за даних обставин, наслідки, які можуть випливати з його дій. У той час, як певність у праві є вельми бажаною, вона може спричиняти надмірну жорсткість, а право має йти в ногу з обставинами, що змінюються. Відповідно до цього більшість законів з необхідністю укладаються в термінах, які більшою чи меншою мірою є нечіткими, а їхнє тлумачення і застосування є питаннями практики;

7) ступінь чіткості закону, що має забезпечуватися у формулюваннях національних законів - яка в жодному випадку не може передбачити всі непередбачувані обставини, - значною мірою залежить від змісту даного документа, сфери, на яку поширюється цей закон, а також кількості та статусу тих, кому закон адресований. Ступінь чіткості, який треба забезпечувати при формулюванні конституційних положень, з огляду на загальний характер, може бути нижчим, ніж в інших законах;

8) положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування.

Вказані принципи знайшли своє відображення у Рішеннях ЄСПЛ:

Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Ґавенда проти Польщі" від 14 березня 2002 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі „Броньовський проти Польщі" від 22 червня 2004 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі „Ґавенда проти Польщі" від 14 березня 2002 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі „Аманн проти Швейцарії" від 16 лютого 2000 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі „Круслена" від 24 квітня 1990 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі „Волохи проти України" від 2 листопада 2006 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі „Фельдек проти Словаччини" від 12 липня 2001 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі „Реквеньї проти Угорщини" від 20 травня 1999 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі „Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14 червня 2007 р.; рішення Європейського суду з прав людини у справі „Фадєєва проти Росії" від 9 червня 2005 року.

З огляду на викладене суд вважає, що наявність у одному пункті (ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII) двох окремих підстав, які відокремлені сполучником «або» унеможливлює застосування двох підстав для обчислення пенсії одній особі.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Процедура подання документів для перерахунку пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення (перерахунку) пенсії додаються, серед іншого, документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 2.8 Порядку 22-1 Поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:

1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення;

2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;

3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).

Положеннями пункту 4.1 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію.

Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

В частині першій пункту 4.3 Порядку №22-1 зазначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як встановлено судом, 17 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності у відповідності до положень ч. 3 ст. 59 Закону № 796 зі змінами згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідно року.

Вказана заява розглянута відповідачем 27.03.2020 р. в порядку звернення громадян.

05 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та нарахування з 01.06.2020 року пенсії по інвалідності у відповідності до положень ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року.

Вказана заява розглянута відповідачем 19.05.2020 р. в порядку звернення громадян.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що відповідач при розглянувши подані заяви від 17.03.2020 р. та 05.05.2020 р. по суті порушених питань надав детальне роз`яснення, а саме:

- щодо отримання пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 796-ХІІ та надано розпорядження про розрахунок складових пенсій.

- щодо обчисленої пенсії ОСОБА_1 інваліду ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС та надано розпорядження про розрахунок складових пенсій.

З огляду на встановлене та підтверджене матеріалами справи суд приходить до висновку, про відсутність протиправності дій під час розгляду заяв від 17.03.2020 р. та 05.05.2020 р.

В свою чергу позивач звертався із заявами про перерахунок пенсії та про призначення та нарахування з 01.06.2020 року пенсії по інвалідності у відповідності до ч.3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати,встановленої законом на 1 січня 2020 р.

При цьому, суд критично ставиться до доводів позивача щодо призначення та нарахування з 01.06.2020 року пенсії по інвалідності у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ.

ОСОБА_1 призначено пенсію на підставі ст.54 Закону № 796-ХІІ.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України гарантії соціального захисту визначені частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ поширюються на усіх військовослужбовців незалежно від виду військової служби, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Отже, прийняття Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/Г9) стало підставою для поширення права на перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в тому числі і на категорію військовослужбовців, до числа яких належить позивач.

У зв`язку з визнанням Конституційним Судом України неконституційним словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 абзац перший пункту 9-1 Порядку № 1210 викладено у такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:".

При цьому, сама формула розрахунку пенсії, призначеної відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", залишилася незмінною, за бажанням особи пенсія обчислюється, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Обчислення - це процес отримання якого-небудь результату за допомогою дій над числами.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах позивач оскаржує порядок обчислення призначеної йому пенсії, тоді як, підставами для призначення, перерахунку, переходу з одного виду пенсії на інший є настання певних обставин.

Призначення пенсії відбувається за настання певних обставин визначених чинним законодавством України.

Перерахунок пенсії - це процедура зміни розміру призначеної пенсії у зв`язку зі зміною особистих обставин пенсіонера, поданням нових документів, ухваленням нових законодавчих актів, зміною соціальних стандартів. Має на меті зміни складових пенсійної виплати.

Перехід з одного виду пенсії на інший має право особа, яка має право на різні види пенсій (за віком, по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника), за власним бажанням можна змінити вид пенсії.

З огляду на встановлене суд приходить до висновку, що позивач не погоджується з порядком обчислення пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

А саме, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону (по формулі визначеною п. 91 Порядку № 1210) або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому підстава для призначення пенсії не змінюється, що вказує на відсутність підстав для проведення перерахунку, або переходу на інший вид пенсії.

Застосування формули, передбаченої Порядком № 1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Тобто, за Законом 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (ч. 3 ст. 54), і розмір пенсії може бути обчислений, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, Закон 796-XII та Закон № 2262 не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення обчислення (розрахунку) пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , телефон: НОМЕР_4 , електронна адреса: salamaha61@ukr.net

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - адреса:65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, факс: 728-36-53, upr@od.pfu.gov.ua,upr@ods.pfu

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.