Рішення № 90516486, 20.07.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 р. № 400/1378/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "НІК - АГРО ЮГ", вул. Пушкіна, 21, м. Нова Одеса, Миколаївська область, 56602

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2020 р.№ 00001700508, № 00001710508,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нік-Агро Юг" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2020 р. № 00001700508 і № 00001710508.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що достатньою підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, є зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна. За умови правильного оформлення господарської операції первинними бухгалтерськими документами поверхові судження податкового органу не можуть впливати на реальність конкретної операції, нівелюючи її наслідки, які фактично настали і це підтверджено належними доказами. Висновки перевіряючих ґрунтуються на податковій інформації про контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарської операції, яка мала місце у періоді, що перевірявся. З огляду на наявність первинних документів, такі доводи відповідача не є підставою для висновку про відсутність фактичного виконання спірних операцій. Твердження відповідача про відсутність товарно-транспортної накладної не відповідає дійсності, як і відсутність водія в штаті позивача. Наявність довіреностей на отримання товару не передбачена чинним законодавством. Відповідач не надав доказів наявності вироку щодо контрагента позивача. Перевіряючі не обґрунтували мотивів неврахування первинних документів. При цьому, в ході перевірки не було встановлено, що відомості в документах є неповними, недостовірними або суперечливими.

13.05.2020 р. відповідачем подано відзив на позов (а. с. 116-126), де вказано, що до перевірки не надано документи, що підтверджують якість та комплектність товару, його відповідність державним стандартам України або затвердженим технічним умовам заводу-виробника. У наданих позивачем видаткових накладних проставлено лише підпис, без зазначення особи, яка приймала товар. Не надано журнал обліку довіреностей або інші документи для отримання товару, товарно-транспортні накладні або інші документи щодо транспортування товару. У штаті позивача відсутній водій, не встановлено виплату доходу суб`єктам господарської діяльності, які надають транспортні послуги. Отже, факт руху товару від продавця (ТОВ "Торг-База") до покупця (позивача) неможливо підтвердити. До перевірки не надано також технічні паспорти, сертифікати якості або інші документи, які підтверджують походження придбаного товару; акти приймання-передачі товару на склад, книгу складського обліку тощо. У ТОВ "Торг-База" відсутні об`єкти оподаткування, трудові ресурси, податкова звітність з лютого 2019 року не подається, не встановлено придбання автотранспортних чи навантажувальних послуг. Відповідачем досліджено ланцюги постачання ідентифікованого товару на адресу ТОВ "Торг-База", реалізація якого в подальшому була оформлена на адресу позивача, та встановлено невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих товарів. ТОВ "Торг-База" і ТОВ "Нігем" є фігурантами досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень. Сукупність встановлених відповідачем фактів свідчить, що метою функціонування ТОВ "Торг-База" є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. При оформленні первинних документів при здійснення операцій з отримання товарів позивачем не доведено та не підтверджено реальність здійснення операцій.

26.05.2020 р. позивач подав відповідь на відзив (а. с. 168-171), згідно з якою товарно-транспортна накладна від 16.01.2019 р. № 15 додана до позовної заяви, як і наказ про прийняття на роботу та штатний розпис щодо посади водія. Придбаний товар позивач використав на ремонт належного йому нежитлового приміщення. Надані документи дають можливість встановити рух активів та спричинені ними фактичні зміни у стані позивача: понесення витрат на придбання, оприбуткування товару, подальше його використання у власній діяльності. Саме вказані обставини є підтвердженням реальності господарської операції. Докази відповідача щодо наявності кримінального провадження не відповідають вимогам належності та допустимості.

За клопотанням позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

У січні 2020 р. відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача по взаємовідносинам із контрагентом-постачальником ТОВ "Торг-База" за грудень 2018 року та з контрагентами-покупцями, результати якої оформлені актом від 20.01.2020 р. № 63/14-29-05-08/41276551 (а. с. 9-40).

Перевіркою встановлено наступні порушення, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень:

- п. 98.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 71097,00 грн;

- п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, у результаті чого завищено суму від`ємного значення з ПДВ на загальну суму 29104,00 грн.

В останній день перевірки - 13.01.2020 р. відповідачем складено акт щодо ненадання платником до перевірки документів у повному обсязі (а. с. 159-160), а саме: технічних паспортів, сертифікатів якості або інших документів, які підтверджують якість та походження придбаного товару; товарно-транспортних накладних, договорів з суб`єктами господарювання-перевізниками, заявок на перевезення, актів приймання-передачі виконаних автоперевізником послуг, стану розрахунків з автоперевізником, інших документів, які б підтверджували рух товару від постачальника до покупця; довіреностей або інших документів на отримання товару позивачем від постачальника ТОВ "Торг-База"; актів приймання-передачі товару на склад, документів складського обліку тощо.

13.02.2020 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00001700508, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 29104,00 грн;

- № 00001710508, яким збільшено суму податкового зобов`язання з ПДВ на 71097,00 грн і нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17774,25 грн (а. с. 42-47).

Висновки акту перевірки мотивовані непідтвердженням реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Торг-База".

Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а. с. 92-95).

28.12.2018 р. позивач уклав із ТОВ "Нігем" договір поставки № 29, за умовами якого придбав товар, найменування, кількість та вартість якого зазначені в рахунку-фактурі від 26.12.2018 р. № РФ-00000327 (а. с. 48-49). Вартість товару сплачена позивачем 28.12.2018 р. (а. с. 50-52).

При отриманні матеріалів виявилося, що оплачений позивачем товар на складі ТОВ "Нігем" відсутній у наявності.

У зв`язку з цим 28.12.2018 р. позивачем (первісний кредитор), ТОВ "Нігем" (первісний дебітор) і ТОВ "Торг-База" (новий дебітор) укладено тристоронній договір № 1, за умовами якого первісний дебітор відступив, а новий дебітор набув обов`язку виконання умов відпуску сплаченого товару у відповідності до Договору поставки від 27.12.2018 р. № 29 (а. с. 53). Договір укладено у м. Дніпропетровську, незважаючи на те, що всі його сторони зареєстровані в м. Миколаєві та Миколаївській області. До того ж, у п. 1.1 договору міститься посилання на договір поставки № 29 від 27.12.2018 р., тоді як договір поставки між позивачем та ТОВ "Нігем" укладено 28.12.2018 р. Позивач будь-яких пояснень з приводу місця укладення тристороннього договору та неточностей у п.п. 1.1 суду не надав.

Згідно з видатковими накладними від 28.12.2018 р., товар отримано позивачем (а. с. 54-65). Видаткові накладні містять лише підпис особи, яка прийняла товар, без зазначенні прізвища та ініціалів. Позивач не надав суду пояснень або підтверджуючих документів з приводу того, ким отримано придбаний товар.

Позивач надав суду товарно-транспортну накладну від 16.01.2019 р. № 15, за якою товар перевозився автомобілем позивача (а. с. 66-68). Вказана податкова накладна до перевірки надана не була.

Крім того, позивач додав до позову наказ від 21.05.2018 р. № 8 про прийняття на роботу водія ОСОБА_1 , а також штатний розпис товариства на 2018 рік і на 2019 рік, в яких наявні посади водія (а. с. 69-71). Зазначені докази також не були надані до перевірки.

Придбаний у ТОВ "Торг-База" товар використаний позивачем під час ремонту нежитлових приміщень та крівлі (а. с. 73-91).

В обґрунтування своєї позиції відповідач в акті перевірки проаналізував податкову інформацію по ТОВ "Торг-База" та його контрагентам-постачальникам і встановив:

- реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів/послуг без наявності трудових ресурсів;

- відсутність інформації про можливість зберігання товарів;

- відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні);

- відсутність інформації про власні або орендовані фонди для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- маніпулювання податковою звітністю шляхом підміни товару, згідно даних ЄРПН встановлено невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих товарів/послуг по ланцюгу постачання.

На сторінці 17 акту перевірки (а. с. 25) відповідачем наведено встановлений з Єдиного реєстру податкових накладних ланцюг постачання ідентифікованого товару, на адресу ТОВ "Торг-База", реалізація якого в подальшому була документально оформлена на адресу позивача. Так, встановлено, що всі контрагенти ТОВ "Торг-База" зареєстровані в м. Києві чи в м. Миколаєві, основні фонди та наймані працівники відсутні. У зв`язку з ненаданням позивачем технічних паспортів, сертифікатів якості або інших документів відповідач не зміг встановити походження придбаного товару. А у зв`язку з ненаданням товарно-транспортних накладних, договорів з суб`єктами господарювання-перевізниками тощо, відповідач не зміг встановити дійсний рух товару від продавця до покупця. Ненадання вказаних документів на момент перевірки підтверджено належним та допустимим доказом - актом від 13.01.2020 р. щодо ненадання платником до перевірки документів у повному обсязі.

Крім того, позивач посилається на досудове розслідування № 42019000000000638 щодо ТОВ "Торг-База" і ТОВ "Нігем".

З викладеного вище в сукупності відповідач дійшов висновку, що відсутність у ТОВ "Торг-База" необхідних трудових та виробничих ресурсів з урахуванням змісту і специфіки операцій, які передбачають наявність основних засобів, об`єктів оподаткування, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, забезпечення спеціальних умов для зберігання товарів, придбання і реалізацію яких документально оформлено при взаємовідносинах із контрагентами-постачальниками та покупцями, а також враховуючи, що відповідні сторонні послуги з експлуатації основних засобів та обладнання не придбавалися, трудові ресурси у сторонніх організацій для здійснення господарської діяльності не залучалися, вбачається відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих операцій між ТОВ "Торг-База" та його контрагентами. При оформленні первинних документів при здійсненні операцій з отримання товарів позивачем не доведено та не підтверджено реальність здійснення операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З огляду на положення ст. 198 ПК України, для отримання права на формування податкового кредиту з ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару, платник податків повинен мати податкові накладні, виписані на реально отриманий товар, призначений для використання в господарській діяльності. Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права на податковий кредит мають лише реально вчинені господарські операції.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Умовами реалізації права платника на формування валових витрат та податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Відтак, формальна наявність договорів, накладних та платіжних доручень не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 30.08.2019 р. у справі № 2а-12436/11/2670, який в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи встановлені у справі обставини в сукупності, відсутність основних засобів та трудових ресурсів у контрагента-постачальника, детально досліджений відповідачем рух товару по ланцюгу постачання, всі контрагенти в якому мають ознаки фіктивності, ненадання позивачем у повному обсязі документів щодо походження та руху товару, наявні підстави для обґрунтованого висновку про відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем і ТОВ "Торг-База".

Водночас, суд погоджується з позицією позивача щодо неможливості покладення в основу висновків акту перевірки інформації про відкрите кримінальне провадження щодо контрагента-постачальника, оскільки відповідач не надав вироку суду, який набрав законної сили, по вказаному провадженню.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку врахування витрат при проведенні господарських операцій та формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Якщо ж певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту та складу витрат, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас суд звертає увагу, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та складу витрат належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06.06.2019 р. у справі № 807/2202/15 (876/7243/16), який в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі відповідач довів правомірність висновків акту перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Нік-Агро Юг" (вул. Пушкіна, 21, м. Нова Одеса, Миколаївська область, 56602, ідентифікаційний код 41276551) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2020 р. № 00001700508 і № 00001710508 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 20.07.2020 р.

Суддя Н. В. Лісовська