Рішення № 90516376, 15.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1373/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 380/1373/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТРЕЙД КОМПАНІ» до Львівської митниці ДФС у Львівській області, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Овертрейд Компані» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби, в якому просило:

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201874/2 від 02.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201899/2 від 04.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201900/2 від 04.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210001/2 від 09.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210023/2 від 12.12.2019 ;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210024/2 від 12.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210033/2 від 16.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210045/2 від 17.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210052/2 від 19.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210053/2 від 19.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210058/2 від 20.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210064/2 від 21.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210066/2 від 21.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210073/2 від 23.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Овертрейд Компані» (покупець) та нерезидентом PROFIT TRADE GROUP S.R.O. (продавець) було укладено контракт № 2704-2018 від 27.04.2018 про покупку товарів - одяг вживаний несортований, текстильні вироби вживані несортовані, взуття вживане. Товар поставлявся на умовах офіційних правил «ІНКОТЕРМС-2010» «DAP» («поставка в місце призначення»).

На підставі вказаного контракту та товаросупровідних документів на підтвердження митної вартості придбаних товарів позивач звернувся до відповідачів для їх митного оформлення.

Для декларування вказаних товарів позивачем відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано Львівській митниці ДФС повний пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а саме надано: зовнішньоекономічний контракт (договір) від 27.04.2018, додатки до зовнішньоекономічного контракту (договір), платіжне доручення, висновки експертного товарознавчого дослідження про вартісні характеристики товару, сертифікат якості, пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс),автотранспортна накладна, декларація про походження товару, заява декларанта або уповноваженої ним особи. У вигляді внесення коду до митної декларації, про те що товари, що включені до Зеленого переліку відходів, інші некласифіковані документи, копія митної декларації країни відправлення, митна декларація за якою було відмовлено у випуск товарів заявлених декларантом до оформлення.

Незважаючи на те, що заявлена позивачем митна вартість товарів, імпортованих за контрактом базувалась на документально підтверджених й повних достовірних відомостях, піддавалась обчисленню, митним органом скориговано її до 1,4401 доларів США за кілограм товару за резервним методом - прийнято оскаржені та перелічені вище рішення про коригування митної вартості товарів. Також прийнято картки відмови в прийняті митної декларації. На думку позивача, у разі здійснення коригування митної вартості за другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за резервним методом, у рішенні про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, які передбачені пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598.

Водночас, у оскаржених рішеннях відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо). Зазначає, що в такому випадку всі рішення також не відповідають вимогам митного законодавства, зокрема ч.2 ст.55 Митного кодексу України, якою встановлено вимоги до змісту рішення про коригування митної вартості товарів. Також вважає, що відповідачем безпідставно, без дотримання обов`язкових умов частин третьої-четвертої ст.53 Митного кодексу України пред`явлено вимоги надати додаткові документи вказані в таких частинах, при цьому відповідачем здійснено вихід за межі встановленого ч.1 ст.54 Митного кодексу України предмету контролю правильності визначення митної вартості товару. Посилається, що митний орган зобов`язаний був зазначити конкретні обставини, які викликали в нього сумніви в правильності визначення митної вартості товарів, із зазначенням причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати відповідачі мали лише ті документи, які дали б можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задоволити повністю.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, що товар імпортується на митну територію України за непрямими контрактом від 27.04.2018 № 2704-2018 укладеним з Profit Trade Group s.r.o. Janosikova 15A, Zilina, 01001, Slovakia. Згідно з Торговим реєстром Міністерства справедливості Словацької республіки засновниками Profit Trade Group s.r.o виступають громадяни України мешканці м. Львів, - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Відправниками вантажів виступає ряд країн, а саме Швейцарія, Німеччина, Польща, Велика Британія, Болгарія. Поставка усіх вантажів заявлена на умовах DAP Львів відповідно до правил Інкотермс.

У всіх випадках митного оформлення митна вартість вантажу заявлена 1,22 та 1,32 дол. США за кг. не зважаючи на те, що товар відправлений із різних країн, тобто логістичні витрати у всіх випадках мають бути різними.

У контракті від 27.04.2018 №2704-2018 у п.3.3 зазначено, що вантажовідправник та вантажоодержувач товару визначаються в товаросупровідних документах на кожну партію товару. Проте, ні у контракті, ні у рахунках-фактурах не міститься інформація щодо безпосереднього відправника та отримувача товару.

Виявлено ряд розбіжностей щодо умов поставки та місць зазначених у ЦМР:

-ЦМР № 698694 від 02.12.19 МД UA209140/2019/210443 від 09.12.2019. У гр.1відправником товару зазначено ПрофітТрейд Груп Словакія , місце завантаження Вулверхемп Британія, складена ЦМР у Swiecko Польща. Зазначені учасники угоди відсутні у товаросупровідних документах;

-ЦМР б/н від 12.12.2019 МД UA209140/2019/702683 від 16.12.2019. У гр..22 відсутні підпис та печатка відправника. У гр..3 Місце розвантаження вантажу вказано- Львів-Київ. Проте, відповідно до інвойсу товар постачається на умовах DAP Львів, отже, для перевезення до м.Київ повинен був складений інший договір перевезення;

-ЦМР б/н від 29.11.2019 МД UA209140/2019/209890 від 04.12.2019. У гр.1 відправником товару зазначено ПрофітТрейд Груп Словакія , завантаження товару відбулося у Німеччині, у гр..22 «Підпис та штамп відправника» всупереч інформації, що міститься у гр.1, наявні відомості щодо польської фірми EM-SPED Swieko;

-ЦМР б/н від 18.12.2019 МД UA209140/2019/705273 від 21.12.2019. У гр..22 відсутні печатка та підпис відправника;

-ЦМР б/н від 13.12.2019 МД UA209140/2019/704708 від 20.12.2019. Графи гр.16 та 22 незаповнені.

До митного оформлення були подані висновки експерта:

-ЦМР б/н від 13.12.2019 МД UA209140/2019/703253від 17.12.2019. Графи гр.16 та 22 незаповнені.

Зазначене є порушенням вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956).

До митного оформлення були подані висновки експерта щодо вартісних характеристик товару. № 19/1/422 від 06.12.19, №19/1/423 від 06.12.2019, на вирішення товарознавчого дослідження в обох висновках було винесення питання «Яка середня вартість товару (…), що поставляється за контрактом №2704-2018 від 27.04.2018р.». Є очевидним, що зазначений висновок не враховує інформацію щодо ступеню зносу, асортименту товару, що постачається. Окрім того, експерту на розгляд був наданий пакет документів на визначену поставку за визначеними інвойсами, отже даний висновок стосується іншої поставки товару.

Відповідно до ч. 2-4, 6 ст.53 МК України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визначена:

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- каталоги, специфікації, прас-листи.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом з додаткових документів надано:

- копії платіжних документів про оплату;

- прайс-лист.

Копії платіжних документів містять лише посилання на контракт, що не дозволяє ідентифікувати їх з будь-якою партією товару та прийти до визначеного висновку щодо сплаченої за товар ціни.

Документ під назвою «прайс-лист» насправді є не комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для нього.

Зважаючи на викладене, Львівською митницею ДФС відповідно до вимог ч.6 ст. 54 прийнято рішення відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Львівською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 04.12.2019 року № UA209000/2019/201874/2; № UA209000/2019/201899/2; № UA209000/2019/201900/2; від 09.12.2019 року № UA209000/2019/210001/2; від 12.12.2019 року № UA209000/2019/210023/2; № UA209000/2019/210024/2; від 16.12.2019 року № UA209000/2019/210033/2; від 17.12.2019 року № UA209000/2019/210045/2; від 19.12.2019 року № UA209000/2019/210052/2; № UA209000/2019/210053/2; від 20.12.2019 року №UA209000/2019/210058/2; від 21.12.2019 року №UA209000/2019/210064/2; №UA209000/2019/210066/2; від 23.12.2019 року №UA209000/2019/210073/2.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували MД UA209140/2019/209535 від 03.12.2019, MД UA209140/2019/151651 від 18.06.2019р (від даного продавця), MД UA209140/2019/185819 від 30.09.2019р.

Обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таким чином, при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару відповідачі діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Представник відповідачів в судових засіданнях позовні вимоги заперечила, надала суду додаткові докази та документи, просила в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 19.02.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Ухвалою суду від 21.04.2020 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлені наступні обставини:

Між позивачем, як покупцем та нерезидентом PROFIT TRADE GROUP S.R.O. (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 2704-2018 від 27.04.2018, згідно п. 2.1 якого продавець продав, а покупець купив товар. Відповідно до розділу 4 цього контракту, одиниця виміру товару - кілограми, ціна та кількість товару вказується в рахунок-фактурі (інвойсі). Загальна сума контракту визначається шляхом складання вартості всіх партій товару, за якими хоча б одна із сторін виконала свої зобов`язання, за весь період дії цього контракту.

На виконання вимог Митного кодексу України (далі - «МКУ»), з метою митного оформлення придбаних партій товарів (одяг вживаний, текстильні вироби вживані, взуття вживане) за контрактом № 2704-2018 від 27.04.2018, Позивач подав до митного поста «Північний» Львівській митниці ДФС (далі - «Відповідач 1») такі чотири митні декларації: № UA209140/2019/208899 від 02.12.2019; № UA209140/2019/209689 від 03.12.2019; № UA209140/2019/209890 від 04.12.2019; № UA209140/2019/210443 від 05.12.2019, а також до митного поста «Львів-північний» Галицької митниці Держмитслужби (далі - «Відповідач 2») такі 10 митних декларацій: № UA209140/2019/701440 від 12.12.2019; № UA209140/2019/701453 від 12.12.2019; № UA209140/2019/702683 від 16.12.2019; № UA209140/2019/703253 від 17.12.2019; № UA209140/2019/704299 від 19.12.2019; № UA209140/2019/704289 від 19.12.2019; № UA209140/2019/704708 від 20.12.2019; № UA209140/2019/705250 від 21.12.2019; № UA209140/2019/705273 від 21.12.2019; № UA209140/2019/705543 від 23.12.2019.

Позивач отримав електронні вимоги по всіх 14-и митних деклараціях з вимогою відповідно до частин 2-3 статті 53 МКУ надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

В подальшому, розглянувши подані позивачем документи, в тому числі додатково (відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару), Відповідачами було прийнято такі 14 рішень про коригування митної вартості товарів по кожній поданій митній декларації відповідно:

- Відповідачем 1 (Львівською митницею ДФС):

№ UA209000/2019/201874/2 від 02.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/208899 від 02.12.2019);

№ UA209000/2019/201899/2 від 04.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/209689 від 03.12.2019);

№ UA209000/2019/201900/2 від 04.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/209890 від 04.12.2019);

- Відповідачем 2 (Галицькою митницею Держмитслужби):

№ UA209000/2019/210001/2 від 09.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/210443 від 05.12.2019);

№ UA209000/2019/210023/2 від 12.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/701440 від 12.12.2019);

№ UA209000/2019/210024/2 від 12.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/701453 від 12.12.2019);

№ UA209000/2019/210033/2 від 16.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/702683 від 16.12.2019);

№ UA209000/2019/210045/2 від 17.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/703253 від 17.12.2019);

№ UA209000/2019/210052/2 від 19.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/704299 від 19.12.2019);

№ UA209000/2019/210053/2 від 19.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/704289 від 19.12.2019);

№ UA209000/2019/210058/2 від 20.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/704708 від 20.12.2019);

№ UA209000/2019/210064/2 від 21.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/705250 від 21.12.2019);

№ UA209000/2019/210066/2 від 21.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/705273 від 21.12.2019);

№ UA209000/2019/210073/2 від 23.12.2019 (щодо МД № UA209140/2019/705543 від 23.12.2019),

у яких, в графі « 33» «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, відповідачі не визнають заявлену митну вартість.

Спірними рішеннями про коригування митної вартості товарів митну вартість Митницею визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МКУ.

У рішеннях зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД UA209140/2019/151651 від 18.06.2019, МД UA209140/2019/185819 від 30.09.2019, МД UA209140/2019/209535 від 03.12.2019.

Оскаржуваними рішеннями митницею було скориговано митну вартість товарів із заявлених позивачем 1,32 (текстильні вироби вживані, одяг і додаткові речі до одягу вживані) доларів США за кілограм товару, 1,22 (взуття вживане) доларів США за кілограм товару до 1,4401 доларів США за кілограм товару.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення відповідача протиправним та таким, що не відповідає вимогам Закону.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Під час здійснення митного контролю за вищевказаними митними деклараціями відповідачами, було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання відповідачами встановлено, що товар імпортується на митну територію України за непрямими контрактом від 27.04.2018 № 2704-2018 укладеним з Profit Trade Group s.r.o. Janosikova 15A, Zilina, 01001, Slovakia. Згідно з Торговим реєстром Міністерства справедливості Словацької республіки засновниками Profit Trade Group s.r.o виступають громадяни України мешканці м. Львів, - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Відправниками вантажів виступає ряд країн, а саме Швейцарія, Німеччина, Польща, Велика Британія, Болгарія. Поставка усіх вантажів заявлена на умовах DAP Львів відповідно до правил Інкотермс. Відповідачі зазначають, що у контракті від 27.04.2018 №2704-2018 у п.3.3 зазначено, що вантажовідправник та вантажоодержувач товару визначаються в товаросупровідних документах на кожну партію товару. Проте, ні у контракті, ні у рахунках-фактурах не міститься інформація щодо безпосереднього відправника та отримувача товару.

Відповідачами згідно вимог ч. 6 ст. 54 МК України, прийнято рішення відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України.

Відповідачі зазначають, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів, відповідно посадові особи Львівської митниці ДФС при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Суд зазначає, що Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідачем не спростовано наступні доводи позивача, які на думку суду підтверджують протиправність спірних рішень:

Для вимоги надати документи додатково за ч. 3 ст. 53 МК України встановлено обов`язкові умови, яких має дотримуватися митний орган, а саме - декларант або уповноважена ним особа зобов`язана надати на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів лише якщо такі в неї наявні та органом доходів і зборів обґрунтовано наявність в передбачених ч. 2 ст. 53 МК України документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за відповідні товари.

Для вимоги надати передбачені ч. 4 ст. 53 МК України встановлено окремі підстави, а саме - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Позивач зазначає, що вказаних підстав для вимоги таких документів відповідачами, викладено та доведено не було. Позивач вказує на непослідовність доводів Митниці та невідповідність їх обставинам справи, а саме - як видно з прийнятих нею карток відмови, серед наданих їх документів є митна декларація країни відправлення із вказівкою її номеру та дати. Однак, в гр. « 33» оскаржуваних рішень вказано, що декларанту було надіслано вимогу про надання додаткових документів, серед яких перелічено копію митної декларації країни відправлення. Також в гр. « 33» Митниця зазначає про відсутність транспортного документу, хоча, як також видно з її карток відмови, автотранспортні накладні (СMR) також надавалися.

В подальшому, відповідачами було прийнято вищевказані спірні рішення про коригування митної вартості товарів, у яких, як вбачається з їх граф « 33» «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості», у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, відповідачі не визнають заявлену митну вартість. У спірних рішеннях зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД UA209140/2019/151651 від 18.06.2019, МД UA209140/2019/185819 від 30.09.2019, МД UA209140/2019/209535 від 03.12.2019. При цьому обґрунтування відповідачів застосування таких митних декларацій як джерела інформації для коригування митної вартості товарів зводиться лише до зазначення їх номеру та дати.

Спірними рішеннями митницею було скориговано митну вартість товарів із заявлених позивачем 1,32 (текстильні вироби вживані, одяг і додаткові речі до одягу вживані) доларів США за кілограм товару, 1,22 (взуття вживане) доларів США за кілограм товару до 1,4401 доларів США за кілограм товару.

Суд зазначає, що сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

Судом враховується аргументи позивача, що спірні рішення відповідачів не відповідають вимогам Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 № 598, та ч. 2 ст. 55 МК України, якою встановлено вимоги до змісту рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до п. 2.1 названих Правил, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи зміст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, відповідачами вищевказані положення законодавства виконано не було, оскільки письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідно зміст спірних рішень не відповідає вимогам Закону, якими встановлено вимоги до рішення про коригування митної вартості товарів, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження останнім митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за визначеним в декларації митної вартості основним методом.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Судом також враховуються аргументи позивача, що посилання відповідачів на неподання додаткових документів є необґрунтованими, а встановлені частинами 3 та 4 ст. 53 МК України підстави для вимоги про їх надання були відсутні та не доведені. Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Спірні рішення про коригування митної вартості товарів (гр. « 33»), не стосуються числових значень задекларованої позивачем митної вартості товарів. Посилаючись на подібні обставини, відповідачі не наводять жодних доводів щодо того, яким чином це може вплинути на правильність визначеної позивачем митної вартості імпортованого товару та/або унеможливить її визначення за основним методом.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Позивач спростовує посилання відповідачів, що у рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості про строки розрахунків, оскільки надані митниці інвойси містять всі необхідні реквізити, додатком від 27.04.2019 до контракту № 2704-2018 від 27.04.2018, передбачено відвантаження товару на умовах після оплати. Інші подані відповідачам додатки до вказаного контракту визначають конкретні склади із зазначенням адрес з яких товар може бути відвантажений покупцеві, що відповідає товаросупровідним документам. Відповідачам надані автотранспортні накладні, однак у рішеннях про коригування зазначено, що такі не надано. Про надання автотранспортних накладних свідчить інформація з карток відмови по кожній відмовленій декларації, з яких також вбачається надання митниці митних декларацій країн відправлення, водночас у рішеннях також говориться про виставлення вимоги надати, в тому числі, й митні декларації країн відправлення. Відповідачі заявляли вимогу надати документ, який вже раніше було надано разом з митною декларацією.

Відповідачами також не враховано, що за умовами поставки «DAP» («поставка в місце призначення») витрати на транспортування включені у вартість товару, тож подібні посилання так само не стосуються числових значень заявленої митної вартості товарів й не можуть бути використані як належне відповідно до вимог законодавства мотивування коригування Митницею митної вартості.

Згідно п. 3.1 контракту № 2704-2018 від 27.04.2018, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах (у відповідності з «Міжнародними правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року»), що вказується в інвойсі на кожну партію товару. В інвойсі на кожну партію товару вказані названі умови поставки.

Позивач здійснював платежі згідно виставленого продавцем рахунку-фактури за кожну поставлену партію товару, додатком до якого передбачено відвантаження товару на умовах після оплати. У наданих відповідачам додатково банківських платіжних документах вказано, що призначенням платежу є оплата за вживані одяг та взуття за контрактом 2704-2018 від 27.04.2018.

Позивача спростовує посилання митниці на те, що експерт склав висновок без проведення огляду товарів не відповідають дійсності. Тим, що на ст. 4 висновку експерта № 19/1/145 від 26.04.2019 вказано про проведення огляду, після чого експертом до ст. 16 включно викладено фотознімки проведеного огляду. Ані щодо типу товару, ані щодо його ступеня зносу сумнівів у відповідачів не виникало, що робить посилання митниці про невідповідність такого висновку експерта поставці за наданими їй митними деклараціями та доданими до них документами товару безпідставним.

Відповідачі вказують, що в деклараціях країн відправлення вартість товару інша, ніж в інвойсах на ці партії товарів, на що позивач зазначаю, що по кожній митній декларації, в інвойсах ціна вказана в доларах США, а в митних деклараціях країни відправлення - у валюті відповідної країни експорту по банківському курсу. Тобто, якщо це експортна декларація з Польської Республіки, то ціна вказана в польських злотих тощо.

Позивач надав документи для підтвердження митної вартості придбаних ним товарів, яка базується на фактично сплаченій ціні за такі товари. Така ціна відповідає заявленій продавцем ціні в прайс-листі, який був надісланий продавцем позивачеві у зв`язку з необхідністю надання митниці всіх можливих документів для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Позивач спростовує, також і те, що відповідачами у кожному оскаржуваному рішенні формально зазначено, що «проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МК України», хоча таких насправді проведено не було.

Митницею в кожному рішенні лише зазначено «Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД UA209140/2019/151651 від 18.06.2019 р., МД UA209140/2019/186819 від 30.09.2019 р., МД UA209140/2019/209535 від 03.12.2019 р., однак вказане не є безумовною підстав вважати спірні рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 № 598.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару».

Згідно із ч. 6 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Митний орган має право витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Зазначених вище умов для перевірки документів митницею не доведено, відповідно спірні рішення прийняті не можуть вважатися такими, що прийняті на підставі та у спосіб, що передбачені законами України.

Враховуючи допущені відповідачами порушення митного законодавства під час прийняття спірних рішень та невідповідність змісту таких рішень вимогам митного законодавства, вони підлягають визнанню їх протиправними та скасуванню.

Крім цього, відповідачі не надали належних та допустимих доказів правомірності винесених ними спірних рішень про коригування митної вартості товарів, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТРЕЙД КОМПАНІ» (79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 18) до Львівська митниця ДФС у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1), Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправними і скасування рішень,- задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201874/2 від 02.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201899/2 від 04.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201900/2 від 04.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210001/2 від 09.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210023/2 від 12.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210024/2 від 12.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210033/2 від 16.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210045/2 від 17.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210052/2 від 19.12.2019;

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210053/2 від 19.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210058/2 від 20.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210064/2 від 21.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210066/2 від 21.12.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/210073/2 від 23.12.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43348711, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТРЕЙД КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 41566334, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 18) 3596,18 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 21.07.2020 року.

Суддя Гавдик З.В.