Рішення № 90516374, 15.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2167/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 380/2167/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення одноразової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в якому із врахуванням заяви про уточнення позову просив стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України («Украерорух») на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 35 повних календарних років служби в сумі 630332,50 (шістсот тридцять тисяч триста тридцять три гривні п`ятдесят копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні з військової служби в порушення вимог законодавства відповідач не виплатив позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 35 повні календарні роки служби в сумі 630332,50 грн. Листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 21.12.2019 року №1-24.2/7895/19 відмовлено у виплаті вказаної грошової суми, оскільки, як вказує підприємство, зазначена сума одноразової грошової допомоги повинна виплачуватися з державного бюджету. З огляду на що, позивачу рекомендовано звернутись до Міністерства оборони України. Вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом. Просить позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив суд позов завдоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є державним комерційним підприємством, яке не отримує кошти ні з державного, ні з будь-якого місцевого бюджетів. Таким чином, передбачена ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ч. 4 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби повинна бути нарахована та виплачена при звільненні позивача з військової служби Міністерством оборони України.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові пояснення та докази, просив суд в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді 20.03.2020 року відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою суду від 20.05.2020 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлені наступні обставини:

Позивач - ОСОБА_1 , підполковник Збройних Сил України обіймав посаду провідного інженера з управління використання повітряного простору (старшого штурману центру) центру організації повітряного руху служби аеронавігаційного обслуговування Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Згідно наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 05.12.2019 року №700 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я) ч. 6 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Вислуга років у Збройних Силах України на момент звільнення позивача складає 35 років 03 місяці.

Відповідно до наказу т.в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 17.01.2020 року №44/о, позивача звільнено із займаної посади 17.01.2020 року.

Згідно довідки від 16.01.2018 року за №1-23.2/382/20, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України підполковнику ОСОБА_1 не виплачувалась одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача він має право на отримання вищевказаної грошової допомоги на підставі ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проте відповідач для вирішення цього питання порекомендував звернутися до Міністерства оборони України, тим самим відмовивши у виплаті такої. Наведене і зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 цього ж Закону, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до абз. 4, 5 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання. Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж Закону України, пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до ч. 5 цієї ж статті, поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 року №1281 «Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України», фінансування витрат на утримання підрозділів системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством; підрозділи системи вносять плату за оренду каналів зв`язку у розмірах, встановлених для Міністерства оборони.

Грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ".

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій», установлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять, серед іншого, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року №333, видатки на її виплату здійснюються за кодом «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Проаналізувавши наведені норми права, суд дійшов висновку, що оскільки виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється за рахунок коштів цього підприємства, то виплата одноразової грошової допомоги зазначеним військовослужбовцям при звільненні зі служби також здійснюється за рахунок коштів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Відтак, відмова відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за станом здоров`я та посилання на необхідність звернення до Міністерства оборони України є безпідставною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що вказаний вид грошового забезпечення повинен бути нарахований та виплачений Міністерством оборони України, у зв`язку із цим просив замінити відповідача, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, належним відповідачем - Міністерством оборони України. Втім, суд такі доводи не приймає, так як з аналізу змісту вищевказаних положень вбачається, що Міністерство оборони України не здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, та не несе відповідних зобов`язань із здійснення таких видатків. А тому, відсутні підстави для заміни відповідача.

Висновки суду у даній справі відповідають правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у його постановах від 03.06.2014 року у справі №21-158а14, від 15.07.2014 року у справі №21-270а14, від 07.10.2014 року у справі №21-398а14, від 11.11.2014 року у справі №21-476а14.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 16.01.2020 року за №1-23.2/382/20 загальна сума щомісячного грошового забезпечення позивача становила 36019,00 грн.

Як вже зазначалось вище, одноразова грошова допомога виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Вислуга років у Збройних Силах України на момент звільнення позивача складає 35 років 03 місяці, тобто 35 повні роки.

Відповідно, одноразова грошова допомога підлягає стягненню у розмірі 437299,50 грн (36019,00 грн / 2) х 35=630332,50).

Суд враховує, що між сторонами у справі немає суперечок стосовно суми одноразової грошової допомоги, що підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст. 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд приходить висновку, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби підтверджено сукупністю належних, достатніх та допустимих доказів, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачеві в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення одноразової грошової допомоги, - задоволити повністю.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України («Украерорух») (місцезнаходження: аеропорт, м.Бориспіль, Київська область, 08300; код ЄДРПОУ: 19477064) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 35 повних календарних років служби в сумі 630332,50 (шістсот тридцять тисяч триста тридцять три гривні п`ятдесят копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (місцезнаходження: аеропорт, м.Бориспіль, Київська область, 08300; код ЄДРПОУ: 19477064) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 6303,33 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 20.07.2020

Суддя Гавдик З.В.