Ухвала суду № 90516207, 22.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 липня 2020 року м. Київ № 320/5977/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в частині зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80 % до 70 % грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії та її виплати з 01.01.2018;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, відповідно до частини третьої статті 51 та частини третьої статті 52 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2018 з урахуванням виплаченого.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з пунктом другим частини 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч вказаних норм, позивачем не зазначено у позовній заяві адреси електронної пошти позивача та офіційної електронної адреси відповідача.

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду виникли у період січня 2018 року, проте з даним позовом до суду позивач звернувся більше ніж через півтора року.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, 02.12.2019 він звернувся до відповідача з заявою привести у відповідність розмір його пенсії до розміру обчисленого з 80 % грошового забезпечення встановленого при призначенні, замість 70 % та провести відповідні виплати починаючи з 01.01.2018.

Додатково позивач вказав, що листом від 16.01.2020 №2925/Р-01 відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії. Також позивач зауважив, що вказаний лист він отримав 30.06.2020 та вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру пенсійної виплати у відсотковому співвідношенні з80 % до 70% протиправними та враховуючи що виплата перерахованої пенсії здійснюється поетапно він звернувся з даним позовом до суду.

Слід звернути увагу, що позивач посилаючись на отримання 30.06.2020 лист від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, зазначає що ним не пропущено строк звернення до суду.

Водночас, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Отже, суд зазначає, що про порушення своїх прав позивачу могло бути відомо у січні 2020 року, коли було оформлено лист ГУ ПФУ у Київській області, а до суду позивач звернувся лише 14.07.2020, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких обставин позивачу необхідно надати до суду докази отримання листа ГУ ПФУ у Київській області від 16.01.2020 №2925/Р-01 - 30.06.2020 або заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до приписів частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI).

Судом встановлено, що позивачем об`єднано у позовній заяві дві позовні вимоги немайнового характеру.

Зокрема суд зазначає, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності, дії чи рішення суб`єкта владних повноважень є передумовою для застосування вимоги зобов`язального характеру, відтак судовий збір за неї сплачується як за одну вимогу.

З наданої позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду із двома вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (зокрема вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії у 100 % розмірі та визнання протиправною бездіяльності щодо зменшення відсоткового розміру пенсії, застосованого до пенсії позивача).

Таким чином, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору за три позовні вимоги немайнового характеру повинен складати 1681,60 грн.

Разом з тим в якості виконання позивачем вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України ним надано суду квитанцію про сплату №60 від 13.07.2020 про сплату судового збору у сумі 840,80 грн., тобто у розмірі, що не відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства із зазначенням адреси електронної пошти позивача та офіційної електронної пошти відповідача;

- докази отримання листа ГУ ПФУ у Київській області від 16.01.2020 №2925/Р-01 - 30.06.2020 або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом;

- оригіналу платіжного документу, що свідчить про сплату судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 840,80грн.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 122, 123,160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Панова Г. В.