Ухвала суду № 90516096, 22.07.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"22" липня 2020 р. справа № 300/1773/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Манченко Олени Віталіївни про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 16 Рішення Івано-Франківської міської ради (41 сесія) 7 демократичного скликання від 19.06.2020 №197-41 «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки»,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Манченко Олена Віталіївна (надалі, також - представник позивача, Манченко О.В.) в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 20.07.2020 звернулася в суд з позовною заявою до Івано-Франківської міської ради (надалі, також - відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 16 Рішення Івано-Франківської міської ради (41 сесія) 7 демократичного скликання від 19.06.2020 №197-41 «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки», в частині скасування пункту 2 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 про надання дозволу позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0084 га на вул . АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального гаража.

Ухвалою суду від 22.07.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Разом із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії оспорюваного акта в частині скасування пункту 2 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 про надання дозволу позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0084 га на вул. Надрічна, поруч ГБК №8, для будівництва індивідуального гаража (надалі, також - Рішення від 18.12.2019 №403-34).

- заборони Івано-Франківській міській раді та іншим особам приймати рішення, вчиняти реєстраційні дії та вчиняти будь-які інші дії, що стосуються предмета спору: земельної ділянки з кадастровим № 2610100000:08:001:0214 площею 0,0084 га на вул. Надрічна, м. Івано-Франківськ поруч ГБК №8, для будівництва індивідуального гаража.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано наявністю очевидних ознак протиправності оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень, та порушенням прав, інтересів особи, яка звернулася до суду. Так, представник зазначає, що за наслідком розгляду відповідачем заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яку він мав намір приватизувати, 18.12.2019 Івано-Франківською міською радою прийнято рішення №403-34, яким позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів, площею 0,0084 га на АДРЕСА_2 . Надалі, позивачем укладено договір з інженером-землевпорядником, на підставі якого останнім виготовлено проект землеустрою щодо відведення зазначеної ділянки у власність позивачу, проведено усі необхідні роботи для формування в Державному земельному кадастрі об`єкта нерухомого майна, виготовлено електронний документ для державної реєстрації земельної ділянки. Згідно із Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.05.2020 №НВ-2610285682020, 26 травня 2020 року відділом у м. Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області зареєстровано земельну ділянку площею 0,0084 га, за кадастровим номером 2610100000:08:001:0214, цільове призначення 02.05 "для будівництва індивідуальних гаражів".

За таких обставин, представник позивача переконана, що ОСОБА_1 у повній мірі реалізував Рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34, а тому, скасування відповідачем такого рішення, за відсутності будь-яких підстав, є проявом дискримінації, неповаги до прав громадян, свавілля у прийнятті та безпідставному скасуванні раніше прийнятих власних рішень щодо яких настали правові наслідки. Наведене, як стверджує представник, свідчить про протиправність, необґрунтованість оспорюваного рішення Івано-Франківської міської ради, та наявність підстав для його скасування у відповідній частині.

Обґрунтовуючи необхідність застосування судом заходів забезпечення позову представник позивача також зазначила, що оскільки за ініціативою позивача сформовано земельну ділянку як самостійний об`єкт цивільних правовідносин, на таку ділянку за відповідачем чи третіми особами можуть бути зареєстровані речові права, що суттєво ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову судом встановлено таке.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями частини 1 статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Крім цього, необхідно зазначити, що при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення ускладнень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім зазначеного, відповідно до пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Пунктом 5 статті 151 КАС України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Зі змісту пункту 16 оскарженого рішення вбачається, що 19.06.2020 Івано-Франківською міською радою 7 демократичного скликання 41 сесії, скасовано пункт 2 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34, яким надано позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0084 га на вул. Надрічна, м. Івано -Франківськ, поруч ГБК №8 для будівництва індивідуального гаража.

Жодного обґрунтування підстав прийняття такого рішення відповідачем, чи посилання на відповідне правове регулювання вказаний пункт рішення від 19.06.2016 №197-41 не містить.

Згідно з положеннями частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, положеннями Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Водночас, згідно із частинами 9, 10 цієї ж статті Кодексу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Натомість, як встановлено судом з долучених до позову матеріалів, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України рішень у вигляді вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відмови у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду Івано-Франківською міською радою в межах спірних правовідносин не приймалось.

Відтак, аналіз вищенаведених правових норм, в сукупності з встановленими обставинами, дозволяють суду дійти висновку про наявність очевидних ознак протиправності в діях Івано-Франківської міської ради, що проявилась у недотриманні вимог статті 118 Земельного кодексу України, а саме: безпідставній бездіяльності щодо належного обґрунтування, у оскарженому рішенні, підстав скасування пункту 2 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів, та як наслідок, скасування індивідуального акта одноразового застосування, який на момент ухвалення оскаржуваного рішення вичерпав свою дію внаслідок його реалізації позивачем.

Стосовно ймовірного істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, суд зважає на таке.

Особливості визначення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачені статтею 791 Земельного кодексу України, зокрема, частинами 1-5, 9, 10 якої встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, серед іншого, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Зважаючи на те, що позивач, реалізовуючи рішення відповідача щодо надання дозволу на складення проекту землеустрою, вчинив усі необхідні дії для формування земельної ділянки площею 0,0084 га на вул. Надрічна, м. Івано-Франківськ поруч ГБК №8, на таку ділянку, у відповідності до приписів статті 791 Земельного кодексу України, з моменту її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі, може здійснюватись і державна реєстрація речових прав.

Суд зазначає, що вищевказана земельна ділянка, за відсутності рішень Івано-Франківської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність позивачу, вмотивованої відмови у передачі ділянки у власність чи залишення відповідного клопотання позивача без розгляду, а також, з огляду на скасування відповідачем пункту 2 додатку 3 до Рішення від 18.12.2019 №403-34, на момент звернення позивача до суду, відноситься до земель комунальної власності, розпорядником якої є саме відповідач - Івано-Франківська міська рада. У випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, зокрема, у вигляді заборони відповідачу та іншим особам вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії, що стосуються вказаної земельної ділянки, існує реальна, обґрунтована ймовірність ускладнення відновлення порушених прав, інтересів позивача чи позбавлення його можливості оформлення права власності на відведену та сформовану ним земельну ділянку.

Суд вважає, що право ОСОБА_1 на оформлення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, у зв`язку із повною, належною реалізацією ним наданого відповідачем дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та відсутністю обґрунтованих рішень відповідача про відмову у передачі такої ділянки у власність, є "законними сподіваннями" та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За таких обставин, дослідивши подану представником позивача заяву про забезпечення позову та письмові докази, долучені до матеріалів позовної заяви, суд погоджується із висновками представника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову як зупинення дії оспорюваного акта в частині скасування пункту 2 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 та заборони Івано-Франківській міській раді та іншим особам приймати рішення, вчиняти реєстраційні дії та будь-які інші дії, що стосуються предмета спору, є співмірними із негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття таких заходів і такими, що відповідають правам та інтересам, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду. Відтак, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Манченко О.В. про забезпечення позову у повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись статями 150-154, 156, 256, 294, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Манченко О.В. про забезпечення позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 16 Рішення Івано-Франківської міської ради (41 сесія) 7 демократичного скликання від 19.06.2020 №197-41 «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки» - задовольнити.

Зупинити дію пункту 16 Рішення Івано-Франківської міської ради (41 сесія) 7 демократичного скликання від 19.06.2020 №197-41 «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки» в частині скасування пункту 2 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 про надання дозволу позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0084га на вул. Надрічна, поруч ГБК №8, для будівництва індивідуального гаража.

Заборонити Івано-Франківській міській раді приймати рішення, вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії, що стосуються предмета спору: земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:001:0214 площею 0,0084 га, на вул. Надрічна, м. Івано-Франківськ, поруч ГБК №8, для будівництва індивідуального гаража.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.