Рішення № 90515171, 16.07.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.2020 Справа № 920/183/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши матеріали справи № 920/183/20

за позовом: Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Чкалова, 27а, код 40516392)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БК УКР БУД Комплект» (40020, м. Суми, просп. Курський, 18А, код 41970678)

про стягнення 149375,52 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Беньо З.О., довіреність №1 від 02.01.2020;

від відповідача: не з`явився;

секретар судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2020 провадження у справі №920/183/20 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 07.04.2020.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 07.04.2020 у справі №920/183/20 розгляд справи по суті відкладено на 05.05.2020.

В судовому засіданні 05.05.2020 розгляд справи №920/183/20 по суті відкладено на 02.06.2020.

У зв`язку з відпусткою судді Соп`яненко О.Ю. судове засідання 02.06.2020 не відбулось, відповідно до ухвали суду від 05.06.2020 розгляд справи №920/183/20 по суті призначено на 23.06.2020.

Відповідно до ухвали суду від 23.06.2020 у справі №920/183/20 розгляд справи по суті відкладено на 16.07.2020.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь завдані збитки в розмірі 149375,52 грн. (завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт по об`єкту «ГБН Г 1-218-182:2011 «Капітальний ремонт дороги по вул.8 Березня в м. Охтирка Сумської області», відповідно до договору № 266 від 25.07.2018 з урахуванням додаткових угод до договору), а також просить стягнути з відповідача 2 240,63 грн. судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позов не подав.

Ухвала від 23.06.2020, надіслана відповідачу на поштову адресу, зазначену у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 40020, м. Суми, просп. Курський, 18А, код 41970678, повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, суд вважає відповідача таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив:

25 липня 2018 року між Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «БК УКР БУД Комплект» (Підрядник) укладено договір підряду № 266 (далі за текстом – «Договір»), відповідно до умов якого відповідач зобов`язується за завданням позивача на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк роботи по об`єкту «ГБН Г1-218-182:2011 «Капітальний ремонт дороги по вул. 8 Березня в місті Охтирка Сумської області» - (ОСНКУ ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник 45233000-9 «Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг»), а позивач зобов`язується надати відповідачу майданчик для виконання робіт, передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від відповідача закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 2.1. Договору Договірна ціна робіт визначена на підставі кошторису і становить 2 918 968,80 грн. в тому числі ПДВ – 486494,80 грн. на 2018 рік — 1934500 грн., 2019 рік — 984 468,80 грн. і є невід`ємною частиною договору.

Обсяг робіт, що доручається для виконання відповідачу може уточнюватися окремими додатковими угодами в залежності від фактичного надходження коштів на рахунок позивача. Договірна ціна на рік може бути змінена залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що договірна ціна робіт динамічна і може переглядатися сторонами в межах вартості договору, враховуючи вимоги державних будівельних норм, нормативних і регуляторних документів України.

Уточнення договірної ціни здійснюється по мірі виконання робіт за ініціативою позивача. При цьому проводиться уточнення її складових (вартості ресурсів, заробітної плати, відрахувань, податків, інших витрат) з урахуванням економічно обґрунтованої поточної вартості цих складових, що змінилися на момент виконання відповідних робіт в порівнянні з діючою договірною ціною.

Згідно з п. 2.3 Договору відповідач не може вимагати уточнення Договірної ціни у разі, коли до сформованої підрядником договірної ціни були включені занижені ціни на ресурси (матеріали) в порівнянні з дійсними ринковими цінами станом на момент укладання Договору (підтвердженням яких можуть бути ціни на основні будівельні матеріали, вироби та конструкції, інформація щодо яких публікується у відкритому доступі Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України або іншим уповноваженим органом).

У таких випадках ціни на ресурси (матеріали), визначаються відповідно до цін, включених відповідачем до договірної ціни під час укладання цього Договору. Додаткові витрати на виконання робіт у цьому випадку компенсуються відповідачем.

Зі змісту п. 15.1. Договору вбачається, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих за цим договором обов`язків.

Зміни та доповнення, додаткові угоди до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані на те уповноваженими представниками Сторін (п. 15.2 Договору).

Судом встановлено, що Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому до Договору було укладено ряд додаткових угод:

- додаткова угода №1 від 01.08.2018 в частині внесення змін до п. 2.1, п. 3.1., п.3.2., п. 15.1 договору, яка викладена у наступній редакції: п. 2.1 — договірна ціна робіт визначена на підставі кошторису і становить 2 918 968,80 грн. з ПДВ; п. 3.1 - строк виконання робіт 5 місяців з дня надання Підряднику дозвільних документів, необхідних для їх повноцінного виконання; п. 3.2 - початок виконання робіт - липень 2018 року, закінчення виконання робіт - грудень 2018 року; п. 15.1 - цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих за цим договором обов`язків;

- додаткова угода №2 від 28.12.2018 в частині внесення змін до п. 15.1 Договору,

яка викладена в наступній редакції: п. 15.1 - цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих за цим договором обов`язків;

- додаткова угода №3 від 20.05.2019 в частині внесення змін до п. 2.1 Договору викладена у наступній редакції: п. 2.1- договірна ціна робіт визначена на підставі кошторису і становить 2 891 509,20 грн. з ПДВ.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання умов Договору протягом 2018 року відповідачем було виконано, а позивачем прийнято та оплачено виконаних робіт «ГБН Г 1-218-182:2011 «Капітальний ремонт дороги по вул. 8 Березня в місті Охтирка Сумської області» - (ОСНКУ ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник 45233000-9 «Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг») на загальну суму 2 891 509,20 грн. з ПДВ.

За результатами ревізії фінансово-господарської діяльності, проведеної працівниками Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби у Сумській області, виявлено порушення, які відображені в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради за період з 01.06.2016 по 30.06.2019.

Ревізією стану виконання умов зазначеного договору в частині відповідності обсягів та вартості фактично виконаних робіт умовам укладеного договору встановлено наступне:

Шляхом співставлення фактично виконаних робіт згідно актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) з договірною ціною (локальними кошторисами на будівельні роботи) до договору від 25.07.2018 №266 встановлено, що ТОВ «БК УКР БУД Комплект» по об`єкту «ГБН Г 1-218-182:2011 «Капітальний ремонт дороги по вул. 8 Березня в місті Охтирка Сумської області» - (ОСНКУ ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник 45233000-9 «Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг») взагалі не виконувалися наступні види робіт: згідно локального кошторису №2-1-1 «на Дорожній одяг об`єкти основного призначення», кошторисна вартість (прямі витрати) - 135 958,00 грн; згідно локального кошторису №7-1-1 «на улаштування тротуарів, благоустрій та озеленення території», кошторисна вартість (прямі витрати) -14598,00 грн; згідно локального кошторису №7-1-2 «на огородження, благоустрій та озеленення території», кошторисна вартість (прямі витрати) - 90 060,00 грн.

При дослідженні причин щодо невиконання зазначених вище обсягів робіт було встановлено, що фактично відповідач до актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) по зазначеному об`єкту включено за окремими видами робіт вартісні показники, що перевищують граничні показники визначені договірною ціною (локальними кошторисами до договору).

Так, до акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) за вересень 2018 року №1 включено матеріальний ресурс - труба ЗМГК SC 26В (6,97x1,80) в кількості 1 шт вартістю 1 512 106,81 грн. без ПДВ, при цьому згідно локального кошторису №2-2-1 «на улаштування збірної металевої гофрованої конструкції арочного типу, об`єкти транспортного господарства і зв`язку» до договірної ціни передбачено використання матеріального ресурсу - труби ЗМГК SC 26В (6,97x1,80) в кількості 1 шт вартістю 1 490 882,80 грн без ПДВ.

Різниця між вартістю зазначеного матеріального ресурсу, включеного до акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) за вересень 2018 року №1 та вартістю визначеної у локальному кошторисі №2-2-1 «на улаштування збірної металевої гофрованої конструкції арочного типу, об`єкти транспортного господарства і зв`язку» до договірної ціни складає 21 224,01 грн без ПДВ (1 512 106,81 грн — 1 490 882,80 грн).

Аналогічно, до акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) за листопад 2018 року №2 включено матеріальний ресурс - палі каркасні С8-35-Т4 в кількості 15,70 м.куб. вартістю 12 619,47 грн/м.куб. без ПДВ, при цьому згідно локального кошторису №2-2-1 І «на улаштування збірної металевої гофрованої конструкції арочного типу, об`єкти транспортного господарства і зв`язку» до договірної ціни передбачено використання матеріального ресурсу - палі каркасні С8-35-Т4 в кількості 15,70 м.куб. вартістю 8029347 грн/м.куб. без ПДВ.

Різниця між вартістю зазначеного матеріального ресурсу включеної до акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) за листопад 2018 року №2 та вартістю визначеної у локальному кошторисі №2-2-1 «на улаштування збірної металевої гофрованої конструкції арочного типу, об`єкти транспортного господарства і зв`язку» до договірної ціни складає 72 063,00 грн. без ПДВ (12 619,47 грн. - 8 029,47 грн. х 15,70 м.куб.)

Загалом, ревізією встановлені аналогічні випадки включення відповідачем до актів форми № КБ-2в за вересень, листопад та грудень 2018 року окремих вартісних показників, що перевищують граничні показники визначених договірною ціною (локальними кошторисами до договору) на загальну суму 115392,01 грн. без ПДВ.

При цьому, всупереч умовам п. 2.3 Договору, Підрядником безпідставно включено до актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) по зазначеному об`єкту вартість окремих видів робіт за поточною ціною одиниці, яка перевищує граничну ціну за одиницю, визначену локальними кошторисами до договірної ціни, що в подальшому призвело до завищення загальної вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт суму 115392,01 грн. без ПДВ.

Крім того, дослідженням вище зазначених актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), встановлено, що до розділу «Локальний кошторис 2-1-1 на улаштування збірної металевої гофрованої конструкції арочного типу» акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) за листопад 2018 року №2 включено коригування обсягів та вартості матеріальних ресурсів, зокрема наступного виду робіт - «Розбирання берегових та проміжних пальових дерев`яних однорядних опор з брусів під прогонові конструкції довжиною 10м» на суму 33 852,00 грн. без ПДВ.

Коригування проведено методом «сторно», шляхом зменшення загальної вартості фактично виконаних будівельно-монтажних робіт, включених відповідачем до акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) №2 за листопад 2018 року, на суму 33 852,00 грн. без ПДВ.

Вартість виконаного зазначеного вище виду робіт включено до загальної вартості виконаних ТОВ «БК УКР БУД Комплект» протягом 2018 року будівельно-монтажних робіт по зазначеному об`єкту (акт приймання виконаних робіт форми №КБ-2в №1 за вересень 2018 року).

При цьому, проведеним співставленням достовірності відкоригованих обсягів та вартості робіт встановлено, що до коригування (зменшення загальної вартості фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт згідно акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) № 2 за листопад 2018 року), включено, зокрема, вартість робіт - «Розбирання берегових та проміжних пальових дерев`яних однорядних опор з брусів під прогонові конструкції довжиною 10м» в кількості 7,20 м.куб., вартістю 4701,64 грн/м.куб., на загальну суму 33 852,00 грн без ПДВ, в той час як до акта приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) № 1 за вересень 2018 року включено вартість робіт - «Розбирання берегових та проміжних пальових дерев`яних однорядних опор з брусів під прогонові конструкції довжиною 10м» в кількості 7,20 м.куб., вартістю 5052,13 грн/м.куб, на загальну суму 36375,00 грн без ПДВ.

Тобто, відповідачем до акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) № 2 за листопад 2018 року, до коригування та зменшення загальної вартості виконаних робіт внесено вартість зазначеного вище виду робіт на 2 523,00 грн (36 375,00 грн -33852,00 грн) менш ніж було включено до акта приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) № 1 за вересень 2018 року.

Внаслідок вищевикладеного, включення до акта виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 2 за листопад 2018 року вартості виконаних робіт минулих періодів, за ціною нижчою від визначеної за відповідною позицією попереднього акта приймання виконаних робіт ф. № КБ-2в за вересень 2018 року, призвело до завищення загальної вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт по об`єкту «ГБН Г 1-218-182:2011 «Капітальний ремонт дороги по вул. 8 Березня в місті Охтирка Сумської області» - (ОСНКУ ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник 45233000-9 «Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг») на суму 3 027,60 грн з ПДВ.

Аналогічні випадки коригування виконаних будівельних робіт згідно акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) № 2 за листопад 2018 року за вартістю меншою, ніж було включено до акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) №1 за вересень 2018 року встановлено за наступними видами робіт - «Розбирання дерев`яних прогонових конструкцій під автомобільну дорогу з брусів», «Розбирання дерев`яного прогонового настилу конструкцій мостів», «Розбирання дерев`яного колесобідбою мостів під автомобільну дорогу з брусів» та «Крани на автомобільному ходу, вантажопідйомність 6,3 т», що в цілому призвело до завищення загальної вартості виконаних робіт по зазначеному об`єкту на суму 9 087,59 грн без ПДВ.

Загалом, внаслідок зазначених вище розбіжностей, встановлено завищення вартості ремонтно-будівельних робіт виконаних відповідачем по договору підряду від 25.07.2018 № 266 на загальну суму 149 375,52 грн. з ПДВ.

Вищезазначені акти форми № КБ-2в, Управлінням прийняті до оплати (відображені в обліку виконані роботи) та фактично оплачені в повному обсязі в вересні, листопаді та грудні 2018 року (за коштами спеціального фонду кошторису по КПКВК 12117461 «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету»).

Таким чином, в порушення ст. 629 Цивільного кодексу України, вимог п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 р. № 293 та п. 2.3 Договору, зайве включення відповідачем до актів прийому виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за вересень, листопад та грудень 2018 року завищеної вартості окремих видів робіт, призвело до завищення загальної вартості виконаних ремонтно- будівельних робіт по об`єкту «ГБН Г 1-218-182:2011 «Капітальний ремонт дороги по вул.8 Березня в місті Охтирка Сумської області» - (ОСНКУ ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник 45233000-9 «Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг») на суму 149 375,52 грн з ПДВ, які Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради оплачені в повному обсязі.

Позивач зазначає, що в Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради було надіслано відповідачу претензію від 27.09.2019 № 03/2039 про повернення коштів в сумі 149375,52 грн. за адресою вказаною у договорі та за місцем реєстрації підприємства, що підтверджується квитанціями № 0115015 0083350 від 09.10.2019, № 0115015 0083351 від 09.10.2019, № 0115015 0083352 від 09.10.2019. Поштові відправлення повернуті відділені «Укрпошта» у зв`язку з відсутністю отримувача та закінченням терміну зберігання.

Таким чином станом на день розгляду справи збитки в розмірі 149375,52 грн. відповідачем позивачу не відшкодовані, у зв`язку з чим просить суд стягнути зазначену грошову суму в примусовому порядку.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що предметом спору в межах даної справи є стягнення з відповідача 149375 грн. 52 коп. збитків, завданих позивачу відповідачем в наслідок допущення останнім господарського правопорушення (ч. 1ст. 225 ГК України) та в наслідок порушення відповідачем господарського зобов`язання (ст. 224 ГК України).

Відповідно до приписів ч.1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1-2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому відповідно до ст. 207 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За приписами ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Загальний порядок укладення господарських договорів унормовано у ст. 181 Господарського кодексу України, зокрема, п. 1, п. 6 якої визначено наступне : господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Письмовими матеріалами справи підтверджується, що між замовником - Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради і підрядником - ТОВ «БК УКР БУД Комплект» укладено договір №266 від 25.07.2018. Під час укладення вказаного договору його сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов.

Відповідачем були виконані ремонтно-будівельні роботи по об`єкту «ГБН Г 1-218-182:2011 «Капітальний ремонт дороги по вул.8 Березня в місті Охтирка Сумської області» - (ОСНКУ ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник 45233000-9 «Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг») на суму 149 375,52 грн з ПДВ, які Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради були прийняті належним чином без зауважень та застережень і оплачені в повному обсязі.

При цьому, суд не має можливості дослідити зазначений факт шляхом огляду актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в, оскільки в матеріалах справи вони відсутні. Позивачем подано лише копії об`єктних кошторисів, локальних кошторисів на будівельні роботи, Договірної ціни, кошторисного розрахунку, підсумкової відомості ресурсів

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на висновки, зроблені в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради за період з 01.06.2016 по 30.06.2019, проведеної працівниками Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби у Сумській області.

Судом встановлено, що акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки.

При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Так, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто укладання сторонами у справі договору підряду, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за договорами підряду.

Таким чином, виявлені ревізією Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 року у справі №5006/18/13/2012.

Відповідно до ч.6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Частиною 2 ст. 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Зі змісту п. 4.1.7. Договору вбачається, що замовник має право у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, перевіряти обсяги і якість виконання робіт, якість матеріальних ресурсів та конструкцій, які повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам. Іншим нормативним документам, проектній документації, а також вимагати від підрядника паспорт, сертифікати та інші документи на застосовані матеріальні ресурси та обладнання.

Відповідно до п. 4.1.8. Договору замовник має право на відшкодування збитків в наслідок застосування наданих підрядником неякісних матеріалів та неякісно виконаних підрядником робіт.

Згідно з п. 11.3. Договору у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робітна об`єкті недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт на об`єкті. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов`язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.

В той же час, судом встановлено, що з зауваженнями та вимогами про відшкодування відповідних збитків у порядку, передбаченому п. 4.1.8 Договору позивач до відповідача не звертався, виконані відповідачем роботи прийняті позивачем без зауважень в повному обсязі та оплачені.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди за наявності правопорушення, що потягло її виникнення.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, перш за все, необхідно з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України). Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести неправомірність поведінки особи, внаслідок якої завдано шкоду, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вину завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (Ухвала Верховного Суду України від 21.12.2005).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» збитки, заподіяні особі внаслідок порушення її цивільного права підлягають відшкодуванню в повному обсязі особою, яка їх заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В той же час, позивачем не подано доказів на підтвердження неправомірної поведінки відповідача під час виконання зобов`язань по Договору підряду №266 від 25.07.2018, внаслідок якої завдано позивачу шкоду, наявності такої шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вини відповідача, а отже позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2240 грн. 63 коп. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БК УКР БУД Комплект» про стягнення 149375,52 грн. – відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору в розмірі 2240 грн. 63 коп. покласти на позивача - Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 21.07.2020.

Суддя О.Ю. Соп`яненко