Ухвала суду № 90496531, 21.07.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17129/19

Провадження № 1-і/344/2/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі: судді Татарінової О.А., за участю секретаря Кондратів Х.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Курінського О.Г., який діє в інтересах KEMOKOMPLEKS D.O.O. Кемокомплекс, товариство з обмеженою відповідальністю з торгівлі та послуг, про повернення речових доказів, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Курінський О.Г., який діє в інтересах KEMOKOMPLEKS D.O.O. Кемокомплекс, товариство з обмеженою відповідальністю з торгівлі та послуг звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, в якому просив повернути етилен у кількості 795,781 тон, який постановою про визнання речовим доказом від 02.07.2015 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22015090000000036, його власнику - KEMOKOMPLEKS D.O.O. у зв`язку з закриттям кримінального провадження № 22015090000000036 через встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Адвокатом Курінським О.Г. подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» заперечив проти задоволення поданого клопотання, посилаючись на те, що між ТОВ «Карпатнафтохім» та ТОВ «KEMOKOMPLEKSD.O.O.» існує судовий спір про належність майна (етилену в кількості 795,781 тон) та в матеріалах закритого кримінального провадження відсутні будь-які документи (докази), які підтверджують передачу 795,781 тон етилену, як речового доказу, на зберігання уповноваженій особі ТОВ «Карпатнафтохім».

Дослідивши матеріали клопотання та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження 22015090000000036, вважаю за необхідне зазначити наступне.

В провадженні слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області знаходилось кримінальне провадження № 22015090000000036 від 19.06.2015 року за ст.15 ч.2,ст.201 ч.2 КК України.

Відповідно до протоколу огляду від 02.07.2015 року проведеним оглядом встановлено, що етилен являє собою речовину газоподібного стану, прозорого кольору,яка зберігається в ізотермічному обладнанні ТОВ "Карпатнафтохім" за адресою: м.Калуш, вул.Промислова,4. Вказаний продукт використовується для виготовлення готового товару-поліетилену. Етилен є продуктом піролізу вуглеводневої сировини. Частина етилену зберігається в цеху розливу вуглеводнів у вертикальному циліндричному ізотермічному резервуарі ємністю 10тис. м.куб. Інструментальним способом за даними рівня ємності є зазначення рівня резервуару на момент огляду складало 7,08%, тобто в перерахунку 395,914 тонни етилену. Інша частина етилену зберігається в магістральному етиленопроводі "Калуш-Західний кордон" протяжністю 204,6 км., діаметр труби складає 325х8 мм. На момент огляду тиск складав 18кгс/см.кв. На станції розприділення етилену, корпус № 920.Шляхом математичного обчислення кількість етилену складає на момент огляду 399,867 тонни. Весь об"єм вказаного етилену в кількості 795,781 тонни зберігається в ізометричному обладнанні і магістральному етиленопроводі ТОВ "Карпатнафтохім" та знаходиться на позабалансовому обліку згідно договору зберігання А201406307 від 05.09.2014 року, що укладений між ТОВ "Карпатнафтохім" (зберігач) та KEMOKOMPLEХ D.O.O. (поклажедавець), на підставі ухвали Господарського суду Івано-Франківської області про затвердження мирової угоди у справі № 909/741/14.

Постановою про визнання речовим доказом від 02.07.2015 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області підполковником юстиції Барановським О.М. визнано речовим доказом етилен у кількості 795,781 тон у кримінальному провадженні № 22015090000000036 та передано на відповідальне зберігання відповідальним особам Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» (7-11).

З акту про передачу на відповідальне зберігання майна від 02.07.2015 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області підполковником юстиції Барановським О.М. передано начальнику відділення розливу етилену і пропилену ОСОБА_1 етилен в кількості 795,781 тонн, який згідно договору зберігання А201406307 від 05.09.2014 року, що укладений між ТОВ "Карпатнафтохім" (зберігач) та KEMOKOMPLEХ D.O.O. (поклажедавець) зберігається в ТОВ "Карпатнафтохім" в ізометричному обладнанні і магістральному етиленопроводі "Калуш-Західний кордон".

09.12.2015 року постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області Барановського О.М. кримінальне провадження № 22015090000000036 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.2 ст.201 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діяннях посадових осіб ВАТ «Оріана» та керуючого санацією вказаного товариства Юрківа В.В. складу кримінального правопорушення.

11.07.2019 представник KEMOKOMPLEKS D.O.O. адвокат Курінський Олександр Георгійович звернувся до слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області із заявою про повернення етилену, який був визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні № 22015090000000036, власнику майна - KEMOKOMPLEKS D.O.O.

Листом від 04.09.2019 № 60/6/2012 слідчий відділ УСБ України в Івано-Франківської області повідомив представника KEMOKOMPLEKS D.O.O. про необхідність вирішення питання про долю речових доказів у закритому кримінальному провадженні в судовому порядку (а.с.17).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України, передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 321 ЦПК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з`ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі" Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174 цього Кодексу.

Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля (ч. 6 ст. 100 КПК України).

За положенням ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Статтею 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як встановлено під час провадження по справі, кримінальне провадження № 22015090000000036 закрито у зв`язку відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, тому етилен у кількості 795,781 тон, який постановою слідчого про визнання речовим доказом від 02.07.2015 було визнано речовим доказом підлягає поверненню його власнику (законному володільцю).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2014 року у справі №909/741/14 суд ухвалив затвердити мирову угоду б/н від 05.09.14 у справі №909/741/14 за позовом Kemokomplecx D.O.O Кемокомплекс Товариство з обмеженою відповідальністю з торгівлі та послуг (Percovceva 2, Zagreb, Groatia, вул.Перковчева, 2, м.Загреб, Хорватія (ідентифікаційний код 31268189480) до Приватного акціонерного товариства "Лукор" (вул.Промислова, 4, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77306, ідентифікаційний код 31256759), до Відкритого акціонерного товариства "Оріана" (вул.Євшана, 9, м.Калуш, 77300, ідентифікаційний код 05743160) в наступній редакції:

"Мирова угода

місто Калуш Івано-Франківської області 5 вересня 2014 року

Сторони справи № 909/741/14 господарського суду Івано-Франківської області за позовом Kemokomplex D.О.О. до приватного акціонерного товариства ЛУКОР та відкритого акціонерного товариства Оріана, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім, про визнання права власності, витребування та зобов`язання передати етилен в кількості 795,781 тон, який знаходиться в ізотермічному резервуарі зберігання етилену позиція Е-1 відділення розливу етилену і пропілену цеху розливу вуглеводнів, виробництва етилену і поліетилену ТОВ Карпатнафтохім за адресою: вул. Промислова 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306, а саме:

Позивач: Kemokomplex D.О.О . , в особі представника Петраша Юрія Любомировича, який діє на підставі довіреності,

та

Відповідач 1: приватне акціонерне товариство «ЛУКОР», в особі ліквідатора Григор`єва Олександра Васильовича, що діє на підставі протоколу загальних зборів акціонерів ПрАЇ «ЛУКОР «№15 від 17.01.14

та

Відповідач 2: відкрите акціонерне товариство «Оріана», в особі керуючого санацією Юрківа Володимира Васильовича, що діє на підставі ухвали господарського суду від 26.02.14 у справі № Б-7-1 1/283-13/143 та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,

разом надалі - Сторони, а окремо - Сторона,

діючи добровільно, повністю усвідомлюючи значення та наслідки своїх дій, з метою:

- виконання ВАТ «Оріана «(Відповідач 2) свого зобов`язання щодо повернення па підставі частини 2 статті 1141 ЦК України переданих йому по договору про спільне виробництво від 14.10.99 № 341-юр-2732 (далі - Договір 1) для переробки 795,781 тон етилену;

- виконання ПрАТ «ЛУКОР» свого зобов`язання щодо повернення Відповідачу 2 на підставі статті 949 ЦК України прийнятих ним згідно з договором відповідального зберігання від 01.10.02 (далі-Договір 2) на зберігання 795.781 тон етилену;

- урегулювання мирним шляхом судового спору щодо передачі 795,781 тон етилену його власнику - Kemokomplex D.О.О.;

керуючись статтями 78, 80 Господарського процесуального кодексу України, уклали дану мирову угоду про наступне:

1. Предметом даної мирової угоди є вирішення питання про визнання права власності та передачі на користь Кетокотріех ІЗ (далі - Позивач) належних йому 795,781 тон етилену, отриманих Відповідачем 2 при переробці давальницької сировини по Договору 1 (далі - Етилен), які Відповідачем 2 були передані на зберігання ЗАТ «ЛУКОР». назву якого змінено па ПрАТ « ЛУКОР» (далі - Відповідач 1) по Договору 2.

2. Відповідач 2 визнає, що:

- право власності на Етилен належить Позивачу та набуто ним на підставі договору, укладеного 20.08.05 між Kemokomplex D.О.О. та Позивачем;

- вказаний Етилен перебував у Відповідача 2 та був переданий ним на підставі Договору 2 Відповідачу 1;

- на даний час Етилен перебуває у володінні Відповідача 1 та знаходиться в ізотермічному резервуарі зберігання етилену позиція Е-1 відділення розливу етилену і пропілену цеху розливу вуглеводнів, виробництва етилену і поліетилену ТОВ Карпатнафтохім за адресою: вул. Промислова 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306.

3. Відповідач 1, як особа, якій було передано Етилен Відповідачем 2 по Договору 2 та у володінні якої фактично перебуває Етилен, повертає Етилен Відповідачу 2.

4. Відповідач 2, як особа, яка передала Етилен Відповідачу 1 по Договору 2 та зобов`язана на підставі Договору 1 повернути Етилен Позивачу, повертає Етилен Позивачу.

5. Передача Відповідачем 1 Етилену Відповідачу 2 та подальша передача Відповідачем 2 Етилену Позивачу здійснюватиметься шляхом:

5.1. Підписання між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 акта приймання-передачі, за яким Відповідач 1 передає Етилен Відповідачу 2. Даний акт приймання-передачі підписується в день затвердження господарським судом цієї мирової угоди;

5.2. Підписання між Відповідачем 2 та Позивачем акта приймання-передачі, за яким Відповідач 2 передає Етилен Позивачу. Даний акт приймання-передачі підписується в день затвердження господарським судом цієї мирової угоди;

5.3. Подальшого транспортування Етилену Позивачем з місця його перебування.

6. Сплата судового збору покладається на Позивача.

7. Сторони відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України звертаються до господарського суду Івано-Франківської області з клопотанням затвердити цю мирову угоду та одночасно припинити провадження у справі.

8. Ця мирова угода набуває чинності після її затвердження господарським судом Івано-Франківської області.

9. Наслідки укладення цієї мирової угоди сторонам зрозумілі.

Поряд з тим, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2014 року провадження у справі №909/741/14 припинено.

Відповідно до акту прийому-передачі етилену від 05.09.2014 року Відповідач 2 ВАТ «Оріана» передав Позивачу, а Позивач прийняв від відповідача 2 етилен в кількості 795,781 тон, який знаходиться в ізотермічному резервуарі зберігання етилену позиція Е-1 відділення розливу етилену і пропілену цеху розливу вуглеводнів, виробництва етилену і поліетилену ТОВ Карпатнафтохім за адресою: вул. Промислова 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306. Даний акт приймання-передачі підписується в день затвердження господарським судом цієї мирової угоди.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2019 скасовано. Заяву Kemokompleks D.O.O. про виправлення описки в ухвалі суду задоволено. Виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2014 у справі №909/741/14 в частині зазначення назви позивача, а саме: замість "Kemokomplecx D.O.O." та "Kemokomplex D.O.O." слід читати: "Kemokompleks D.O.O.".

13.01.2015 року між ТОВ "Карпатнафтохім" та Kemokompleks D.O.O. укладено договір № А201411771, за умовами якого Виконавець надає Замовнику послуги по транспортуванню етилену власності Kemokompleks D.O.O., який знаходиться на відповідальному зберіганні в ТОВ "Карпатнафтохім" м.Калуш, вул.Промислова,4.

На час розгляду судом даного клопотання право власності Kemokompleks D.O.O. на визнаний у кримінальному провадженні № 22015090000000036 етилен у кількості 795,781 тон, підтверджено рішенням суду.

ТОВ "Карпатнафтохім" не доведено належними та допустимими доказами його права власності на дане майно.

Стосовно наявних в матеріалах справи документів, які свідчать про наявність судового спору між KEMOKOMPLEKS D.O.O. та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» з приводу права власності на етилен, суд звертає увагу на те, що в провадженні господарського суду є спір про зобов"язання виконати обов"язок в натурі, а вказані обставини не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про повернення речових доказів.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 100, 171-174, 309 КПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання Курінського Олександра Георгійовича, який діє в інтересах KEMOKOMPLEKS D.O.O. Кемокомплекс, товариство з обмеженою відповідальністю з торгівлі та послуг, про повернення речових доказів - задовольнити.

Повернути етилен у кількості 795,781 тон, який постановою про визнання речовим доказом від 02.07.2015 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22015090000000036, - KEMOKOMPLEKS D.O.O.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: Татарінова О.А.