Вирок № 90495705, 21.07.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/2276/20

Провадження № 1-кп/185/409/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2020 року колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

суддів Кононенко Т.О., Мицака М.С.

секретаря Шемет Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м.Павлоград кримінальне провадження, що внесено в ЄРДР за №12020040370000235 від 11.02.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлограда Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, -

за участю прокурора Мінарського Є.І., Ємельянова В.А.,

потерпілого ОСОБА_2

захисника адвоката Бєлякова А.Ф.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

11.02.2020 року приблизно о 01.15 годині обвинувачений ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , - де перебували також його мачуха ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 та відпочивали, після вживання спиртних напоїв із зведеним братом, потерпілим ОСОБА_2 в одній із кімнат квартири, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та непорозуміння, в ході конфлікту, взяв в праву руку кухонний ніж, який знаходився на столику в кімнаті та направився в сторону потерпілого ОСОБА_2 . У свою чергу потерпілий ОСОБА_2 , бажаючи уникнути конфліктної ситуації, вийшов з кімнати, зачинивши за собою двері та утримував їх з іншої сторони руками, перешкоджаючи обвинуваченому ОСОБА_1 відчинити їх. В той же день приблизно об 01.20 годині під час спроб відчинення дверей кімнати, відчуваючи опір зі сторони потерпілого ОСОБА_2 , який утримував двері, будучи обуреним на свого брата, вважаючи себе ображеним, з метою вирішення конфлікту, обвинувачений ОСОБА_1 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій, тримаючи в правій руці ніж та розуміючи, що за його використанням можливо досягнення протиправної мети, просунувши між дверима кімнати та стіною свою праву руку, в якій утримував ножа, та діючи умисно, із застосуванням фізичної сили, наніс один удар ножем в життєво важливий орган - в ліву скроневу частину голови потерпілого ОСОБА_2 , який знаходився в цей момент з іншої сторони дверей кімнати та з метою самозахисту намагався протистояти відчиненню дверей обвинуваченим ОСОБА_1 . В результаті отриманого удару ножем в голову потерпілий ОСОБА_2 впав на підлогу. Вважаючи виконаними всі дії, що були необхідними для доведення злочину до кінця, бажаючи настання смерті та усвідомлюючи безпорадний стан потерпілого, який, отримавши тілесних ушкоджень, не мав можливості надати опору та захистити себе, обвинувачений ОСОБА_1 вийшовши з кімнати, не зупиняючись, керуючись наміром позбавлення життя потерпілого, сів зверху на лежачого на підлозі потерпілого ОСОБА_2 , та, утримуючи ніж в правій руці, знову здійснив замах ножем над потерпілим ОСОБА_2 , однак в цей момент був зупинений батьком ОСОБА_4 , який разом із дружиною ОСОБА_3 , почувши шум та сварку між синами, вийшли в коридор квартири. Усвідомлюючи злочинність дій обвинуваченого та побачивши замах ножем над потерпілим ОСОБА_2 , батько ОСОБА_4 в цей момент здійснив захват руки обвинуваченого ОСОБА_1 , відвернувши заподіяння чергового удару ножем в тіло потерпілого ОСОБА_2 .

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для умисного протиправного заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_2 до кінця, завдавши тим самим останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення голови скроневої області зліва, що супроводжувалося забоєм головного мозку III ступеню, забоєм скроневої частки, субарахноїдальним та внутрішньошлуночковим крововиливом зліва, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки були припиненні батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, суду повідомив, що все відбулось випадково, ніякого наміру чи мотиву на вбивство брата не мав. В день подій він прийшов додому, в квартирі вже перебували батьки, потерпілий та його зведена сестра ОСОБА_5 з дитиною. Пізніше він з ОСОБА_5 сходили до магазину та придбали спиртні напої, остання запросила спільно вжити придбаний алкоголь і потерпілого. Вони втрьох стали розпивати спиртні напої в його кімнаті. Через декілька годин ОСОБА_5 поїхала додому, ввечері він разом з потерпілим потрапили до її квартири, продовжили вживати алкогольні напої. Відвідавши ОСОБА_5 , він разом зі ОСОБА_2 повернулись додому. Потерпілий, знаходячись в його кімнаті, став гучно слухати музику, він зробив йому зауваження та запропонував піти до своєї кімнати. ОСОБА_2 сприйняв зауваження агресивно та у відповідь вдарив двічі його в груди. Події, які відбулись після цього, він не пам`ятає – пригадує, що він в коридорі квартири намагався привести до тями потерпілого, обличчя якого було в крові, ножа при ньому не було, поруч стояли мачуха ОСОБА_3 та кричала, що «його посадить». Після він присів на диван та чекав приїзду швидкої та поліції, обмірковуючи, що трапилось. Ніяких ножів до рук з метою завдання ударів потерпілому він не брав в той день, не заперечує того факту, що користувався ножем, який було вилучено з квартири, оскільки нарізав продукти харчування під час вжиття спиртних напоїв в кімнаті. Не виключає, що виявлені тілесні ушкодження потерпілий спричинив собі самостійно, оскільки до цього були випадки його неадекватної поведінки. Нанесення тілесних ушкоджень свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 спростовує. Не виключає можливості нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому під час самозахисту, проте пояснити від яких саме протиправних дій потерпілого і яким чином здійснювався самозахист не може, оскільки був в стані алкогольного сп`яніння. Після вказаних подій його будо доставлено до міської лікарні №4, де ніяких тілесних ушкоджень на його тілі не виявили, проте він висловлював скарги на біль. Походження на його одязі плям крові, яка може належати потерпілому, не може пояснити. Зі свідком ОСОБА_3 в нього тривалий час неприязні відносини, тому що мачуха намагалась виселити його з квартири та заволодіти його кімнатою, тому у неї є підстави його оговорювати. Покази батька ОСОБА_4 під час слідчого експерименту, які його викривають у вчиненні інкримінованого злочину, були надані ним під впливом мачухи. З потерпілим в нього напружені та неприязні відносини, він майже з ним не спілкувався до цього.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що в день подій він перебував вдома, з сестрою ОСОБА_5 та обвинуваченим вживали спиртні напої, пізніше ввечері разом з обвинуваченим їздили до сестри додому. Повернувшись додому, разом з обвинуваченим перебували в його кімнаті та продовжили вживати спиртні напої, спілкувались, він запитав у обвинуваченого за татуювання на його тілі та значення цих татуювань. Перед тим, як піти, він побажав ОСОБА_1 спокійної ночі, на що обвинувачений обурився, одразу схопився за ніж. Він вийшов з кімнати обвинуваченого та став тримати вхідні двері, говорив йому кинути ножа. Обвинувачений гупав у двері, він, опершись двома руками, намагався не випустити обвинуваченого з кімнати. В цей момент із-за дверей обвинувачений, просунувши руку з ножем, несподівано здійснив удари, які потрапили в ліву частину голови. Він одразу впав на підлогу, після події пам`ятає не чітко. Бачив, що обвинувачений, перебуваючи над ним, намагався вдарити його ножем в груди, казав: «малолітка, я тебе вб`ю». Проте йому це не вдалось, оскільки батьки завадили цьому: мати ОСОБА_3 підбігла, а вітчим ОСОБА_4 забрав ножа у обвинуваченого. Як би не батьки, обвинувачений вбив би його. При визначені покарання покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_4 , скориставшись правом не свідчити проти свого сина: обвинуваченого ОСОБА_1 , відмовився від надання показань в судовому засіданні.

Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що з 10 на 11 лютого 2020 року в квартирі за їх місцем проживання між її сином ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 стався конфлікт. До цього брати вживали спиртні напої та гучно слухали музику в кімнаті обвинуваченого. Вночі, приблизно о 01.00 годині, вона почула гуркіт столу та розбудила чоловіка ОСОБА_4 . Коли вона вийшла в коридор квартири, то побачила, як ОСОБА_2 утримує зачиненими двері в кімнату обвинуваченого, а останній намагається їх відкрити, б`є по дверях. В цей момент вона побачила руку обвинуваченого з ножем між дверима та стіною та удар в ліву скроневу ділянку голови потерпілого, від чого ОСОБА_2 впав спиною на підлогу і в нього відкрилась кровотеча. ОСОБА_4 одразу вийшов з кімнати та присів на потерпілого, замахнувся ножем, поціливши в грудну клітину потерпілого, сказав: « ОСОБА_6 тебе завалю». Вона стала кричати, що у обвинуваченого ніж. Чоловік ОСОБА_4 схопив за руку обвинуваченого з ножем, а вона вихопила цього ножа та викинула в бік, тим самим вони завадили удару ножем в груди потерпілого. Якщо би її та чоловіка в цей момент не було поруч, обвинувачений здійснив би удар ножем в тіло потерпілого. Потім вона викликала швидку та поліцію. Що послугувало причиною конфлікту між братами не може повідомити, вона лише чула про запитання ОСОБА_2 до обвинуваченого щодо набиття татуїровок на тілі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що є рідною сестрою потерпілого, обвинувачений – колишній зять, перебував у шлюбі з її сестрою. В день подій вона знаходилась в квартирі за місцем проживання обвинуваченого та потерпілого, після приходу ОСОБА_1 з роботи втрьох вони стали вживати спиртні напої. Приблизно о 17.30 годині вона поїхала до себе додому. Через деякий час приблизно о 21.00 годині брати прийшли до неї додому, принесли з собою неповну пляшку горілки, вони продовжили вживати спиртні напої. Через дві години вона викликала таксі та брати поїхали додому. Ніяких конфліктів за цей час між обвинуваченим та потерпілим не було. Приблизно о 02.00 годині їй зателефонувала мати ОСОБА_3 та повідомила, що обвинувачений вдарив ножем потерпілого. Між обвинуваченим та потерпілим іноді бували конфлікти, в нетверезому стані потерпілий провокував сварки з ОСОБА_3 .

Під час допиту свідок ОСОБА_7 повідомив, що потерпілого ОСОБА_2 було доставлено до лікарні вночі з колото-ріжучим пораненням в лівій скроневій ділянки голови. Останній був при свідомості. Хтось з присутніх родичів повідомив, що ОСОБА_2 вдарили ножем. Потерпілого оглянули хірург та травматолог, при цьому не могли визначитись з глибиною раневого каналу. Після консультацій було прийнято рішення санавіцією доставити потерпілого до лікарні ім.Мечникова в Дніпрі. Потерпілий знаходився в «стабільно важкому стані», при несвоєчасній медичній допомозі могла настати смерть останнього. Дане поранення могло утворитись в результаті дії плаского колюче-ріжучого предмету, не виключено, що це міг бути ніж, який залишив характерні сліди: ширина раневого каналу приблизно 2 см.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час судового засідання повідомили, що не були очевидцями подій та про конфлікт між обвинуваченим та потерпілим їм нічого не відомо, участі в проведенні слідчих дій також не приймали.

Допитана свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що проживає по сусідству з квартирою на нижньому поверсі, де стались інкриміновані обвинуваченому події. В цей день з квартири ввечері гучно лунала музика. Її батько, ОСОБА_11 піднявся до сусідів та зробив зауваження. Вночі вона спала, ніякого конфлікту між братами в цей день вона не бачила. Вранці їй батько розповів, про бійку між братами та завдання потерпілому удару ножем. В родині обвинуваченого та потерпілого до цього були конфлікти.

Свідок ОСОБА_11 під час допиту повідомив, що після 23.00 години ввечері приходив до квартири, де проживає обвинувачений, оскільки з вказаної оселі гучно лунала музика, та заважала спати. Двері відкрив ОСОБА_2 , був в нетверезому стані, ніяких тілесних ушкоджень він на ньому не побачив. Після його зауваження в квартирі стало тихо, він ліг спати. Приблизно о 03.00 годині ночі його розбудила поліція та запросила бути понятим при огляді місця злочину. Пригадує, що при вході в квартиру в коридорі на тумбочці був знайдений старий «совєтський» ніж, лезо якого не однократно точили до цього, загострений, з залишками крові. В квартирі в прихожій він бачив плями крові, одежу у крові, обвинуваченого і потерпілого вже не було в квартирі. Всі виявлені речі поліцією були вилучені. Що стало причиною конфлікту між братами йому невідомо.

Судом були досліджені наступні письмові докази.

Так, відповідно до витягу з кримінального провадження №120200403700000235, до ЄРДР 11.02.2020 року Павлоградським ВП ГУНП в Дніпропетровській області були внесені відомості про злочин, передбачений ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, згідно яких: 11.02.2020 року приблизно 01.26 год. надійшло повідомлення до Павлоградського ВП про те, що за адресою м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, 20/28, ОСОБА_1 з використанням ножа спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2 у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми лівої скроневої кістки, субарахноїдальний крововилив з проривом у шлуночкову систему, лінейного перелому лівої скроневої кістки, різаної рани голови /а.п.45-46/.

Згідно рапорту поліцейського від 11.02.2020 року, на лінію «102» 11.02.2020 року надійшло повідомлення про те, що 11.02.2020 року о 01.26 год. за адресою: АДРЕСА_1 сина заявниці: ОСОБА_12 , - вдарив ножем у голову гр.Яцін, який мешкає з ними. В ході виїзду на місце події наряд поліції підтвердив викладені обставини та викликав СОГ Павлоградського ВП / а.п.47/.

Під час огляду місця події 11.02.2020 року слідчим СВ Павлоградського ВП за участі понятих та спеціаліста /а.п.48-67/ було проведено огляд приміщення квартири АДРЕСА_2 , де виявлено:

- ніж з речовиною бурого кольору на тумбі в коридорі квартири при вході, на якому додатково виявлені сліди пальців рук;

- речовина бурого кольору, рушник та кофта з капюшоном з речовиною бурого кольору в проході між кімнатами,

- на поверхні дверей до кімнати обвинуваченого плями речовини бурого кольору,

- в кімнаті обвинуваченого на столику порожня скляна пляшка напою «Абсент», на якій виявлені сліди пальців рук, на дивані знайдені шкарпетки, светр синього кольору, светр темно-сірий, джинси зі слідами речовини бурого кольору.

В інших кімнатах квартири обстановка не порушена, заборонений речей чи слідів злочину не виявлено. Згідно зазначених слідчим в протоколі пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 виявлений одяг в його кімнаті належить йому. З місця огляду було вилучено виявлені речі, два сліди пальців рук, змиви речовини бурого кольору, про що було складено протокол огляду місця події. На фотографіях, що додані до протоколу, зафіксовані викладені в протоколі обставини проведення огляду та розташування знайдених речей та слідів злочину в квартирі.

Постановою слідчого СВ Павлоградського ВП від 11.02.2020 року /а.п.67/ в якості речових доказів визнано: кухонний ніж зі слідами РБК; джинси темно-синього кольору зі слідами РБК, пару шкарпеток зі слідами РБК, светр темно-сірого кольору, светр синього кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_1 ; кофту з капюшоном зі слідами РБК, яка належить ОСОБА_2 , рушник зі слідами РБК; два відбитки пальців рук; змиви речовини бурого кольору, які були виявлені та вилучені в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , які передані на збереження Павлоградському ВП згідно квитанції / а.п.68/.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту /а.п.81-85/ 11.02.2020 року слідчим за участі понятих, був проведений на місці злочину слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_3 , проведення якого фіксувалось за допомогою відеокамери.

Під час перегляду запису вказаного слідчого експерименту судом було встановлено, що слідчий експеримент проводився за місцем вчинення злочину в квартирі АДРЕСА_2 . Свідок ОСОБА_3 в присутності двох понятих, спеціаліста, пояснила та показала про обставини отримання потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Свідок ОСОБА_3 показала, що мешкає в квартирі АДРЕСА_2 зі своїм сином – потерпілим ОСОБА_2 , чоловіком - свідком ОСОБА_4 , та його сином - обвинуваченим ОСОБА_1 10.02.2020 року на протязі дня обвинувачений та потерпілий перебували вдома. Брати приблизно о 21.00 годині пішли з дому та невдовзі повернулись о 23.00 годині, вона в цей час відпочивала в кімнаті з чоловіком поруч. Приблизно о 01.00 годині 11.02.2020 року вона почула, що між потерпілим та обвинуваченим відбувається словесний конфлікт та зрозуміла, що конфлікт може перерости в бійку. Почувши звук падіння на підлогу, вона разом з чоловіком вийшли з кімнати та побачили, що в прихожій стоїть ОСОБА_2 та підпирає руками двері спальної кімнати обвинуваченого, а останній в свою чергу, знаходячись в своїй кімнаті, намагався відчинити двері. Прочинивши двері, обвинувачений ОСОБА_1 , тримаючи ніж в правій руці, завдав два удари потерпілому в ліву область голови, від чого потерпілий впав на підлогу та у нього розпочалась рясна кровотеча. Обвинувачений відкрив двері та одразу накинувся на потерпілого, який лежав на підлозі, при цьому сказав, що зараз уб`є ОСОБА_2 , замахнувся ножем на нього. Вона встигла крикнути чоловіку, щоб він вихватив ножа у обвинуваченого, що і зробив ОСОБА_4 , а вона відштовхнула обвинуваченого. Після чого викликала швидку.

Аналогічні обставини викладені слідчим в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.02.2020 року.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту /а.п.88-92/ 11.02.2020 року слідчим за участі понятих, був проведений на місці злочину слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_4 , який був зафіксований за допомогою відеокамери. Свідок ОСОБА_4 надав аналогічні пояснення, які надавала свідок ОСОБА_3 під час проведення з нею слідчого експерименту. При цьому зазначив, що приблизно о 01.00 годині 11.02.2020 року його розбудила дружина ОСОБА_3 та повідомила, що між братами відбувається сварка, просила вийти до коридору та подивитись, що відбувається. Вийшовши зі своєї кімнати він побачив, що на підлозі перед входом до спальної кімнати обвинуваченого лежить потерпілий рясно залитий кров`ю, а над ним – обвинувачений ОСОБА_1 , який тримає ніж в руці та здійснив замах, щоб вдарити ОСОБА_2 . На крики дружини він схопив руку з ножем обвинуваченого.

Аналогічні обставини були встановленні під час перегляду відеозапису проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_4 .

Під час проведення слідчого експерименту від 25.03.2020 року за участі потерпілого ОСОБА_2 , який був зафіксований на носій за допомогою відеокамери, потерпілий розповів та показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень з боку обвинуваченого.

Під час перегляду запису вказаного слідчого експерименту судом було встановлено, що слідчий експеримент проводився у Павлоградському міжрайонному відділенні КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР», де в присутності двох понятих, експерта потерпілий ОСОБА_2 розповів про обставини інкримінованого обвинуваченому злочину. Потерпілий ОСОБА_2 показав, що 10.02.2020 року ввечері разом з сестрою та обвинуваченим перебували за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_2 . Приблизно о 18.00 годині сестра разом з дитиною пішла. В квартирі крім нього та обвинуваченого ОСОБА_1 були його мати, та вітчим ОСОБА_4 . Припинивши спільно вживати спиртні напої, приблизно о 01.00 годині, він став виходити з кімнати та побажав ОСОБА_1 : «доброї ночі». У відповідь на це останній почав агресивно себе поводити, взяв ніж у праву руку, та направився в його сторону. Побачивши це, він вийшов з кімнати та став тримати двома руками двері, не даючи останньому вийти з кімнати, однак в цей час обвинувачений ОСОБА_1 почав бити ногами в двері, щоб їх відчинити, при цьому постійно щось кричав. Неодноразово казав, що вб`є його. Почувши, що обвинувачений ОСОБА_1 вгомонився, він перестав підпирати двері, двері прочинились на 10-15 см, та обвинувачений ОСОБА_1 завдав йому удар ножем, який був в правій руці останнього, в область лівої скроні (голови), від якого він впав на підлогу, спиною униз. Після чого з кімнати вибіг обвинувачений ОСОБА_1 , сів зверху на нього, та став наносив удари руками в тулуб, кількість ударів та механізм нанесення не пам`ятає. Кричав, що вб`є його. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 , сидячи на ньому, замахнувся ножем, який знаходився в нього в правій руці. В цей час до них підбіг вітчим, схопив за руку ОСОБА_1 , та вихопив ніж. Що відбувалося потім не пам`ятає, оскільки втратив багато крові та не усвідомлював, що відбувається. Встановлені обставини були зафіксовані під час проведення слідчого експерименту в протоколі від 25.03.2020 року /а.п.100-105/.

Відповідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1176, який знаходився на лікуванні у відділенні нейрохірургії № 2 КЗ «ДОКЛМ», ОСОБА_2 був встановлений клінічний діагноз: відкрите проникаюче ножове черепно-мозкове поранення з вхідним отвором в лівій скроневій ділянці, забій головного мозку III ступеня, вогнищевий забій лівої скроневої частки, субарахноїдальний крововилив, внутрішньошлуночковий крововилив, неоклюзійна гідроцефалія. Проведено операцію /а.п.94/.

Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи Павлоградського міжрайонного відділення КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» №54 від 25.03.2020 року /а.п.97-99/, згідно наданої медичної документації та даних об`єктивного огляду у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення голови скроневої області зліва, що супроводжувалося забоєм головного мозку III ступеню, забоєм скроневої частки, субарахноїдальним та внутрішньошлуночковим крововиливом зліва, тілесне ушкодження за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення. ОСОБА_13 на волосистій частині голови в скроневій області зліва утворився внаслідок загоєння колото-різаної рани, яка утворилася від дії плаского колючо-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа. Тілесне ушкодження виявлене у потерпілого ОСОБА_2 у вигляді колото-різаного поранення скроневої області зліва утворилося від однократної дії колючо-ріжучого предмету. Рубці, виявлені на волосистій частині голови в лобно-тім`яній області справа, в тім`яній області справа утворилися внаслідок заживлення післяопераційних ран. Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення скроневої області зліва утворилося від однократної дії плаского колючо-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа. Враховуючи морфологічні ознаки виявленого тілесного ушкодження, воно могло утворитися 11.02.2020 року.

Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи №55-Д від 26.03.2020 року /а.п.106-107/, виявлене тілесне ушкодження у потерпілого ОСОБА_2 у вигляді проникаючого колото-різаного поранення голови скроневої області зліва, що супроводжувалося забоєм головного мозку III ступеню, забоєм скроневої частки, субарахноїдальним та внутрішньошлуночковим крововиливом зліва, могло утворитися при умовах зазначених при проведенні слідчого експерименту 25.03.2020р. за участю потерпілого ОСОБА_2 .

У висновку експерта судово-медичної експертизи №56-Д від 26.03.2020 року /а.п.86-87/ зазначено, що враховуючи характер виявленого у потерпілого ОСОБА_2 тілесного ушкодження, його локалізацію, механізм утворення, воно могло утворитися при умовах зазначених при проведенні слідчого експерименту 11.02.2020 року за участю свідка ОСОБА_3 .

Постановою слідчого СВ Павлоградського ВП від 14.02.2020 року в якості речових доказів визнано: прозорий файл опечатаний паперовою біркою, зі шприцом та зразками крові ОСОБА_2 , які долучені до матеріалів кримінального провадження /а.п.93/.

Постановами слідчого СВ Павлоградського ВП від 23.03.2020 року та 18.03.2020 року в якості речових доказів визнано: медичні карти стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_2 за №Е1176 від 11.02.2020 року та за № 876 від 11.02.2020 року, відповідно, які долучені до матеріалів кримінального провадження /а.п.95, 96/.

Висновок судової трасологічної експертизи від 17.02.2020 року, відповідно до якого: сліди пальців рук, вилучені при проведені огляду місця події 11.02.2020 року з поверхні ножа та пляшки алкогольного напою «Абсент» залишені відповідно вказівним пальцем лівої руки та великим пальцем правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 /а.п.71-80/.

При проведенні судово-медичних експертиз у відділені судово-медичної імунології КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» 19.02.2020 року зразка крові потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 була встановлена групова приналежність, про що було складено висновки №155/1 та №155, відповідно /а.п.109-110, 112-113/.

Згідно висновку експерта судово-імунологічної експертизи №155/2 від 04.03.2020 року /а.п. 115-120/ на одязі обвинуваченого: джемпері, штанах, парі шкарпеток, на кофті з капюшоном; та на рушнику з місця вчинення злочину, встановлена наявність крові людини, походження якої можливо від крові потерпілого ОСОБА_2 , та виключена можливість походження вказаних слідів від крові обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта судово-імунологічної експертизи №155/3 від 04.03.2020 року /а.п.122-127/ на речах потерпілого: светрі, штанах сірого кольору, штанах чорного кольору встановлена наявність крові людини. Одержані результати серологічного дослідження крові в зазначених слідах не виключають походження її від самого потерпілого ОСОБА_2 та виключають можливість походження слідів від крові обвинуваченого ОСОБА_1 .

Під час проведення цитологічного дослідження піднігтьового вмісту нігтьових зрізів з правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 встановлена наявність крові, виявлені клітини середнього шару епідермісу та визначний білок людини. В піднігтьовому вмісті лівої руки обвинуваченого ОСОБА_1 наявність крові не визначено, знайдені клітини поверхневого шару епідермісу, які непридатні для цитологічного дослідження. Виявлена кров в піднігтьовому вмісті правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 може походити від самого обвинуваченого, даних про походження крові в піднігтьовому вмісті правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 від потерпілого ОСОБА_2 не отримано, про що було складено висновок експерта №250/1 від 13.02.2020 року /а.п.129-133/.

Згідно висновку експерта №250/2 від 12.03.2020 року /а.п.135-139/ в змиві з підлоги з місця злочину, наданому на дослідження, встановлена наявність крові людини. Отримані результати досліджень дають можливість припустити, що кров в змиві з підлоги могла походити від потерпілого ОСОБА_2 , враховуючи групову приналежність його крові, та виключена можливість походження від крові обвинуваченого. На клинку ножа, наданому на дослідження, встановлена наявність крові людини. Кров в деяких слідах на клинку ножа належить особі чоловічої генетичної статі, статеву приналежність крові в решті слідів на клинку ножа визначити не виявилось можливим. При серологічному дослідженні крові у вказаних слідах на клинку ножа не виключена можливість походження від крові потерпілого ОСОБА_2 . Експерт виключив можливість походження слідів крові на клинку ножа від обвинуваченого.

11.02.2020 року було проведено медичний огляд обвинуваченого ОСОБА_1 у відділені №2 м.Павлограда КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР» з метою встановлення алкогольного сп`яніння. Згідно висновку лікаря 11.02.2020 року о 03.50 годині обвинувачений ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння /а.п.144/

Відповідно до довідок КЗ «Павлоградська міська лікарня №4» ПМР» від 11.02.2020 року /а.п.145/ та КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМР» від 11.02.2020 року /а.п.146/ під час огляду у лікарів будь-яких тілесних ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_1 не було виявлено.

Постановами слідчого СВ Павлоградського ВП від 11.02.2020 року в якості речових доказів визнано: змиви з обох рук обвинуваченого ОСОБА_1 , з використанням марлевих тампонів, а також контрольний марлевий тампон /а.п.165/, зрізи нігтьових пластин з обох рук обвинуваченого ОСОБА_1 /а.п.166/, зразки відбитків пальців та долонь обвинуваченого ОСОБА_1 /а.п.167/, зразки крові обвинуваченого ОСОБА_1 /а.п.168/, які передані на збереження до камери зберігання речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту /а.п.170-173/, 12.02.2020 року слідчим за участі понятих, захисника Бєлякова А.І. був проведений на місці злочину слідчий експеримент з обвинуваченим ОСОБА_1 , який фіксувався за допомогою відеокамери.

Під час перегляду запису вказаного слідчого експерименту судом було встановлено, що слідчий експеримент проводився за місцем вчинення злочину в квартирі АДРЕСА_2 . Обвинувачений ОСОБА_4 в присутності двох понятих, захисника пояснив та показав про обставини спричинення тілесних ушкоджень 11.02.2020 року потерпілому ОСОБА_2 . Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що мешкає за вказаною адресою. 10.02.2020 року на протязі дня розпивав спиртні напої з потерпілим ОСОБА_2 , який є йому зведеним братом. Приблизно о 01.00 годині 11.02.2020 року вони повернулися з прогулянки та пішли до його кімнати розпивати спиртні напої. Приблизно о 01.23 годині між ним та потерпілим ОСОБА_2 почався конфлікт, в результаті якого потерпілий ОСОБА_2 почав вести себе агресивно, штовхатися в область грудної клітини руками. Більше нічого не пам`ятає, оскільки був в стані сильного алкогольного сп`яніння. Коли прийшов до тями, то побачив, що знаходиться на підлозі біля вхідних дверей до спальної кімнати, а біля нього в непритомному стані лежить потерпілий ОСОБА_2 , який був в крові. Він намагався привести потерпілого до тями, батьки викликали швидку допомогу.

11.02.2020 року був отриманий консультативний висновок лікаря КП «Обласний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР», згідно якого ніяких психічних розладів у обвинуваченого ОСОБА_1 не було виявлено /а.п.147/.

Відповідно висновку судово-психіатричної експертизи №129 від 20.03.2020 року, обвинувачений ОСОБА_1 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час також не страждає. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, іспитований не виявляв і ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності,а перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, про що свідчать дані про вживання ним спиртних напоїв в той день, його правильне орієнтування в навколишньому й особах, певна послідовність і цілеспрямованість дій, відсутність у його поведінці та висловлюваннях у той період часу ознак маячіння, галюцинацій, розладів свідомості або інших хворобливих порушень психічної діяльності, коли він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У теперішній час за своїм психічним станом іспитований також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

На підставі викладеного, при ухваленні вироку за кримінальним провадженням суд сприймає критично покази обвинуваченого ОСОБА_1 в частині того, що вбивати потерпілого він не бажав, ніяких ударів ножем потерпілому ОСОБА_2 11.02.2020 року вночі він не наносив та не намагався завдати, будь-яких мотивів для вбивства зведеного брата в нього не було, все вийшло випадково, неумисно, більшість інкримінованих подій не пригадує. Вказані покази не логічні, не послідовні, не збігаються з іншими доказами, зібраними за провадженням, суперечать їм, певні обставини обвинувачений ОСОБА_1 взагалі не може пояснити. Тому вказані показання обвинуваченого суд розцінює як обраний спосіб захисту обвинуваченого від пред`явленого обвинувачення та можливість ухилення від кримінальної відповідальності та не бере їх за основу при ухвалені вироку.

Так при допиті потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні останні підтвердили отримання потерпілим 11.02.2020 року тяжкого тілесного ушкодження в результаті удару ножем обвинуваченого в скроневу ділянку голови, від чого потерпілий впав на підлогу, та намагання обвинуваченого завдати ще одного удару ножем в грудну клітину потерпілого, який не дав зробити свідок ОСОБА_4 . При цьому потерпілий і вказаний свідок ОСОБА_3 неодноразово вказували на те, що дії обвинуваченого супроводжувались висловами останнього про намір саме вбити потерпілого, і якщо би не втручання свідка ОСОБА_4 , то наслідки могли би бути непоправними у вигляді смерті потерпілого. Вказані покази потерпілого та свідка ОСОБА_3 повністю були підтверджені під час проведення з вказаними особами слідчих експериментів, на підставі яких експерт, що проводив судово-медичне дослідження отриманих травм потерпілим, прийшов до висновку про можливість виявлених у потерпілого тяжких тілесних ушкоджень при механізмі та обставинах зазначених вказаними особами.

Досліджений в судовому засіданні слідчий експеримент за участі свідка ОСОБА_4 також підтвердив викладені обставини потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 . Під час вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_4 показав, що саме він завадив нанесенню чергового удару ножем, який тримав обвинувачений в руці та замахнувся для здійснення цього.

Досліджена виписка з історії хвороби, висновок судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2 підтвердили факт отримання 11.02.2020 року потерпілим тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого колото-різаного поранення голови скроневої області зліва, що супроводжувалося забоєм головного мозку III ступеню, забоєм скроневої частки, субарахноїдальним та внутрішньошлуночковим крововиливом зліва, та за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення. Вказані тілесні ушкодження утворилося від однократної дії плаского колючо-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердив небезпечність отриманої травми потерпілим 11.02.2020 року, при ненаданні своєчасної медичної допомоги могла настати смерть потерпілого.

Проведені численні криміналістичні експертизи в межах кримінального провадження підтвердили наявність слідів крові потерпілого на одязі обвинуваченого (светрі, джинсах, кофті), які до речі під час огляду місця злочину були вилучені в присутності обвинуваченого, і останній надавав пояснення, що одяг, який вилучається, належить саме йому, при цьому речі знаходились в кімнаті, а не були одягнені на обвинуваченому. На поверхні ножа, яким були спричинені тілесні ушкодження потерпілому, був виявлений відбиток пальця руки обвинуваченого та виявлені сліди крові потерпілого на клинку ножа.

Огляд у лікарів 11.02.2020 року обвинуваченого ОСОБА_1 щодо стану здоров`я будь-яких тілесних ушкоджень на ньому чи психічних розладів не виявив. Згідно висновку лікаря-нарколога обвинувачений ОСОБА_1 11.02.2020 року одразу після вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Проведена судово-психіатрична експертиза стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, не виявила будь-якого хворобливого стану психіки у нього. Згідно висновку обвинувачений перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, про що свідчать дані про вживання ним спиртних напоїв в той день, його правильне орієнтування в навколишньому й особах, певна послідовність і цілеспрямованість дій, відсутність у його поведінці та висловлюваннях у той період часу ознак маячіння, галюцинацій, розладів свідомості або інших хворобливих порушень психічної діяльності, коли він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Свідок ОСОБА_5 , сам обвинувачений в судовому засіданні підтвердили наявність неприязних відносин між обвинуваченим та потерпілим, що і послугувало причиною конфлікту, мотивом для інкримінованого злочину.

При ухвалені вироку суд приймає за основу покази потерпілого ОСОБА_14 , свідка ОСОБА_15 , зазначені покази логічні, послідовні, збігаються з зібраними письмовими доказами.

Покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 суд приймає до уваги при постановленні вироку, проте вказані особи не були очевидцями спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, лише повідомили про обставини, які передували інкримінованим обвинуваченому подій або які настали після цих подій.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 взагалі нічого не повідомили стосовно подій за даним кримінальним провадженням.

Ствердження захисника про недопустимість письмових доказів: протоколів слідчих дій, - у зв`язку з нероз`ясненням прав та обов`язків понятим, спростовуються самими протоколами, оскільки в тексті цих документів всім учасникам слідчої дії були роз`ясненні права та обов`язки, зокрема передбачені ст.223 КПК України. Для проведення всіх слідчих дій в якості понятих були запрошені сторонні особи, члени сім`ї обвинуваченого не приймали участі в якості понятих при проведенні слідчих дій.

Протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_4 містить роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.ст. 66, 67 КПК України, зокрема відмови давати показання щодо близьких родичів, що може стати підставою для обвинувачення у вчиненні близькими родичами кримінального правопорушення. Під вказаними роз`ясненнями стоїть підпис вказаного свідка ОСОБА_4 . Під час перегляду відеозапису вказаної слідчої дії будь-яких зауважень з боку свідка ОСОБА_4 інших учасників слідчого експерименту не надходило, свідок надав показання добровільно. Тому ствердження сторони захисту про процесуальні порушення під час проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_4 є надуманими, і не є підставою для визнання вказаного доказу недопустимим.

Усі досліджені письмові докази є належними та допустимими.

Аналізуючи усі докази за кримінальним провадженням в сукупності, суд підсумовує, що 11.02.2020 року в результаті конфлікту, який стався між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_14 , на ґрунті тривалих неприязних відносин, обвинувачений ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, направленим саме на позбавлення життя потерпілого, взявши до рук ножа, поціливши удари в верхню ділянку тіла та голови потерпілого, завдав потерпілому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення голови скроневої області зліва, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, від чого потерпілий впав на підлогу. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 , не зупинившись на досягнутому, побачивши потерпілого, який вже не міг чинити опору, продовжуючи реалізацію злочинного наміру, направленого саме на позбавлення життя, висловлюючи словами намір вбити потерпілого, тримаючи ножа в руці, здійснив замах для нанесення удару в життєво-важливу ділянку тіла людини – грудну клітину, проте був зупинений діями свідка ОСОБА_4 , який не дав можливості останньому завершити удар, схопивши за руку з ножем, тим самим зупинив дії обвинуваченого. Наявність прямого умислу у обвинуваченого на спричинення смерті потерпілому свідчить спосіб вчинення злочину, знаряддя злочину: ніж, наявність тяжкого тілесного ушкодження у потерпілого скроневої ділянки голови зліва та намагання нанести удар ножем в область грудей останнього, кількість ударів ножем, а саме те, що обвинувачений після першого удару ножем не припинив свої дії, а продовжив їх, вислови обвинуваченого під час нанесення ударів про бажання смерті потерпілому, наявність неприязних стосунків між обвинуваченим та потерпілим, бажання помститись за отримані раніше образи, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, осмислення вчиненого, переодягання.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії особливо тяжких злочинів, спосіб вчинення злочину, тяжкість наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем колишньої роботи характеризується позитивно, не працює, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, а також невизнання останнім своєї вини, відсутність будь-якого каяття,

Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Обставиною, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, способу вчинення злочину, тяжких наслідків, даних про особу обвинуваченого, думки потерпілого, який не наполягає на призначенні суворого покарання, відсутності пом`якшуючих обставин, наявності обтяжуючої обставини, відсутності будь-якого каяття з боку обвинуваченого, колегія суддів дійшла висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише з ізолюванням від суспільства та призначає йому покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі з урахуванням вимог ст.68 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 був обраний у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили обраний обвинуваченому запобіжний захід підлягає залишенню без змін.

Під час проведення досудового розслідування проводилась трасологічна експертиза, згідно довідки Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України на проведення криміналістичної експертизи було витрачено 1256.08 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.

Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 винуватий у вчиненні інкримінованого злочину за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної криміналістичної експертизи у розмірі 1256.08 гривень.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити обраний – тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4».

Строк відбуття покарання обчислювати з 11.02.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість проведеної криміналістичної експертизи експертами Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України у розмірі 1256.08 гривень.

Речові докази:

- кухонний ніж зі слідами РБК; рушник зі слідами РБК; два відбитки пальців рук; речовину бурого кольору, змиви з якої було зроблено, прозорий файл опечатаний паперовою биркою зі шприцом та зразком крові потерпілого ОСОБА_2 , змиви з обох рук обвинуваченого ОСОБА_1 , зроблені 11.02.2020 року за використанням марлевих тампонів, а також контрольний зразок марлевого тампону, зрізи нігтьових пластин з обох рук обвинуваченого ОСОБА_1 , зразки відбитків пальців та долонь обвинуваченого ОСОБА_1 , зразки крові обвинуваченого ОСОБА_1 , які передані на зберігання до камери збереження речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області – після набрання вироком законної сили знищити

- джинси темно-синього кольору зі слідами РБК, пару шкарпеток зі слідами РБК, светр темно-сірого кольору, светр синього кольору, що належать обвинуваченому ОСОБА_1 , та які передані на зберігання до камери збереження речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили передати за належністю;

- кофту з капюшоном зі слідами РБК, що належить потерпілому ОСОБА_2 та передана на зберігання до камери збереження речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили передати за належністю;

- медичні карти стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_2 № НОМЕР_1 від 11.02.2020 року та №876 від 11.02.2020 року, долучені до матеріалів кримінального провадження -– після набрання вироком законної сили – повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді: М.С. Мицак

Т.О. Кононенко