Ухвала суду № 90495173, 25.11.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 187/332/19

провадження № 1-кп/208/440/19

УХВАЛА

25 листопада 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі колегії суддів, головуючого судді Савранського Т.А., суддів Івченко Т.П., Похваліта С.М., при секретарі Луценко Л.О., за участю прокурора Сухомлин В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Чекуріна С.А., у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення за п.1 ч.2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вищезазначене кримінальне провадження. Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, зазначивши, що вина останнього підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме допитами свідків, протоколами обшуку та огляду, висновками експертиз. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді від 10 до 15 років позбавлення волі, або довічне позбавлення волі. Після вчинення злочину ОСОБА_2 з місця події зник, знаходячись на волі може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків. ОСОБА_2 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні злочину під час відбуття покарання з випробуванням. Не вбачаючи підстав для зміни запобіжного заходу, просив суд продовжити його на встановлений законом строк.

Адвокат просив суд змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_2 на не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт, який на її думку у повній мірі забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

ОСОБА_3 підтримав клопотання адвоката, зазначив, що злочин у якому його обвинувачують не вчиняв. Від слідства та суду не переховувався. Він має родину, просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що надасть йому можливість їм допомагати.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що у даному випадку, доводи про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер протии Австрії» та «Вемгофф протии Німеччини»

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також ЄСПЛ визнав, що враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи могли виправдано вважати про існування такого ризику.

Тяжкість злочину може бути достатньою причиною, разом з іншими, для продовження строку тримання під вартою, про що зазначається у рішенні ЄСПЛ «Волосюк проти України»

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено. Суд, також вважає, необґрунтованими твердження захисника та ОСОБА_2 про можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого шляхом обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою та не можуть бути прийняті судом, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, і оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України, особи обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше неодноразово судимий, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину під час відбуття покарання з випробуванням за тяжкий злочин, по справі не допитані свідки, ОСОБА_2 знаходячись на волі може незаконно на них впливати. Враховуючи термін покарання, який загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, що є відповідним ризиком ухилення від суду, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які не зменшились з моменту взяття обвинуваченого під варту, не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, - продовжити, строком до 22 січня 2020 року.

У задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Чекуріна С.А., про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7-ми днів з дня оголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий, суддя Т.А. Савранський

Судді: Т.П. Івченко

С.М. Похваліта