Ухвала суду № 90495172, 11.06.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 187/332/19

провадження № 1-кп/208/440/19

УХВАЛА

11 червня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі колегії суддів, головуючого судді Савранського Т.А., суддів Івченко Т.П., Похваліта С.М., при секретарі Луценко Л.О., за участю прокурора Сухомлин В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Чекуріна С.А., у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення за п.1 ч.2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вищезазначене кримінальне провадження. Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор з урахуванням ризиків які були підставою для обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу, які на теперішній час не змінились, з врахуванням особливої тяжкості злочину в скоєні якого він обвинувачується, та можливості спроби переховатись від суду при зміні запобіжного заходу, вважав доцільним продовжити його тримання під вартою. ОСОБА_2 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні злочину під час відбуття покарання з випробуванням, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілих та свідків. Не вбачаючи підстав для зміни запобіжного заходу, просив суд продовжити його на встановлений законом строк.

Адвокат Чекурін С.А. просив суд змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_2 на не пов`язаний з триманням під вартою.

ОСОБА_3 підтримав клопотання адвоката, зазначив, що злочин у якому його обвинувачують не вчиняв. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що надасть йому змогу допомагати вагітній дружині.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого необхідно відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що у даному випадку, доводи про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер протии Австрії» та «Вемгофф протии Німеччини»

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також ЄСПЛ визнав, що враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи могли виправдано вважати про існування такого ризику.

Тяжкість злочину може бути достатньою причиною, разом з іншими, для продовження строку тримання під вартою, про що зазначається у рішенні ЄСПЛ «Волосюк проти України»

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено. Суд, також вважає, необґрунтованими твердження захисника та ОСОБА_2 про можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого шляхом обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою та не можуть бути прийняті судом, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого.

Доводи щодо не доведення дослідженими доказами обвинувачення у здійсненні вбивства судом до уваги не приймаються, так як по справі судовий розгляд не починався, не допитані потерпілі, свідки, не досліджені матеріали справи. Оцінка доказів відбувається судом при ухваленні вироку в нарадчій кімнаті.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, і оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України, особи обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше неодноразово судимий, що свідчий про його стійку антисоціальну поведінку, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину під час відбуття покарання з випробуванням за тяжкий злочин, по справі не допитані потерпілі, свідки, ОСОБА_2 знаходячись на волі може незаконно на них впливати. Враховуючи термін покарання, який загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, що є відповідними ризиками ухилення від суду, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які не зменшились з моменту взяття обвинуваченого під варту, не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, - продовжити, строком до 08 серпня 2019 року.

Викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого, адвоката, потерпілих, свідків.

У задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Чекуріна С.А., про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Головуючий, суддя Т.А. Савранський

Судді: Т.П. Івченко

С.М. Похваліта