Вирок № 90495008, 16.07.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 192/649/19

Провадження № 1-кп/201/50/2020

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Кірюшина Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12019040570000088 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`яно-Зубилівка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, являється інвалідом третьої групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Луценко К.В.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Марголін В.Г.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 . ОСОБА_3 16.02.2019, близько 22-00 години, знаходячись в АДРЕСА_3 , по АДРЕСА_4 Центральна Солонянського району Дніпропетровської області, навпроти домоволодіння № 65, біля електроопори № 3/12 на якій закріплено та прокладено повітряну лінію зв`язку, з використанням телекомунікаційного кабелю зв`язку ТПП 20х2х0.4, де керуючись виниклим злочинним умислом направленим на відкрите викрадення чужого майна із корисливих спонукань з метою особистої наживи, усвідомлюючи, що його дії є не таємними, шляхом демонтажу, відкрито викрав повітряний телекомунікаційний кабель ТПП 20х2х0.4 довжиною 29,5 м. загальною вартістю 718 гривень, котрий належить ПАТ «Укртелеком», після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, чим завдав товариству матеріальну шкоду на вказану суму.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 186 КК України, а саме, відкрите викрадення чужого майна.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті обставин, у скоєному розкаявся, пояснивши, що дійсно 16.02.2019 за адресою: АДРЕСА_3 , біля електроопори № 3/12 викрав телекомунікаційний кабель ТПП 20х2х0.4 довжиною 29,5 м. При цьому за його діями спостерігали мешканці, які робили йому зауваження, але він не реагував на них.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який являється нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади у зв`язку з вживанням алкоголю.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак не у максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого, встановленим під час розгляду кримінального провадження.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та обставини злочину, що описано вище, суд приходить до висновку, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробовуванням, вході якого обвинувачений буде мати можливість виправитись без утримання в установі виконання покарань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді одного року позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк один рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя: С.П. Мельниченко