Ухвала суду № 90482661, 20.07.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/23/20

№ провадження 1-кп/646/467/2020

У Х В А Л А

20.07.2020 м. Харків

Колегія суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шелест І.М.,

суддів: Теслікової І.І.,

Янцовської Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Саламахи В.О.,

прокурора - Артюх Г.С.,

захисника - адвоката Герасименка Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 142019220060002478 від 08.10.2019 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цаленджиха, Грузія, грузина, громадянина Грузії, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , перекладача - Ріжнікова З.Р., потерпілого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просив продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину та того, що особи, з якими ОСОБА_1 вчинив злочин, в якому він обвинувачується, на даний час не встановлені.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав думку прокурора, зазначив, що під час очікування судового розгляду в залі судових засідань обвинувачений висловлював на його адресу образи та погрози.

Обвинувачений ОСОБА_2 проти клопотання прокурора заперечував, вважає себе не винуватим, просив визначити йому заставу.

Захисник зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки- дружину та малолітню доньку і вони потребують його піклування. Підтримав клопотання свого підзахисного, просив визначити заставу.

Дослідивши матеріали справи в межах заявленого прокурором клопотання, колегія суддів приходить до наступного.

10.10.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова у відношенні ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, без визначення застави, який було продовжено в передбаченому законом порядку, останній раз ухвалою колегії суддів від 17.06.2020 до 15.08.2020.

Даними про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, колегія суддів враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, що особи, які відповідно до обвинувального акту, вчинили спільно з ОСОБА_1 злочин, не встановлені, не допитана потерпіла, свідки обвинувачення, що свідчить про наявність ризиків, визначених слідчим суддею при обранні запобіжного заходу: переховування від суду, вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого злочину (п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України).

Доказів наявності ризиків, визначених п.п.2,4 ст.177 КПК України, прокурором не надано, а саме: які саме докази може приховати обвинувачений, і як саме, іншим чином може перешкоджати кримінальному провадженню.

При цьому, колегія суддів ґрунтується на принципі презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_1 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах. Такий злочин носить підвищену суспільну небезпеку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зміна запобіжного заходу на більш м`який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а продовження строку тримання його під вартою обумовлено також вимогами суспільного інтересу у справі, який полягає у запобіганні ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Тому, суд вважає правильним продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 60 діб без визначення застави.

При цьому, колегія суддів вважає, що визначати заставу при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою недоцільно, оскільки злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , вчинений групою осіб, поєднаний з насильством, і визначення застави не зможе запобігти ризикам, визначеним судом, а наведені стороною захисту доводи щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, підлягають перевірці під час судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197, 369, 372 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.09.2020 включно.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду протягом 7 діб.

Головуючий суддя І.М.Шелест

Судді І.І.Теслікова

Т.М. Янцовська