Рішення № 90481956, 16.07.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1243/20

провадження №2/619/725/20

Рішення

іменем України

16 липня 2020 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/1243/20,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представники позивача: Мєшнік К.І .

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.12.2017 в розмірі 47505,50 грн, посилаючись на те, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект "Monobank", в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 09.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 09.12.2017. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 12000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі). Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 11.02.2020 становить 47505,50 грн, у тому числі 15501,71 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 32003,79 грн - заборгованість за пенею та комісією.

Від відповідача ОСОБА_1 28.05.2020 до суду надійшов відзив, відповідно до змісту якого позовні вимоги не визнає, оскільки йому є незрозумілий розрахунок суми заборгованості за тілом кредиту, так як у самій анкеті сума кредиту не зазначена, у тексті позовної заяви позивач вказує, що ця сума становить 12000,00 грн, а стягнути просить 15501,71 грн. Отже, у разі відсутності в анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг умови про суму наданого кредиту (кредитного ліміту), неможливо встановити реальний розмір отриманого кредиту та базу для нарахування відсотків, пені та комісії. Анкета-заява до договору, на яку посилається позивач як на підтвердження своїх позовних вимог не є належним та допустимим доказом, так як її текст взагалі не є розбірливим для читання. Сума заборгованості за пенею та комісією позивач підтверджує витягом з «Умов обслуговування рахунків фізичної особи», витягом з «Тарифів Банку», розрахунком заборгованості, але жоден з цих документів не підписаний відповідачем, а тому вони не можуть підтверджувати наявність будь-якої заборгованості. Крім того, в анкеті відсутня конкертна редакція цих документів із значенням їх обов`язкових реквізитів. Також, анкета-заява не містить строку повернення кредиту. У позовній заяві позивач вказує, що на залишок простроченої заборгованості банк нарахував відповідачу неустойку, передбачену тарифами, а саме п. 4 - штраф у розмірі 100,00 грн та пеня у розмірі 6,4% на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. Тоді, як одночасне стягнення з боржника пені та штрафу заборонено законом.

Від представника позивача 19.06.2020 надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якої вся інформація щодо тарифів зазначена на сайті і є у відкритому доступі https://www.monobank.ua/ в розділі тарифи. Споживач має ознайомитись з інформацією, яка розміщена на офіційному веб-ресурсі і самостійно для себе прийняти рішення, щодо подальшого використання кредитних коштів, за встановленими тарифами. І в разі якщо умови влаштовують отримувати кредитні кошти у використання. Використання кредитних коштів відбувалось в межах та на виконання вже укладеного договору від 09.12.2017, який виконувався сторонами. Надання і обслуговування кредиту обумовлено п.5 Розділом II умов. Відповідач на підставі п.5.11 Розділу II умов зобов`язався щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. У разі укладання кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких зазначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких зазначаються сторонами в самому договорі). Крім того, в анкеті зазначено, що він ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Тобто, після ознайомлення з умовами, клієнт підписує заяву-анкету, отримує карту і вже після її отримання та активації може використовувати кредитні кошти. Санкції за порушення зобов`язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): від 1 до 30 днів штраф у розмірі 50,00 грн; від 31 днів до 90 днів штраф у розмірі 100,00 грн; від 91 до 120 * (210) днів штраф, що розраховується за формулою: 100,00 грн+6,4% від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця. При цьому діє ставка 0,00001% річних; від 121 (211) дня до повного погашення строк, після спливу якого формується Фінальний рахунок, що визначається банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов`язання та не більше 210 днів штраф у розмірі 100,00 грн та пеня у розмірі 6,4 % на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. При цьому діє ставка 0,00001% річних. Розрахунок заборгованості відбувається в залежності від кількості днів прострочення. Під час розрахунку нарахованих відсотків за кожен календарний день банк враховує постійні значення, а саме: 365 - постійна величина (кількість днів у році); % - постійна величина (щомісячна процентна ставка згідно з тарифами); 12 - постійна величина (кількість місяців у році). Окрім цього, банк надсилає кожного 1 числа після виходу з пільгового періоду розшифровку щодо нарахованих відсотків у мобільний додаток клієнта. Також в п.п.13.2 п. 13 Розділу II Умовах і правилах обслуговування фізичних осіб надана таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. За цією таблицею відбувається розрахунок щодо загальної заборгованості з урахуванням зазначених тарифів. Якщо заборгованість вже від 121 (211) дня (до повного погашення), то нараховується штраф у розмірі 100,00 грн та пеня у розмірі 6,4 % на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. При цьому діє ставка 0,00001% річних. Строк, після спливу якого формується фінальний рахунок, що визначається банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов`язання та не більше 210 днів. Відповідно до цього банк робить розрахунок щодо заборгованості за пенею та комісією. Пеня і комісія вказується загальною сумою відповідно до того, що складається з взаємопов`язаних значень, а саме: з обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касового обслуговування, комісія за надання кредиту та інші послуги банку. Так, у разі коли у клієнта закінчується пільговий період і клієнт не вносить мінімальний платіж, для того щоб не виходити в прострочення, то з першого дня пільгового періоду, коли клієнт розпочав використовувати кредитні кошті, нараховується пеня та комісія, яка підлягає повному відшкодуванню також. У свою чергу, штраф нараховується за невиконання умов, і списується один раз на місяць, а пеня нараховується вже на суму заборгованості. Банк зі свого боку максимально інформує клієнта через мобільний додаток, щодо умов кредитного договору. Так, у деталях кредиту на головному екрані додатку «Моnоbank» зазначено інформацію, щодо загальної заборгованості, мінімального платежу, який є або інформацію, що мінімальний платіж буде сформовано 1 числа наступного місяця. І також в цьому розділі зазначена інформація щодо відсоткової ставки в разі виходу з пільгового періоду в нормальний графік погашення і при виході в прострочення. Зміни відповідно до п. п. 7.1.1.1 п. 7 Розділу I Загальні умови, вносяться за згодою сторін, тобто в частині розділів (положень) умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, містять елементи договору про споживче кредитування та/або договору банківського вкладу (депозиту), зміни вносяться за згодою сторін. При цьому під згодою сторін у даному пункті розуміється направлення банком клієнту за допомогою мобільного додатку повідомлення (пропозиції) про зміни розділів (положень) договору, які містять елементи договору про споживче кредитування, та акцепту клієнтом зазначених змін. Акцепт змін клієнтом може бути здійснено в один з таких способів: підписання відповідного документа (заяви/згоди) в мобільному додатку; направлення текстового та /або голосового повідомлення за каналів зв`язку (месенджерів); продовження користування послугами банку (у тому числі використання кредитного ліміту). У разі якщо клієнт не погоджується із запропонованими змінами він має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо погасивши усю заборгованість за договором, без сплати додаткові винагороди за його розірвання. Зміни до договору та/або тарифів банку будуть застосовуватися та є погодженими (акцептованими) клієнтом, якщо протягом 2 календарних днів з моменту їх опублікування на сайті банку клієнт не повідомить банк про розірвання договору. Надання послуг і умов взаємодії між банком та клієнтом, які діяли до дати акцепту клієнтом зміненого договору та/або тарифів, вважаються зміненими і продовжують діяти в частині, що не суперечить змісту зміненого договору та/або тарифів.

Від відповідача ОСОБА_1 13.07.2020 надійшли заперечення щодо відповіді на відзив, відповідно до змісту яких у анкеті-заяві до договору, якою позивач обгрунтовує позовні вимоги, відсутній встановлений банком розмір кредитного ліміту, розмір та порядок нарахування процентів, встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання. У відповіді на відзив позивач не заперечує проти цього та не зазначає жодного слова про розмір кредитного ліміту. Копія анкети-заяви до договору не є розбірливою для прочитання, а тому неможливо встановити її справжній зміст. Умови і тарифи, які позивач додає до позовної заяви не містять підпису відповідача, що унеможливлює встановлення факту ознайомлення з ними та їх погодження відповідачем. Законом України «Про споживче кредитування» визначено, що споживач повинен своїм підписом підтвердити ознайомлення з конкретною редакцією умов і тарифів, які існували на момент укладення договору. Крім того, на сайті позивача відсутня актуальна на момент укладення договору редакція тарифів кредитування, що підтверджується скріншотом з сайту. До того ж, позивач у позові та у відповіді на відзив використовує різні редакції умов кредитування, що унеможливлює встановлення актуальної редакції на час укладення договору. Ні анкета-заява до договору, ні умови і тарифи не містять положення про строк надання кредиту. Одночасне стягнення пені та штрафу як форм неустойки заборонено законом.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 24.04.2020, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 08.05.2020 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.06.2020.

Відповідач у судове засідання 01.06.2020 не з`явився, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 25.06.2020, яке за клопотанням відповідача відкладено на 16.07.2020.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в наданій заяві просить справу розглядати за його відсутності, позов підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом установлено, що 09.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 09.12.2017 (а.с.7).

У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодний з тим, що ця заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив і зобов`язався виконувати його умови. Підписання цього договору підтверджує, що він ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі і не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, він беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ «Універсал Банк» станом на 11.02.2020 - 47505,50 грн, у тому числі: 15501,71 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 32003,79 грн - заборгованість за пенею та комісією.

Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у вказаному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника процентна ставка не зазначена, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 1048 ЦК України щодо стягнення процентів на рівні облікової ставки Національного банку України, позивач не звертався.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, стягнути з відповідача неустойку (пеню та комісію) в розмірі 32003,79 грн.

Суд зазначає, що у заяві, підписаній відповідачем, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів, комісій) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру та визначених відсотків як плати за отримані кошти.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на

Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифи за карткою «Monobank», які розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms), як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови обслуговування рахунків фізичної особи, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» та Тарифи за карткою «Monobank», при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені та комісії у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила надання споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15).

Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, щодо карткових продуктів, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) могли неодноразово змінюватися самим АТ "Універсал Банк" у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати та обгрунтувати позовну заяву Витягом з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені, комісії та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, посилання банком на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms), не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», які діяли для всіх, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені, комісії та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» та Тарифи за карткою «Monobank» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вказані Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифи за карткою «Monobank» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 09.12.2017 шляхом підписання заяви-анкети. Відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У вказаному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою-споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Верховний Суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та «Умов та Правил надання банківських послуг», оскільки «Умови та Правила надання банківських послуг» це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що під час укладення договору з ОСОБА_1 позивач АТ «Універсал Банк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З позовом про визнання недійсним кредитного договору від 09 грудня 2017 року ОСОБА_1 до суду не звертався.

Крім того, з розрахунку заборгованості наданого банком, вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та періодично здійснював його погашення. Доказів на спростування вказаного розрахунку, відповідачем не надано. А також, не містить укладений у вигляді анкети-заяви даний кредитний договір, підписаний сторонами, і строку повернення кредиту (користування ним).

Отже, позивачем доведено факт отримання кредиту та наявності заборгованості у відповідача.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Вимоги банку щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нарахованою пенею та комісії в розмірі 32003,79 грн не можуть бути задоволені у зв`язку з їх безпідставністю з мотивів, викладених вище.

Отже, позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню частково, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15501,71 грн.

Оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 685,91 грн (розмір заявлених вимог - 47505,50 грн (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 15501,71 грн (32,63%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом - 2102,00 грн (2102,00 грн х 15501,71 грн / 47505,50 грн = 685,91 грн).

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором (б/н) від 09.12.2017 в розмірі 15501,71 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот одна гривня 71 копійка).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 685,91 грн (шістсот вісімдесят п`ять гривень 91 копійка).

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114 м. Київ вул. Автозаводська, буд. 54/19.

Відповідач: ОСОБА_1 : ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17.07.2020.

Суддя І. М. Нечипоренко