Рішення № 90481735, 02.07.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/4039/20

Провадження №2/428/1696/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Данька К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьк Луганської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Жердєв Сергій Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_3 має двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Неповнолітня ОСОБА_4 проживає з відповідачем ОСОБА_3 та бабою ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітній ОСОБА_5 інколи проживає з відповідачем ОСОБА_3 та її співмешканцем, однак переважно проживає з бабою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 постійного місця роботи не має, зловживає спиртними напоями, залишала дітей без нагляду дорослих або на сторонніх осіб, вихованням дітей не займається, соціальні виплати використовує не за призначенням. Неповнолітній ОСОБА_5 проживає разом з бабою ОСОБА_1 , де має гарні житлово-побутові умови, іграшки, спальне місце, знаходиться на повному матеріальному утриманні та вихованні позивача.

Відповідач ОСОБА_3 протягом останніх років не виконувала свої батьківськи обов`язки по відношенню до сина ОСОБА_5 та не бажає їх виконувати, не вживає заходів щодо забезпечення достатнього рівня життя дитині, всебічного виховання та розвитку, захисту його законних прав та інтересів, не піклується про його стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає доступу о культурних та інших духовних цінностей, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування дитини.

Виходячи з інтересів дитини, позивач звернувся з позовною заявою до суду та просив позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати неповнолітнього ОСОБА_5 під опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердила обставини, викладені в позовній заяві. Пояснила, що неповнолітній ОСОБА_5 проживає з нею з народження, знаходиться на її утриманні та вихованні. Відповідач ОСОБА_3 долею та здоров`ям дитини не цікавиться, вихованням не займається, не відвідує його, зловживає спиртними напоями. Просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Жердєв С.М. підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило. Своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

В судовому засіданні представник третьої особи особи Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області Данько К.В. не заперечував щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до наданого висновку було визнано доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 . З 2013 року знайома з ОСОБА_1 , яка є її сусідкою. Оскільки у них онуки одного віку, вона часто спілкується з ОСОБА_1 . Батьки дитини ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з народження привозили та залишали малолітнього сина ОСОБА_10 на утримання та виховання баби ОСОБА_1 , жодної допомоги на утримання дитини не надавали, тому вона давала ОСОБА_11 дитячі харчі, одяг. Мати дитини ОСОБА_3 не належним чином виконувала свої батьківські обов`язки, зловживала спиртними напоями, не займалася здоров`ям та розвитком дитини. Навчанням та розвитком дитини займається баба ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 . З 2000 року знайома з ОСОБА_1 , яка є її сусідкою. ОСОБА_1 займається вихованням онука ОСОБА_10 з народження. Батьки дитини ведуть аморальний спосіб життя, зловживають алкогольними напоями. Мати дитини ОСОБА_8 вихованням сина не займається, будь-якої допомоги на утримання сина не надавала. Баба дитини ОСОБА_1 сама забезпечує онука одягом, іграшками, ліками. Вона часто відвідувала ОСОБА_11 та бачила, що ОСОБА_10 забезпечений іграшками, має два велосипеди, окреме спальне ліжко, в будинку чисто, є гаряча вода. На її погляд мати дитини ОСОБА_8 свідомо не виконує свій батьківській обов`язок відносно сина ОСОБА_10 .

В судовому засіданні за участю спеціаліста-психолога ОСОБА_13 неповнолітній ОСОБА_5 суду пояснив, що його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Проживає він с. Боброве з бабою і татом ОСОБА_9 . Де знаходиться його мати, він не знає. Не пам`ятає коли, в останній раз бачив матір.

02.07.2020 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача та третьої особи, свідчення свідків, неповнолітнього ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В силу ч. 4, 5 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Згідно з п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_14 є батьками неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 19.09.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області.

Відповідно до довідки від 01.07.2020 року, виданої депутатом Борівської селищної ради Гетьман В.Я. , за адресою: АДРЕСА_2 , з ІНФОРМАЦІЯ_4 року зареєстрований та мешкає неповнолітній ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 має право на звернення до суду з цим позовом відповідно до приписів ст. 165 СК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з бабусею ОСОБА_16 . Мати дитини постійного місця роботи не має, зловживає спиртними напоями, залишала дитину без нагляду дорослих, свої батьківські обов`язки по відношенню до сина ОСОБА_10 не виконує. Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача ОСОБА_1 та свідченнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 .

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 17.03.2020 року №1318 ОСОБА_3 та ОСОБА_14 повністю ухилилися від виконання батьківських обов`язків, не займаються вихованням та утриманням свого сина ОСОБА_5 , зловживають алкогольними напоями. ОСОБА_3 та ОСОБА_14 притягувалися до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків. Малолітній ОСОБА_10 відвідує ДНЗ №14 м. Сєвєродонецька та за інформацією дошкільного закладу у дитини спостерігається відставання когнітивних сфер розвитку, зі слів дитини вдома іноді відбуваються сварки між членами родини, після чого у дитини спостерігається підвищений рівень тривожності. В зв`язку з чим Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_14 слід позбавити батьківських прав стосовно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках. У той же час, як вбачається зі змісту рішень Європейського суду з прав людини «Z та інші проти Сполученого Королівства» від 10.05.2001 року та «A. проти Сполученого Королівства» від 23.09.1998 року, в контексті вимог статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод держава повинна приділяти особливу увагу захисту дітей від поганого поводження з боку інших осіб, у тому числі шляхом здійснення своєчасних превентивних заходів.

Таким чином, беручи до уваги стандарти Європейського суду з прав людини, суд вважає, що у вказаному випадку інтереси неповнолітньої дитини превалюють над потребами збереження сім`ї, оскільки відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно її сина ОСОБА_10 , зокрема, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не створює належних умов для її життя та здоров`я.

З огляду на викладене, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що вимоги ОСОБА_1 щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_5 відповідають інтересам дитини та знаходяться в тих вузьких межах, які залишають з огляду на гарантії, передбачені ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Стосовно позовної вимоги про встановлення опіки над неповнолітнім ОСОБА_5 та призначення опікуном ОСОБА_1 суд відзначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Проте суду не було надане подання Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області про призначення ОСОБА_1 опікуном над неповнолітнім ОСОБА_5 .

За таких обставин підстави для призначення ОСОБА_1 опікуном неповнолітньої дитини відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично позбавлений батьківського піклування, суд, виходячи з положень ч. 5 ст. 167 СК України, вважає необхідним передати його на опікування Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області до призначення опікуна.

Згідно з ч.3 ст. 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 .

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів повинен бути не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі ст. 191 СК України аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду, до досягнення дитиною повноліття.

З огляду на вказане та враховуючи положення ч. 2, 3, 5 ст. 166 СК України суд вважає, що одночасно з прийняттям рішення про позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав, з останньої на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід стягнути аліменти в розмірі 1/4 частки усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного вік, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду 14.05.2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З урахуванням того, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про позбавлення батьківських прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державну судовий збір в розмірі 840,80 грн. за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та судовий збір в сумі 840,80 грн. за позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, а всього 1681,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-281, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Передати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на опікування Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на його утримання, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду - 14.05.2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судові витрати в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року №211 на строк дії карантину продовжується строк апеляційного оскарження та строк подання заяви про перегляд заочного рішення.

Рішення в повному обсязі складено 13.07.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Жердєв Сергій Миколайович, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26204220.

Представник третьої особи: ОСОБА_17 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; серія і номер паспорта НОМЕР_4 .

Суддя Ж.І. Кордюкова