Вирок № 90481094, 20.07.2020, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа №390/152/18

Провадження №1-кп/390/28/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2020 Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Терещенка Д.В.,

при секретарях - Бреус І.П., Сімбаби В.В., Шматковій А.І., Петрук Г.Ю., Негретовій Л.Ю.,

з участю прокурора - Ткачук О.М.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Гуцул М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120170000712 від 11.06.2017, за № 12018120170000148 від 08.02.2018 та за № 12018120170000579 від 30.05.2018, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Бобинка Каменецького району Брестської області, республіка Білорусь, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , немаючої постійного місця проживання, раніше судимої:

10.10.2011 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.2, ч.3 ст.185, ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі, зі звільненням, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

08.02.2012 Ленінським районним судом міста Кіровограда за ч.1 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, зі звільненням, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 11.09.2012 іспитовий строк скасовано з направленням в місця позбавлення волі для відбування покарання у виді 2 років позбавлення волі; 18.11.2014 року на підставі ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звільнена від відбування покарання умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 2 місяці та 1 день;

07.04.2015 Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.1 ст.309, ст.ст.71, 72 КК України на 3 місяці позбавлення волі, звільнена 07.07.2015 по відбуттю строку покарання,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В період часу 25.05.2017 по 31.05.2017, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , під час її проживання в будинку АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , шляхом вільного доступу з подвір`я вказаного домоволодіння таємно викрала 6 мішків цементу ПЦ 1500, загальною вагою 150 кг (по 25 кг в одному мішку), вартістю 402 грн.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, на початку січня 2018 року в денний час, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_1 , з метою викрадення чужого майна, шляхом зриву дверних запорів, проникла до дачного будинку АДРЕСА_2 , звідки повторно, таємно викрала кутошліфувальну машинку «Уралмаш УШМ 1050/125», вартістю 456 грн. 52 коп., металевий газовий балон, ємкістю 50 літрів, вартістю 702 грн. 30 коп. та чотирикомфорну газову плиту «Електа», вартістю 760 грн., які належали потерпілому ОСОБА_3 .

З викраденим ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1918 грн. 82 коп.

Крім того, 29.05.2018 близько 10.30 год., ОСОБА_1 , з метою викрадення чужого майна, шляхом зриву дверних запорів, проникла до дачного будинку АДРЕСА_2 , звідки повторно, таємно викрала телевізор «DAEWOO 72FT MS 29", вартістю 900 грн., який належав потерпілій ОСОБА_4 .

З викраденим ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитана в ході судового засідання обвинувачена ОСОБА_1 вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, визнала повністю і показала, що дійсно при зазначених обставинах скоїла крадіжки вищевказаного майна, у вчиненому кається.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися в установленому законом порядку.

Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченої, оскільки істинність, добровільність та правдивість її позиції у суду сумнівів не викликає, а також вивченням письмових матеріалів справи, які її характеризують. Наслідки, передбачені вказаною статтею, учасникам судового провадження роз`яснені та зрозумілі.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченої, обставин, що пом`якшують і обтяжують її покарання.

Обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до кримінального проступку та тяжкого злочину (в редакції КК України від 01.07.2020 відповідно до ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018).

Обставинами, що пом`якшують її покарання, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченої, встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судима.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

В досудовій доповіді, складеній Кропивницьким РВ філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області від 07.09.2018 вказано, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.

Крім того, судом враховується, що станом на 01.07.2020 до Кримінального кодексу України внесені зміни Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018, відповідно до яких санкція ч.1 ст.185 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Тому, при призначенні покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України суд призначає покарання, передбачене санкцією статті КК України в редакції від 01.07.2020, бо воно є таким, що пом`якшує кримінальну відповідальність та поліпшує становище особи, тому відповідно має зворотну дію у часі відповідно до ст. 5 КК України.

Зважаючи на обставини справи та дані про особу обвинуваченої, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обставин, що обтяжують її покарання, відсутність претензій з боку потерпілих, позицію прокурора, яка просила суд звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засудженого, суд вважає, про можливість виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень без реального відбування покарання в умовах контролю за її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку, на підставі ст.75 КК України, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Обвинуваченій обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте, на думку суду, є підстави для його зміни на особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили, оскільки суд вважає, що зникли ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченої.

У зв`язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення (перший епізод) в травні 2017 року, тобто до 20.06.2017, то суд у строк покарання враховує строк попереднього ув`язнення відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. З урахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який міститься у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 440/853/17 (провадження № 51-22км17), в силу ч.6 ст.368 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01.06.2020 обвинуваченій ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з моменту її фактичного затримання з 15 год. 30 хв. 31 травня 2020 року до 15 год. 30 хв. 29 липня 2020 року.

За вказаних обставин слід зарахувати у строк покарання обвинуваченої ОСОБА_1 строк її попереднього ув`язнення з 31.05.2020 року до дня фактичного звільнення з-під варти, тобто по 20.07.2020, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільні позови по справі не заявлялися.

Відповідно до ст.124 КПК України судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчих експертиз на загальну суму 1226 грн. підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 326, 368, 370, 373 - 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних првопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, та призначити покарання:

за ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки,

за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, ОСОБА_1 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на неї обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До вступу вироку в законну силу, обвинуваченій ОСОБА_1 змінити запобіжний захід із тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши її з-під варти з залу суду негайно, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: зобов`язати прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися із місця свого проживання та не змінювати його без дозволу суду.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на органи поліції за місцем реєстрації обвинуваченої.

Строк відбування покарання рахувати з часу проголошення вироку, тобто з 20 липня 2020 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк її попереднього ув`язнення з 31 травня 2020 року по 20 липня 2020 року - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі на загальну суму 1226 грн.

Речові докази по справі: металевий газовий балон, ємкістю 50 літрів, та чотирикомфорну газову плиту «Електа» - повернути за належністю.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченій та її захиснику, а іншим учасникам роз`яснити, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі оскарження учасниками процесу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.В.Терещенко