Рішення № 90480277, 20.07.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/8147/18

№ 2/183/368/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

27 грудня 2018 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк»), яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути заборгованість за кредитним договором №АNE4RU77930041 від 15.06.2012 року станом на 03.09.2018 року у розмірі 18633,87 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог АТ «А-Банк» зазначив, що відповідно до договору №АNE4RU77930041 від 15.06.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 3300,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява позичальника разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на офіційному сайті позивача, та Тарифами Банку складає між ним та Банком відповідний договір. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України і укладений між ними договір є договором приєднання, друга сторона не може пропонувати свої умови договору. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за процентами, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Позивач зазначає, що зі своєї сторони виконав умови кредитного договору, надав відповідачеві кредитні кошти у зазначеному вище розмірі, однак відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 03.09.2018 року виникла заборгованість у розмірі 18633,87 грн., яка складається із: 2820,93грн. - заборгованості за кредитом, 4,49 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2062,50 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 12382,44 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також 500 грн. - штраф (фіксована частина), 863,51 грн. - штраф (процентна складова).

Зазначену суму заборгованості АТ «А-Банк» просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року відкрите спрощене позовне провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причина неявки не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акцент-Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Акцент-Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, який складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку (а.с.6-11).

Позивач у своєму позові зазначає дату укладення договору 15.06.2012 року, в тім усі інші письмові докази, додані до позову свідчать про те, що кредитний договір був укладений сторонами 25.05.2012 року, а тому зазначену дату договору - 15.06.2012 року суд вважає технічною помилкою.

Так, згідно умов кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 3300,00 грн. на наступні цілі: оплати/часткової оплати товару шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ООО ДТ «Гранде»; строк кредитування 36 місяців з 25.05.2012 р. - по 24.05.2015 р. включно; відсоткова ставка 0,12% річних, щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 82,5 грн.; щомісячний платіж у сумі 174,34 грн. період сплати з 10 по 14 число кожного місяця (п.1-8 кредитного договору).

Крім того, Умовами і правилами надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених вказаним договором більше ніж на 90 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по кредитному договору у повному обсязі не виконував, в результаті чого станом на 03.09.2018 року виникла заборгованість у розмірі 18633,87 грн., яка складається із: 2820,93грн. - заборгованості за кредитом, 4,49 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2062,50 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 12382,44 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також 500 грн. - штраф (фіксована частина), 863,51 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується наданим до суду розрахунком заборгованості (зворотній бік а.с.5).

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було, а неналежне виконання останнім договірних зобов`язань порушує майнові права і охоронювані законом інтереси позивача.

До спірних правовідносин суд вважає за необхідне застосувати наступні норми Закону.

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 1049,1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Поряд з цим, статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В свою чергу, відповідачем по справі суду не надано жодного належного та допустимого в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу на спростування обставин, викладених в позові.

Аналізуючи викладене, враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позов АТ «А-Банк» обґрунтований та підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором №АNE4RU77930041 від 25.05.2012 року у розмірі 18633,87 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 554, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12,76-82,89,141,263,265,280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» заборгованість за кредитним договором №АNE4RU77930041 від 25.05.2012 року станом на 03.09.2018 року у розмірі 18633,87 грн., яка складається із: 2820,93грн. - заборгованості за кредитом, 4,49 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2062,50 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 12382,44 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також 500 грн. - штраф (фіксована частина), 863,51 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Реквізити сторін:

позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.