Ухвала суду № 90479227, 06.07.2020, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5951/14-ц

Провадження № 2/488/15/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2020 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І., за участю секретаря судового засідання - Тузова Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду м. Миколаєва цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “КЕЙ-КОЛЕКТ” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014р. ТОВ “КЕЙ-КОЛЕКТ”, як правонаступник ПАТ “УкрСиббанк”, звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 11115893000 від 08.02.2007 року, укладеним між банком та відповідачами, в сумі 54111,19 швейцарських франків, що еквівалентно 735749,85 гривень.

Ухвалою суду від 17.11.2014 року провадження по даній справі було відкрито.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 5 цієї ж статті у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що представник позивача в судові засідання призначені на 02.04.2020 року та 06.07.2020 року не з`явився, судом про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, судовими повістками за адресою, зазначеною у позовній заяві, що відповідає вимогам ч.6, п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, про що свідчать наявні у справі поштові повідомлення.

Частиною 1 ст.131 ЦПК України, передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

У матеріалах справи відсутня заява позивача про зміну його місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження, а також заява на отримання SMS повідомлень, чи адреса електронної пошти.

Крім того, згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Матеріали справи не містять заяву позивача про розгляд справи за його відсутністю.

Крім того, судом було розміщено інформацію щодо призначених судових засідань на сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, і з урахуванням того, що представник позивача не з`являється у судові засідання та не надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, є його перешкоджання, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, зокрема, у матеріалах цивільної справи є клопотання представника позивача щодо залучення по справі співвідповідача ОСОБА_3 , однак позовні вимоги до неї позивачем не заявлено.

Таким чином, суд з урахуванням фактичних обставин справи, вважає за неможливе проводити подальший розгляд справи без участі представника позивача.

Згідно ст.43 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 10 липня 2017 року у справі "Гінчо проти Португалії" Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідним залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КЕЙ-КОЛЕКТ” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, без розгляду, на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 223, 257, 353 ЦПК України -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КЕЙ-КОЛЕКТ” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що він має право після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л.І. Селіщева