Ухвала суду № 90478510, 20.07.2020, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1730/20

Провадження №:2-з/138/14/20

УХВАЛА

Іменем України

20 липня 2020 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Нусі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія Агро Ленд» про визнання недійсними договорів оренди та припинення іншого речового права, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (далі за текстом – СТОВ «Прогрес») звернулось до Могилів-Подільського міськрайонного суду з вказаним вище позовом. Також СТОВ «Прогрес» подало заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти заборону на вчинення реєстраційних дій щодо належної ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 0522686800:02:000:0189, площею 2 га, що розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. Заява мотивована тим, що між СТОВ «Прогрес» та ОСОБА_1 30.12.2015 укладений договір оренди вказаної вище земельної ділянки. Однак вже після укладення вказаного договору ОСОБА_1 уклав договори оренди землі 08.09.2016 з Фермерським господарством «Нусі», а також 14.11.2019 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Династія Агро Ленд» і відомості про такі речові права також внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказане призвело до подвійної реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку, а тому договори укладені між відповідачами та зареєстровані речові права на них оскаржуються позивачем в межах даної цивільної справи. На думку СТОВ «Прогрес», в ході судового розгляду ОСОБА_1 може укладати ще нові договори оренди та/або суборенди спірної земельної ділянки, що в подальшому може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, а також не поновить порушених прав позивача.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, а також матеріали цивільної справи, що стосуються даної заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також відповідно до п. 4. Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що предметом спору у даній справі є дійсність договорів оренди, належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 0522686800:02:000:0189, розташованої на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, укладених 08.09.2016 між ОСОБА_1 та ФГ «Нусі», а також 14.11.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Династія Агро Ленд».

СТОВ «Прогрес» вважає, що його право на оренду вказаної земельної ділянки було порушене шляхом укладення вказаних вище договорів оренди та реєстрації речових прав на неї за відповідачами під час дії договору оренди землі від 30.12.2015 укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , а тому звернувся до суду із позовом про визнання цих договорів недійсними та припиненняречових прав відповідачів на належну ОСОБА_1 земельну ділянку.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову СТОВ «Прогрес» вказує, що на підставі договору оренди землі від 30.12.2015 має право користування вказаною вище земельною ділянкою. В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 як власник землі, на думку позивача, може порушувати його права та інтереси шляхом укладення нових договорів щодо земельної ділянки, про яку зазначено в позові, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та призвести до неможливості поновлення порушених прав позивача.

Разом з тим, виходячи з характеру заявлених вимог, обставин викладених в позовній заяві та в заяві про забезпечення позову, доказів, наданих на підтвердження таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, а саме суд вважає, що ефективним та співмірним заходом забезпечення позову буде заборона вчинення реєстраційних дій саме щодо державної реєстрації прав оренди (суборенди) спірної земельної ділянки

До такого висновку суд прийшов, виходячи із змісту спірних правовідносин та предмету позову, а також тієї обставини, що відсутність заборони вчинення саме таких реєстраційних дій може істотно ускладнити отримання ефективного захисту своїх прав позивачем, задля якого він і звернувся до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Нусі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія Агро Ленд» про визнання недійсним договорів оренди та припинення іншого речового права задовольнити частково.

Заборонити вчинення реєстраційних дій органами та суб`єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: Міністерством юстиції України та його територіальними органами; виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, державними реєстраторами прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації прав оренди (суборенди) земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 0522686800:02:000:0189, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення, шляхом подання апеляційної скарги через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Т.Ю. Холодова