Ухвала суду № 90472459, 13.07.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.07.2020

Справа № 937/4920/20

Провадження № 2-о/937/482/20

2020 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Дараган Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, за участю заінтересованої особи – Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, за участю заінтересованої особи – Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Заявниця у поданому до суду клопотанні просить звільнити її від сплати судового збору при подачі заяви про встановлення факту родинних відносин, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із заявою заявницею судовий збір не сплачений.

При цьому, положення чинного законодавства визначають, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, звертаючись до суду з заявою, заявниця не навела обґрунтованих та переконливих доводів, так само як не надала й достатніх доказів на підтвердження свого теперішнього матеріального становища, окрім як довідки про те, що вона є пенсіонеркою і щомісячно отримує пенсію в розмірі 2494 гривні 59 копійок, та неплатоспроможності, що унеможливлює виконання обов`язку сплати судового збору. А непідтверджені жодними доказами посилання заявниці на ті обставини, що отримуваних нею коштів не вистачає на їжу та сплату комунальних послуг, самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення заявниці від сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору при подачі заяви, а за таких обставин в задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.

Крім того, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, вбачається, що заяву було подано з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

Так, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відсутні зазначення доказів, що підтверджують вказані заявником обставини.

Зокрема, заявниця, зазначаючи про наявність родинних відносин між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в заяві взагалі не зазначає про жодні докази на підтвердження цих обставин, копію відповідного свідоцтва про народження ОСОБА_2 до заяви не додано.

Крім того, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України не сплачений судовий збір.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження судовий збір сплачується в розмірі – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання заяви до суду складає 420 гривень 40 копійок. Отже, вбачається, що заявниці необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: Мелітопольське УК /Мелітополь/22030101; код за ЄДРПОУ: 37968956; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA388999980313151206000008013; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за заявою ______ (ПІБ чи назва установи, організації заявника»). Тому вбачається, що судовий збір не сплачений.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказану заяву без руху, надавши заявниці строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п`ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, за участю заінтересованої особи – Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), – залишити без руху.

Повідомити заявницю про необхідність усунення зазначених в даній ухвалі недоліків в п`ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали, шляхом подання відповідних доказів та документів, що підтверджують сплату судового збору.

Роз`яснити заявниці, що у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вона виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо ж заявниця не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: