Вирок № 90469336, 20.07.2020, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 291/636/20

Провадження № 1-кп/288/85/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Рудника М.І.,

з участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

прокурора - Афійчука Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Коннової Н.І.,

представника потерпілого - Баранівської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060290000316 від 20 грудня 2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, освіта середня, не депутат, одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше не судимий,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2019 року близько 08 години 20 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автобусом «МЕRCEDES» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався ним по правій смузі руху проїзної частини автодороги «Кременець - Біла Церква -Ржищів- Канів - Софіївка» в напрямку смт. Ружин Житомирської області, перевозячи пасажирів, у тому числі ОСОБА_2 за маршрутом «Біла Церква -Вінниця».

Рухаючись зазначеним транспортним засобом на 342 км +500 м указаної автодороги у вказаний день та час, поза межами населеного пункту, по прямій горизонтальній ділянці дороги, в задовільних умовах дорожнього руху водій ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.3 «б», п. 12.1, та п. 1.10 «дорожні умови», «дорожня обстановка» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і дорожні умови, не врахував сукупність факторів, що характеризують стан поверхні проїзної частини, атмосферних явищ, не обрав безпечної швидкості руху, та, не впоравшись з керуванням свого автобуса, допустив його боковий занос, в результаті чого виїхав ним за межі проїзної частини на праве узбіччя, де відбулось перекидання транспортного засобу.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса «МЕRCEDES» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої відкрито черепно-мозкової травми; перелому кісток основи черепа; закритого лінійного перелому потиличної кістки зліва; забою головного мозку важкого ступеню з дифузним аксональним пошкодженням в районі стовбуру мозку, пневмоцефалія, гемосинус, гемотімпанум; травматичного відкритого множинного перелому нижньої щелепи зі зміщенням уламків; травматичного розриву обох барабанних перетинок; лівобічного гемипарезу, які своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 «б», 12.1 та 1.10 дорожні умови», «дорожня обстановка» Правил дорожнього руху України находиться в прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Своїми умисними діями, які виразились у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України визнав повністю, дав покази, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів. Цивільний позов визнав повністю.

Представник потерпілого в судовому засіданні вказала, що внаслідок ДТП постраждав потерпілий ОСОБА_2 , але в даний час претензій до обвинуваченого матеріального та морального характеру немає, збиток відшкодований та просить призначити обвинуваченому мінімальну міру покарання, не пов`язану з позбавленням волі.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення злочину, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз`яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно ст. 349 КПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 2 статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, згідно статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , при цьому встановлено, що він раніше не судимий, працює, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. Відповідно до висновку Ружинської ЦРЛ від 20 грудня 2019 року, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання злочинам. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

Враховуючи вищевикладені обставини суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції частини 2 статті 286 КК України у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. Разом з тим, беручи до уваги пом`якшуючі покарання обставини, позицію прокурора, думку представника потерпілого, яка просила обвинуваченого суворо не карати, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є суспільно-небезпечним, а його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 2 п. 2 ст. 76 КК України, та вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, а також достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З обвинувальним актом до суду надійшла позовна заява прокурора Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Вирішуючи позовні вимоги суд встановив наступне.

У відповідності до вимог статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до повідомлення № 03-05/1011 від 20 травня 2020 року Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2», фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 становлять - 24 170 гривень 35 копійок.

Звертаючись з позовом до суду про стягнення витрат на стаціонарне лікування, прокурором Бердичівської місцевої прокуратури надано суду належні та допустимі докази на підтвердження витрачених коштів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , а тому суд задовольняє цивільний позов.

Судові витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу та судової експертизи обставин та механізму ДТП, які документально підтверджені, відповідно до частини 2 статті 124 КПК України, в розмірі 2 563 гривні 68 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ружинського районного суду Житомирської області 26 грудня 2019 року на автобус марки «МЕRCEDES - Benz» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 та перебуває на території Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області, за адресою: смт. Ружин, вулиця Бірюкова, 29, Ружинського району, Житомирської області - підлягає скасуванню.

Речові докази по даному кримінальному провадженні відсутні.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - особисте зобов`язання.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, і призначити ОСОБА_1 покарання за частиною 2 статті 286 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з цим органом.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишити попередній - особисте зобов`язання.

Цивільний позов прокурора Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , на користь КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» на поточний рахунок НОМЕР_3, отримувач БЦ ЦК/Біла Церква, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) - 38009832, код банку (МФО) - 899998, призначення платежу - ККД 24060300 «Інші надходження» (на стаціонарне лікування потерпілого від злочину) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в розмірі 24 170 гривень 35 копійок.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ружинського районного суду Житомирської області 26 грудня 2019 року арешт на автобус марки «МЕRCEDES - Benz» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 та перебуває на території Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області за адресою: смт. Ружин, вулиця Бірюкова, 29, Ружинського району, Житомирської області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , на користь держави (на рахунок: Одержувач: УК у м. Житомир/Житомирська міська отг 24060300; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); Код за ЄДРПОУ: 38035726; Розрахунковий рахунок: UA448999980313010115000006797; Код класифікації доходів бюджету - 24060300 «Інші надходження») витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 11/2-8 від 20 січня 2020 року в розмірі 1256 гривень 08 копійок та судової експертизи обставин та механізму ДТП № 11/2-241 від 23 квітня 2020 року в розмірі 1307 гривень 60 копійок, а всього 2 563 гривні 68 копійок.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І.Рудник