Рішення № 90466223, 15.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 р. Справа№200/5090/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління ПФУ Донецької області, які полягають у призупиненні і нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 протиправними;

- зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління ПФУ Донецької області поновити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.06.2015 року по відповідний місяць винесення рішення суду з урахуванням останніх змін в пенсійне законодавство, за кожний місяць, які перерахувати на картковий рахунок № НОМЕР_1 або № НОМЕР_2 (платіжна картка) відкритий у філії Полтавського обласного управління Пенсійного фонду України АТ "Ощадбанк" ТВБВ №10016/0112 ОПЧ на ім`я ОСОБА_1 ;

- стягнути з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління ПФУ Донецької області сплачений судовий збір у розмірі 768,4 грн. на користь ОСОБА_1 , який перерахувати на картковий рахунок № НОМЕР_3 (платіжна картка) відкритий у філії Полтавського обласного управління Пенсійного фонду України АТ "Ощадбанк" ТВБВ № 10016/0112 ОПЧ на ім`я ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як внутрішньо переміщена особа та отримувач пенсії за віком. З 01.06.2015 року виплату пенсії на картковий рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Національний кредит» припинено, у зв`язку з закриттям банку. Пенсія була переведена на поштове відділення, але у зв`язку з неналежним повідомленням про це, пенсію вона не отримувала. Також, позивач зазначає, що у відповіді відповідача на її звернення зазначено, що з 01.06.2015 року вона не отримує пенсію, а з 01.01.2016 року виплата пенсії призупинена до з`ясування місця фактичного проживання.

Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують її права передбачені Конституцією України та Законами України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року у справі № 200/5090/20-а позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунула недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що чинними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України врегульовано порядок виплати пенсій особам, переміщеним з тимчасово окупованих територій. Пенсія позивачу виплачена до 01.07.2015 року на рахунок, відкритий в банківській установі ПАТ «Банк Національний кредит». 05.06.2015 року Національний банк України відніс ПАТ «Банк Національний кредит» до категорії неплатоспроможних. 28.08.2015 року Національний банк України прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Національний кредит». В зв`язку з закриттям банку та не наданням позивачем рахунку відкритому у ПАТ «Державний ощадний банк України» виплата її пенсії з 01.06.2015 року була переведена на поштове відділення - 84500 за фактичним місцям перебування. За період з 01.06.2015р. по 31.01.2016р. нараховані кошти були повернути до Управління в зв`язку з неоплатою відповідно до статті 49 Закону України №1058. Розпорядженням від 03.02.2016 року виплата пенсія позивача призупинена з 01.02.2016 року в зв`язку з неотриманням пенсіонером пенсії протягом 6 місяців. Докази надання позивачем до Управління заяви про виплату пенсії на поточний рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» відсутні.

На підставі зазначеного, просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_4 виданий Антрацитівським МВ УМВС України в Луганській області), РНОКПП НОМЕР_5 , пенсіонером (пенсійне посвідчення №143761) та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2014 року № 1419013008. Доказів скасування вказаної довідки матеріали справи не містять.

Відповідач Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734) є суб`єктом владних повноважень органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2014 року позивач звернулась до відповідача з заявою про запит пенсійної справи та взяття її на облік.

Розпорядженням відповідача від 06.01.2015 року №315954, пенсійна справа позивача взята на облік до управління.

В матеріалах справи є наявною Довідка Артемівського відділення ПАТ «Банк Національний кредит» від 29.10.2014 року б/н з інформацією про картковий рахунок для зарахування пенсії ОСОБА_1 .

05.06.2015 року , з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, керуючись статтями 7, 15, 55 Закону України "Про Національний банк України" та статтями 67, 73, 75, 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Правління Національного банку України прийняло рішення про віднесення ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" до категорії неплатоспроможних. 28 серпня 2015, НБУ прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Національний кредит".

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з віднесенням ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" до категорії неплатоспроможних, відповідачем з 01.07.2015 року виплата пенсії позивачу здійснювалась через підприємство поштового зв`язку №84500 за місцем її проживання.

Згідно розпорядження управління від 02.02.2016 року ОСОБА_1 припинено виплату пенсії з 01.02.2016 року у зв`язку з неотриманням пенсіонером пенсії протягом 6 місяців з 01.08.2015 року по 31.01.2016 року.

Як зазначає відповідач у листі від 18.01.2019 року № 1457/С-01-01-08, пенсійна справа ОСОБА_1 була взята на облік з 01.08.2014 з виплатою пенсії через банківську установу ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ". У зв`язку з закриттям банку виплата пенсії з 01.06.2015 року була переведена на поштове відділення за фактичним місцем проживання. За період з 01.06.2015 року по 31.01.2016 року нараховані кошти були повернуті до управління у зв`язку з неоплатою. З 01.01.2016 року виплата пенсії по пенсійній справі ОСОБА_1 призупинена в зв`язку з тривалою невиплатою пенсії.

Окрім того, у листі зазначено, що для продовження виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно надати до управління довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та заяву про виплату пенсії через «Ощадбанк».

Разом з цим, суд зазначає, що до відзиву на адміністративний позов як доказ на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, до суду надано скриншот з пенсійної справи позивача, з якого вбачається, що позивачу нараховано, але не виплачено пенсію з 01.07.2015 року по 31.01.2016 року, з 01.02.2016 року відсутні будь-які пенсійні нарахування та відповідно виплата.

Також, відповідачем до матеріалів справи було надано відривний талон оператора поштового зв`язку 87/1466 за січень 2016 року на суму 12 336,24 грн., яка складається з сум пенсій у розмірі 1 762,32 грн. за період з липня 2015 року по січень 2016 року.

Отже, судом встановлено, що позивачу припинено нарахування та виплату пенсії з 01.02.2016 року у зв`язку з її неотриманням протягом 6 місяців з 01.07.2015 року по 31.01.2016 року.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати такого виду страхової виплати, як пенсія.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Питання виплати пенсій врегульовані нормами статті 47 зазначеного Закону, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) (далі - Порядок № 1596) визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Згідно п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунку.

Відповідно до п. 16 Порядку №1596 якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону № 1706-VII «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» Кабінет Міністрів України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.

Частиною другою статті 20 Закону № 1706-VII визначено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Преамбулою Закону № 1058-IV визначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

При цьому згідно з преамбулою Закону № 1706-VII цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Статтею 1 Закону №1706 визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.

Разом з цим, суд зазначає, що умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним», установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовими заявами можуть проводитись публічним акціонерним товариством «Укрпошта» з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб; для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.

Згідно з п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.

Пунктами 9 - 11 вказаної Постанови визначено, що між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку. Одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку згідно з пунктом 10 цього Порядку.

Оскільки позивач є внутрішньо переміщеною особою, який змінив місце проживання, на нього поширюються вимоги щодо відкриття рахунку в уповноваженому банку ПАТ «Ощадбанк».

Суд звертає увагу, що метою визначення виплати пенсій внутрішньо-переміщеним особам виключно через рахунки в ПАТ «Державний ощадний банк України» є збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення; забезпечення виплати пенсійних і соціальних допомог; недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат.

Порядок припинення та поновлення виплати пенсії визначений нормами статті 49 Закону № 1058-IV.

Так, згідно з положеннями частини першої зазначеної статті виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ, визначений ч.1 ст.49 Закону №1058, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Суд звертає увагу, що розпорядженням управління від 02.02.2016 року ОСОБА_1 припинено виплату пенсії з 01.02.2016 року у зв`язку з неотриманням пенсіонером пенсії протягом 6 місяців.

В контексті викладеного, суд вважає, що відповідачем правомірно вчинено дії та винесено розпорядження про припинення виплати пенсії з 01.02.2016 року, оскільки пунктом 4 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на визнання дій відповідача протиправними щодо припинення та виплати пенсії, оскільки матеріалами справи підтверджується припинення виплати пенсії саме з 01.02.2016 року відповідно до статті 49 Закону №1058.

В контексті викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії.

Між тим, матеріали справи не містять доказів щодо належного повідомлення позивача про наявність підстав для виплати пенсії через поштове відділення з 01.07.2015 року, що свідчить про бездіяльність відповідача в цій частині.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідачем припинено й нарахування пенсії з 01.02.2016 року, про що свідчить скриншот з пенсійної справи позивача. При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що норми статті 49 Закону № 1058-IV визначають підстави припинення саме виплати пенсії, а не її нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем припиняючи виплату пенсії з підстав визначених статтею 49 Закону № 1058-IV, безпідставно припинено її нарахування з 01.02.2016 року.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії, яку перерахувати на картковий рахунок № НОМЕР_1 або № НОМЕР_2 (платіжна картка) відкритий у філії Полтавського обласного управління Пенсійного фонду України АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10016/0112 ОПЧ на ім`я ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 04.03.2019 року відкрито рахунок в ТВБВ №10016/0112 філії - Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк».

Як вже було судом зазначено, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».

Згідно пункту 1 статті 4 Закону №1706, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Як вбачається з довідки від 12.12.2014 року №1419013008 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1 перемістилася з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, позивачем самостійно визначено своє місце фактичного проживання за зазначеною вище адресою.

Як свідчать матеріали справи, 20 грудня 2019 року між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії -Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» укладено Договір №74. Відповідно до п.1 Договору, Банк виконує функції виплати пенсій на умовах визначених Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 зі змінами, за місцем фактичного проживання одержувачів пенсії в населених пунктах України, в яких функціонує банк, його відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо). Виплата пенсій здійснюється шляхом їх зарахування на поточні рахунки одержувачів у банку відповідно до цього Договору.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 визначає Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках.

Відповідно до пункту 3 Порядку, виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються: між уповноваженими банками та органами соціального захисту населення або центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат; між уповноваженими банками та органами Пенсійного фонду, а у разі централізованого нарахування пенсій - між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та органами Пенсійного фонду, у разі централізованого фінансування пенсій - між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві.

Пунктом 4 Постанови визначено, що виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд звертає увагу, що виплата пенсій здійснюється на рахунок особи, відкритий в установі уповноваженого банку, в даному випадку АТ «Ощадбанк», за місцем його фактичного проживання.

Враховуючи, що фактичним місцем проживання позивача відповідно до довідки від 12.12.2014 року №1419013008 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції є адреса: 84506, Донецька область, АДРЕСА_2 , то й рахунок повинен бути відкритий в акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» в особі філії -Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк».

При цьому, матеріали справи не містять Договору, укладеного між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та Полтавським обласним управлінням АТ «Ощадбанк», що унеможливлює перерахування відповідачем пенсії позивача на її рахунок, відкритий у філії Полтавського обласного управління Пенсійного фонду України АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10016/0112.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Порядку №22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 1.5 Порядку №22-1 визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до пункту 2.8. Порядку №22-1, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

В пункті 2.22 Порядку №22-1 зазначено, що документами, що засвідчують місце проживання особи, є паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.

Згідно із пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Таким чином, пенсіонер наділений правом вибору щодо особистого звернення до органу, що призначає пенсію, або через свого законного представника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач або його законний представник не звертались до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії та рахунком, відкритим в акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» в особі філії -Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк».

З огляду на вищевикладене позовні вимоги про зобов`язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії без надання позивачем заяви про поновлення виплати пенсії та рахунку, відкритого в акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» в особі філії -Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» є передчасними та задоволенню не підлягають.

При цьому, враховуючи об`єктивні обставини, що сталися в державі, суд зазначає, що позивач зі свого боку також повинен докласти зусиль для відновлення виплати пенсії, зокрема, у разі необхідності, подання документів необхідних для поновлення виплати пенсії.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок допущення протиправної бездіяльності відповідача щодо неналежного повідомлення позивача про наявність підстав для виплати пенсії через поштове відділення з 01.07.2015 року та припинення нарахування пенсії з 01.02.2016 року, тому належним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неналежного повідомлення позивача про наявність підстав для виплати пенсії через поштове відділення з 01.07.2015 року, а також зобов`язання відповідача нарахувати позивачу пенсійні виплати з 01.02.2016 року.

Щодо зобов`язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії, суд відмовляє у її задоволенні, з огляду на її передчасність, оскільки зазначена виплата може відбутися тільки після подання документів необхідних для її виплати.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію з урахуванням останніх змін в пенсійне законодавство за кожний місяць, також є безпідставною, оскільки відповідач у проведенні такого перерахунку не відмовляв, у зв`язку з чим вимога в цій частині є передчасною. Крім того, поновивши позивачу нарахування, на підставі рішення суду, відповідач буде зобов`язаний здійснити усі перерахунки, передбачені пенсійним законодавством.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. квитанціями від 26.12.2019 року № 0.0.1566630276.1 на суму 703,00 грн., від 26.03.2020 року №2 на суму 67,00 грн. та від 05.06.2020 року №15 на суму 70,80 грн. за подання до суду адміністративного позову до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, судовий збір у розмірі 420,40 грн. (50%) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до положень частини третьої статті 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про наявність підстав для виплати пенсії через поштове відділення з 01.07.2015 року.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42172734, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру,35) нарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) пенсійні виплати з 01.02.2016 року.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42172734, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру,35) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 15 липня 2020 року та його повний текст складено та підписано 20 липня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя П.В. Кочанова