Рішення № 90460581, 30.06.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5033/19

Провадження № 2-др/752/29/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(додаткове)

30 червня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог- ОСОБА_2 , про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

у березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто на його страхове відшкодування (виплату) в розмірі 62 983,66 грн., пеню в розмірі 22 294,49 грн., 3% річних в розмірі 3 355,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 12 328,67 грн., а також судовий збір у розмірі 1 020,89 грн., шлюб між нею та ОСОБА_3 , укладений 27.08.2014 року, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві здійснено актовий запис № 1893, розірвано, стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду, у розмірі 768,40 грн. (а.с. 32-34).

18.06.2020 року до суду надійшла заява позивача про ухвалення у справі додаткового рішення, мотивована тим, що при ухваленні рішення від 15.06.2020 року судом не було вирішено питання розподілу понесених позивачем витрат на правничу допомогу, хоча при поданні позову позивачем були надані докази понесення таких витрат, та під час судових дебатів заявлено вимогу про їх стягнення.

Сторони про розгляд справи повідомлялись належним чином, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

В силу ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких суд ухвали провести розгляд справи у відсутність позивача та відповідача.

Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем вказувалось про те, що ним понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. Зі змісту мотивувальної та резолютивної частин ухваленого 20.03.2020 року заочного рішення у справі вбачається, що судом не вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Тому, з даного приводу, на думку суду, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Доманчук О.В. 21.01.2019 року був укладений договір про надання правової допомоги № 3 (а.с. 81-82).

Пунктом 5.1 розділу 5 вказаного договору сторонам було визначено, що вартість послуг адвоката становить 20 000,00 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 3 від 24.01.2019 року ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 3 від 21.01.2019 року сплачено ОСОБА_4 10 000,00 грн. (а.с. 83). 17.06.2020 року позивачем сплачено на рахунок адвоката Доманчук О.В. 10 000,00 грн.

Зважаючи на вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що з ПрАТ «СК «Юнівес» на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 137, 141, 264, 270 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:

- ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

- Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес», код ЄДРПОУ 32638319, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, під`їзд 3. 6 поверх.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко