Рішення № 90460423, 16.06.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12392/19

Провадження № 2/727/245/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

Р І Ш Е Н Н Я

(ЗАОЧНО)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю:

- секретаря судових засідань Ільчук М.В.

розглянувши в загальному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача КП МТК «Калинівський ринок» (місце знаходження: м. Чернівці вул. Калинівська, 13 «А») про визначення частки у спільному майні подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача КП МТК «Калинівський ринок» про визначення частки у спільному майні подружжя, мотивуючи позовні вимоги тим, що 17.11.1995 року між ним та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено шлюб. Під час перебування у шлюбі у них народилася дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10.01.2018 року по справі № 727/11052/17, шлюб розірвано. Ним з колишньою дружиною - відповідачкою ОСОБА_2 , під час перебування у шлюбі, на підставі угоди «на право встановлення/зведення павільйону» № 28-3В/1тс від 14.05.2001 року, виготовлено та встановлено на території КП МТК «Калинівський ринок» (торгівельне місце № 41-М площею 33,65 м2) нестаціонарний павільйон № 41-М, який не являється об`єктом нерухомого майна, у відповідності до робочого проекту та плану реконструкції МТК «Калинівський ринок» на фундаменті, збудованому ринком, який є його власністю. Згідно п.5 угоди, користувачу належить право власності на частину вартості павільйону, що була здійснена за його рахунок. Фундамент і комунікації (електромережа, тротуар, ливневі стоки і т.ін.) є власністю ринку. Павільйон був введений в експлуатацію на підставі акту прийняття в експлуатацію будівлі № 92 від 22.10.2001 року. Торгівельне місце № 41-М площею 33,65 м2 було визначено під павільйон на підставі договору № 699/С від 22.10.2001 року. Крім того, згідно акту обміру площі займаної під об`єкт торгівлі та послуг - павільйона №41-М сектору №1 КП МТК «Калинівський ринок» від 01.04.2007 року, комісія встановила, що площа займана під об`єкт становить: площа павільйону (1-й поверх) – 5,30м х 6,35м = 33,65 кв.м.; площа для зберігання товару (мансарда) 5,10 м х 5,35 = 27,28 кв.м. Загальна площа: 60,93 кв.м. 01.04.2007 року між МТК «Калинівський ринок» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір № 4178/С про визначення за користувачем місце №41-М-«КС» на ринку для зберігання промислових товарів в павільйоні, площею 27,28 кв.м. (мансарда). Дані угоди про право користування торгівельним місцем № 41-М та місцем №41-М-«КС» для зберігання товару були переукладені сторонами угодою про надання в користування торговельного місця № 9748/С від 01.01.2011 року та угодою №157/ тс від 01.08.2012 року.

Окрім наведеного, вказує, що згідно угоди № 9748/С від 01.01.2011 року ринок надав, а користувач прийняв в платне користування торгівельне місце «41-М, площею 33,65 кв.м. на території КП МТК «Калинівський ринок», торговий сектор №1, для здійснення продажу промислових товарів. Торговельне місце облаштовано належним користувачу торговельним об`єктом – павільйоном. Згідно угоди №157/ тс від 01.08.2012 року, ринок надав, а користувач прийняв в платне користування місце «41-М-КС, площею 27,28 кв.м. на території КП МТК «Калинівський ринок», торговий сектор №1, для здійснення зберігання товарів, облаштованого належним користувачу торговельним об`єктом – павільйоном (мансарда). Після народження доньки ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час зведення спірного торгівельного об`єкту № 41-М, відповідач займалася доглядом за донькою та її вихованням, а тому не могла працювати та мати самостійного заробітку, матеріально сім`ю забезпечував він. Під час зведення торгівельного павільйону, у період часу з 21.05.2001 року по 19.07.2001 року він працював в МПП редакції газети «Чернівці-Сіті-Плюс». В період з квітня 2001 року по жовтень 2005 року, працював в таксі. 06.11.2003 року на території КП МТК «Калинівський ринок» виникла пожежа в магазині № 42 (9-й блок), внаслідок чого було знищено покрівлю магазинів № 40, 41, 42, 43, 44, що підтверджується повідомленням Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області № 32/1545 від 02.04.2018 року. Наслідки пожежі призвели до необхідності проведення будівельних – відновлювальних робіт спірного торгівельного об`єкту № 41-М, оплата яких була здійснена за його кошти, оскільки відповідач була зайнята вихованням та доглядом за дитиною. З метою як найшвидше відновити торгівельний об`єкт після пожежі та оплатити вартість матеріалів та відновлювальних робіт, він був змушений отримати позику (грошові кошти) у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які у подальшому повернув останньому. Відповідач на момент зведення торгівельного об`єкту № 41-М, так саме, як і на даний час, являлася (являється) фізичною особою – підприємцем, у зв`язку із чим усі вищезазначені договори були укладені КП МТК «Калинівський ринок» саме із нею. Окрім наведеного, в обґрунтування вимог посилається на те, що торгівельний об`єкт № 41-М, ні ним, ні його колишньою дружиною - відповідачкою, безпосереднього не використовувався, оскільки починаючи з моменту його зведення і по даний час торгівельний об`єкт постійно здавався і і на даний час здається в оренду. Вважає, що право власності на частину вартості павільйону №41-М, зведеного за їх рахунок, на фундаменті, збудованому МТК «Калинівський ринок», який є його власністю, являється об`єктом права спільної сумісної власності його та відповідача ОСОБА_2 . При цьому, вказує, що саме під час шлюбу було зведено торгівельний об`єкт (павільйон) № 41-М, розташованого на території КП МТК «Калинівський ринок», торгівельне місце для здійснення продажу промислових товарів № 41-М площею 33,65 кв.м. та місце №41-М-КС для зберігання промислових товарів (мансарда) площею 27,28 кв.м, на фундаменті, збудованому ринком; вважає, що даний павільйон – це частина їх спільних коштів, більша частина з яких була позичена.

Зазначає, що він звертався до відповідачки ОСОБА_2 із пропозицією здійснення поділ даного торгівельного об`єкту у добровільному, позасудовому порядку (передбаченому положеннями ст. 372 ЦК України та ст. 69 СК України), що підтверджується: листом адвоката Тельнова О.А. від 18.05.2018 року, описом – вкладенням до цінного листа № 5800106887637, направленого на адресу проживання відповідача; квитанцією про оплату послуг ПАТ «Укрпошта» з відправлення цінного листа № 5800106887637; повідомленням про вручення цінного листа № 5800106887637 з відміткою про його отримання адресатом від 25.05.2018 року, проте відповідач відмовилася від пропозиції поділу майна.

Зазначає, що він звертався і до Шевченківського районного суду м. Чернівці із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про визначення права власності на Ѕ ідеальну частку торгівельного об`єкту № 41-М, загальною площею 42,40 кв.м., розташованого на території КП МТК «Калинівський ринок», торгівельне місце № 41-М загальною площею 33,65 кв.м., проте рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці було відмовлено у задоволенні позову, оскільки позивачем невірно вибраний спосіб захисту порушеного права, оскільки відповідач, ОСОБА_2 не набула права власності на спірний об`єкт, а їй, як користувачу, належить право власності на частину вартості павільйону, що була здійснена за її рахунок. Фундамент і комунікації (електромережа, тротуар, ливневі стоки і таке інше) є власністю ринку. У відповідності до звіту про оцінку майна № 88-nt-09-19 від 25.09.2019 року, розробленого експертом ОСОБА_6 , вартість Ѕ ідеальної частки торгівельного об`єкту № 41-М, загальною площею 60,93 кв.м., (торгівельне місце для здійснення продажу промислових товарів №41-М площею 33,65 кв.м. та місце №41-М-КС для зберігання промислових товарів (мансарда) площею 27,28 кв.м) розташованому в торговому секторі №1 на території МТК «Калинівський ринок» за адресою АДРЕСА_3 , який не являється об`єктом нерухомого майна, зведеного відповідачем ОСОБА_2 у відповідності до робочого проекту та плану реконструкції МТК «Калинівський ринок», на фундаменті, збудованому ринком, який є його власністю, складає 639818,17 грн. Вважає, що його права порушено, посилаючись на норми законодавства, просить визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на Ѕ ідеальної частки частини вартості павільйону № 41М, розташованого в торговому секторі №1 на території МТК «Калинівський ринок» за адресою: АДРЕСА_3 , (на фундаменті, збудованому ринком, який є його власністю), загальною площею 60,93 м2, з них: 33,65 кв. м, розташованому на торгівельному місці №41-М (для здійснення продажу промислових товарів); 27,28 кв.м , розташованому на торгівельному місці №41-М-КС (для зберігання промислових товарів (мансарда); стягнути з відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на його користь, судовий збір у розмірі 6398,20 грн. та понесені судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 10000,00 грн. та в подальшому, позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить викласти пункт 3 позовних вимог в наступній редакції: визнати за ним, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на Ѕ ідеальної частки частини вартості павільйону № 41М що складає 639818,17 грн. (відповідно до Звіту про оцінку майна № 88-nt-09-19 від 25.09.2019 року, розробленого експертом ОСОБА_6 ), розташованого в торговому секторі №1 на території МТК «Калинівський ринок» за адресою: АДРЕСА_3 (на фундаменті, збудованому ринком, який є його власністю), загальною площею 60,93 кв.м., з них: 33,65 кв.м, розташованому на торгівельному місці №41-М (для здійснення продажу промислових товарів); 27,28 кв.м, розташованому на торгівельному місці №41-М-КС (для зберігання промислових товарів (мансарда).

Рух справи та позиція сторін

Ухвалою суду від 16.12.2019 р. відкрито загальне позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив, надавши право представляти його інтереси представнику, адвокату Тельнову О.А., який в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити; в подальшому в судове засідання не з`явився, від останнього до суду поступила письмова заява з клопотанням справу розглянути в його відсутність та відсутність позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомила, надавши право представляти її інтереси представнику, адвокату Чабан А.В., яка проти уточнених позовних вимог заперечила та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Досліджені докази та застосовані норми права

Судом, належними доказами по справі встановлено, що 17.11.1995 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Чернівецького міськвиконкому м. Чернівці, актовий запис №2320 (а.с.12).

Під час перебування у шлюбі у сторін народилася дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10.01.2018 року по справі № 727/11052/17, шлюб між сторонами розірвано (а.с.14).

Відповідачка ОСОБА_2 зверталася із заявою до керівництва МТК «Калинівський ринок» 08.05.2001 року із заявою про надання дозволу на зведення торгівельного павільйону в торгівельному секторі №1 на території МТК «Калинівський ринок» (а.с.15) та із заявою про укладення угоди на використання другого поверху павільйону під камеру схову (а.с.20).

Сторонами, під час перебування у шлюбі, на підставі угоди на право встановлення/зведення павільйону» № 28-3В/1тс від 14.05.2001 року, виготовлено та встановлено на території КП МТК «Калинівський ринок» (торгівельне місце № 41-М площею 33,65 м2) нестаціонарний павільйон № 41-М, який не являється об`єктом нерухомого майна, у відповідності до робочого проекту та плану реконструкції МТК «Калинівський ринок», на фундаменті, збудованому ринком, який є його власністю. Згідно п.5 угоди, користувачу належить право власності на частину вартості павільйону, що була здійснена за його рахунок. Фундамент і комунікації (електромережа, тротуар, ливневі стоки і ін.) є власністю ринку (а.с.16).

На підставі акту прийняття в експлуатацію будівлі № 92 від 22.10.2001 року, павільйон був введений в експлуатацію (а.с.17).

У відповідності до договору № 699/С від 22.10.2001 року, торгівельне місце № 41-М площею 33,65 м2 було визначено під павільйон (а.с.18).

Згідно акту обміру площі займаної під об`єкт торгівлі та послуг - павільйона №41-М сектору №1 КП МТК «Калинівський ринок» від 01.04.2007 року, комісія встановила, що площа займана під об`єкт становить: площа павільйону (1-й поверх) – 5,30м х 6,35м = 33,65 кв.м.; площа для зберігання товару (мансарда) 5,10 м х 5,35 = 27,28 кв.м.. загальна площа: 60,93 кв.м. (а.с.21).

Між МТК «Калинівський ринок» та відповідачем ОСОБА_2 01.04.2007 року було укладено договір № 4178/С про визначення за користувачем місце №41-М-«КС» на ринку для зберігання промислових товарів в павільйоні, площею 27,28 кв.м. (мансарда) (а.с.22).

Угоди про право користування торгівельним місцем № 41-М та місцем №41-М-«КС» для зберігання товару були переукладені сторонами угодою про надання в користування торговельного місця № 9748/С від 01.01.2011 року та угодою №157/ тс від 01.08.2012 року. Згідно угоди № 9748/С від 01.01.2011 року ринок надав, а користувач прийняв в платне користування торгівельне місце №41-М, площею 33,65 кв.м. на території КП МТК «Калинівський ринок», торговий сектор №1, для здійснення продажу промислових товарів. Торговельне місце облаштовано належним користувачу торговельним об`єктом – павільйоном. Згідно угоди №157/ тс від 01.08.2012 року, ринок надав, а користувач прийняв в платне користування місце №41-М-КС, площею 27,28 кв.м. на території КП МТК «Калинівський ринок», торговий сектор №1, для здійснення зберігання товарів, облаштованого належним користувачу торговельним об`єктом – павільйоном (мансарда) (а.с.23-24).

Позивач ОСОБА_1 , у період часу з 21.05.2001 року по 19.07.2001 року працював в МПП редакції газети «Чернівці-Сіті-Плюс» (а.с.49-50), в період з квітня 2001 року по жовтень 2005 року, працював у мережі таксі «Браво», отримував послуги із забезпечення ефірним зв`язком (а.с.29).

У відповідності до повідомлення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області № 32/1545 від 02.04.2018 року, 06.11.2003 року на території КП МТК «Калинівський ринок» виникла пожежа в магазині № 42 (9-й блок), внаслідок чого було знищено покрівлю магазинів № № 40, 41, 42, 43, 44. Причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електроустановок (а.с.30).

Торгівельний об`єкт № 41-М, сторонами не використовувався, а здавався і здається в оренду, що підтверджується договором на право оренди павільйону № 41-М від 01.11.2001 року, договором на право оренди павільйону № 41-М від 01.03.2003 року, договором про передачу права користування торгівельним місцем №840 від 27.12.2012 року, договором про передачу права користування торгівельним місцем №1471 від 22.04.2015 року, договором про передачу права користування торгівельним місцем №1781 від 01.02.2017 року (а.с.24-28).

Відповідно до звіту про оцінку майна № 88-nt-09-19 від 25.09.2019 року, розробленого експертом ОСОБА_6 , вартість Ѕ ідеальної частки торгівельного об`єкту № 41-М, загальною площею 60,93 кв.м., (торгівельне місце для здійснення продажу промислових товарів №41-М площею 33,65 кв.м. та місце №41-М-КС для зберігання промислових товарів (мансарда) площею 27,28 кв.м) розташованому в торговому секторі №1 на території МТК «Калинівський ринок» за адресою АДРЕСА_3 , який не являється об`єктом нерухомого майна, зведеного відповідачем ОСОБА_2 у відповідності до робочого проекту та плану реконструкції МТК «Калинівський ринок», на фундаменті, збудованому ринком, який є його власністю, складає 639818,17 грн. (а.с.31-44).

Позивач звертався до відповідачки ОСОБА_2 з пропозицією здійснення поділу даного торгівельного об`єкту у добровільному, позасудовому порядку (передбаченому положеннями ст. 372 ЦК України та ст. 69 СК України), що підтверджується: листом адвоката Тельнова О.А. від 18.05.2018 року, описом – вкладенням до цінного листа № 5800106887637, направленого на адресу проживання відповідача; квитанцією про оплату послуг ПАТ «Укрпошта» з відправлення цінного листа № 5800106887637; повідомленням про вручення цінного листа № 5800106887637 з відміткою про його отримання адресатом від 25.05.2018 року, проте відповідач відмовилася від пропозиції поділу майна (а.с.45-47).

Крім того, позивач звертався до Шевченківського районного суду м. Чернівці із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про визначення права власності на Ѕ ідеальну частку торгівельного об`єкту № 41-М, загальною площею 42,40 кв.м., розташованого на території КП МТК «Калинівський ринок», торгівельне місце № 41-М загальною площею 33,65 кв.м., проте рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці було відмовлено у задоволенні позову, оскільки позивачем невірно вибраний спосіб захисту порушеного права, так як відповідач, ОСОБА_2 не набула права власності на спірний об`єкт, а їй, як користувачу, належить право власності на частину вартості павільйону, що була здійснена за її рахунок; фундамент і комунікації (електромережа, тротуар, ливневі стоки і таке інше) є власністю ринку (а.с.51-53).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, передбачено ст. 16 ч.1 ЦК України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Передбачено п.1.13 «Правил торгівлі на ринках міста Чернівців», затверджених Рішенням 9 сесії Чернівецької міської ради VІ скликання від 16.06.2011 року № 209, що торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (ваг, лотків тощо), торговельних приміщень і об`єктів (контейнерів, кіосків та інших тимчасових споруд) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у магазинах, закладах ресторанного господарства, павільйонах, кіосках, контейнерах, палатках тощо. Розмір торговельного місця встановлюється адміністрацією ринку (для прилавків і столів - не менше 1 погонного метра, а для інших пунктів продажу – відповідно до фактично зайнятої ними площі).

Встановлено п.1.6 Положення «Про порядок переоформлення права користування торговельним місцем, передачу торговельного місця в субкористування та території КП МТК «Калинівський ринок», площа торговельного місця, що передається, встановлюється наявним актом обміру площі, а за його відсутності такий акт складається уповноваженою комісією ринку.

Визначено ст.57 Сімейного кодексу України виключний перелік майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

Згідно ст. 60 ч.1 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя - згідно ст. 60 ч. 2 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 61 ч. 1 Сімейного кодексу України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Правові позиції Верховного Суду України викладені у постанові від 13.06.2016 року (справа № 6-1752цс15) вказують нате, щ о системний аналіз статей 57, 60 та 61 СК України дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя. Майно ФОП, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

У відповідності до ст.316 ч.1 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 321 ч.1, 2 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 372 Цивільного кодексу України встановлено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Згідно ст. 372 ч. 2 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ст. 63 ч. 1 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Передбачено ст. 68 ч. 1, 2 СК України, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Встановлено ст. 69 СК України, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Згідно ст. 70 ч. 1 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (ст.60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям, зазначено у висновку постанови Верховного Суду України від 25.11.2015 року щодо правильного застосування статей 57, 60 Сімейного кодексу України.

Таким чином, саме під час шлюбу між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зведено торгівельний об`єкт (павільйон) № 41-М, розташований на території КП МТК «Калинівський ринок», торгівельне місце для здійснення продажу промислових товарів № 41-М площею 33,65 кв.м. та місце №41-М-КС для зберігання промислових товарів (мансарда) площею 27,28 кв.м, на фундаменті, збудованому ринком, який є його власністю. Право власності на частину вартості павільйону №41-М, зведеного за рахунок коштів сторін, на фундаменті, збудованому МТК «Калинівський ринок», який є його власністю, являється об`єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача ОСОБА_2 . Відтак, слід визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на Ѕ ідеальної частки частини вартості павільйону № 41М, розташованого в торговому секторі №1 на території МТК «Калинівський ринок» за адресою: АДРЕСА_3 , (на фундаменті, збудованому ринком, який є його власністю), загальною площею 60,93 м2, з них: 33,65 кв. м, розташованому на торгівельному місці №41-М (для здійснення продажу промислових товарів); 27,28 кв.м , розташованому на торгівельному місці №41-М-КС (для зберігання промислових товарів (мансарда), позовні вимоги задовольнити.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги з представником, адвокатом Тельновим О.А., що підтверджується угодою №1 від 17.09.2019 року та ордером серія ЧЦ №39347 (а.с. 3).

Згідно акту виконаних робіт №1, судові витрати на правову допомогу складуть 10000,00 грн. (а.с.12), позивачем було сплачено адвокату ОСОБА_7 кошти в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №3 від 16.06.2020 року, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, зокрема: витрат на правову допомогу, слід задовольнити в розмірі 10000,00 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 6398,20 грн.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Висновки

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України; ст.ст. 57, 60, 61, 63, 68, 69; ст.ст. 16, 316, 317, 321, 372 ЦК України; ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 137, 141, 263, 264, 265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача КП МТК «Калинівський ринок» про визначення частки у спільному майні подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на Ѕ ідеальної частки частини вартості павільйону № 41М що складає 639818,17 грн. (відповідно до Звіту про оцінку майна № 88-nt-09-19 від 25.09.2019 року, розробленого експертом ОСОБА_6 ), розташованого в торговому секторі №1 на території МТК «Калинівський ринок» за адресою: АДРЕСА_3 , (на фундаменті, збудованому ринком, який є його власністю), загальною площею 60,93 кв.м, з них: 33,65 кв.м, розташованому на торгівельному місці №41-М (для здійснення продажу промислових товарів); 27,28 кв.м, розташованому на торгівельному місці №41-М-КС (для зберігання промислових товарів (мансарда).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 понесені судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6398,20 грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 – ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначені вище процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 26.06.2020 року.

Суддя Слободян Г.М.