Ухвала суду № 90451868, 17.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3744/20

УХВАЛА

17 липня 2020 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу №0050031304 від 21.08.2018 року на суму 747608,94 грн., винесену по акту перевірки від 27.12.2017 за період 01.10.2011 по 30.06.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.08.2018 №0050021304 на суму 553292,46 грн., винесене по акту перевірки від 27.12.2017 за період 01.10.2011 по 30.06.2017.

Пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Крім того, відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Положеннями частини 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.

Позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0050031304 від 21.08.2018 та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.08.2018 року №0050021304, які прийняті, зокрема, відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно із частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, оскарження спірних вимоги та рішення може бути здійснено до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду протягом 10 календарних днів, що настають за днем їх отримання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а та від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18.

Позивач звернувся до суду лише у липні 2020 року.

З огляду на викладені позивачем у позовній заяві обставини, суд зазначає, що про порушення своїх прав позивачу мало бути відомо у серпні 2018 року. Позивачем не зазначено, що про порушення своїх прав він дізнався пізніше, як і не наведено обставин, за яких це сталось.

Так, позивачем в позовній заяві не вказано інформації про дату отримання оскаржуваних рішень, як і не надано доказів того, коли та в який спосіб він був ознайомлений з ними, що позбавляє суд можливості встановити, чи було дотримано 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не подав жодних доказів, які надавали б підстави вважати причини поважними, як і не подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Крім цього, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено з 1 січня 2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні.

Позивач звернувся до суду з позовом майнового характеру (оскарження рішень відповідача на суму 553292,46 грн. та 747608,94 грн., разом 1 300 901,40 грн.), ставка судового збору за який становить 19513,52 грн. (1,5 % від 1 300 901,40 грн.).

Отже, позивач, звертаючись до суду з цим позовом, повинен був сплатити судовий збір в розмірі 19513,52 грн., але доказів сплати судового збору не надав.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору на період після 31.07.2020 року у зв`язку з скрутним матеріальним становищем позивача та карантинним режимом в Україні.

Згідно довідки від 26.06.2020 №856, станом на 01.06.2020 в Хмельницькому комунальному підприємстві «Спецкомунтранс» обліковується наступна дебіторська заборгованість:

- за вивезення твердих побутових відходів юридичні особи заборгували ХКП «Спецкомунтранс» 1 204 900,00 грн.;

- за вивезення твердих побутових відходів фізичні особи заборгували ХКП «Спецкомунтранс» 11 125 700,00 грн.;

Крім того, на ХКП «Спецкомунтранс» обліковується заборгованість підприємства перед постачальникам в сумі 752 700,00 грн.

Надаючи оцінку такому клопотанню, суд враховує наступне.

За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що стаття 133 КАС регулює питання звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру всіх належних до оплати видів судових витрат. Питання ж звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору регулюється спеціальними нормами Закону України «Про судовий збір», до яких, зокрема, і відсилає частина друга статті 132 КАС.

Таким чином, загальні норми статті 133 КАС не підлягають застосуванню при вирішенні питання звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору, оскільки зазначене питання регулюються спеціальними нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір», що дозволяють звільняти, відстрочувати, розстрочувати та/або зменшувати розмір судового збору виключно у встановлених випадках та лише з урахуванням майнового стану сторони.

Аналогічна правова позиція зазначена в ухвалах Верховного Суду від 28 травня 2020 року по справі №400/3224/19 та 06 травня 2019 року по справі №826/70/16, постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року по справі №826/3590/16.

За таких обставин, оскільки позивачем є юридична особа, то на нього не розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення, відстрочення або розстрочення його сплати. Така правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 06 травня 2019 року по справі №826/70/16 та від 18 червня 2020 року по справі №200/14202/19-а.

Таким чином, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документ про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.

Оплата судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду здійснюється за такими реквізитами: одержувач коштів - УК у м. Хмельницький/м. Хмельницький/22030101, код ЄДРПОУ 38045529, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA248999980313151206084022002, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

1) інформації про дату отримання чи ознайомлення з оскаржуваними рішеннями (разом з підтверджуючими документами), або подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням підстав поважності пропуску такого строку, а також надання доказів на підтвердження таких обставин;

2) доказів сплати судового збору у розмірі 19513,52 грн. за реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс", залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяД.А. Божук