Рішення № 90451562, 16.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

16 липня 2020 р. справа № 520/5715/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною відмови відповідача Малоданилівської селищної ради щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га., яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, з земельної ділянки запису кадастровий номер 6322055900:01:000:0272 для ведення садівництва; 2) визнання протиправною відмови відповідача Малоданилівської селищної ради щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га., яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, з земельної ділянки запису кадастровий номер 6322055900:01:000:0272, індивідуального дачного будівництва; 3) зобов`язання Малоданилівської селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га., яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, з земельної ділянки запису кадастровий номер 6322055900:01:000:0272, для ведення садівництва; 4) зобов`язання Малоданилівської селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га., яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, з земельної ділянки запису кадастровий номер 6322055900:01:000:0272, для індивідуального дачного будівництва.

Позов обґрунтовано тим, що 10.03.2020 року позивач звертався до Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у власність для ведення садівництва орієнтованим розміром 0,12 гектара та індивідуального дачного будівництва орієнтованим розміром 0,10 гектара, кадастровий номер 6322055900:01:000:0272. На вказані заяви надано листи-повідомлення від 18.03.2020 року №02-21/В-291, №02-21/В-292, якими повідомлено про те, що вказана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, але включена в інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка передана до комунальної власності Малоданилівської селищної ради відповідно до вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018р. №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад». При розгляді клопотань, щодо відведення земельних ділянок різного цільового призначення для селищної ради є необхідним перевірка на відповідність до генерального плану населених пунктів, містобудівної документації та інших вимог визначених у ст.118 ЗК України. Відповідно до вимог містобудівної документації, дана земельна ділянка визначена для будівництва та розміщення системи водопостачання. Враховуючи необхідність залишити територію в загальному користуванні для суспільних потреб населенню смт. Мала Данилівка, позивачу було відмовлено у відведенні земельних ділянок. Не погоджуючись з рішеннями відповідача стосовно поданих заяв від 10.03.2020 року, позивач звернувся за захистом своїх прав з вказаним адміністративним позовом до суду.

Відповідач, Малоданилівська селищна рада (далі за текстом - владний суб`єкт) з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову відповідач зазначив, що рішенням чергової XXIV сесії VII скликання Малоданилівської селищної ради від 11.04.2019 року №77 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування зі зміною призначення для будівництва артезіанської свердловини та вежі Рожновського КП «Малоданилівський комунальник» на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності «із земельної ділянки кадастровий номер 6322055900:01:000:0272» (площею 4,115 га) на землі для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування будівель закладів комунального обслуговування для будівництва артезіанської свердловини та вежі Рожновського на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для подальшої передачі у постійне користування Комунальному підприємству «Малоданилівський комунальник» в організації, що мають відповідний дозвіл, отже вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Рішення про прийняття позову до розгляду було прийнято судом 07.05.2020р.

29.05.2020р. до суду надійшов відзив відповідача на позов.

09.06.2020р. до суду надійшла відповідь заявника на відзив.

30.06.2020 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь.

Оскільки учасниками справи реалізовані усі права на подачу відповідних процесуальних документів, то спір може бути вирішений по суті.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

10.03.2020 року позивач звертався до Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області із заявою про надання, як учаснику бойових дій, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована на території Малоданилівської селищної ради, з земельної ділянки запасу кадастровий номер 6322055900:01:000:0272, для ведення садівництва, до якої додано належним чином завірена копія паспорту громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, посвідчення учасника бойових дій, графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та довідка про наявність в Державному земельному кадастрі відомостей про одержання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації за певним видом її цільового призначення.

На вказану заяву надано лист-повідомлення від 18.03.2020 року №02-21/В-291, яким повідомлено про неможливість задоволення заяви щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва на території, що вказана в графічних матеріалах, у зв`язку з необхідністю залишити територію в загальному користуванні для суспільних потреб населенню смт. Мала Данилівка. Крім того вказавши, що зазначена земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, але включена в інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка передана до комунальної власності Малоданилівської селищної ради відповідно до вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018р. №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад». Відповідно до вимог містобудівної документації дана земельна ділянка визначена для будівництва та розміщення системи водопостачання.

10.03.2020 року позивач також звертався до Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області із заявою про надання, як учаснику бойових дій, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га, що розташована на території Малоданилівської селищної ради, з земельної ділянки запасу кадастровий номер 6322055900:01:000:0272, для індивідуального дачного будівництва, до якої додано належним чином завірена копія паспорту громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, посвідчення учасника бойових дій, графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та довідка про наявність в Державному земельному кадастрі відомостей про одержання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації за певним видом її цільового призначення.

На вказану заяву надано лист-повідомлення від 18.03.2020 року №02-21/В-292, яким повідомлено про неможливість задоволення заяви щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території, що вказана в графічних матеріалах, у зв`язку з необхідністю залишити територію в загальному користуванні для суспільних потреб населенню смт Мала Данилівка. Крім того вказавши, що зазначена земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, але включена в інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка передана до комунальної власності Малоданилівської селищної ради відповідно до вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018р. №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад». Відповідно до вимог містобудівної документації дана земельна ділянка визначена для будівництва та розміщення системи водопостачання.

Перевіряючи відповідність закону вчиненого владним суб`єктом діяння управлінського характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Порядок дій суб`єкта владних повноважень після одержання від зацікавленої особи заяви про намір набути у власність шляхом приватизації земельну ділянку для ведення садівництва та дачного будівництва визначений законодавцем у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, де зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством прямо не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Між тим, згідно з правовим висновком п.69 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

У даному спорі судом таких обставин не установлено.

Згідно з правовим висновком п.71 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

При цьому, згідно з вимогами чинного законодавства відповідач повинен за результатами розгляду заяви або надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати вмотивовану відмову в її наданні.

У вмотивованій відмові владний суб`єкт має зазначити нормативно-правові акти та їх статті із зазначенням однієї із зазначених вище підстав.

Суд вважає, що волевиявлення владного суб`єкта і з приводу надання дозволу, і з приводу відмови у наданні дозволу має втілюватись виключно у формі письмового розпорядчого документа, адже аналогічна правова позиція викладена у п.70 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а, де указано, що відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України.

У ході розгляду справи судом достеменно установлено, що адміністративним органом за результатами розгляду звернення заявника не було прийнято розпорядчого документу.

Відповіді на два звернення громадянина були оформленні листами Управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства є рішення та діяння (дія чи бездіяльність) владних суб`єктів.

Зміст рішення владного суб`єкта розтлумачено законодавцем у положеннях п.п. 18 і 19 ч.1 ст. 4 КАС України.

Визначення ж змісту діяння (дії чи бездіяльності) владного суб`єкта норми КАС України не містять.

Разом із тим, у силу ч.6 ст.7 КАС України, суд вважає за можливе застосувати загальні визначення рішення, дії, бездіяльності, згідно з якими рішення владного суб`єкта - це письмовий акт, дія владного суб`єкта - це вчинок компетентного працівника владного суб`єкта, бездіяльність владного суб`єкта - це невиконання обов`язку.

При цьому, суд зважає, що відмова владного суб`єкта як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні владного суб`єкта, так і в дії владного суб`єкта, котра має певну документальну фіксацію.

Тому, належним і ефективним способом захисту є як вимога про визнання неправомірної дії владного суб`єкта з приводу відмови, так і вимога про визнання протиправною відмови, оформленої відповідним письмовим документом, зокрема, і листом.

З огляду на викладене, відсутність рішення у формі наказу про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить саме про протиправну бездіяльність відповідного органу.

У зв`язку із цим, суд не знаходить підстав для покладення на владного суб`єкта обов`язку видати (надати) бажаний для зацікавленої особи дозвіл, адже з приєднаних до справи доказів вбачається, що адміністративним органом не оцінено жодного із факторів, котрі мають юридичне значення для розв`язання порушеного заявником питання (окрім обставини необхідності залишення території в загальному користуванні для суспільних потреб).

Додатково суд зауважує, що у відзиві представник відповідача зазначив, що рішенням чергової XXIV сесії VII скликання Малоданилівської селищної ради від 11.04.2019 року №77 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування зі зміною призначення для будівництва артезіанської свердловини та вежі Рожновського КП «Малоданилівський комунальник» на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту», яким було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності «із земельної ділянки кадастровий номер 6322055900:01:000:0272» (площею 4,115 га) на землі для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування будівель закладів комунального обслуговування для будівництва артезіанської свердловини та вежі Рожновського на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для подальшої передачі у постійне користування Комунальному підприємству «Малоданилівський комунальник».

При цьому, зазначена обставина не була висвітлена відповідачем в оскаржених відмовах, а лише зазначено, що земельна ділянка визначена для будівництва та розміщення системи водопостачання.

Крім того, як повідомив відповідач у відзиві на позов, спірна земельна ділянка проектно-кошторисна документація проекту “Будівництво глибинної свердловини за адресою: смт. Мала Данилівка, вул. Ювілейна Дергачівського району, Харківської області”, на розробку якої селищною радою було надано згоду відповідно до Рішення чергової XXIV сесії VII скликання Малоданилівської селищної ради від 11.04.2019 року №77, на даний час перебуває лише на стадії розробки.

При цьому, суд бере до уваги п.75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18), де міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, адже діяв не відповідно до закону.

Так, замість прийняття рішення у належній формі (якою є наказ) владний суб`єкт вдався до реалізації управлінської функції за самотужки та на власний розсуд розробленою формою у спосіб видання листа, хоча такого порядку дій законом не передбачено.

З огляду на викладене, суд вважає, що правовою суттю вчиненого відповідачем діяння з розгляну звернення заявника є саме бездіяльність (як форма неприйняття належного рішення по суті порушеного питання) і така бездіяльність не може бути кваліфікована як правомірна у зв`язку з відсутністю відповідної правової підстави для обрання такої форми правової поведінки.

Ураховуючи, що владний суб`єкт дій з прийняття рішення по суті звернення взагалі не вчинив, а суд не має повноважень діяти за суб`єкта, то відсутні підстави для обтяження суб`єкта обов`язком реалізувати владну управлінську функцію у бажаному для особи порядку, як це викладено у тексті позову, позаяк порядок реалізації управлінської функції у даному випадку визначений ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, відповідача належить зобов`язати розглянути по суті звернення ОСОБА_1 від 10.03.2020р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у спосіб прийняття наказу.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398790) з приводу неприйняття за письмовим зверненням ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) від 10.03.2020 року стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га., яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, з земельної ділянки запису кадастровий номер 6322055900:01:000:0272 для ведення садівництва, рішення у формі наказу у порядку частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Зобов`язати Малоданилівську селищну раду Дергачівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398790, 62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вал. Ювілейна, 5) вирішити по суті звернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) від 10.03.2020 року з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га., яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, з земельної ділянки запису кадастровий номер 6322055900:01:000:0272 для ведення садівництва, шляхом прийняття рішення у формі наказу у порядку частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

Визнати протиправною бездіяльність Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398790) з приводу неприйняття за письмовим зверненням ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) від 10.03.2020 року стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га., яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, з земельної ділянки запису кадастровий номер 6322055900:01:000:0272 індивідуального дачного будівництва, рішення у формі наказу у порядку частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Зобов`язати Малоданилівську селищну раду Дергачівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398790, 62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вал. Ювілейна, 5) вирішити по суті звернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) від 10.03.2020 року з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га., яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, з земельної ділянки запису кадастровий номер 6322055900:01:000:0272, для індивідуального дачного будівництва, шляхом прийняття рішення у формі наказу у порядку частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя О.В. Старосєльцева