Рішення № 90449981, 17.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 липня 2020 р. Справа № 120/2474/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду, з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі – відповідач), у якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо застосування з листопада 2019 року при призначенні йому пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та нарахувати йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016-2018 роки, починаючи з 13.11.2019 року.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.11.2019 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 3602/Л-10 від 19.12.2019 року роз`яснено позивачу яким чином розраховано його пенсійні виплати з 13.11.2019 року.

Позивач вважає дії при здійсненні такого розрахунку протиправними, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 15.06.2020 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

30.06.2020 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що з 02.11.2006 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років, як працівник освіти, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( далі - Закон № 1058) із врахуванням норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).

В зв`язку з працевлаштуванням за спеціальністю, виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , було припинено.

Перерахунок пенсії за віком позивачу було здійснено на підставі ст. ст. 42, 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховуючи дані про заробітну плату та документи, що містились в пенсійній справі ОСОБА_1 на момент звернення з заявою про перехід з виду на вид, при цьому, згідно ст. 42-43 цього ж Закону, перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія та здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Вказує, що позивачу згідно ст. 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було визначено індивідуальний коефіцієнт страхового стажу - 0,42917, його загальний страховий стаж складає 42 роки 11 місяців 13 днів. Для обчислення пенсії врахована заробітна плата з 01.07.2000 року по31.10.2019 року, індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 1,77708, який застосовано до показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 рр. та з огляду на це, його середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 7826,88 грн.

Розмір пенсії за віком ОСОБА_1 разом з надбавками з 13.11.2019 року становить 3444,16 грн. ( 3359,06 грн. - основний розмір пенсії за віком (7826,88 *0,42917) + 75,18 - доплата за 7 років понаднормового стажу ( 1074,00*7%) + 9,92 грн. - підвищення у зв`язку із зростанням середньої зарплати).

Зазначає, що переведенням з одного виду пенсії на інший є саме зміна виду пенсії.

Отже, відповідач вважає, що позивач помилково вважає, що пенсія за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» йому призначається вперше.

Таким чином, оскільки позивач з 2006 року отримував пенсію за вислугу років як працівник освіти, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка є різновидом пенсії за віком, відсутні підстави для перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2018 роки.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк, не більше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

02.11.2006 року позивач звернувся до Крижопільського районного управління Пенсійного фонду України про призначення йому пенсії за вислугу років.

Протоколом Крижопільського районного управління Пенсійного фонду України 126361 від 16.11.2006 року призначено позивачу пенсію за вислугу років як працівнику освіти.

13.11.2019 року після досягнення 60-річного віку позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду зазначеної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом № 3602/Л-10 від 19.12.2019 року повідомлено позивача про те, що пенсія призначена та виплачується позивачу у відповідності до чинного законодавства України. Мотивуючи тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 13.11.2019 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З листопада 2006 року, за зверненням позивача, була призначена пенсія за вислугу років (як працівнику освіти), яка призначається і виплачується при звільнені з роботи, яка дає право на таку пенсію. Оскільки, позивач працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, пенсія йому не виплачувалась. 13.11.2019 року позивач звернувся до Крижопільського відділу обслуговування громадян із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Розмір пенсії по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» залежить від двох показників - заробітної плати та коефіцієнта страхового стажу.

Згідно матеріалів пенсійної справи страховий стаж позивача, врахований по 31.10.2019 року, становить 42 роки 11 місяців 13 днів. Коефіцієнт страхового стажу складає 0,42917.

Згідно із ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

В розрахунок середньомісячного заробітку врахована заробітна плата за період з 01.07.2000 року по 31.10.2019 року індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,77708, його застосовано до проіндексованого показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016рр. — 4404,35 грн. З огляду на це, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить: 4404,35 грн х 1,77708 = 7826,88 грн.

Розрахунок пенсійної виплати позивача з 13.11.2019 року проводиться наступним чином:

3359,06 грн. - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (7826,88 грн х 0,42917);

75,18 грн. — доплата за 7 років понаднормового стажу, обчислена виходячи з основного розміру пенсії (1074 грн х 7%);

9,92 грн - підвищення у зв`язку із зростанням середньої зарплати.

Розмір пенсії з 13.11.2019 року складає 3444,16 грн.

Позивач вважаючи, що відповідач мав призначити пенсію виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016-2018 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Виходячи з системного аналізу норм Закону № 1058-ІV, виплата пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення», не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України «Про пенсійне забезпечення», оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Отримуючи пенсію за вислугу років, позивач не отримував будь-який інший вид пенсії з передбачених Законом № 1058-ІV, тому звертаючись до відповідача із заявою 13.11.2019 про призначення йому пенсії за віком, позивач використав право на призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV вперше.

Тому доводи відповідача в цій частині не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на інший.

Водночас, ОСОБА_1 раніше було призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто, за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV в листопаді 2019 року позивач звернувся вперше.

Статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право на пенсію за вислугу років мають: е) працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд України від 29 листопада 2016 року у справі № 21-6331а15 та Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2018 року у справі № К/9901/16/17 висловили свою позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.

Таким чином, при призначенні позивачу у 2019 році пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2016, 2017, 2018), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно частини другої статті 40 цього Закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав адміністративний позов підлягає до задоволення.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо застосування з листопада 2019 року при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2016 - 2018 рік), починаючи з 13.11.2019 року та виплатити пенсію з врахуванням виплачених за цей період сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн.80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100 )

Повне судове рішення складено та підписано суддею 17.07.2020 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна