Ухвала суду № 90449581, 16.07.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/14040/17

н/п 1-кп/766/1200/20

У Х В А Л А

про продовження строку дії запобіжного заходу

16.07.2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Валігурської Л.В.

за участю секретаря: Зими А.Б.

прокурорів: Марченкової С.О.

Матвієнко О.А.

обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

захисників: Доготер О.Г.

Токаленко В.М.

Назарова С.О.

під час розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12017230040003479 від 28.06.2017 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні судді Херсонського міського суду Херсонської області Валігурської Л.В. з 03.07.2020 р. перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Так, відносно ОСОБА_2 ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.05.2020 р. продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» строком до 19.07.2020 р.

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, а тому на обговорення учасників судового засідання судом поставлено питання доцільності продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, оскільки даний строк спливає 19.07.2020 р., проте до цієї дати розгляд справи з об`єктивних причин завершити не можливо.

Так, Прокурор під час судового розгляду вважав за доцільне продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 , зазначивши, що ризики, які існували на момент обрання саме такого запобіжного заходу не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Токаленко В.М. вважали, що прокурором не обґрунтовано ризики, які передбачають можливість обрання саме такого запобіжного заходу. Крім того, обвинувачений більше трьох років перебуває в умовах ізоляції, просили суд змінити запобіжний захід на інший, не пов?язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_2 кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження тримання останнього під вартою.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за санкцією якого можливе призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. Крім того інкримінований обвинуваченому злочину, пов`язаний із заволодінням чужим майном, поєднаний із заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішення питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі підтвердження обставин встановлених органом досудового розслідування; відсутність відомостей про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, з огляду на відсутність зареєстрованого місця проживання на території м. Херсона, а також сім`ї; наявність постійного місця роботи, зокрема до подій, протиправність яких інкримінова обвинуваченому, останній офіційно працевлаштованим не був, що створює загрозу пошуку незаконних джерел доходів; судом також враховуються вік та стан здоров`я, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення; крім того судовий розгляд не завершено по об`єктивних причинах. Крім того, судом враховується та обставина, що ОСОБА_2 є особою раніше неодноразово судимою, який відбувши покарання за останнім вироком, вчинив новий злочин, до затримання був схильний до вживання спиртного, підтримував зв`язки з раніше судимими особами.

Отже, посилання ОСОБА_2 на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України є припущенням та недоведені – безпідставні. Озвучена позиція захисника, яка б могла слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, належними доказами обґрунтована не була, а тому свого підтвердження під час судового розгляду не знайшла.

Суд приходить до висновку, що запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу ОСОБА_2 , тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання ним процесуальних рішень, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу щодо кожного строком на 60 діб (до 14 вересня 2020 р.)

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 183, 194, 199, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання захисника Токаленко В.М. та обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» відносно ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Червона Поляна, Чаплинського району, Херсонської області), обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на 60 днів до «14» вересня 2020 р. включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: Л.В. Валігурська