Рішення № 90448099, 16.07.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6642/20

Категорія 71

2/295/1890/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді - Зосименка О.М.,

при секретарі с/з - Ковальчук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Коростенської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в період 2006 по 2007 рік, позивач та відповідач перебували у стосунках жінки та чоловіка без укладення шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача з відповідачем народилась донька ОСОБА_3 . Після народження дитини відповідач не проживав разом з позивачем, довгий час не бачив доньку, її життям взагалі не цікавиться, матеріальної допомоги не надає. Жодного разу не з`явився по місцю її проживання та жодного разу не з`явився до шкільного навчального закладу. Відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток доньки, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідного для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

В судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення позову. Представник третьої особи - органу опіки та піклування подав заяву про розгляд справи у їхню відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у підготовчому засіданні у відсутності сторін, що відповідає положенню ст.ст. 200, 211, 223 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 27.03.2007 року. (а.с. 7)

Встановлено, що орган опіки та піклування Коростенської міської ради вважає за доцільне ОСОБА_2 позбавити батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 20.11.2019 року. (а.с. 4)

Згідно заяви від 22.10.2019 посвідченої приватним нотаріусом та зареєстрованої у реєстрі за №5239, відповідач повністю розуміючи значення та правові наслідки своїх дій, без будь якого тиску зі сторони, відповідно до дійсного волевиявлення, перебуваючи при здоровому глузді та ясній пам`яті, відмовився від батьківських прав, стосовно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 15)

Суд приходить до висновку про ухилення від виконання відповідачем батьківських обов`язків, що є підставою відповідно до ст. 164 СК України для позбавлення його батьківських прав.

Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до ч. 1 ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - це акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, мати (батько) можуть вважатися такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, якщо вона (він) не проявляють про неї батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Сімейного Кодексу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Враховуючи, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язки відносно малолітньої доньки, не надає матеріальної допомоги на її утримання, відмовився від батьківських прав, а також зважаючи на висновок органу опіки та піклування Виконавчого комітету Коростенської міської ради, затверджений рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 20.11.2019 року, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 840, 80 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією «Про права дитини», ст. 164-166, 243, 244 Сімейного Кодексу України, , Постановою ПВСУ № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», 12, 13, 77, 81, 141, 206, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840, 80 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ).

Третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Коростенської міської ради (м. Коростень, Грушевського 22, ЄДРПОУ 04053507).

Суддя О.М. Зосименко