Ухвала суду № 90446969, 16.07.2020, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/205/20

Провадження № 1-кп/575/52/20

У Х В А Л А

про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою

16 липня 2020 р. смт. Велика Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області

в складі: судді В`юник Н.Г.

за участю секретаря Кузьменко А.А.

прокурора Скоромного О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Калантаєнка С.В.,

( в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Писарівка кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020200150000020 від 27 січня 2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, українця, уродженця с.Яблучне

Великописарівського району Сумської області, проживаючого в

АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

у с т а н о в и в:

У провадженні Великописарівського районного суду Сумської області знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за№ 12020200150000020 від 27 січня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України.

Прокурор Великописарівського відділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області Скоромний О.М. в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці, в якому виклав наступне.

Так, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим та судимість якого згідно ст.89 КК України не знята та не погашена в установленому порядку, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був неодноразово продовжений, останній раз ухвалою Великописарівського районного суду Сумської області від 20 травня 2020 року до 18 липня 2020 року включно, але завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку дії запобіжного заходу неможливо.

На даний час всі ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали, зокрема наявні обґрунтовані ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може:

1) переховуватися від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує в разі притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину;

3) незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні;

4) перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, ОСОБА_1 згідно характеризуючих даних за місцем проживання офіційно ніде не працює, не має постійного джерела доходів, не має родини, окрім матері, схильний до вчинення крадіжок та порушення громадського порядку.

Таким чином, застосування іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, до ОСОБА_1 не забезпечить належної його поведінки та не дасть можливості у проведенні повного неупередженого та об`єктивного судового розгляду по даному кримінальному провадженню.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання прокурора заперечував, просив застосувати до нього інший, більш м`який вид запобіжного заходу.

Захисник Калантаєнко С.В. з клопотанням прокурора не погодивсь, вважає, що ризики, на які вказував прокурор, не обґрунтовані. Просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`який вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. При цьому посилається на стан здоров`я матері обвинуваченого ОСОБА_1 .

Прокурор Скоромний О.М. із клопотання захисника не погодився, оскільки медичною довідкою не підтверджується, що мати обвинуваченого ОСОБА_1 потребує сторонньої допомоги.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, але до суду від нього надійшла заява про розгляд кримінального провадження без його участі.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суддійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, термін тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 18 липня 2020 року, але розгляд кримінального провадження до того часу провести не можливо, зокрема у зв`язку з проведенням амбулаторної судової психолого-психіатричноїекспертизи стосовно ОСОБА_1 , яка призначена за ухвалою суду від 16 липня 2020 року за клопотанням захисника Калантаєнка С.В. Отже, суд вирішує питання про продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Однак, відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Храїді ІНФОРМАЦІЯ_3 », «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що є тяжким злочином, неодноразово був раніше судимим, зокрема за злочини проти громадського порядку та моральності, проти власності, судимість його відповідно до ст.89 КК України не погашена.

Суд вважає, що з урахуванням особи, всі ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до ОСОБА_1 а також продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та які зазначені в клопотанні прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали. Застосування іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, до ОСОБА_1 не забезпечить належної його поведінки та не дасть можливості у проведенні повного неупередженого та об`єктивного судового розгляду по даному кримінальному провадженню.

Застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає 18 липня 2020 року, але розгляд кримінального провадження провести до вказаної дати неможливо.

Зважаючи на викладене, суд вважає доцільним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 60 діб, а саме до 13 вересня 2020 року включно.

Продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Керуючись ст.ст.177, 183, 199, 318, 331, 369-372, 395 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Великописарівського відділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області Скоромного Олексія Миколайовича про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 60 діб, а саме до 13 вересня 2020 року включно.

У задоволенні клопотання захисника Калантаєнка Сергія Вікторовича про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року, за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, справа № 4-р/2019, до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Великописарівський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в цей же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Н.Г. В`юник