Ухвала суду № 90444455, 16.07.2020, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/529/19

Провадження № 2/135/39/20

У Х В А Л А

іменем України

16.07.2020 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Басараб О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин в залі судових засідань №1 в порядку загального позовного провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Друга Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області, приватний нотаріус Наревська Марина Леонідівна про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Друга Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області, приватний нотаріус Наревська М.Л. про визнання заповіту недійсним.

14 липня 2020 року на адресу суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючої у справі судді Волошиної Т.В.

На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначає, що суддя Волошина Т.В. долучила до матеріалів справи оригінал листа написаного її матір`ю ОСОБА_3 на підтвердження зразку підпису її батька ОСОБА_4 . Очевидним є те, що почерк матері у зазначеному вище листі без зазначення дати та підпису об`єктивно відрізняється від почерку батька, в тому числі, в оскаржуваному заповіті, а тому вважає, що не важко спрогнозувати результат почеркознавчої експертизи. Такі дії судді Волошиної Т.В. викликають у неї сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Волошиної Т.В.

Таким чином, враховуючи викладені вище доводи відводу судді Волошиної Т.В., які передбачені ст. 36 ЦПК України, вважає, що слід відвести суддю Волошину Т.В. від розгляду справи №135/529/19.

Суд, дослідивши заяву про відвід, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. 36 ЦПК України.

Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

Доводи заявника ОСОБА_1 у заяві про відвід зводяться до сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді Волошиної Т.В., пов`язані із незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи.

При вирішенні цієї заяви, суд керується положеннями цивільного процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.

У справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).

Особиста безсторонність суду резюмується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).

Таким чином наведені вище доводи щодо непогодження сторони із процесуальними діями та рішеннями судді Волошиної Т.В. не дають підстав стверджувати про упередженість та необ`єктивність судді при її розгляді, а згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України не можуть бути підставами для відводу.

Доказів особистої упередженості судді Волошиної Т.В. також не було надано, їх наявність не вбачається зі змісту заяви про відвід та доданих до неї матеріалів.

Заявлені підстави для відводу головуючого судді не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду справи, а тільки відображають власну позицію заявника.

Враховуючи викладене вище, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що відповідачем не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної справи.

Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.6, ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права; суд ухвалює рішення іменем України.

Таким чином, позивачем не вказано жодного доказу, який підтверджує обґрунтованість заявленого відводу головуючому судді у справі, визначені статтею 36 ЦПК України.

Враховуючи, що позивачем не зазначено жодної підстави, передбаченої ст. 36 ЦПК України для відводу судді, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Друга Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області, приватний нотаріус Наревська Марина Леонідівна про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя