Ухвала суду № 90444464, 16.07.2020, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/529/19

Провадження № 2/135/39/20

У Х В А Л А

іменем України

16.07.2020 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Басараб О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин в залі судових засідань №1 в порядку загального позовного провадження заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Тростянецького районного нотаріального округу Наревської Марини Леонідівни про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Друга Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області, приватний нотаріус Наревська Марина Леонідівна про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Друга Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області, приватний нотаріус Наревська М.Л. про визнання заповіту недійсним.

14 липня 2020 року на адресу суду надійшла заява від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Тростянецького районного нотаріального округу Наревської М.Л. про відвід головуючої у справі судді Волошиної Т.В.

На обґрунтування своєї позиції Наревська М.Л. зазначає, що предметом позову в даній цивільній справі є заповіт ОСОБА_4 , посвідчений нею, приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вінницької області Наревською М.Л., 02.11.2010, про що зроблений запис в реєстрі за №1664.

Позивач в своєму позові ставить під сумнів дійсність вказаного заповіту, посилаючись на те, що порушено процедуру посвідчення заповіту нотаріусом, зокрема, було відсутнє волевиявлення батька позивача - ОСОБА_4 , вказуючи, що підпис і рукописний текст на заповіті вчинений не ОСОБА_4 , а іншою особою.

По справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проте після призначення експертизи на адресу Ладижинського міського суду надійшло клопотання судового експерта Цвігун К.О. від 14.05.2020, в якому експерт просив надати вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_4 , в яких наявні достовірні підписи та зразки почерку ОСОБА_4 . При цьому експерт просив у випадку, якщо такі зразки містяться в матеріалах справи, то вказати аркуш справи, назву документу та графу чи місце розташування самого підпису у документ.

Водночас, експерт інформував суд, що вільні зразки підпису та почерку повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання і мають бути лише оригіналом.

Крім того, експерт просив надати йому оригінал заповіту від 02.11.2010, складеного від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Тростянецького нотаріального округу Вінницької області та зареєстрований в реєстрі за №1664.

Головуюча Волошина Т.В. призначила судове засідання на 07.07.2020 для розгляду клопотання, яке надійшло від експерта.

Також, в судовому засіданні 07.07.2020 адвокат позивача ОСОБА_1 - Шарлай Т.О. заявляла клопотання про приєднання до матеріалів справи оригіналу листа, який зі слів позивача та її адвоката написаний ОСОБА_4 . А також Шарлай Т.О. просила витребувати з ДТЕК Західенерго, Бершадського об`єднаного управління Пенсійного фонду України та Ладижинського міського сектору Міграційної служби України оригінали документів, які містять підпис ОСОБА_4 , адже в матеріалах справи містяться лише копії даних документів, а експерт у своєму клопотанні вимагав надання саме оригінали документів.

В судовому засіданні представники третьої особи - приватного нотаріуса Наревської М.Л. - адвокати Зубань О.О. та Таксер В.З. , а також адвокат відповідача ОСОБА_2 - Дудін Л.В. категорично заперечили проти задоволення клопотання, поданого адвокатом позивача Шарлай Т.О. з тих підстав, що оригінал листа, який як вказує представник позивача адвокат Шарлай Т.О. начебто написаний ОСОБА_4 не містить ні підпису ОСОБА_4 , ні його прізвища. В даному листі не вказана дата його написання, тобто позивачем не надано жодних доказів, що даний лист написаний саме ОСОБА_4 , а не будь-якою іншою особою. Це просто текст без підпису, без зазначення дати його складання та без зазначення прізвища адресата, якому даний лист адресовано. Візуально вказаному листу не менше 20 років, адже він написаний на звичайному листку з зошита і цей листок значно пожовтів. Представники третьої особи приватного нотаріуса Наревської М.Л. - адвокати Зубань О.О. та Таксер В.З. заперечувати також проти надання експерту в якості зразків почерку та підпису ОСОБА_4 , документів, які витребовувалися судом за клопотанням адвокат Шарлай Т.О., з тих підстав, що документи витребувані з ДТЕК датовані 1993 роком, документи з пенсійної справи та міграційної служби датовані 2004 роком, в той час як заповіт ОСОБА_4 посвідчувався 02.11.2010. Тобто, відсутній жоден зразок підпису чи почерку з датою виконання близькою до дати складання заповіту (2009- 2011), а з часом в кожної людини з віком почерк та підпис змінюється, що може мати наслідки в написанні.

В той час як експерт в своєму клопотанні чітко вказує, що зразки почерку та підпису мають відповідати часовому проміжку, в якому складено заповіт. Однак, 08.07.2020 головуюча по справі суддя Волошина Т.В. винесла ухвалу, яку заявник Наревська М.Л. отримала в суді наручно. В даній ухвалі було задоволено клопотання адвоката позивача Шарлай Т.О. про доручення до матеріалів справи оригіналу вказаного вище листа, який не містить прізвища та підпису ОСОБА_4 та не містить дати написання цього листа. Окрім того, головуюча суддя Волошина Т.В. задовольнила клопотання представника позивача адвоката Шарлай Т.О. про витребування з ДТЕК Західенерго, Бершадського об`єднаного управління Пенсійного фонду України та Ладижинського міського сектору Міграційної служби України оригіналів документів, які містять підписи ОСОБА_4 датовані періодом 1993-2004. При цьому, в регулятивній частині ухвали суддя Волошина Т.В. вказує, що всі вище перераховані документи передати експерту в якості вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_4 .

Вважає, що винесенням даної ухвали суддя Волошина Т.В. фактично прямо вказала експерту при проведенні експертизи використовувати в якості зразків почерку ОСОБА_4 лист, який не містить ні дати ні підпису ОСОБА_4 , а також документи, які містять підписи ОСОБА_4 , проте датовані періодом 1993-2004. Проте, використання вказаних документів при проведенні експертизи у якості зразків почерку та підпису ОСОБА_4 призведе до складання експертом неправильного експертного висновку та надалі може призвести до винесення незаконного рішення по справі.

Крім того, суддя Волошина Т.В. в своїй ухвалі від 08.07.2020 зобов`язала її надати судовому експерту для огляду та дослідження оригінал заповіту від 02.11.2010, складеного від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Наревською М.Л. та матеріали спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_4 .

Проте, Наревська М.Л. зазначає, що в ухвалі від 08.07.2020 суддею Волошиною Т.В. помилково об`єднано в одній назві назви двох різних посадових осіб, а саме: третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Друга Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області та приватний нотаріус Наревська М.Л., адже вона являється приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу, та не має відношення до Другої Тростянецької державної нотаріальної контори. В матеріалах справи міститься ряд документів за її підписом, у поданих нею документах зазначена вірна назва «Приватний нотаріус Наревська Марина Леонідівна».

Разом з тим, звертає увагу, що документи, які згідно з ухвалою суду вона має надати, у неї відсутні, адже оригінал заповіту від 02.11.2010 від імені ОСОБА_8 оформленого на нотаріальному бланку суворої звітності знаходиться у Другій Тростянецькій державній нотаріальній конторі. Спадкова справа відкрита після смерті ОСОБА_4 також знаходиться у Другій Тростянецькій державній нотаріальній конторі.

Дані обставини, а саме місце знаходження оригіналу заповіту оформленого на нотаріальному бланку суворої звітності та спадкової справи ОСОБА_4 вже були встановлені судом в судовому засіданні, і суддею Волошиною Т.В. 28.01.2020 вже виносилася ухвала, якою копії вказаних вище документів витребовувалися не у неї, а в Другій Тростянецькій державній нотаріальній конторі.

Враховуючи наведене, їй не зрозумілою є позиція судді Волошиною Т.В., яка зобов`язує надати дані документи суду саме її, а не Другу Тростянецьку державну нотаріальну контору.

Стаття 36 ЦПК України передбачено, що судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.

Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 36 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. На підставі викладеного вона заявляє відвід судді Волошиній Т.В. з тих підстав, що задоволення суддею клопотань представника позивача адвоката Шарлай Т.О. про надання експерту для проведення експертизи оригіналу листа, який не містить прізвища та підпису ОСОБА_4 та не містить дати написання цього листа та про надання експерту в якості зразків документів витребовуваних з ДТЕК Західенерго, Бершадського об`єднаного управління Пенсійного фонду України та Ладижинського міського сектору Міграційної служби України, які містять підписи ОСОБА_4 датовані періодом 1993-2004, та зобов`язання її надати експерту для огляду та проведення експертизи оригінал заповіту та оригінал спадкової справи, при тому, що дані документи знаходяться не у неї, а у Другій Тростянецькій державній нотаріальній конторі, свідчить про певну зацікавленість судді у результатах розгляду даної справи.

Наявність наведених обставин ставить під сумнів неупередженість та об`єктивність головуючого судді Волошиної Т.В.

Таким чином, враховуючи викладені вище доводи відводу судді Волошиної Т.В., які передбачені ч. 3 ст. 36 ЦПК України, вважає, що слід відвести суддю Волошину Т.В. від розгляду справи №135/529/19.

Суд, дослідивши заяву про відвід, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. 36 ЦПК України.

Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

Доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Тростянецького районного нотаріального округу Наревської М.Л. у заяві про відвід зводяться до сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді Волошиної Т.В., пов`язані із незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи.

При вирішенні цієї заяви, суд керується положеннями цивільного процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.

У справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).

Особиста безсторонність суду резюмується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).

Таким чином наведені вище доводи щодо непогодження сторони із процесуальними діями та рішеннями судді Волошиної Т.В. не дають підстав стверджувати про упередженість та необ`єктивність судді при її розгляді, а згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України не можуть бути підставами для відводу.

Доказів особистої упередженості судді Волошиної Т.В. також не було надано, їх наявність не вбачається зі змісту заяви про відвід та доданих до неї матеріалів.

Заявлені підстави для відводу головуючого судді не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду справи, а тільки відображають власну позицію заявника.

Враховуючи викладене вище, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Наревською М.Л. не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної справи.

Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.6, ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права; суд ухвалює рішення іменем України.

Таким чином, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Наревською М.Л. не вказано жодного доказу, який підтверджує обґрунтованість заявленого відводу головуючому судді у справі, визначені статтею 36 ЦПК України.

Враховуючи, що третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Наревською М.Л. не зазначено жодної підстави, передбаченої ст. 36 ЦПК України для відводу судді, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Тростянецького районного нотаріального округу Наревської Марини Леонідівни про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Друга Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області, приватний нотаріус Наревська Марина Леонідівна про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя