Ухвала суду № 90443784, 15.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11836/20

Провадження № 1-кс/947/10358/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Савельєва Ю.В., захисника підозрюваного – адвоката Златі Н.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Яровенко А.В., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Савельєвим Ю.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160400000054 від 21.02.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені, Одеської області, громадянина України, українця, зі спеціальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України, відносно якого 21.04.2020 року Ізмаїльською місцевою прокуратурою до Ізмаїльського міськрайонного суду направлено угоду про визнання винуватості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням установлено, що до чергової частини Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області 21.02.2020 приблизно о 00.32 год. надійшло повідомлення про те, що на подвір`є за місцем проживання директора ОДО «Ренійський елеватор» ОСОБА_2 , яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , невстановлені слідством особи кинули предмет, який призвів до вибуху.

Під час огляду місця події виявлено та вилучено множинні металеві уламки вибухового пристрою, два фігурних важеля від гранати РГН та кільце з чекою.

За вказаним фактом СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області розпочате досудове розслідування №12020160400000054 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Крім того, 11.03.2020 приблизно о 01.47 год. до ЧЧ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що на подвір`є за місцем проживання директора ОДО «Ренійський елеватор» ОСОБА_2 , яке розташовано за адресою: Одеська АДРЕСА_3 м. Рені, АДРЕСА_4 . Молодіжна, буд АДРЕСА_2 , невстановлені слідством особи кинули предмет, який призвів до вибуху.

У ході огляду місця події виявлено та вилучено множинні металеві осколки, металевий важіль з маркуванням «15084 УЗРГМ-583» від гранати РГН-5, металеве кільце з чекою.

За вказаним фактом СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області розпочате досудове розслідування за №12020160400000076 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Ізмаїльською місцевою прокуратурою 16.03.2020 матеріали досудового розслідування за № 12020160400000054 від 20.02.2020 та за № 12020160400000074 від 11.03.2020 об`єднано в одне провадження за №12020160400000054.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів оперативним підрозділом УСР в Одеській області ДСР НПУ встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , може бути причетний до вказаних злочинів.

20.05.2020, у період часу з 06.37 год. до 08.01 год., в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками ГУНП в Одеській області виявлено та вилучено предмет схожий на корпус гранати Ф-1 з маркуванням 386-85-81Т та запал УЗРГМ-2, з маркуванням на спусковому важелі 224-80 УЗРГМ-2 УЗЧП, на зворотній стороні спускового важеля наявне маркування 386-48-81.

Відповідно висновку експерта № 71-В від 22.05.2020, надані на експертизу предмети, вилучені в ході обшуку за адресою: Одеська область, м. Рені, провулок Квітковий № 7, є корпусом ручної осколкової гранати Ф-1 та підривачем УЗРГМ-2 для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, які при конструктивному поєднанні будуть являтися бойовим припасом - ручною осколковою гранатою Ф-1, яка придатна до вибуху.

Наданий на експертизу корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та підривач УЗРГМ-2 виготовлені промисловим способом.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що завершити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні не виявляється можливим, оскільки для повного, об`єктивного і всебічного дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих і процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив слідчого суддю його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, просила відмовити та застосувати більш м`який запобіжний захід, вказавши, що порушено строки подання клопотання, ризики не доведені та нічим не підтверджені, не обґрунтовано неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою

20.05.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.

Слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси 22.05.2020 року обрано запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 476 (чотириста сімдесяти шести) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1000 552 ( один мільйон п`ятсот п`ятдесят десят дві) гривні.

22.06.2020 року ухвалою Одеського апеляційного суду зменшено розмір застави на 168 160 ( сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення, метою і підставою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є необхідність запобігання ризикам, а також виконання ряду процесуальних дій в рамках даного кримінального провадження.

Згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.07.2020 року, строк досудового розслідування кримінального провадження №12020160400000054 від 21.02.2020 року було продовжено до 20.09.2020 року, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування, необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичного дослідження», призначену по змивам з поверхні корпусу гранати та запалу, яка вилучена в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що до встановлення клітин з ядрами на наданих на дослідження змивах, проведення якої доручено Миколаївського НДКЦ МВС України.

Відтак, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та сукупністю здобутих слідством доказів, а саме: протоколом обшуку від 20.05.2020 року за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено та гранату РГД-5 із запалом, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 20.05.20220 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 20.05.2020 року, висновком експерта № 71-В від 22.05.2020 року судової вибухо-технічної експертизи за експертною спеціальністю 5.2 «Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху», іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

При вирішенні питання про продовження існування ризиків, перелік яких міститься в клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя виходить з наступного.

Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду. Крім того, на теперішній час в рамках даного кримінального провадження також здійснюється досудове розслідування за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, безпосередньо в зв`язку з розслідування якого і отримувалася ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку (ухвала слідчого судді від 15.05.2020 року), за результатами проведення якого і було виявлено за місцем проживання підозрюваного предмети, які можуть свідчити про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що може свідчити про подальшу необхідність у перевірці причетності підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Беручи до уваги також те, що матеріали кримінального провадження містять протоколи допитів свідків, які містять анкетні дані зазначених осіб, враховуючи те, що на показаннях свідків на теперішній час ґрунтується обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчий суддя приходить до переконання, що продовжує існувати ризик ймовірного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності, які хоча і допитані на стадії досудового розслідування, однак під впливом підозрюваного можуть змінити показання під час судового розгляду.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний раніше судимий за п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, на даний час притягується до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, що вказує на схильність підозрюваного до злочинної діяльності, а також наявність у нього доступу до предметів, які обмежені в цивільному обігу (зброї), у зв`язку з чим продовжує існувати ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження підозрюваним кримінального правопорушення.

Таким чином, викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 ..

В частині визначеного ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.06.2020 року розміру застави, слідчий суддя зазначає, що враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, беручи до уваги, встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 177, 182, 183, 194, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Яровенко А.В., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Савельєвим Ю.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160400000054 від 21.02.2020 року – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) діб, до 12.09.2020 року, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень – залишити без змін.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.