Ухвала суду № 90440161, 17.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/2842/20

Провадження № 2/947/3300/20

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

17.07.2020 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви Одеської міської ради (65004, м.Одеса, пл. Думська,1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання спадщини відумерлою та визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

11.02.2020 року Одеська міська рада, через уповноважену особу ОСОБА_3 , звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить визнати спадщину після смерті ОСОБА_4 , що складається з 17/100 частин житлового будинку АДРЕСА_3 та 2157/12000 частин квартири спільного заселення АДРЕСА_4 , відумерлою; визнати за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради право власності на 17/100 частин житлового будинку АДРЕСА_3 та 2157/12000 частин квартири спільного заселення АДРЕСА_4 ; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Одеської міської ради судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.

Однією із умов реалізації права особи на пред`явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.

Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача /ст.27 ЦПК/, альтернативна підсудність за вибором позивача /ст.28 ЦПК/ та виключна підсудність / ст. 30 ЦПК/.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 18.02.2020 року позовну заяву Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання спадщини відумерлою та визнання права власності на нерухоме майно було залишено без руху, та зазначено, що при вирішенні питання щодо відкриття провадження по справі з дотриманням правил підсудності необхідно визначити вартість об`єктів нерухомості, оскільки відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України – якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

В тексті позовної заяви позивач зазначив, що згідно п.15-1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Одеська міська рада звільнена від сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, передбачена сплата судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 року у розмірі 2102, 00 грн.

До позовної заяви на підтвердження сплати судового збору надано платіжне доручення № 36 від 24.01.2020 року, з якого вбачається, що юридичним департаментом Одеської міської ради сплачено мінімальний судовий збір за подання до суду позовної заяви за вимогу майнового характеру про визнання права власності на нерухоме майно у розмірі 2102,00 гривень.

Позивачем заявлена ціна позову у розмірі 100000,00 гривень, проте невідомо з яких міркувань та доказів виходив позивач при визначенні вказаної ціни позову.

Також, невідомо з яких міркувань та доказів позивач звернувся з позовом до Київського районного суду м.Одеси, а ні до Приморського районного суду м.Одеси, оскільки об`єкт нерухомості у вигляді 2157/12000 частин квартири спільного заселення АДРЕСА_4 , загальною площею 78,3 кв.м., житловою 50,5 кв.м., розташований у Приморському районі АДРЕСА_3 .

Проте суд зауважує, що при вирішенні питання щодо відкриття провадження по справі з дотриманням правил підсудності необхідно визначити вартість об`єктів нерухомості, тому що суд не має можливості встановити виключну підсудність, оскільки позивач просить визнати за ним право власності на 17/100 частин житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 36,2 кв.м., житловою 21,6 кв.м. та на 2157/12000 частин квартири спільного заселення АДРЕСА_4 , загальною площею 78,3 кв.м., житловою 50,5 кв.м., оскільки дійсна ринкова вартість вказаних об`єктів нерухомості на час звернення з позовом до суду не відома.

На підставі викладеного, ухвалою суду було запропоновано представнику позивача здійснити оцінку вартості майна вищевказаних об`єктів та вказану оцінку надати суду, з метою визначення підсудності справи та розгляду справи «належним судом».

Однак, позивачем не було усунуто недоліків позовної заяви, не надано оцінку двох об`єктів нерухомого майна, тому відповідно до ухвали Київського районного суду м.Одеси від 02.03.2020 року у порядку ст.186 ЦПК України позовну заяву Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання спадщини відумерлою та визнання права власності на нерухоме майно було повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами.

Вказану ухвалу суду Одеською міською радою було оскаржено в апеляційному порядку, та відповідно постанови Одеського апеляційного суду від 23.06.2020 року апеляційну скаргу представника Одеської міської ради задоволено частково, ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 02.03.2020 року про повернення позовної заяви скасовано.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що ухвала суду про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду, починаючи зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу позивача на необхідність добросовісного виконання своїх процесуальних прав та обов`язків з доведення обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог./ст.ст.12,81 ЦПК України/ та звертає увагу позивача на наслідки, передбачені п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України, у випадку не подання витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.

Також, колегія суддів зазначає, що діюче процесуальне законодавство надає суду першої інстанції повноваження визначити остаточний розмір судового збору під час розгляду справи.

Крім того, вказано, що суд першої інстанції не позбавлений можливості на стадії підготовчого судового засідання з`ясувати питання щодо дійсної вартості спірних об`єктів і відповідно до встановлених обставин вирішити питання щодо підсудності справи.

Дослідивши позицію апеляційного суду, суд приходить до наступних висновків, що в даному випадку первісним є вирішення питання про підсудність справи, а в залежності від вирішення питання про підсудність, другорядним буде питання належної оплати суми судового збору юридичною особою в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачено Законом України «Про судовий збір».

З огляду на направлення апеляційним судом даної справи для продовження її розгляду, починаючи зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

11.02.2020 року Одеська міська рада звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання спадщини відумерлою та визнання права власності на нерухоме майно.

Позов заявлено з підстав ст.1277 ЦК України – відумерлість спадщини, яка зазначає, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно – за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Особи, які мають право або зобов`язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації із Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі – відсутні. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Вказана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, тому її розгляд слід здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, з`ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Статтею 176 ЦПК України регламентовано ціну позову, зокрема вказано, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Частиною 2 вказаної статті зазначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Позивачем заявлена ціна позову у розмірі 100000 гривень, проте докази на підтвердження вказаної ціни позову суду не надано.

У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності" вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

З огляду на те, що позовна заява містить ціну позову, проте відсутній експертний звіт/висновок/ про оцінку майна, що унеможливлює суд визначити ціну позову, а відтак відсутня можливість перевірки розміру судового збору та встановлення його точного розміру, який підлягає сплаті позивачем в дохід держави при зверненні до суду із вимогою про визнання права власності на нерухоме майно.

Позивачу необхідно до підготовчого судового засідання надати до Київського районного суду м.Одеси звіт про оцінку спірних об`єктів нерухомого майна та оригінал квитанції про сплату судового збору, виходячи із ставок судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, у розмірі 1,5 відсотка ціни позову за наступними реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів: УК у м.Одесі/ Київський район/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) -38016923; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA628999980313181206000015005 , код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

При цьому вищевказані вимоги суду є законними, не носять характеру надмірного формалізму, оскільки спрямовані на вирішення питання підсудності та сплати належної суми судового збору у дохід держави.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі викладеного, позовну заяву слід прийняти до провадження, з метою виконання вимог передбачених ч.1 ст.189 ЦПК України розпочати підготовче провадження, призначити підготовче засідання у справі та запропонувати позивачу надати у підготовче судове засідання докази, зазначені у вказаній ухвали про відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 13,19, 175-177, 187 ЦПК України , -

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду та відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Одеської міської ради (65004, м.Одеса, пл.Думська,1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання спадщини відумерлою та визнання права власності на нерухоме майно.

Розгляд справи призначити у порядку загального позовного провадження.

З метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України розпочати підготовче провадження у справі.

Призначити підготовче судове засідання на 23 вересня 2020 року на 14 год. 15 хв. .

Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів, надіслати учасникам судового розгляду.

Визначити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив,яка має відповідати вимогам частини третьої – п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої – п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи зобов`язані подати до суду докази направлення іншим учасникам справи копій заяв та доданих до них документів, передбачених п.2 ч.2, ч.3, ч.4 ст.ст.49 ЦПК України. Відповідно до ч.5 ст. 49 ЦПК України, у разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в звязку із розглядом справи. Відповідно до ч.2 ст.134 ЦПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Учасникам справи роз`яснюється, що відповідно до ч.2 ст.222 ЦПК, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Запропонувати позивачу надати у підготовче судове засідання інформацію із Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину щодо об`єктів нерухомого майна.

Зобов`язати позивача надати у підготовче судове засідання звіт /висновок/ про оцінку наступних об`єктів нерухомого майна: 17/100 частин житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 36,2 кв.м., житловою 21,6 кв.м. та на 2157/12000 частин квартири спільного заселення АДРЕСА_4 , загальною площею 78,3 кв.м., житловою 50,5 кв.м. та оригінал квитанції про сплату судового збору, виходячи з дійсної вартості вказаних об`єктів.

Звернути увагу позивача на наслідки, передбачені п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України, у випадку не подання витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору та оплати належного судового збору в дохід держави.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://court.gov.ua/.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Гниличенко М. В.