Рішення № 90439237, 15.07.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Справа № 915/2343/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Говоріної А.Е.

від сторін представники не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/2343/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСМЕТ ЮГ”,

вул. Чорноморського козацтва, 115, м. Одеса, 65003;

поштова адреса: вул. Краснослобідська, 86, кв. 6, м. Одеса, 65006;

до товариства з обмеженою відповідальністю “ІВЕКО-БУД”,

вул. Херсонське шосе, 96/1, м. Миколаїв, 54028;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 399454 грн. 09 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ТРАНСМЕТ ЮГ” пред`явлено позов, з урахуванням закриття ухвалою від 15.07.2020 провадження в частині позовних вимог, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ІВЕКО-БУД” грошових коштів у загальній сумі 399454 грн. 09 коп., із яких: 312151 грн. 12 коп. – основний борг; 78861 грн. 28 коп. ? пеня; 7383 грн. ? 3 % річних; 1058 грн. 69 коп. ? інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання ТОВ “ІВЕКО-БУД” грошових зобов`язань за укладеними між ними договорами поставки від 09.08.2018 та від 13.03.2019 № 19/12-01, а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також нараховано пеню в порядку п. 6.2 договору від 13.03.2019 № 19/12-01 та ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань”.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 02.12.2019 відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою від 25.02.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та, з урахуванням часу перебування головуючого судді у плановій відпустці, призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.04.2020, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, про що сторонам у справі направлено відповідне повідомлення, в якому також зазначено що про дату, час та місце проведення наступного судового засідання сторін буде повідомлено ухвалою суду.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (в редакції постанови від 04.05.2020 № 343) (далі ? постанова № 211) на період з 12.03-22.05.2020 на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020 на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, обмежувальних та профілактичних заходів (згідно розпорядження від 13.03.2020 № 35-р голови Миколаївської обласної ради “Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом”), ? з 16.03.2020 доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області було обмежено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” внесено зміни до постанови № 211, зокрема, продовжено карантин до 22.05.2020 із послабленням частини карантинних обмежень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” з 22.05.2020 до 22.06.2020 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою № 211, а також вирішено про послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.

Ураховуючи викладені обставини, зокрема, послаблення з 11.05.2020 карантинних заходів та подальше відновлення доступу громадян до приміщення Господарського суду Миколаївської області; беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, ухвалою від 01.06.2020 призначено дану справу до розгляду в судовому засіданні на 22.06.2020; в указаному судовому засіданні оголошена перерва до 15.07.2020.

Від сторін представники в судове засідання не з?явилися, при цьому від ТОВ “ТРАНСМЕТ ЮГ” надійшла заява від 15.07.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Поштове відправлення з ухвалою від 22.06.2020 про оголошення перерви в судовому засіданні до 15.07.2020, направлене відповідачу, повернуто до суду поштовим відділенням з позначкою від 02.07.2020: “адресат відсутній за вказаною адресою”.

У відповідності до п 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Беручи до уваги те, що ухвала від 15.07.2020 та усі попередні ухвали суду в даній справі направлені на адресу, за якою відповідач зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, при цьому ТОВ “ІВЕКО-БУД” не повідомлено суду іншої адреси для листування, ? суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

Ураховуючи викладене, а також те, що відповідачем, належним чином повідомленим про відкриття провадження в даній справі, у встановлений судом строк не подано відзив на позовну заяву, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України – за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Позивач зазначає, що між ним та ТОВ “ІВЕКО-БУД” 09.08.2018 укладено усний договір поставки, згідно умов якого ТОВ “ТРАНСМЕТ ЮГ” (постачальник) зобов`язалося здійснювати поставки товарів на склад ТОВ “ІВЕКО-БУД” (покупця), а покупець ? приймати та оплачувати поставлений товар. Згідно домовленостей сторін рахунки мали бути сплачені з відстрочкою не більше 30-ти банківських днів з моменту отримання товару.

Судом встановлено, що позивачем у період 09-28.08.2018 поставлені ТОВ “ІВЕКО-БУД” товари загальною вартістю 111265 грн. 73 коп. з ПДВ згідно видаткових накладних: від 09.08.2018 № 0000-007374 на суму 8758 грн. 88 коп. з ПДВ; від 15.08.2018 № 0000-007639 на суму 1105 грн. 16 коп. з ПДВ; від 22.08.2019№ 0000-008870 на суму 16210 грн. з ПДВ; від 22.08.2018 № 0000-007873 на суму 16514 грн. 88 коп. з ПДВ; від 22.08.2018 № 0000-007875 на суму 9837 грн. 27 коп. з ПДВ; від 28.08.2018 № 0000-008088 на суму 2305 грн. 65 коп. з ПДВ; від 28.08.2018 № 0000-008087 на суму 17933 грн. 15 коп. з ПДВ; від 28.08.2018 № 0000-008086 на суму 54810 грн. 74 коп. з ПДВ, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.

Цивільним законодавством визначено, що цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов?язки; підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов?язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГК України).

У відповідності до п. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів; викладене кореспондується і з приписами ст. 205 ЦК України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв?язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ч.ч.1-2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції; якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Ураховуючи зазначене, суд визнає, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом підписання видаткових накладних у період 09-28.08.2018.

Судом встановлено, що на оплату поставленого товару ТОВ “ТРАНСМЕТ ЮГ” виставлено відповідачу рахунки: від 09.08.2018 № 6307 на суму 8758 грн. 88 коп.; від 15.08.2018 № 6528 на суму 1105 грн. 16 коп.; від 21.08.2018 № 6745 на суму 16514 грн. 88 коп.; від 21.08.2018 № 6744 на суму 9837 грн. 27 коп.; від 28.08.2018 № 6932 на суму 2305 грн. 65 коп.; від 27.08.2018 № 6915 на суму 17933 грн. 15 коп.; від 27.08.2018 № 6888 на суму 54810 грн. 74 коп.

За твердженнями позивача, поставлений товар відповідачем оплачено з простроченням погоджених сторонами строків, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків сторін за періоди 01.01-08.10.2018 та 01.01.2018-12.08.2019, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.

Згідно указаних актів відповідачем 09.08.2018 сплачено 8758 грн. 88 коп.; 15.08.2019 ? 1095 грн. 14 коп.; 30.10.2018 ? 16514 грн. 88 коп. та 17933 грн. 15 коп.; 03.04.2019 ? 66953 грн. 66 коп.; останнім платежем заборгованість погашено у повному обсязі з переплатою 10 грн. 02 коп.

У зв`язку з простроченнями оплати за товар ТОВ “ТРАНСМЕТ ЮГ” зверталося до відповідача з претензією від 19.12.2018 № 19/12-01 про сплату заборгованості за товар у сумі 66963 грн. 68 коп. до 31.12.2018, направлення якої підтверджується наявною у матеріалах справи копією опису вкладення до цінного листа за № 6500138923392 з відбитком штемпелю поштового відділення від 19.12.2018 та відповідними фіскальними чеками ДП “Укрпошта”.

У подальшому між сторонами укладено договір купівлі-продажу від 13.03.2019 № 43-20/19, у відповідності до умов якого ТОВ “ТРАНСМЕТ ЮГ” (продавець) зобов`язалося передати у власність ТОВ “ІВЕКО-БУД” (покупця) металопродукцію (товар), а покупець ? прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору № 43-20/19).

Найменування товару визначається покупцем та підтверджується продавцем виставленням рахунку на сплату та подальших видатково-приходних документів. Ціни на товар підлягають перепогодженню на вимогу продавця у разі зміни цін на товар у бік збільшення на момент оплати (п.п. 1.2-1.3 договору № 43-20/19).

Поставка товару здійснюється продавцем протягом 7 (семи) робочих днів з моменту направлення покупцем та погодження продавцем заявки з переліком товару, в якій визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), місце поставки. Зазначена заявка надсилається з електронної пошти покупця на електронну пошту продавця, які зазначені у реквізитах сторін. Датою передачі товару та переходу права власності на товар, а також усіх ризиків від продавця до покупця вважається дата приймання товару покупцем згідно з цим договором, що підтверджується підписанням відповідної накладної уповноваженим представником покупця (п.п. 3.1-3.2 договору № 43-20/19).

Поставка товару здійснюється за погодженням сторін, на умовах самовивозу покупцем, або транспортом продавця з включенням у вартість товару (п. 3.3 договору № 43-20/19).

Оплата за отриманий Товар проводиться з відстрочкою у наступному порядку: покупець протягом 30 банківських днів від дати отримання товару сплачує за товар на підставі виставленого рахунку продавця шляхом здійснення прямого банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця або через касу банку на умовах даного договору (п. 2.1 договору № 43-20/19).

На момент оплати отриманого товару, у разі збільшення відпускних цін продавця (виходячи з кон`юнктури ринку на даний момент ? зміни цін заводом-виробником з урахуванням ж/д тарифу доставки в м. Одеса), по відношенню до ціни, зазначеної в видатковий документах, ціна на несплачений товар розраховується виходячи зі зміненої ціни на день її збільшення, з подальшою оплатою різниці, згідно виставленого рахунку продавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця (п. 2.2 договору № 43-20/19).

Розрахунки здійснюється в національній грошовій одиниці України - гривні. Загальна ціна договору складається із суми всіх партій поставленого товару відповідно до виставлених рахунків продавця (п.п. 2.3-2.4 договору № 43-20/19).

Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2019. Якщо жодна із сторін строком за один місяць до закінчення дії договору не виявить бажання припинити дію цього договору та не попередить іншу сторону про розірвання договору, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік (п. 10.1 договору № 43-20/19).

На виконання умов договору № 43-20/19 позивачем у період 04.04-22.08.2019 поставлено ТОВ “ІВЕКО-БУД” товари, а також послуги доставки у порядку п. 3.3 договору № 43-20/19 на загальну суму 1426943 грн. 30 коп., ? згідно видаткових накладних: від 04.04.2019 № 0000-003391 на суму 261213 грн. 30 коп. з ПДВ; від 08.04.2019 № 0000-003577 на суму 110690 грн. 85 коп. з ПДВ; від 09.04.2019 № 0000-003679 на суму 327923 грн. 48 коп. з ПДВ; від 09.04.2019 № 0000-003628 на суму 26329 грн. 54 коп. з ПДВ; від 15.05.2019 № 0000-004928 на суму 232152 грн. 53 коп. з ПДВ; від 15.05.2019 № 0000-004930 на суму 65533 грн. 47 коп. з ПДВ; від 31.05.2019 № 0000-005729 на суму 3807 грн. з ПДВ; від 12.06.2019 № 0000-006188 на суму 4696 грн. 47 коп. з ПДВ; від 21.06.2019 № 0000-006575 на суму 8444 грн. 46 коп. з ПДВ; від 10.07.2019 № 0000-007215 на суму 33850 грн. з ПДВ; від 25.07.2019 № 0000-007769 на суму 151150 грн. 75 коп. з ПДВ; від 30.07.2019 № 0000-007914 на суму 4885 грн. з ПДВ; від 22.08.2019 № 0000-008870 на суму 16210 грн. з ПДВ; актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг): від 09.04.2019 № -003679 на суму 910 грн. з ПДВ; від 15.05.2019 № -004928 на суму 1500 грн. з ПДВ; від 10.07.2019 № -007215 на суму 510 грн. з ПДВ; від 25.07.2019 № -007769 на суму 681 грн. з ПДВ; від|31.05.2019 № -005729 на суму 35 грн. з ПДВ; від 04.06.2019 № -005863 на суму 1850 грн. з ПДВ; від 08.04.2019 № 3577 на суму 4990 грн. з ПДВ; та товарно-транспортних накладних від 08.04.2019 № -003577 на суму 110690 грн. 85 коп. та від 04.06.2019 № -005863 на суму 171430 грн. 45 коп.

Викладені обставини також підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків сторін за період 01.01.2018-12.08.2019, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін.

ТОВ “ІВЕКО-БУД” оплатило поставлені позивачем товари та надані послуги частково у загальній сумі 1114802 грн. 20 коп., згідно поданих позивачем виписок з банківського рахунку останнього за загальний період 02.04-09.12.2019, а також згаданого вище акту звірки за період 01.01.2018-12.08.2019, складеного позивачем в одноособовому порядку акту звірки взаємних розрахунків сторін за період 01.01.2018-21.11.2019 та поданого відповідачем платіжного доручення від 09.12.2019 № 567 на суму 100000 грн. (на підставі сплати відповідачем указаної суми після відкриття провадження в даній справі ухвалою від 15.07.2020 закрито провадження в даній справі в частині позовних вимог).

Позивачем у зв`язку з несвоєчасною та не у повному обсязі оплатою ТОВ “ІВЕКО-БУД” поставлених товарів та послуг направлено останньому претензію від 26.08.2019 № 26/08-02 про погашення існуючої заборгованості, яка на той час становила суму 495941 грн. 12 коп., проте указану претензію відповідачем залишено без реагування та виконання із зазначенням у відповіді від 27.09.2019 про неможливість розгляду претензії через її недоліки. Указану відповідь позивачем розцінено як відмову покупця від виконання договірних зобов`язань щодо розрахунків за отримані товари та послуги.

Викладені обставини зумовили звернення ТОВ “ТРАНСМЕТ ЮГ” до суду з позовом у даній справі.

Законодавством передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За договором поставки одна сторона постачальник зобов?язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов?язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності з ч.1 ст.193 ГК України, суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, суд визнає, що позивачем доведено прострочення ТОВ “ІВЕКО-БУД” виконання грошових зобов?язань за укладеними з позивачем договорами поставки: у спрощений спосіб від 09.08.2018 та від 13.03.2019 № 43-20/19, внаслідок чого за останнім договором утворилася заборгованість у сумі 312151 грн. 12 коп., а тому вимога про стягнення з відповідача цієї суми є обґрунтованою.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ТОВ “ІВЕКО-БУД” нарахувань на суми допущених останнім прострочень за договором від 09.08.2018 та від 13.03.2019 № 43-20/19.

Так, частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Подані позивачем розрахунки 3% річних у загальній сумі 7383 грн. та інфляційних втрат у загальній сумі 1058 грн. 69 коп. суд визнає вірними, а зазначені суми – підлягаючими до стягнення з ТОВ “ІВЕКО-БУД”.

Щодо вимог ТОВ “ТРАНСМЕТ ЮГ” про стягнення з відповідача пені, суд приходить до такого.

Законодавством передбачено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту викладених приписів законодавства вбачається, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Таку позицію також викладено у постанові Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.12.2013 № 14.

Ураховуючи викладене, пеня, нарахована позивачем на суми прострочених зобов`язань за договором від 09.08.2018, укладеним у спрощений спосіб ? стягненню не підлягає ? у зв`язку з відсутністю погодження сторонами такого виду відповідальності.

Щодо пені, нарахованої на суми заборгованості за договором від 13.03.2019 № 43-20/19 ?? вимогу про їх стягнення суд визнає обґрунтованою, так як пунктом 6.3 укладеного сторонами договору від 13.03.2019 № 43-20/19 визначено, що в разі прострочення оплати вартості товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу.

Разом із тим, при визначенні сум підлягаючої до стягнення з ТОВ “ІВЕКО-БУД” пені позивачем допущено арифметичні помилки, а саме, за розрахунком суду сума пені за період прострочення 22.06-04.10.2019 складає 2462 грн. 94 коп. замість 2463 грн. 93 коп.; за період прострочення 17.07-12.11.2019 сума пені складає 18368 грн. 84 коп. замість 18537 грн. 92 коп.; за період прострочення 12.06-25.07.2019 сума пені складає 467 грн. 93 коп. замість 472 грн. 56 коп.

Загалом, за розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 67072 грн. 10 коп.

Ураховуючи викладене, позов ТОВ “ТРАНСМЕТ ЮГ” підлягає задоволенню частково, а саме, з відповідача належить стягнути суму 387664 грн. 91 коп., із якої: 312151 грн. 12 коп. ? основний борг; 67072 грн. 10 коп. ? пеня; 7383 грн. ? 3 % річних; 1058 грн. 69 коп. ? інфляційні втрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Законом України “Про судовий збір” (далі – Закон) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

ТОВ “ТРАНСМЕТ ЮГ” оплачено даний позов судовим збором згідно платіжного доручення від 12.11.2019 № 1584 на суму 7491 грн. 82 коп.

Судом, з урахуванням закриття ухвалою від 15.07.2020 провадження в частині позовних вимог внаслідок їх часткового погашення відповідачем після відкриття провадження в даній справі, визнано обґрунтованими позовні вимоги у сумі 487664 грн. 91 коп., які, згідно указаних вище приписів законодавства, підлягають оплаті судовим збором у сумі 7314 грн. 97 коп., а тому указану суму судового збору належить відшкодувати за рахунок відповідача.

У судовому засіданні 15.07.2020, згідно зі ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСМЕТ ЮГ” задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ІВЕКО-БУД”, вул. Херсонське шосе, 96/1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 39295837, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСМЕТ ЮГ”, вул. Чорноморського козацтва, 115, м. Одеса, 65003, ідентифікаційний код 41696109, грошові кошти в загальній сумі 387664 (триста вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 91 коп., із яких: 312151 (триста дванадцять тисяч сто п`ятдесят одна) грн. 12 коп. ? основний борг; 67072 (шістдесят сім тисяч сімдесят дві) грн. 10 коп. ? пеня; 7383 (сім тисяч триста вісімдесят три) грн. ? 3 % річних; 1058 (одна тисяча п`ятдесят вісім) грн. 69 коп. ? інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 7314 (сім тисяч триста чотирнадцять) грн. 97 коп.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2020.

Суддя Т.М. Давченко