Рішення № 90439087, 17.07.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1377/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Ставищенського житлово-комунального підприємства, Київська область, Ставищенський район, смт. Ставище

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №14/4-2872-20 від 29.04.2020 року (вх. №1387/20 від 15.05.2020 року) до Ставищенського житлово-комунального підприємства (далі - відповідач) про стягнення 366468,36 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу природного газу №1544/1617-ТЕ-17 від 13.09.2016 року, а саме: 165485,25 грн. пені, 38659,32 грн. 3% річних, 162323,79 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу №1544/1617-ТЕ-17 від 13.09.2016 року в частині своєчасної оплати отриманого у 2016, 2017 роках природного газу. Враховуючи несвоєчасну оплату отриманого у 2016, 2017 р.р. природного газу, позивачем з посиланням на п. 8.2 Договору нараховано відповідачу 165485,25 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 38659,32 грн. 3% річних і 162323,79 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 19.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1377/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №02-5/115 від 04.06.2020 року (вх. №11239/20 від 09.06.2020 року), в якому відповідач проти позову заперечує зазначаючи, що несвоєчасна оплата за отриманий природний газ спричинена тяжким фінансовим становищем підприємства, наявністю дебіторської заборгованості та неповним відшкодуванням місцевим бюджетом збитків, завданих різницею в тарифах на послуги теплопостачання. Враховуючи зазначене, відповідач просить зменшити розмір пені до 10%, а саме, стягнути 16548,53 грн.

До суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог №14/4-4029-20 від 19.06.2020 року (вх. №12400/20 від 22.06.2020 року) відповідної до якої позивач, враховуючи вимоги Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016 року №1730-VІІІ, просить стягнути борг у загальному розмірі 61877,17 грн., а саме: 31577,51 грн. пені, 5497,55 грн. 3% річних, 24802,11 грн. інфляційних втрат відповідно до виконаного ним розрахунку, здійсненого станом на дату остаточного розрахунку.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив №14/4-4483-20 від 13.07.2020 року (вх. №14526/20 від 16.07.2020 року), в якій позивач заперечує проти заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені до 10% з підстав необґрунтованості такого клопотання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (правонаступником якого є - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») (за договором – постачальник) та Ставищенським житлово-комунальним підприємством (за договором – споживач) 13.09.2016 року укладено Договір постачання природного газу №1544/1617-ТЕ-17 з подальшими змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 23.01.2017 року (далі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1.,1.2 Договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. За цим Договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711210000, ввезений ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України).

Згідно п. 2.1 Договору, постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 530 тис.куб.м. (п`ятсот тридцять тисяч куб.м.), у тому числі по місяцях (тис. куб. м.): жовтень - 50, листопад - 80, грудень – 100 (IV кв. 2016 р. – 230); січень – 120, лютий – 100, березень – 80 (І кв. 2017 р. – 300).

Відповідно до п. 3.1. Договору, постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі: природного газу власного видобутку – у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи; імпортованого природного газу (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711210000, що ввезений ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України) – у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п. 3.4. Договору).

Згідно п.п. 3.5., 3.6. Договору, споживач зобов`язується не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, подати постачальнику підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим Договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта.

Пунктами 5.1., 5.2 Договору передбачено, що регульована ціна на природний газ (без врахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим Договором, визначається згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. №758. Ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим Договором становить 44942,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20%. Усього до сплати разом з ПДВ – 5930,40 грн.

Відповідно до п. 5.4. Договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.п. 8.1, 8.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 12.1 Договору, Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 р. до 31 березня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Крім того, між Головним управлінням Державної казначейської служби, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Управлінням фінансів Ставищенської районної державної адміністрації, Ставищенською селищною радою, Ставищенським житлово-комунальним підприємством, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним товариством «Нафтогаз України» 08.11.2017 року укладено Договір про організацію взаєморозрахунків №125/332-в, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, передбаченого ст. 31 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік».

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, він передав у власність відповідача у жовтні-грудні 2016 року, січні-лютому 2017 року природний газ на загальну суму 1842492,25 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін та скріпленими печатками підприємств актами приймання-передачі природного від 31.10.2016 року, від 30.11.2016 року, від 31.12.2016 року, від 31.01.2017 року, від 28.02.2017 року, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач повністю розрахувався за природний газ, переданий за Договором №1544/1617-ТЕ-17 від 13.09.2016 року, що підтверджується доданими до позовної заяви довідками по операціям, сальдо «Ставищенське ЖКП» та банківськими виписками.

Проте, як зазначає позивач, відповідач обов`язок за договором в частині оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, провівши остаточні розрахунки за поставлений газ з порушенням строку, погодженого сторонами, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов`язань за договором.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений п. 6.1 відповідного договору, відповідач допустив порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Договором визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені зі споживачем відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 р. №20 (п. 8.2 Договору).

Позивачем, враховуючи часткові оплати відповідачем суми боргу за Договором на підставі спільних протокольних рішень у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 р. та №332 від 18.05.2017 р, до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог №14/4-4029-20 від 19.06.2020 року (вх. №12400/20 від 22.06.2020 року).

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов`язання зі своєчасної оплати отриманого у жовтні-грудні 2016 року, січні-лютому 2017 року природного газу не виконав у зв`язку із чим позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 31577,51 грн. пені (за період з 26.11.2016 по 08.06.2017 у розмірі 16370,75 грн.; з 27.12.2016 по 02.10.2017 у розмірі 15206,76), 5497,55 грн. 3% річних (за період з 26.11.2016 по 08.06.2017 у розмірі 2519,67 грн.; з 27.12.2016 по 02.10.2017 у розмірі 15206,76 грн.), 24802,11 грн. інфляційних втрат (за період з 01.12.2016 по 30.06.2016 у розмірі 11331,56 грн.; з 01.01.2017 по 31.10.2017 у розмірі 13470,55 грн.) нарахованих на заборгованість відповідача за кожним актом приймання-передачі природного газу окремо з урахуванням дат виникнення заборгованості та фактичних оплат.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач невчасно розрахувався за переданий йому природний газ у жовтні-грудні 2016 року, січні-лютому 2017 року, допустивши прострочення, що ним у відзиві на позовну заяву не заперечено. Отже, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений п. 6.1 Договору, відповідач допустив порушення зобов`язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вони є арифметично вірними, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому, вимоги про стягнення 31577,51 грн. пені, 5497,55 грн. 3% річних, 24802,11 грн. інфляційних втрат, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення пені до 10% – з 165485,25 грн. до 16548 грн., яке викладено останнім у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на тяжке фінансове становище, підприємства, наявність дебіторської заборгованості та неповне відшкодування місцевим бюджетом збитків, завданих різницею в тарифах на послуги теплопостачання.

Так, враховуючи приписи ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, судом. Зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду. При цьому суд має враховувати: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні. У разі вирішення питання стосовно зменшення розміру штрафних санкцій повинен бути врахований майновий стан і боржника і кредитора; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому, суд зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд наголошує, що відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Слід зазначити, що вказані відповідачем у клопотанні обставини не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання взятих на себе господарських зобов`язань, оскільки, у випадку встановлення для послуг відповідача економічно необґрунтованих тарифів він може звертатись у встановленому порядку з вимогами про відшкодування різниці між економічно обґрунтованим та встановленим тарифом.

Крім того, суд зазначає, що з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, сума заявленої до стягнення пені складає 31577,51 грн. та не є надмірно високою.

Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики, як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також, самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Отже, укладаючи з позивачем Договір №1544/1617-ТЕ-17 постачання природного газу від 13.09.2016 року, відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу (п.п. 6 п. 7.2. Договору) в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Ставищенського житлово-комунального підприємства про стягнення 61877,17 грн. заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ставищенського житлово-комунального підприємства (09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт. Ставище, вул. Цимбала Сергія, будинок 48 А, код ЄДРПОУ 03346704) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 31577 (тридцять одну тисячу п`ятсот сімдесят сім) грн. 51 коп. пені, 5497 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто сім) грн. 55 коп. 3% річних, 24802 (двадцять чотири тисячі вісімсот дві) грн. 11 коп. інфляційних втрат та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць