Ухвала суду № 90437813, 16.07.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11208/20

н/п 2/953/2445/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2020 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , та її представника - адвоката Христофорової Каріни Сергіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белвіт» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причини звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення суми за час невикористаної відпустки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить:

1. Поновити строк звернення з даним позовом до суду;

2. Визнати незаконним та скасувати наказ №9-к від 31.03.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера з причин п. 4 ст. 40 КЗпП України звільнення у випадку прогулу на підставі акту від 31.03.2020;

3. Змінити формулювання причини звільнення з п.4 ст. 40 звільнення у випадку прогулу на підставі акту від 31.03.2020 на ст. 38 КЗпП України – за власним бажанням;

4. Стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 9269,56 грн.;

5. Стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 18145,66 грн.;

6. Зобов"язати керівника відповідача ТОВ «Белвіт», в особі директора Семакова Богдана Віталійовича повернути ОСОБА_1 трудову книжку, яку він незаконно утримує з моменту її звільнення, тобто з березня 2020 року.

Дослідивши позовну заяву встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.175 та ст.177 ЦПК України з наступних підстав.

Так, в поданій до суду позовній заяві, всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України, позивач не зазначила ціну позову.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивач вказує, що звільнена від сплати судового збору на підставі ч.2 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Так, дійсно, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Звертаючись до суду з вказаних вище позовом, позивач та її представник, зокрема, просять визнати незаконним та скасувати наказ №9-к від 31.03.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера з причин п. 4 ст. 40 КЗпП України звільнення у випадку прогулу на підставі акту від 31.03.2020 та змінити формулювання причини звільнення з п.4 ст. 40 звільнення у випадку прогулу на підставі акту від 31.03.2020 на ст. 38 КЗпП України – за власним бажанням.

Тобто, вимоги про визнання незаконним та скасування наказу №9-к від 31.03.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера з причин п. 4 ст. 40 КЗпП України звільнення у випадку прогулу на підставі акту від 31.03.2020 та змінити формулювання причини звільнення з п.4 ст. 40 звільнення у випадку прогулу на підставі акту від 31.03.2020 на ст. 38 КЗпП України – за власним бажанням,не є вимогами, при пред`явленні яких позивач звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору в частині вимог, зазначених вище.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року встановлено в розмірі 2102, 00 грн.

Виходячи з цього, позивач має сплатити судовий збір за дві вимоги немайного характеру у розмірі 1681, 60 (840,80+ 840,80 = 1681,60) грн.

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: Отримувач коштів - УК у Київському районі м. Харкова, Київський/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999675, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО) -899998, Рахунок отримувача 31219206020004, Код класифікації доходів бюджету -22030101; Найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) Призначення платежу ;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи; Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в якому зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

При таких обставинах, відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, позов підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , та її представника - адвоката Христофорової Каріни Сергіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белвіт» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причини звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення суми за час невикористаної відпустки - залишити без руху, надавши позивачеві строк тривалістю 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме: в позовній заяві зазначити ціну позову; надати позовну заяву з усуненими недоліками для суду та для відповідача; надати оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 1681, 60 грн.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя С.А. Колесник