Ухвала суду № 90433289, 12.06.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/12537/19

провадження №: 4-с/752/66/20

У Х В А Л А

Іменем України

12.06.2020 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Мазур Ю.Ю.,

з участю секретаря Воробйова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича, заінтересована особа: ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року представник заявника звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірною бездіяльності Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича у нездійсненні заходів щодо арешту часток боржника ОСОБА_1 в ТОВ «МУГЛА-ОДЕСА ІНТЕРТРЕЙД ЛТД», ТОВ «АТЛАСДЖЕТ ОДЕСА», ТОВ «ІРІС-ЛТД» у виконавчому провадженні № 40405748. Також просив зобов`язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича усунути порушення й здійснити арешт часток боржника ОСОБА_1 в ТОВ «МУГЛА-ОДЕСА ІНТЕРТРЕЙД ЛТД», ТОВ «АТЛАСДЖЕТ ОДЕСА», ТОВ «ІРІС-ЛТД» у виконавчому провадженні № 40405748.

Скарга обґрунтована тим, що з 23.10.2013 року у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавче провадження № 40405748 щодо виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредит Європа Банк» заборгованості за договором кредиту 816839,13 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 6540267,46 грн, судові витрати по оплаті судового збору в сумі 120,00 грн, а всього 6542087,46 грн. 10.06.2019 року стягувачем АТ «Кредит Європа Банк» надіслано заяву про звернення стягнення на частки майна боржника ОСОБА_1 в товариствах «МУГЛА-ОДЕСА ІНТЕРТРЕЙД ЛТД», «АТЛАСДЖЕТ ОДЕСА», «ІРІС-ЛТД», проте станом на 18.06.2019 року державним виконавцем не здійснено жодних дій з арешту та звернення стягнення на частики боржника в зазначених товариствах.

Враховуючи викладене, скаржник просить задовольнити скаргу в повному обсязі.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києві від 24.06.2019 року відкрито провадження по даній справі та призначено скаргу до розгляду в судове засідання.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2019 року постановлено витребувати у Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 40405748.

В судове засідання скаржник, Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Заліпаєв Юрій Валерійович, боржник ОСОБА_1 не з`явились, про місце і час судового розгляду були повідомлені належним чином, в зв`язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 2-6602/10 від 03.12.2010 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким ухвалено стягнути на користь ПАТ «Кредит Європа Банк» 816839,13 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 6540267,46 грн, судові витрати по оплаті судового збору в сумі 120,00 грн, а всього 6542087,46 грн.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

25.10.2013 року головним державним виконавцем Кравець О.І. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про звернення стягнення на все майно боржника.

01.11.2013 року головним державним виконавцем Кравець О.І. винесена постанова про арешт майна боржника.

13.11.2013 року головним державним виконавцем Кравець О.І. винесена постанова про стягнення виконавчого збору.

16.04.2014 року головним державним виконавцем Кравець О.І. винесена постанова про скасування виконавчої дії без затвердження та постанова про повернення ВД стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника).

09.09.2014 року головним державним виконавцем Кравець О.І. винесена постанова про відновлення виконавчого провадження ч. 1 ст. 51 (постанова про закінчення визнана незаконною або скасована).

16.02.2015 року головним державним виконавцем Кравець О.І. винесена постанова про повернення ВД стягувачеві п. 2 ч. 1 ст. 47 (відсутність у боржника майна).

06.07.2016 року головним державним виконавцем Кравець О.І. винесена постанова про скасування виконавчої дії без затвердження.

19.07.2016 року головним державним виконавцем Георгієв В.І. винесена постанова про відновлення виконавчого провадження ч.1 ст. 51 (постанова про закінчення визнана незаконною або скасована).

26.06.2017 року головним державним виконавцем Булахевіч С.В. винесена постанова про повернення ВД стягувачу п. 2 ч. 1 ст. 37 (відсутність у боржника майна).

06.07.2017 року головним державним виконавцем Булахевіч С.В. винесена постанова про відновлення виконавчого провадження.

06.06.2018 року головним державним виконавцем Булахевіч С.В. винесена постанова про зупинення виконавчого провадження п. 3 ч. 1 ст. 34 (зупинення судом реалізації арештованого майна).

Згідно п.6 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

10.06.2019 року стягувачем АТ «Кредит Європа Банк» надіслано заяву за вих. № 1207/03 про звернення стягнення на частки майна боржника ОСОБА_1 в товариствах «МУГЛА-ОДЕСА ІНТЕРТРЕЙД ЛТД», «АТЛАСДЖЕТ ОДЕСА», «ІРІС-ЛТД».

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов`язання іншої особи. Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті. З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов`язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника. Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 24 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку. Виконавець пропонує іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону.

Окрім того, як вбачається із загальної інформації про юридичну особу ТОВ «ІРІС-ЛТД» місцезнаходження: Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька № 3/4, приміщення 10,4 з 25.10.2013 перебуває в стані припинення.

При цьому, суд керується вимогами ст. 104 ЦК України. Згідно ч.5 даної норми юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Також, як вбачається із загальної інформації про юридичну особу ТОВ «АТЛАСДЖЕТ ОДЕСА», її місцезнаходження: Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, 3 / 4, приміщення 10,4.

Згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеса по справі № 522/9615/18 від 05.06.2018 року зупинено реалізацію майна - нежилі приміщення № 10,4 (десять, чотири), які розташовані в місті Одесі по площі Грецькій у будинку під № ѕ та мають наступні характеристики: реєстраційний № за РПВН - 6932995, загальна площа: 147, 1 кв.м., поверх: 1(перший), антресолі, що належить гр. Туреччини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платника податків НОМЕР_1 , відповідно договору купівлі-продажу від 24 грудня 2004 року, зареєстрований у реєстрі за № 3206, арештованого постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області в рамках виконавчого провадження ВП №40405748, реалізація якого проводиться на торгівельній площадці Державного підприємства «СЕТАМ», номер лоту 278870, дата проведення аукціону 07 червня 2018 року о 09:00.

На підставі цієї ухвали 06.06.2018 року головним державним виконавцем Булахевіч С.В. винесена постанова про зупинення виконавчого провадження п. 3 ч. 1 ст. 34 (зупинення судом реалізації арештованого майна).

Відповідно до ст. 58 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови).

В силу положень ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначається, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 ст.11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій ( ч.7 ст.12).

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік дій, які виконавець має право та зобов`язаний вчиняти.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Разом з тим приписами ч. 1, 2 ст. 18 вказаного Закону визначені обов`язки виконавців, а саме виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Під бездіяльністю слід розуміти невиконання певною особою обов`язків, визначених законом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги скаржника не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні скарги Акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича, заінтересована особа: ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур