Рішення № 90427142, 16.07.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7426/19

Провадження № 2/639/366/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Панікарук В.В.,

представника позивача – Гринько І.С ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/7426/19 за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2019 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_2 із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 863, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною 25 липня 2019 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 27 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та АТ «Альфа-Банк» укладено кредитний договір №630074323, відповідно до умов якого позивач отримав кредит у розмірі 13 950, 00 грн.

Зазначена сума коштів не була повернута позивачем у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» позивач отримав претензію з якої дізнався, що його борг перед АТ «Альфа-Банк» неодноразово переуступався різним товариствам та наразі викуплений Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». На вказану претензію він ніяк не відреагував.

23 вересня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування», де позивач працює токарем, було отримано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. від 10 вересня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що приватним виконавцем Юхименко О.Л. звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , на підставі виконавчого документу, а саме: виконавчий напис № 863, виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною 25 липня 2019 року про стягнення на користь стягувача ТОВ «Вердикт капітал» заборгованості в розмірі 92 684, 61 грн.

На думку позивача зазначений виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами у зв`язку з наступним.

По-перше, нотаріус не упевнився у безспірності заборгованості, оскільки розрахунок заборгованості було проведено представниками відповідача та він є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків.

По – друге, відповідач звернувшись 25 липня 2019 із заявою про вчинення виконавчого напису, пропустив трирічний строк із дня виникнення права вимоги.

По-третє, виконавчий напис було вчинено на підставі Постанови КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», яка була визнана незаконною та нечинною.

Вказані обставини і вимусили представника позивача звернутися до суду із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Призначено підготовче судове засідання.

04 листопада 2019 року від третьої особи Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни надійшли письмові пояснення, у яких вона зазначає, що до неї звернувся представник ТОВ «Вердикт капітал» з заявою про вчинення виконавчого напису за кредитним договором № 630074323 від 27.12.2013 року, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

До вчинення виконавчого напису, нотаріусом було проведено наступні дії:

-Встановлена особа заявника, перевірена його правосуб`єктність та повноваження представника.

-Перевірено відповідності змісту заяви про вчинення виконавчого напису, вимогам закону.

-Перевірено відповідність оригіналу документу, на якому має бути вчинено виконавчий напис, вимогам закону.

-Перевірено умови вчинення виконавчого напису.

-Перевірено належність оригіналу документу, на якому має бути вчинено виконавчий напис до Переліку документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

-Перевірено строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис.

Нотаріус зазначає, що виконавчий напис було вчинено нею у відповідності до вимог глави 14 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 гл. 12 Порядку вчинення нотаріальних дій, що підтверджується копією виконавчого напису.

18 листопада 2019 року від представника відповідача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що позивач у своїй позовній заяві підтвердив факт невиконання ним кредитних зобов`язань.

На адресу позивача неодноразово направлялися вимоги про повернення боргу, однак вони були ним проігноровані.

Зважаючи на відкрите небажання позивача здійснювати повернення заборгованості або вживати заходів з реструктуризації заборгованості та ігнорування законних вимог ТОВ «Вердикт капітал», ТОВ «Вердикт капітал» було вимушене звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису та подальшого стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Щодо строку позовної давності, то на думку представника відповідача ним не були пропущені строки позовної давності, оскільки облік строків почався з моменту направлення ТОВ «Вердикт капітал» претензії на адресу позивача.

При здійсненні виконавчого напису приватним нотаріусом було всебічно перевірено документи, що підтверджують заборгованість, та дотримано порядку вчинення нотаріальних дій.

У зв`язку з наведеним, представник відповідача вважає, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 слід відмовити.

04 грудня 2019 року від позивача по справі надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначає, що відповідачем було залишено поза увагою факт посилання позивача на існуючу постанову Київського апеляційного адміністративного суд від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

З огляду на зазначені судові рішення нотаріус Гамзатова А.А. взагалі не мала правових підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 639/7426/19 за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

25 лютого 2020 року від Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни надійшли додаткові письмові пояснення, у яких вона зазначає, що згідно умов кредитного договору кінцевий строк користування карткою – по грудень 2016 року. Право грошової вимоги виникло з 01.01.2017 року. Тобто, у кредитора (правонаступника) є право вимоги остаточного повернення кредиту та нарахованих до цієї дати відсотків до 01.01.2020 року і трирічний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Щодо безспірності заборгованості, то діючим законодавством України, що регулює діяльність нотаріусів не передбачено права нотаріуса вирішувати чи втручатись у спір між стягувачем та боржником у т.ч. щодо суми стягнення. Тому підтвердження факту попереднього надіслання стягувачем на адресу боржника повідомлення про стягнення заборгованості достатньо для забезпечення гарантій боржника на оскарження права стягувача на стягнення.

Посилання позивача на судове рішення в адміністративній справі №826/20084/14 безпідставне, оскільки воно стосується змін до Постанови КМУ внесених до порядку вчинення виконавчого напису у випадку порушення основного зобов`язання забезпеченого іпотекою. Спірних правовідносин зазначене рішення не стосується.

Нотаріус підкреслює, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Гринько І.С., який діє на підставі Ордеру Серії ДН № 116001 від 16.03.2020, заявлений позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. Від приватного нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В судовому засіданні було встановлено, що 27 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та АТ «Альфа Банк» укладено кредитний договір №630074323, який позичальник припинив належним чином виконувати, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед банком. (а.с. 46)

28 січня 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу №2019-1АБ/ВЕСТА, за яким до ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором укладеним з ОСОБА_2 №630074323 від 27.12.2013 року. (а.с. 47-52, 53, 54, 55, 56)

29 січня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №29-01/19/1, за яким до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором укладеним з ОСОБА_2 №630074323 від 27.12.2013 року. (а.с. 57-61, 62-63, 64, 65-66)

18 липня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» на адресу ОСОБА_2 направило Претензію з вимогою про погашення заборгованості у строк до 25 липня 2019 року та попереджено, що у разі несплати боргу справу буде передано до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. (а.с. 11)

Як зазначив сам позивач у своїй позовній заяві, він вказану претензію отримав, але ніяк на неї не відреагував, оскільки вже неодноразово отримував дзвінки від інших кредиторів, які перекупляли право вимоги, яких повідомляв про відсутність у нього коштів для оплати боргу.

Як на підставу виникнення заборгованості позивач посилається на те, що у 2016 у нього померла дружина та на його утриманні залишився малолітній син 2012 року народження. (а.с. 8, 9)

Так, оскільки ОСОБА_2 своєчасно не виконав вимоги зазначені у претензії, представник ТОВ «Вердикт Капітал», з метою стягнення заборгованості, звернувся до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

25 липня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 863, про звернення стягнення з ОСОБА_2 , який є боржником за Кредитним договором №630074323 від 27.12.2013 року, який було укладено між АТ «Альфа Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФК «ВЕСТА», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал».

Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2019 року по 18.07.2019 року. Сума заборгованості складає 92 034, 61 грн., в тому числі:

Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 54 303, 32 грн.

Прострочена заборгованість за комісією становить 00, 00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 00, 00 грн.

Строкова заборгованість за сумою кредиту становить 00, 00 грн.; строкова заборгованість за комісією становить 00, 00 грн.;

Строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 14 658, 19 грн.

Строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 23 073, 10 грн. (а.с. 43)

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. від 10.09.2019 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного вище виконавчого напису нотаріуса. (а.с. 13)

Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, на теперішній час вказане виконавче провадження перебуває на виконанні. (а.с. 31)

23 вересня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування», де позивач працює токарем, було отримано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. від 10 вересня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Так думку позивача, вказаний виконавчий напис було вчинено нотаріусом із порушенням Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, оскільки зазначена заборгованість не може вважатися безспірною та стягувачем було пропущено строки позовної давності.

За загальним правилом ст. ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.

Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 цього закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5.

Учинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 закону «Про нотаріат» та гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

У ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус учиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше ніж 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше ніж рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Порядок учинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пп.1, 3 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з пп.2.1 п.2 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника — фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

При цьому суд звертає увагу на те, що до спірних правовідносин не застосовуються положення п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, в частині вимог про вчинення виконавчого напису після спливу 30 днів з моменту отримання письмової вимоги, оскільки вказані положення застосовуються лише щодо зобов`язань забезпечених іпотекою.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, якою керувався нотаріус.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника — це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками — наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений у пп.2.3 п.2 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, ст.ст.50, 87, 88 закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19), а також Верховний Суд в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 355/1214/16-ц, провадження № 61-25331св18, від 12 березня 2020 року у справі № 754/7994/17-ц, провадження № 61-19592св19.

Судом було встановлено, що до вчинення виконавчого напису, нотаріусом було проведено наступні дії:

- Встановлена особа заявника, перевірена його правосуб`єктність та повноваження представника.

- Перевірено відповідності змісту заяви про вчинення виконавчого напису, вимогам закону.

- Перевірено відповідність оригіналу документу, на якому має бути вчинено виконавчий напис, вимогам закону.

- Перевірено умови вчинення виконавчого напису.

- Перевірено належність оригіналу документу, на якому має бути вчинено виконавчий напис до Переліку документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

- Перевірено строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом з дотриманням процедури у відповідності до вимог глави 14 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 гл. 12 Порядку вчинення нотаріальних дій, що підтверджується копією виконавчого напису.

Що стосується посилання позивача на те, що приватний нотаріус не пересвідчилася у безспірності заборгованості, суд зазначає наступне.

Так, на підтвердження наявної заборгованості по кредиту, стягувач надав засвідчену виписку з особового рахунку боржника. Будь-яких підстав вважати, що заборгованість перед банком на момент звернення стягувача з заявою про вчинення виконавчого напису була погашена, чи була іншою у нотаріуса не було.

На підтвердження факту попереднього відправлення на адресу боржника вимоги про погашення боргу відповідач надав до заяви про вчинення виконавчого напису копію Реєстру згрупованих рекомендованих поштових відправлень де у т.ч. значиться ОСОБА_2 та адреса, що вказана у кредитному договорі.

Діючим законодавством України, що регулює діяльність нотаріусів не передбачено права нотаріуса вирішувати чи втручатись у спір між стягувачем і боржником у т.ч. щодо суми стягнення. Тому підтвердження факту попереднього надіслання стягувачем на адресу боржника повідомлення про стягнення заборгованості достатньо для забезпечення гарантій боржника на оскарження права стягувача на стягнення.

Окрім того, Велика Палата Верховного суду у постанові від 15.01.2020 року у справі №305/2082/14-ц дійшла правового висновку, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч зазначеним положенням закону позивачем по справі не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір заборгованості, на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, не відповідав заявленому стягувачем, будь-яких контр розрахунків, квитанцій про сплату боргу, тощо позивачем до суду надано не було.

Окрім того, позивач у своїй позовній заяві самостійно підтверджує факт не виплати заборгованості через скрутне матеріальне становище.

Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними та допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншої, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, не надав доказів часткового або повного погашення заборгованості, суд приходить до висновку, про законність вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису.

В своїй позовній заяві позивач також посилався на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було дотримано вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат» щодо строків позовної давності.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Виконавчий напис приватного нотаріуса оспорюється, зокрема, з мотивів його вчинення з порушенням строку, встановленого статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (частина перша статті 88 Закону України «Про нотаріат», підпункт 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті.

Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.

Вказана правова позиція була висловлена у Постанові Великої палати Верховного суду від 02 липня 2019 року, справа № 916/3006/17.

Відповідно до п. 10.1 Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, до якого приєднався позивач шляхом підписання Анкети заяви 27 грудня 2013 року (факт укладання кредитного договору не заперечувався і позивачем у його позовній заяві) цей договір вважається укладеним з моменту його акцептування клієнтом і діє протягом невизначеного терміну до моменту закінчення строку дії всіх карток, виданих згідно цього Договору та закриття рахунку / до моменту закінчення строку дії всіх рахунків клієнта, відкритих в установі Банку на умовах цього договору. У випадку перевипуску картки в порядку, передбаченому п.4.3.4. цього Договору, Договір продовжує свою дію на тих самих умовах.

Відповідно до п. 13.3. Договору сторони домовились про те, що позовна давність за спорами, що випливають на підставі цього Договору, включаючись, але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, сплати неустоїк (штрафів) тощо, становить 10 років.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при зверненні до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису 25.07.2019 року ТОВ «Вердикт капітал» не було пропущено строки позовної давності.

Що стосується посилання позивача на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», то суд не приймає їх до уваги, оскільки вона стосується змін внесених до порядку вчинення виконавчого напису у випадку порушення основного зобов`язання забезпеченого іпотекою. Спірних правовідносин зазначене рішення не стосується.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1, 34, 50, 88 Закону України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В силу пункту 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України , на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 354 (строки апеляційного оскарження) продовжуються на строк дії такого карантину.

Найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Великописарівським РВ УМВС України в Сумській області 11 лютого 1997 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: м. Київ, Кудрявський узвіз, б. 5-Б.

Третя особа - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, б. 13.

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Поправки Юрія, б. 6, оф. 19.

Повний текст рішення складено 16.07.2020 року.

Суддя В. В. Труханович