Рішення № 90427048, 13.07.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5532/20

Провадження № 2/638/3309/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.

секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

Установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21.08.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. Свої вимоги обґрунтовує тим, що приватний виконавець відкрив виконавче провадження з порушенням вимог ч.2 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», пункт 2 переліку документів, за яким стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку є незаконним та нечинним; приватним нотаріусом не перевірено право на вимогу у стягувача, ліміт овердрафту встановлений 20000 грн, нотаріусом стягнуто 36828,50 грн, тобто суму, яка суттєво перевищує визначений ліміт овердрафту; відповідач мав право нараховувати проценти за користування кредитом лише в межах строку кредитування.

У судове засідання сторони не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач підтримав позовні вимоги, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, третя особа покладалась на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі наступного.

У відповідності до ст.ст. 13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

02.10.2012 року між сторонами укладено договір карткового рахунку та договір страхування за умовами якого відкривається картковий рахунок, випускається платіжна картка, встановлюється ліміт овердрафту в межах максимальної погодженої суми, яка не перевищує 50000 грн. Частиною 2 договору погоджено умови карткового рахунку, зокрема: розмір комісії за обслуговування овердрафту, процентну ставку за користування овердрафтом, визначено строк користування овердрафтом.

21.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. здійснено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №26258028793253 від 02.10.2012 року за період з 19.08.2018 року по 19.08.2019 рік у розмірі 77215,9 грн, яка складається з простроченої заборгованості – 36828,5 грн, простроченої заборгованості за комісією – 100 грн, простроченої заборгованості за процентами -39560,92 грн, строкової заборгованості за процентами – 726,48 грн. Постановою приватного виконавця від 13.09.2019 року ВП №60046760 за вищевказаним виконавчим написом відкрито виконавче провадження.

Згідно з пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок) перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно з пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі - Інструкція № 20/5), в редакції, чинній на час вчинення спірного виконавчого напису, нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Тобто, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів для вчинення нотаріальних дій.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості.

Проте не свідчить про наявність спору щодо заборгованості лише та обставина, що у виконавчому написі зазначена більша сума заборгованості, ніж у повідомленні, надісланому стягувачем боржнику в процедурі звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідно до п. 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до п.2.4 кредитного договору вд 02.12.2012 року строк користування овердрафтом становить 36 місяців.

З виконавчого напису № 18347, який вчинений приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С., убачається, що стягнення заборгованості провадиться за період з 19.08.2018 року по 19.08.2019 рік.

Разом з тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом і комісію припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.

Вказані обставини дають підстави вважати, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором не є безспірною.

За змістом ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Таким чином, частина грошових вимог, з метою погашення яких відповідач звернувся за вчиненням виконавчого напису про стягнення боргу, виходить за межі встановленого законодавством трирічного строку позовної давності.

Так як, за правилом ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності є підставою для відмови в задоволенні заявлених вимог, включення відповідачем до складу заборгованості платежів, сплата яких прострочена більш, ніж на три роки, також свідчить про спірність заявленої до погашення суми боргу.

Жодних доказів на стосовно розрахунку саме такої суми заборгованості відповідачем суду не надано.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком є безспірними.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про порушення кредитних зобов`язань станом на 2019 рік.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не надано належних доказів безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, доказів, що заявлена сума в межах строку позовної давності, чим порушено норми ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного виконавчого напису не було дотримано умову для винесення напису, а саме вимогу щодо безспірності заборгованості, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (м.Київ, вул.Андріївська, 4), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна ( АДРЕСА_2 ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21.08.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, реєстровий №18347.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий