Постанова № 9042512, 13.04.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.04.2010 р. справа №16/401-16/598

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів при секретарі Протченко О.О. за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_2 по дов. б/н від 11.01.2010 року від відповідача:Тарасенко В.С. по дов. № б/н від 04.11.2009р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від04.02.2010 року по справі№ 16/401-16/598 ( суддя Манжур В.В.) за позовомФізичної-особи-підприємця ОСОБА_5 м. Донецьк доЗакритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" м. Донецьк простягнення 69162 грн. 41коп. Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 м. Донецьк ( далі по тексту - ФОП ОСОБА_5), звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача, Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" м. Донецьк ( далі по тексту ЗАТ "Софт Сервіс Холдінг" ) суми гарантійного платежу за договором оренди в розмірі 59136 грн. 00 коп, суми індексу інфляції в розмірі 8398 грн.14 коп., та 3% річних в сумі 1628 грн. 27 коп. Рішенням від 04.02.2010 року у справі № 16/401-16/598 господарський суд Донецької області позовні вимоги ФОП ОСОБА_5 задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача суму гарантійного платежу в розмірі 59136 грн. 00 коп., суму індексу інфляції в розмірі 4849 грн. 15 коп., 3% річних в сумі 1234 грн. 57 коп.. В іншій частині позовних вимог відмовив. Не погодившись з прийнятим рішенням від 04.02.2010 року у справі №16/401-16/598, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог позивача. В обґрунтування своїх апеляційних вимог, заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми як матеріального, так і процесуального права, а саме, вказані доводи не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного рішення. В судовому засіданні представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів викладених в апеляційній скарзі та запереченнях до неї. Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

З матеріалів справи вбачається, що 12 лютого 2008 року між ЗАТ "Софт Сервіс Холдінг" (Орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 (Орендар) був укладений договір оренди № 05/02/2008/25, згідно пункту 1.1. якого Орендодавець зобовязався передати, а Орендар зобовязався прийняти у строкове платне користування частину торгівельних площ (далі обєкт оренди) торгівельного комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Генерала Антонова, 4, м. Донецьк.

Пунктом 3.1. договору встановлено строк оренди, який складає один рік (але в будь-якому випадку не більше трьох років) і розпочинається з моменту (дня) підписання акта прийому-передачі обєкту оренди із врахуванням положень розділу четвертого договору.

Відповідно до п. 3.2.2 договору Акт прийому-передачі підписується сторонами в день офіційного відкриття торгівельного центру. Днем офіційного відкриття торгівельного центру є 16.04.2008р.

Згідно пункту 4.1. договору, обєкт оренди передається в строкове платне користування Орендарю з моменту підписання акта приймання-передачі, який складається і підписується сторонами в день початку фактичного користування Орендарем обєктом оренди.

В пунктах 9.1. та 9.2. договору передбачене зобовязання Орендаря перерахувати Орендодавцеві гарантійну суму, яка дорівнює подвійному розміру плати за користування, встановленої на день підписання договору, з метою забезпечення виконання Орендарем своїх зобовязань за договором.

Відповідно до п. 10.1.8 договору оренди № 05/02/2008/25, відповідач приймає на себе обов'язок повернути гарантійну суму протягом 10 днів після закінчення договору ( за винятком вирахуваних платежів, у разі настання відповідних випадків, передбачених цим договором).

Пунктом 16.4 передбачено право будь-якої із сторін договору вимагати припинення дії цього договору достроково, якщо повідомити про свій намір іншу сторону рекомендованим листом за два місяці до бажаного дня припинення дії договору.

Факт оплати гарантійної суми за договором в розмірі 59136 грн. 00 коп. підтверджується платіжним дорученням від 25.03.2008р., яке долучене до матеріалів позову ( а.с. 27).

Як вбачається з матеріалів справи, у визначений договором строк обєкт оренди не був переданий в оренду за актом приймання-передачі.

При цьому, позивач листом за вих. № 21-07/08 від 21.07.2008р. повідомив про намір не починати торгівельну діяльність в орендованому приміщенні та не підписувати акт приймання-передачі. У судовому засіданні як суду першої, так і апеляційної інстанції представник Позивача пояснив, що відмовився від прийняття приміщення в оренду, оскільки надане приміщення не підходило для розміщення елітного магазину, а також тому, що відповідачем був порушений строк передачі приміщення, тобто 16.04.2008 року.

Як встановлено судом першої інстанції, в листах за № 20/11 від 20.11.2008р. та за № 23/1 від 23.12.2008р., факт отримання останніх відповідачем підтверджено поштовими повідомленнями за № 985137 та № 12224667, позивач просив повернути перераховану гарантійну суму, у звязку з тим, що він не прийняв обєкт за актом приймання-передачі в оренду.

Оскільки, позивач не прийняв зазначене в договорі приміщення в оренду, тому відмова від договору позивачем є обґрунтованою, так як приміщення не було передано в строк, обумовлений сторонами, тобто 16.04.2008 року.

Статтями 193 Господарського кодексу України, 526 Цивільного кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з умов договору, відповідач приймає на себе обов'язок повернути гарантійну суму протягом 10 днів після закінчення договору ( за винятком вирахуваних платежів, у разі настання відповідних випадків, передбачених цим договором) ( п.10.1.8 договору).

Гарантійний платіж за своєю суттю є забезпеченням оплати Орендарем суми орендної плати за договором за два місяці оренди.

Як вбачається з наданих пояснень позивача та відповідача, в судовому засіданні апеляційної інстанції, за своєю правовою природою даний гарантійний платіж є завдатком.

Зідно ст. 570 Цивільного кодексу України завдаток - це грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Стаття 571 Цивільного кодексу України передбачає правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком.

Відповідно до ч. 3 вищевказаної статті у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Оскільки обєкт - частина торгівельних площ торгівельного комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Генерала Антонова, 4, м. Донецьк, не був переданий за актом приймання-передачі в оренду Позивачеві, а сума платежу в розмірі 59136 грн. 00 коп. перерахована позивачем відповідачу, остання підлягає поверненню.

Разом з тим, судова колегія вважає, що строк оренди, за умовами договору, розпочинається з моменту (дня) підписання акта прийому-передачі обєкту оренди. Оскільки даний акт між сторонами підписаний не був, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування плати за користування приміщення та утримання гарантійної суми, сплаченої позивачем за договором.

Доказів повернення суми у розмірі 59136 грн. 00коп. позивачу, відповідач як суду першої, так і апеляційної інстанції не представив, у звязку з чим господарський суд Донецької області дійшов правильного висновку, з яким погоджується і судова колегія апеляційної інстанції, про наявність правових підстав для стягнення вищевказаної суми з відповідача, а тому господарський суд першої інтанції обґрунтовано задовольнив позов в цій частині.

Як вбачається з оскаржуваного судового акту, суд першої інстанції при прийнятті рішення прийшов до висновку, що прострочення відповідачем грошового зобовязання тягне за собою обовязок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає такий висновок суду не вірним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

З наданих до справи документів, а також пояснень сторін вбачається, що повернення гарантійного платежу в розмірі 59136 грн. 00коп. не є грошовим зобовязанням, оскільки являється завдатком, а тому повернення даних коштів здійснюється не на виконання діючого договору.

Враховуючи, що положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню лише у разі прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, судова колегія апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача на ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки вони є безпідставними.

Тому, судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок щодо обґрунтованості заявлених вимог про стягнення суми індексу інфляції та 3% річних, а тому в цій частині позову апеляційний суд відмовляє.

Що стосується інших заперечень відповідача, то апеляційний суд їх до уваги не приймає за безпідставністю.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2010 року підлягає частковому скасуванню в частині задоволення вимог щодо стягнення нарахованих інфляційних та 3% річних, а в іншій частині залишає без змін з мотивів викладених в постанові.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за позовом, апеляційною скаргою, та забезпеченню судового процесу покладаються відповідно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,104. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2010 року по справі № 16/401-16/598 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2010 року по справі № 16/401-16/598 частково скасувати.

Позовні вимоги Фізичної-особи-підприємця ОСОБА_5 м. Донецьк задовольнити в частині повернення гарантованого платежу в розмірі 59136 грн. 00коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" м.Донецьк (вул.Генерала Антонова, 4, м.Донецьк, 83015; ЄДРПОУ 25398110) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 м.Донецьк (АДРЕСА_1, 83121; адреса для листування: АДРЕСА_2, магазин "Montblanc", м.Донецьк, 83048; ІНН № НОМЕР_1) суму гарантійного платежу в розмірі 59136,00грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 591грн. 36 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 201грн. 78 коп.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 м.Донецьк (АДРЕСА_1, 83121; адреса для листування: АДРЕСА_2, магазин "Montblanc", м.Донецьк, 83048; ІНН № НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" м.Донецьк (вул.Генерала Антонова, 4, м.Донецьк, 83015; ЄДРПОУ 25398110) витрати понесені за подання апеляційної скаргни у розмірі 50грн.14 коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Закритому акціонерному товариству "Софт Сервіс Холдінг" м.Донецьк видати довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита квитанцією №8184575 від 05.02.2010 року за поданою апеляційною скаргою в сумі 345 грн. 82 коп.

Головуючий

Судді:

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС