Рішення № 9042350, 12.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

У К Р А Ї Н А

          Г О С П О Д А Р С Ь К И Й С У Д

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів

проспект Миру , 20                                                                                           тел. 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

12 березня 2010р. Справа № 2/45

За позовом: дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії

„Нафтогаз України”, 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1

до відповідача: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації „Чернігівгаз”

14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68

про: зобов’язання укласти договір

                                                             Суддя Михайлюк С.І.

          Представники сторін:

          позивача: юрисконсульт Грищенюк Д.І.,

          відповідача: заступник голови правління Савченко С.В., юрисконсульт Подалюка Т.О.

          Рішення приймається після перерви, що оголошувалася у судовому засіданні.

суть спору:

З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд зобов’язати відповідача укласти договір № 119В-595 від 15.12.2009 року на транспортування природного газу, виклавши спірні пункти 2.6., 3.6., 3.9., 3.10., 3.11., 7.3. в його редакції.

Відповідач у заяві від 03.03.2010р. погодився на укладення пунктів 2.6., 3.10., 3.11., 7.3. у редакції позивача, щодо інших пунктів заперечив (пояснення від 10.03.2010р.).

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до п. 2.1 статуту Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” компанія створена з метою забезпечення безперебійного транспортування природного газу, ефективного функціонування та розвитку газового комплексу.

Як зазначив позивач в позовній заяві, під час укладення договору № 119В-595 на транспортування природного газу між позивачем та відповідачем виникли розбіжності стосовно його умов, а саме відносно пунктів 2.6., 3.6., 3.9., 3.10., 3.11., 7.3.

          З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2009р. між сторонами підписаний та скріплений печатками договір № 119В-595 про транспортування природного газу, предметом якого є зобов’язання виконавця (позивач) надати послуги замовнику (відповідач) з транспортування трубопровідним транспортом природного газу для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, надалі - газу, замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення –газорозподільних санкцій, надалі –ГРС, та зобов’язання замовника сплатити за транспортування газу встановлену плату. При цьому, з боку замовника підписання та скріплення печаткою договору відбулося з протоколом розбіжностей.

          Згідно з протоколом розбіжностей від 06.01.2010р. до договору № 119В-595 від 15.12.2009р., який складений відповідачем та не погоджений позивачем, відповідач запропонував викласти пункти 2.6., 3.6., 3.9. договору у своїй редакції, а пункти 3.10., 3.11., 7.3. –виключити.

          У судовому засіданні 03.03.2010р. відповідач погодився на укладення пунктів 2.6., 3.10., 3.11., 7.3. договору № 119В-595 від 15.12.2009р. у редакції позивача, тим самим відповідач визнав позовні вимоги частково. Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

          Дії відповідача з часткового визнання позову не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачене ст. 22 ГПК України.

          Отже у редакції позивача мають бути викладені пункти 2.6., 3.10., 3.11., 7.3., а саме:

- п. 2.6. „Виконавець здійснює одоризацію газу на ГРС, які знаходяться в його управлінні та користуванні. Контроль інтенсивності запаху одорованого газу здійснює Замовник. До складу комісії з визначення інтенсивності запаху газу Замовник залучає представників Виконавця.”;

- п. 3.10. „У випадку отримання Замовником повідомлення від Постачальника про зменшення обсягів поставки газу Замовник зобов’язаний негайно повідомити в письмовій формі про це виконавця та в установленому порядку вжити заходи по зменшенню подачі газу Споживачам в межах скоригованих обсягів газу.”;

- п. 3.11. „У випадку не виділення Постачальником Замовнику планових обсягів поставки газу або неоплати, несвоєчасної оплати Замовником послуг по транспортуванню газу Виконавець має право здійснювати заходи, спрямовані на обмеження подачі газу Замовнику, про що Виконавець в письмовій формі повідомляє Замовника.”;

- п. 7.3. „У разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в пункті 6.2 даного договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.”.

Позивачем пункт 3.6 договору № 119В-595 на транспортування природного газу від 15.12.2009р. викладений в такій редакції: „Виконавець забезпечує на виході з ГРС подачу зазначеної в даному договорі кількості газу з підтриманням робочого тиску згідно з технічними характеристиками регулюючого обладнання ГРС, за умови:

- надходження газу Замовника в магістральні трубопроводи Виконавця в обсягах, зазначених у пункті 2.1 даного договору; - дотримання Замовником запланованої добової норми відбору газу через ГРС для всіх категорій споживачів, яка відповідає місячному розподілу газу, наданому замовником Виконавцю до початку місяця транспортування газу, з розбивкою по добах по кожній ГРС;

- 100% оплати наданих Виконавцем послуг по транспортуванню газу.

У випадку якщо кількість відібраного Замовником газу на виході з ГРС перебільшує кількість газу зазначену в місячному розподілі газу по кожній ГРС, наданому Замовником Виконавцю до початку місяця транспортування, а також у випадку недотримання Замовником дисципліни розрахунків за послуги по транспортуванню газу, Виконавець не несе відповідальності за підтримання робочого тиску на виході з ГРС.”.

Відповідач наполягає на викладенні п. 3.6 договору в наступній редакції: „Виконавець забезпечує на виході з ГРС подачу зазначеної в даному договорі кількості газу з підтриманням робочого тиску згідно з технічними характеристиками регулюючого обладнання ГРС, за умови:

- надходження газу Замовника в магістральні трубопроводи Виконавця в обсягах, зазначених у пункті 2.1 даного договору.”.           Оскільки договірним обов’язком позивача - надати послуги з транспортування природного газу, кореспондується зустрічний обов'язок відповідача оплатити ці послуги, суд вважає, що редакція п. 3.6., запропонована позивачем, є обґрунтованою, а вимоги щодо викладення зазначеного пункту в редакції позивача, такими, що підлягають задоволенню.

Позивач запропонував викласти пункт 3.9. договору в наступній редакції: „При перевитратах добової норми відбору газу Замовником понад обумовлені даним договором обсяги Виконавець має право здійснювати примусове обмеження подачі газу до встановленого добового обсягу через 24 години з часу попередження”.

Відповідач просить викласти пункт 3.9. договору в такій редакції: „При перевитратах добової норми відбору газу Замовником понад обумовлені даним договором обсяги Виконавець має право здійснювати примусове обмеження подачі газу до встановленого добового обсягу через 72 години з часу попередження”.

Відповідно до п. 6 Порядку пооб’єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2006р. № 1687, споживач повинен бути повідомлений газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, Державною інспекцією з енергозбереження (далі - уповноважене підприємство) про припинення (обмеження) газопостачання не менш як за три доби до дати, на яку воно заплановано. На підприємствах металургійної та хімічної промисловості такий строк не може бути менший ніж п'ять діб.

          Тому п. 3.9. слід викласти у редакції відповідача.

          Отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

          Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського

в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Вважати укладеним договір № 119В-595 про транспортування природного газу від 15грудня2009року між дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 03358104) в частині пунктів розбіжностей в наступній редакції:

п. 2.6. „Виконавець здійснює одоризацію газу на ГРС, які знаходяться в його управлінні та користуванні. Контроль інтенсивності запаху одорованого газу здійснює Замовник. До складу комісії з визначення інтенсивності запаху газу Замовник залучає представників Виконавця.”

п. 3.6 „Виконавець забезпечує на виході з ГРС подачу зазначеної в даному договорі кількості газу з підтриманням робочого тиску згідно з технічними характеристиками регулюючого обладнання ГРС, за умови:

- надходження газу Замовника в магістральні трубопроводи Виконавця в обсягах, зазначених у пункті 2.1 даного договору; - дотримання Замовником запланованої добової норми відбору газу через ГРС для всіх категорій споживачів, яка відповідає місячному розподілу газу, наданому замовником Виконавцю до початку місяця транспортування газу, з розбивкою по добах по кожній ГРС;

- 100% оплати наданих Виконавцем послуг по транспортуванню газу.

У випадку якщо кількість відібраного Замовником газу на виході з ГРС перебільшує кількість газу зазначену в місячному розподілі газу по кожній ГРС, наданому Замовником Виконавцю до початку місяця транспортування, а також у випадку недотримання Замовником дисципліни розрахунків за послуги по транспортуванню газу, Виконавець не несе відповідальності за підтримання робочого тиску на виході з ГРС.”.

п. 3.9. „При перевитратах добової норми відбору газу Замовником понад обумовлені даним договором обсяги Виконавець має право здійснювати примусове обмеження подачі газу до встановленого добового обсягу через 72 години з часу попередження”.

- п. 3.10. „У випадку отримання Замовником повідомлення від Постачальника про зменшення обсягів поставки газу Замовник зобов’язаний негайно повідомити в письмовій формі про це виконавця та в установленому порядку вжити заходи по зменшенню подачі газу Споживачам в межах скоригованих обсягів газу.”;

- п. 3.11. „У випадку не виділення Постачальником Замовнику планових обсягів поставки газу або неоплати, несвоєчасної оплати Замовником послуг по транспортуванню газу Виконавець має право здійснювати заходи, спрямовані на обмеження подачі газу Замовнику, про що Виконавець в письмовій формі повідомляє Замовника.”;

- п. 7.3. „У разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в пункті 6.2 даного договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.”.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 03358104) на користь дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) 70,83грн. держмита та 196,67грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                 С.І. Михайлюк

12.03.10