Рішення № 9042323, 13.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

13.03.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

11 березня 2010р.                                                                                          справа №14/32

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг”,

юридична адреса: вул.М.Гринченка,4,оф.130, м. Київ,

фактична адреса: 03058, вул.Леваневського,6,оф.85, м. Київ,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сетр-Транс”,

вул.Шевченка,37, кв.9, м. Чернігів, 14013

Про стягнення 50412грн. 88коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Дворник Н.І. представник довіреність від 20.01.2010р.

Від відповідача: Алєйнік О.В. директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 42081,48грн. за лізинговими платежами, суми 4638,14грн. - незавершеного лізингового платежу згідно договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ-Кив-0030/ДЛ від 04.09.07р. та 3693,26грн. пені за період з 27.01.2009р. по 15.01.2010р.

Відповідно до ухвали від 02.03.2010р. суд прийняв зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості по лізинговим платежам на суму 9500,00грн. та в частині стягнення пені на суму 671,09грн., які були заявлені позивачем у поданих суду письмових уточненнях до позовної заяви №366 від 01.03.2010р та в клопотанні від 02.03.2010р. Позивач у поданому клопотанні від 02.03.2010р. визначив остаточний розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 40241,79грн., з яких заборгованість за лізинговими платежами 32581,48грн., незавершений лізинговий платіж 4638,14грн., пеню 3022,17грн.

          Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов від 11.03.10р., в якому зазначив, що нарахована пеня в сумі 3022,17грн. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, оскільки відсутні докази надання позивачем відповідачу вимоги про сплату пені у відповідності до п.5.1 договору лізингу, що судово-інформаційні витрати на обслуговування судового процесу не відносяться до складу судових витрат, які підлягають відшкодуванню та просив суд у задоволенні позову в частині стягнення пені та судово-інформаційних витрат на обслуговування судового процесу відмовити.

          Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що обов’язок сплати відповідачем пені за порушення строків оплати лізингових платежів також передбачено у підписаному сторонами додатку №1 до договору фінансового лізингу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

Оскільки, позивач зменшив свої позовні вимоги, клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог прийняті судом, а тому суд розглядає вимоги позивача з урахуванням його клопотання про зменшення позовних вимог і визначеного розміру остаточних позовних вимог.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

04.09.2007 року між позивачем (лізингодавцем) та відповідачем (лізингоодержувачем) був укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0030/ДЛ.

Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України лізинг –це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Між сторонами підписані та скріплені печатками додатки до договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0030/ДЛ від 04.09.07р.: Загальні правила фінансового лізингу транспортних засобів (в подальшому іменовані –Правила) - Додаток №1; Специфікація предмету лізингу - Додаток №2; Графік лізингових платежів –Додаток №3; Акт приймання-передачі предмета лізингу - Додаток №4.

Відповідно до умов договору фінансового лізингу, укладеного між сторонами по справі, лізингодавець набуває у власність предмет лізингу та передає його лізингоодержувачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах договору і Правил (Додаток №1). Найменування предмету лізингу і його технічні характеристики вказані в Специфікації (Додаток №2).

Згідно п.2.3 Правил передача предмету лізингу в лізинг лізингоодержувачу здійснюється на підставі Акту прийому-передачі предмету лізингу в лізинг, який підписується уповноваженими представниками лізингодавця та лізингоодержувача в день поставки (передачі) предмету лізингу в порядку, передбаченому договором купівлі-продажу і договором лізингу. До підписання Акту прийому-передачі предмету лізингу в лізинг лізингоодержувач зобов’язаний передати лізингодавцю договір (поліс) страхування, передбачений п.4 Правил, а також копію документа, який підтверджує оплату страхової премії по договору (полісу) страхування.

У специфікації предмету лізингу (Додаток №2 до договору фінансового лізингу) сторони визначили предмет лізингу: напівпричіп-автовоз 7310.025, VIN: Y6973100270А65501, 2007 року виготовлення, синього кольору.

Згідно акту приймання-передачі предмету лізингу в лізинг від 24.09.07р., який підписаний сторонами, позивач передав, а відповідач прийняв в лізинг напівпричіп-автовоз 7310.025, VIN: Y6973100270А65501, 2007року виготовлення, синього кольору, вартістю 132774,99грн., в тому числі ПДВ 22129,17грн.

У відповідності до п.1.1.-1.2 Правил лізингоодержувач за надане йому право користування предметом лізингу зобов’язується оплатити лізингодавцю: лізингові платежі у строки вказані в графіку лизингових платежів (Додаток №3 до договору лізингу), та інші платежі, вказані в статті 5 договору лізингу. Зобов’язання по сплаті лізингових платежів настають з моменту передачі предмету лізингу лізингоодержувачу, тобто з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі предмету лізингу. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок лізингодавця. У випадку часткової оплати датою є дата надходження останньої частини платежу на розрахунковий рахунок лізингодавця.

Згідно п.5.1 договору фінансового лізингу загальна сума договору лізингу становить 197968,41грн., лізингові платежі 196648,41грн. (в тому числі авансовий платіж 26400грн., періодичні лізингові платежі 165610,28грн., останній лізинговий платіж 4638,13грн.), комісія за передачу предмету лізингу в лізинг лізингоодержувачу 1320грн.

Сторони підписали Графік лізингових платежів (Додаток №3 до договору фінансового лізингу), в якому визначили лізинговий період, дату оплати, відшкодування вартості, винагороду, суму до оплати.

Як свідчать матеріали справи, за час користування предметом лізингу із строками платежів у період з 24.10.2007р. по 24.09.2009р. відповідач зобов’язався сплатити лізингові платежі у сумі –114590,80грн.

Подані позивачем довідки відділення «Київська регіональна Дирекція»ВАТ ВТБ Банк від 10.02.2010р. №498/100-08-2, ПАТ «Альфа-Банк»від 09.02.2010р. №5313-28.1-98588 стосовно проведених відповідачем перерахувань грошових коштів, свідчать про часткове виконання відповідачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів на суму 82009,32грн.

З огляду на викладене та дослідивши наведений позивачем розрахунок заборгованості по лізинговим платежам, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення умов договору не виконані зобов’язання по сплаті лізингових платежів у сумі 32581,48грн. зі строком сплати з 24.03.09р. по 24.09.2009р.

Відповідно до п.10.7 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів при достроковому розірванні договору лізингу з будь-яких причин незавершений лізинговий період оплачується лізингоодержувачем в повному обсязі.

25.09.2009р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0030/ДЛ від 04.09.07р. У вказаній додатковій угоді сторони домовились у добровільному порядку на підставі п.8.1 Додатку №1 «Загальні правила фінансового лізингу транспортних засобів» припинити дію Договору фінансового лізингу транспортних засобів ЭЛ/Кив-0030/ДЛ від 04.09.07р. Цією додатковою угодою лізингоодержувач підтверджує свою згоду на розторгнення договору фінансового лізингу транспортних засобів ЭЛ/Кив-0030/ДЛ від 04.09.07р. та добровільне повернення транспортного засобу напівпричепу-автовоз 7310.025, шасі № Y6973100270А65501.

25.09.09р. сторони підписала Акт приймання-передачі, згідно якого лізингоодержувач передав, а лізингодавець прийняв напівпричіп-автовоз 7310.025, шасі № Y6973100270А65501, що є предметом лізингу по договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0030/ДЛ від 04.09.07р.

Відповідно до п.4-6 Додаткової угоди №1 на дату підписання додаткової угоди лізингоодержувач має заборгованість по поточним лізинговим платежам у сумі 42081,48гнрн. На дату підписання цієї угоди на підставі п.10.7 Додатку №1 «Загальні правила фінансового лізингу транспортних засобів»лізингоодержувач при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини оплачує незавершений лізинговий платіж у повному обсязі у сумі 4638,14грн. На підставі п.5.1 Додатку №1 «Загальні правила фінансового лізингу транспортних засобів»за період 238 днів прострочення нарахована пеня в розмірі 5357,28грн.

Позивачем до матеріалів справи подано двосторонній акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.07р. по 03.03.10р., який підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем враховуючи платіж станом на 31.10.09р. (4638,14грн.) становить 37219,62грн.

Наявність заборгованості відповідача за лізинговим платежам в сумі 32581,48грн. підтверджується матеріалами справи не спростовується відповідачем.

Позивач з врахуванням зменшення розміру позовних вимог, яке прийнято судом, просить стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами в сумі 32581,48грн., незавершений лізинговий платіж в сумі 4638,14грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 32581,48грн. заборгованості за лізинговими платежами та 4638,14грн. незавершеного лізингового платежу є обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 5.1 «Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів»сторони встановили, що у випадку прострочки встановлених договором лізингу строків оплати чи при частковій оплаті лізингоодержувач зобов’язаний на протязі 5 банківських днів з дати отримання від лізингодавця вимоги про оплату, перерахувати на розрахунковий рахунок лізингодавця пеню в розмірі 0,1% від суми яка підлягає оплаті (заборгованості) за кожний календарний день прострочки.

Позивач з врахуванням зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3022,17грн. за період з 25.03.09р. по 15.01.10р., розраховану виходячи з подвійної облікової ставки НБУ –10,25%.

Заперечення відповідача проти стягнення пені судом не приймаються з огляду на те, що між сторонами підписана додаткова угода №1 від 25.09.09р., в якій сторони обумовлювали сплату пені у сумі 5357,28грн., з моменту подачі позову відповідачем не вживалися заходи щодо добровільної сплати заявленої до стягнення суми пені, умовами договору передбачено розмір пені у випадку прострочки встановлених договором строків оплати. Окрім того, відповідачем не подано суду доказів відсутності вини у несвоєчасній сплаті лізингових платежів.

Дослідивши вимоги позивача в частині стягнення пені господарський суд визначився, що оскільки стягнення пені передбачено умовами Договору, а її нарахування відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», тому пеня в сумі 3020,41грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В решті стягнення пені вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв’язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку пені.

Оскільки, відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання по сплаті лізингових платежів не виконав в повному обсязі, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу за лізинговими платежами в сумі 32581,48грн., в частині стягнення незавершеного лізингового платежу в сумі 4638,14грн., в частині стягнення пені в сумі 3020,41грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрат складаються з державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Матеріали справи підтверджують сплату відповідачем в доход бюджету у визначених діючим законодавством України розмірах державного мита (платіжне доручення №1604 від 20.01.2010р.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (платіжне доручення №1605 від 20.01.2010р.)

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 402,40грн. та 188,38грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 193, 216, 217, 230, 232, 292 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 546, 549, 627, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сетр-Транс” (м. Чернігів, вул.Шевчека,37, кв.9, р/р 26008039880300 в АКБ «УкрСіббанк»МФО 351005, код 32039133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” (вул.М.Гринченка,4,оф.130, м. Київ, р/р 26004010425701 в ЗАТ «АЛЬФА-БАНК у м. Києві, МФО 300346 код 34832663) 32581грн. 48коп. боргу за лізинговими платежами, 4638грн.14коп. незавершений лізинговий платіж, 3020грн.41коп. пені, 402грн.40коп. державного мита, 188грн.38коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 13.03.2010р.

Суддя Н.Ю.Книш