Рішення № 9042285, 12.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

12.03.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.678-853

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

09 березня 2010р.                                                                                           справа №14/33

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА",

вул.Симиренка, 12б, кв.67, м Київ, 04201

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба Нова",

           вул. 19-го Березня, 7, с.Озеряни, Варвинський р-н, Чернігівська область, 17612

Предмет спору про стягнення 71282грн.05коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Назаркевич О.В. представник довіреність № б/н від 01.06.2009р.

Від відповідача: Беребенець В.М. представник довіреність № 19/10-03 від 19.10.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8800грн. за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р., 2799,97грн. пені за період з 03.09.2008р. по 29.01.2010р., 370,08грн. три проценти річних за період з 03.09.08р. по 29.01.2010р., 1496грн. інфляції за період з вересня 2008р. по грудень 2009р., 616грн. штрафу згідно п.8.4 договору. Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 5000грн. адвокатських витрат згідно договору №01/15-ДПГ про надання правової допомоги від 26.01.2010р.

Від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог №22-3/02 від 22.02.10р., в якій зазначив, що станом на 29.01.10р. заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р. становить 8800грн., що 05.08.08р. позивачем було поставлено відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 57200грн. згідно видаткової накладної №04/0000353, що станом на 29.01.2010р. заборгованість по вказаній накладній відповідачем не погашена, у зв’язку з чим просить суд стягнути з відповідача 66000грн. основної заборгованості, 2799,97грн. пені, 370,08грн. три проценти річних, 1496грн. інфляції 616,00грн. штрафу, 6000грн. адвокатських витрат згідно договору №01/14-ДПГ про надання правової допомоги від 26.01.2010р., яка прийнята судом до розгляду.

Від позивача до суду надійшла заява №02-1/03 від 02.03.2010р. про об’єднання позовних вимог, в якій визначив ціну позову 71282,05грн. та просив стягнути з відповідача 66000грн. основної суми заборгованості (з яких 8800грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р. та 57200грн. заборгованості за поставлений товар згідно видаткової накладної №04/0000353 від 05.08.08р.), 2799,97грн. пені згідно п.8.2 договору купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р., 370,08грн. три проценти річних та 1496грн. індекс інфляції згідно договору купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р. та в порядку ч.2 ст.625 ЦК України, 616грн. штрафу згідно п.8.4 договору купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об’єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

Враховуючи, що предметом позову у даній справі є матеріально - правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Нова" заборгованості за отриманий товар, пені, штрафу, інфляційних, три проценти річних за невиконання зобов’язань по договору купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р., а згідно змісту поданих позивачем заяв про збільшення позовних вимог та об’єднання позовних вимог останній просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар на підставі видаткової накладної №04/0000353 від 05.08.08р. (тобто без договору), отже, вимоги передані на розгляд суду є однорідними та підлягають об’єднанню в одне провадження, що відповідає приписам статті 58 Господарського процесуального кодексу України, а заява позивача про об’єднання позовних вимог підлягає задоволенню.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву №05-1/03 від 05.03.2010р. про відмову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача адвокатських витрат, в якій просив припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача адвокатських витрат у розмірі 6000грн. згідно договору №01/14-ДПГ про надання правової допомоги від 26.01.2010р. у зв’язку із відмовою від позовних вимог в цій частині.

Суд приймає відмову позивача від стягнення адвокатських послуг на суму 6000грн., оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси. Проте, оскільки адвокатські послуги у сумі 6000,00грн. позивачем при визначенні ціни позову (71282,05грн.) не були враховані та приймаючи до уваги, що відповідно до ст.55 Господарського кодексу України оплата послуг адвоката не включається до ціни позову, то провадження в цій частині припиненню не підлягає, а тому заява позивача №05-1/03 від 05.03.2010р. підлягає частковому задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов від 09.03.2010р., в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що видаткова накладна №04/0000364 від 28.08.08р. не містить посилання на договір купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.09р., на підставі і у зв’язку з невиконанням умов якого позивач звернувся до суду, тобто вказана накладна не є свідченням того, що поставка за вказаною накладною була здійснена саме на виконання позивачем взятих на себе зобов’язань в силу укладеного договору купівлі-продажу, що у вказаній накладній в графі підстава - вказано рахунок №04/0000362 від 27.08.08р., що так само відсутні посилання на договір купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р. як на підставу отримання товару і у довіреності ЯПГ№292510 від 28.08.08р. Відповідач вважає, що для нього не встановлений строк виконання зобов’язання з оплати товару на підставі видаткової накладної №04/0000364 від 28.08.08р. і відповідно відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог відносно стягнення 8800грн основної заборгованості, 2799,97грн. пені, 370,08грн. - 3% річних, 1496,08грн. інфляції, 616грн. штрафу, що позивач мав би звернутися до відповідача в порядку ч.2 ст.530ЦК України з вимогою про сплату боргу і тільки після закінчення семиденного терміну з дня її отримання мав би право вимагати його стягнення.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заяву від 09.03.2010р., в якій визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 57200грн. за товар отриманий згідно видаткової накладної №04/0000353 від 05.08.08р. за довіреністю ЯПГ№292628 від 05.08.08р.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов’язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

28.08.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №2008-08/01-19. Відповідно до п.1.1.-1.2 договору він визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин. Предметом договору є товар, який належить продавцю (позивачу по справі) на момент укладання договору або буде набутий продавцем (відповідачем по справі) у майбутньому.

Відповідно до п.2.1. договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та накладних документах відпуску товару, що є невід’ємною частиною договору.

Сторонами підписано та скріплено печатками доповнення №1 до договору купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р., в якому встановлено, що поставляється товар –Дефенс V у кількості 4уп., за ціною 1833,33грн., сума без ПДВ 7333,33грн., строк поставки 28.08.08р., базис поставки м.Варва, всього сума до сплати 8800грн., в т.ч. ПДВ –1466,67грн.

Позивач в обумовлений доповненням №1 до договором купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р. строк поставив відповідачу товар - Дефенс V згідно видаткової накладної №04/0000364 від 28.08.08р. на суму 8800,00грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується вказаною накладною, довіреністю ЯПГ №292510 від 28.08.08р. та не спростовується відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, відповідач на час одержання товару по видатковій накладній №04/0000364 від 28.08.08р. не здійснював перерахування коштів на рахунок позивача на виконання рахунку 04/0000362 від 27.08.08р. Відповідачем не подано суду доказів у розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України стосовно поставки йому товару –Дефенс V у кількості 4 уп. за ціною 1833,33грн. без ПДВ на суму 8800грн., в т.ч. ПДВ –1466,67грн. на інших умовах ніж передбачено в укладеному між сторонами договорі купівлі-продажу №2008-08/01-19.

З огляду на викладене заперечення відповідача проти позову судом не приймаються та спростовуються вище наведеним.

Згідно п.5.1-5.3. договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або рахунках, які є невід’ємною частиною договору. Вартість товару оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним чином: покупець оплачує 100% від вартості товару протягом 3-х банківських днів з моменту підписання угоди.

Відповідач в обумовлений договором строк за поставлений товар не розрахувався. Заборгованість відповідача за поставлений товар по видатковій накладній №04/0000364 від 28.08.08р. на підставі договору купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р. на день розгляду справи становить 8800грн., що підтверджується матеріалами справи.

05.08.08р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткової накладної №04/0000353 від 05.08.08р. на суму 57200грн. по довіреності ЯПГ№292628 від 05.08.08р.

Угода купівлі –продажу товару поставленого по видатковій накладній №04/0000353 від 05.08.08р, відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем.

Строк оплати отриманого відповідачем товару по видатковій накладній №04/0000353 від 05.08.08р. сторонами не визначено.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пред’явлення позивачем вимоги №29-3/01 від 29.01.10р. щодо оплати відповідачем отриманого товару на суму 57200грн., суд розцінює як пред’явлення вимоги на оплату відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, яка повинна бути виконана відповідачем у семиденний строк. Відповідач отримав претензію 05.02.10р. згідно поштового повідомлення №03575240.

Як свідчать матеріали справи, відповідач оплату за отриманий товар по видатковій накладній №04/0000353 від 05.08.08р не провів і на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 57200грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 57200грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 66000грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкції може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товару (робіт, послуг).

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п.8.2. договору за прострочення виконання зобов’язання покупець сплачує на користь продавця штраф в розмірі 10% пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

У пункті п.8.3 договору сторони вказали, що відповідно до ст.259 ЦК України, домовилися про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором, що відповідно до п.6 ст.232 ГК України, домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Позивач просить стягнути з відповідача 2799,97грн. пені за період з 03.09.2008р. по 29.01.2010р. нараховану від вартості неоплаченого товару у сумі 8800,00грн. одержаного по договору купівлі-продажу №2008-08/01-19 від 28.08.08р. Дослідивши вимоги позивача в цій частині господарський суд визначився, що оскільки стягнення пені передбачено умовами Договору, а її нарахування відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», тому пеня в сумі 2799,17грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В решті стягнення пені вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв’язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку пені.

Відповідно до п.8.4 за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 7% від вартості товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

Позивач просить стягнути з відповідача 616грн. штрафу згідно п.8.4 договору розрахованого від неоплаченого товару у сумі 8800,00грн. Дослідивши поданий розрахунок, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 616,00грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить сягнути з відповідача 370,08грн. три проценти річних за період з 03.09.08р. по 29.01.2010р., 1496грн. інфляції за період з вересня 2008р. по грудень 2009р. нарахованих на суму заборгованості за товар –8800,00грн.

Відповідачем не подано суду доказів відсутності вини у несвоєчасній оплаті поставленого товару, а тому вимоги позивача щодо стягнення інфляції та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному розмірі, в частині стягнення інфляції в сумі 1496грн. за період з вересня 2008р. по грудень 2009р., в частині стягнення 3% річних в сумі 370,08грн. за період з 03.09.08р. по 29.01.2010р.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 66000,00грн., в частині стягнення пені в сумі 2799,17грн., інфляції в сумі 1496,00грн., 3% річних в сумі 370,08грн., штрафу в сумі 616,00грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 712,81грн. та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як свідчать матеріали справи, позивачем платіжним дорученням №5324 від 02.02.2010р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/33 (а.с.10), сплачено в доход державного бюджету державне мито в сумі 796,00грн., при цьому ціна позову становить 71282,05грн. Приймаючи до уваги, що позивачем сплачено державне мито у більшому розмірі ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України №7-93 “Про державне мито” та відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" підлягає поверненню з державного бюджету державне мито в сумі 83грн.18коп.

Керуючись ст.ст. 193, 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 546, 549, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 58, ч.5 ст.78, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Прийняти відмову позивача від стягнення з відповідача 6000грн.00коп. адвокатських витрат.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова»(вул. 19-го березня, 7, с.Озеряни, Варвинський р-н, Чернігівська область, п/р 26008300100571 в ВАТ «Банк Демарк»смт.Варва МФО 353575, код 31333767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВАССМА»(вул.Симиренка, 12б, кв.67, м Київ, п/р 26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 322313 код 33937992) 66000грн.00коп. боргу, 2799грн.17коп. пені, 616грн.00коп. штрафу, 370грн.08коп. три проценти річних, 1496грн.00коп. суму інфляції, 712грн.81коп. державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВАССМА»(вул.Симиренка, 12б, кв.67, м Київ, п/р 26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 322313 код 33937992) з державного бюджету (рахунок №31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, символ звітності 095, код платежу 22090200, код 22825965) державне мито в сумі 83грн.18коп., яке сплачене згідно платіжного доручення №5324 від 02.02.2010р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/33 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення державного мита з державного бюджету.

Суддя Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 12.03.2010р.

Суддя Н.Ю.Книш