Ухвала суду № 90419079, 12.06.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/1577/20

У Х В А Л А

12 червня 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

суддів - Басової Н.В., Калініченка Г.П.,

при секретарі - Водоп`янової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040000000258 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Поліщука Є.Б.,

захисника адвоката Федосєєва Є.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 в межах граничного строку, встановленого чинним КПК України, посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки у обвинуваченого відсутній офіційний дохід.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки прокурором не було наведено будь-яких доказів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просив змінити на інший, більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а саме, цілодобовий домашній арешт або домашній арешт на певний період доби.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Крім того, обвинувачений та його захисник просили зменшити розмір застави, визначений ухвалою Індустріального районним судом м. Дніпропетровська до мінімального розміру передбаченого законом.

Колегія суддів, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, приходить до наступного висновку.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Колегія суддів вважає реальними, обґрунтованими та такими, що не переставали існувати заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу, не зменшилися та не перестали існувати, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, впливати на свідків, які на даний час ще не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, колегія суддів відповідно до ст. 178 КПК України також враховує тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків, відсутності постійного місця роботи та офіційного джерела доходів.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, колегія суддів, враховуючи вищезазначене, відповідно до ст.183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, і необхідним та достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання встановленим судом ризикам, є лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Також, як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимий, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого стороною захисту не надано.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються.

Також, враховує підстави за яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і які наразі не втратили своєї актуальності.

Отже, враховуючи наявність ризиків вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини визначені ст.178 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Так, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2019 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 з визначенням застави у розмірі 401 400 гривень та обов`язками, виконання яких на нього покладається у випадку внесення застави.

Враховуючи, що суд розглядає справу в межах пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, клопотання обвинуваченого та його захисника щодо зменшення застави, визначеної Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська не підлягає задоволенню, оскільки є невмотивованим та необґрунтованим.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 369, 371 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання захисника адвоката Федосєєва Є.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт або домашній арешт на певний період доби – відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Федосєєва Є.О. щодо зменшення розміру застави, визначеної Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська – відмовити.

Клопотання прокурора Поліщука Є.Б. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 09 серпня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий К.О. Скрипник

Судді Н.В. Басова

Г.П. Калініченко