Вирок № 90419064, 10.07.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

10.07.2020 Єдиний унікальний номер 205/3962/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

за участю секретаря - Водоп`янової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040000000236 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Бородаївка, Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, освіта середня спеціальна, не одруженого, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Супрун М.О.

представника потерпілого Шутлів С.С.

представника потерпілого Марченко В.А.

представника цивільного відповідача Корсуновського П.Ю.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисника Гриза О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 15 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним транспортним засобом - автобусом «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ТОВ «ДІНАТ-С», рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год., в світлий час доби, по сухому покриттю, в крайній правій смузі проїзної частини вул. Київської, яка має по дві полоси руху в обидві боки, з боку пр. Івана Мазепи у напрямку Криворізького шосе Новокодацького району, м. Дніпро. Під час руху по вул. Київській, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, маючи об`єктивну можливість виявити на вищезазначеному нерегульованому пішохідному переході пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також транспортні засоби «Hyundai Tucson», д/н НОМЕР_3 та «Mercedes-Benz Sprinter», д/н НОМЕР_4 , які рухаючись попереду в лівій смузі у попутному йому напрямку, перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом зменшили швидкість свого руху, водій ОСОБА_1 не зменшив своєчасно швидкість руху керованого ним автобуса «I-VAN А07А2-44» та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, тим самим створивши останнім небезпеку для руху, внаслідок чого о 15 годині 00 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_2, в районі електроопори № 58 передньою центральною частиною автобуса «I-VAN А07А2-44», де в правій смузі на пішохідному переході здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перетинали проїзну частину вул. Київській по нерегульованому пішохідному переході зліва на право відносно напрямку руху автобуса «I-VAN А07А2-44».

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 18.1. та 18.4. Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ поліції, власника дороги або уповноважений ним орган»;

п. 2.3.: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 18.1.: «Водій транспортного засобу, що наближається до пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;

п. 18.4.: «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 18.1., 18.4. Правил дорожнього руху України, призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішохід ОСОБА_4 отримала чисельні тілесні ушкодження, що у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню, згідно пункту 2.1.1 а «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України від 16 січня 1995 року»), які спричинили її загибель. Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16 годині 50 хвилин в КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР, від сумісної тупої травми тіла: численних переломів кісток скелету та ушкодження внутрішніх органів, що ускладнилася шоком.

Також внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримала чисельні тілесні ушкодження, що у своїй сукупності відносяться до тілесних, ушкоджень тяжкого ступеню, згідно пункту 2.1.1 а «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України від 16 січня 1995 року») які спричинили її загибель. Смерть ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 06 годині 55 хвилин в КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР, від сумісної тупої травми тіла: численних переломів кісток скелету з ушкодження внутрішніх органів та протягом подальшого клінічного перебігу ускладнилася розвитком поліорганної недостатності (набряк м`якої мозкової оболонки та речовини головного мозку; двобічна фібринозно-гнійна пневмонія; зональна жирова дистрофія печінки; атрофічно-дистрофічні зміни у нирках).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він керував технічно справним транспортним засобом - автобусом «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 , їхав в крайньому правому ряду вул. Київської, яка має по дві полоси руху в обидві боки, з боку пр. Івана Мазепи у напрямку Криворізького шосе в м. Дніпро, зі швидкістю приблизно 50 км./год. Пояснив, що він працював на маршруті пасажирських перевезень біля двох років, має водійський стаж 40 років, за цей час жодних ДТП не було. Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 15 годині 00 хвилин він рухався на автомобілі «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 , бачив, що зліва від нього зупинилися два транспортних засоби, він подумав, що автомобілі будуть повертати ліворуч. Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він їхав з автовокзалу не зупиняючись. При цьому зазначив, що на пішохідному переході жінок не бачив, а від керування транспортним засобом не відволікався. Побачив жінок вже приблизно в метрі від свого автомобіля, коли вони пройшли автомобілі, які зупинилися зліва від автобуса, на іншу частину дороги, та побачивши їх, відразу натиснув на гальма, але ж запобігти ДТП не зміг. Крім того, обвинувачений пояснив, що його син надавав гроші на лікування та поховання жінок приблизно 28 000 гривень, просив суд не позбавляти його волі, оскільки щиро розкаюється, усвідомлює, що накоїв.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого ним злочину підтверджується наступними доказами, а саме:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_6 , яка є донькою загиблої ОСОБА_4 , яка в суді зазначила ІНФОРМАЦІЯ_2 їй зателефонувала сестра та повідомила, що мати потрапила в ДТП, її відвезли до лікарні КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР. Приїхавши до лікарні їй повідомили, що мати померла, просила призначити покарання на розсуд суду. Крім того, зазначила, що її чоловік отримав з ТОВ «ДІНАТ-С» 15 000 грн.

- поясненнями потерпілої ОСОБА_4 , яка є донькою загиблої ОСОБА_4 , яка в суді пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 їй зателефонували з матері номеру телефону, та повідомили, що мати потрапила в ДТП та перебуває у важкому стані. Коли потерпіла їхала з Дніпродзержинську, її мати вже померла, їй було 72 роки, донька з нею підтримувала близькі стосунки, були постійно на зв`язку по телефону. Покарання обвинуваченому просила призначити на розсуд суду.

- поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який є сином загиблої ОСОБА_5 , який свідчив, що в цей період він був за кордоном, йому зателефонувала сестра ОСОБА_3 та повідомила, що їх мати потрапила в ДТП та перебуває в лікарні. Після повернення він робив все можливе щоб врятувати мати, однак остання не прийшла до тями та через 16 днів після ДТП, в лікарні мати померла. Зазначив, що син обвинуваченого ОСОБА_1 йому на карту перераховував грошові кошти, з самим обвинуваченим він не спілкувався.

- поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , яка є донькою загиблої ОСОБА_5 , під час допиту пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 15.45 годин, їй зателефонували з лікарні імені І.І . Мечнікова. Коли вона прийшла до лікарні, побачила ОСОБА_6 та дізналася, що трапилося. Після чого вона побачила в мережі Інтернет відео з місця події, зателефонувала брату, який був за кордоном. Зазначила, що з мамою були близькі стосунки, мали надію, що вона виживе, з братом купували ліки. Свідчила, що їй відомо, що декілька разів на карту брата син обвинуваченого перераховував грошові кошти.

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.03.2019 року, складеного за участю понятих, в присутності ОСОБА_1 , схемою місця ДТП та доданої до протоколу ілюстративної фототаблиці, відповідно до яких встановлено, що дійсно мала місце дорожньо-транспортна пригода 15.03.2019 року, оглянуто і описано місце дорожньо-транспортної пригоди, яке знаходиться у м. Дніпро на вулиці Київська, в районі електроопори № 58, під час якої відбувся наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в результаті чого останні отримали тяжкі тілесні ушкодження від яких настала їх смерть;

- постановою про визнання речових доказів від 15.03.2019 року, відповідно до якої речовим доказом було визнано автомобіль «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 , який залишено для подальшого зберігання на території майданчика тимчасового тримання ТЗ ПП «АВТОКЛУБ»;

- висновком судової авто технічної експертизи № 11/10.2/302 від 09.04.2019 року, згідно якої робоча гальмівна система автобуса «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані; рульове керування автобуса «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані;

- постановою про визнання речових доказів від 16.03.2019 року, відповідно до якої речовим доказом було визнано носій інформації DVD-R фірми «Verbatim», який зберігається в матеріалах кримінального провадження;

Так, на вищезазначеному диску мається відеозапис, який зафіксував обставини ДТП, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 15 годині 00 хвилин по вул. Київської, яка має по дві полоси руху в обидві боки, з боку пр. Івана Мазепи у напрямку Криворізького шосе Новокодацького району, м. Дніпро, який було переглянуто в судовому засіданні.

Даними, які встановлені під час перегляду в судовому засіданні відеозапису події встановлено, що в об`єктиві відео регістратора автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter», д/н НОМЕР_4 з`являється позашляховик сірого кольору марки «Hyundai Tucson», який рухається в лівій смузі для руху та у якого горять світлові стоп сигнали, тобто він зупиняється та видно, що на проїзній частині знаходяться два пішоходи. Автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter», д/н НОМЕР_4 зупиняється в лівій смузі руху позаду автомобіля «Hyundai Tucson», перед нерегульованим пішохідним переходом, оскільки по даному нерегульованому пішохідному переходу рухаються два пішоходи зліва на право по ходу його руху. Повз автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter» по правій смузі проїздить автобус «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 , який допускає наїзд на двох пішоходів, які рухаються з ліво на право по ходу його руху та наїзд відбувається на нерегульованому пішохідному переході. На відео зафіксовано, що проїзна частина суха та чиста, видимість та оглядовість необмежена. Рух транспортних засобів здійснюється в обидві боки, має по дві смуги руху. За результатами перегляду відеозапису, жодних зауважень, з приводу невідповідності відеозапису фактичним обставинам ДТП, яка відбулася ІНФОРМАЦІЯ_2, у тому числі і щодо його монтажу не надходило.

Крім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.03.2019 року, схемою та фото-таблицею до нього, за участю свідка ОСОБА_8 , у присутності понятих, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 розповів обставини ДТП, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2, свідком якої він був;

-висновком комплексної судової фототехнічної та авто технічної експертизи № 11/6.1/293, № 11/10.1/294 від 04.04.2019 року Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, згідно з яким з наданої на дослідження відеограми «VID_20190316_094342_335.mp4», з моменту початку зменшення швидкості (увімкнення задніх стоп сигналів) автомобіля «Хюндай Туксон», д/н НОМЕР_3 до моменту наїзду автобусом «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1 на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 минуло 9,93 секунди. У даній дорожній обстановці водій автобуса «І-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_5 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху. Дії водія автобуса «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_5 ОСОБА_1 , при заданому механізмові події, не відповідали вимогам п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, що, з технічної точки зору, перебуває у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Технічна можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 для водія автобуса «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_5 ОСОБА_1 визначалась виконанням ним вимог п.п. 18.1 та 18.4 ПДР України, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх.

-висновком судово-медичної експертизи № 593/343-Е КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», яка розпочата 08.04.2019 року та закінчена 11.04.2019 року, згідно з яким при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлено: у проекції верхньої повіки правого ока синець. На спинці носу, ліворуч, на всьому протязі, садно. На передній поверхні шиї, в надключичній ділянці, праворуч, на відстані 4,5 см від серединної умовної лінії тіла та 1 см. від верхнього краю правої ключиці, синець. На передній поверх грудної клітини, праворуч, два синці. На задній та зовнішній бічній поверхнях нижньої третини правого плеча та правого плечового суглобу синець, на тлі якого 3 садна. На зовнішній та задній поверхні правого передпліччя, у верхній третині, синець. На тильній поверхні правої кисті, у проекції зап`ястя, п`ястя та основи 3 та 4 пальців синець, на тлі якого, у проекції основи 3 пальця, садно. На тильній поверхні правої кисті, у проекції основи 2 пальця садно. На задній поверхні лівого ліктьового суглобу, незначно з переходом на задню поверхню нижньої третини лівого плеча синець, на тлі якого садно. На задній поверхні лівого променево-зап`ястного суглобу та тильній поверхні лівої кисті, у проекції п`ясти та зап`ястя 3 синця. У проекції основи 2 та 1 пальців на тильній поверхні лівої кисті 2 садна. На передній поверх лівого колінного суглобу 3 садна. На зовнішній бічній поверхні правого стегна, у нижній третині, синець. На бічній поверхні тулуба, праворуч, синець. На задній поверхні тулуба, праворуч, синець. У проекції поперекової ділянки, праворуч, синець. На задній поверхні з переходом на внутрішню поверхню правого плеча, в верхній третині, синець. На внутрішній поверхні м`яких тканин голови, з поверхні та у товщі крововиливи: в лівій тім`яно-скроневій та тім`яно-потиличній ділянках; у проекції правої лобної ділянки; у проекції правої скроневої ділянки. З поверхні та у товщі кісток склепіння та основи черепа переломи. Під м`якими мозковими оболонками півкуль головного мозку крововиливи: на зовнішній бічній поверхні правої півкулі головного мозку в лобно-скронево-тім`яній ділянці; зовнішній поверхні правої потиличної частки; на зовнішній бічній поверхні лівої півкулі головного мозку в лобно-скроневій ділянці; лівої тім`яно-скронево-потиличної ділянки на зовнішній поверхні; на задній та верхній поверхні правої часточки мозочку. Крововиливи у товщі стовбурової частини головного мозку, варолієвому мосту дрібно- та смугастоподібні крововиливи. У правій плевральній порожнині рідка кров темно-червоного кольору у незначній кількості. Праворуч, закриті без уламкові переломи з 2 по 10 ребро включно, без ушкодження пристінкової плеври у проекції передньої, середньої та задньої пахвових ліній. Праворуч, закриті без уламкові переломи з 2 по 10 ребро включно, подекуди з частковим ушкодженням пристінкової плеври, у проекції між лопатковою та біля хребтовою лініями. Крововиливи у товщі м`яких тканин у ділянках переломів, під плеврою легень, епікардом, у зв`язковому апараті селезінки, брижі; нерівномірне забарвлення внутрішніх органів. У порожнинах серця та великих судин темно-червона рідка кров. Виявлене при судово-медичному дослідженні трупа вищеописане тілесне ушкодження у вигляді сумісної тупої травми прижиттєві, виникли за деякий час до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів), або при ударі об такий (такі), розділенню не підлягають та у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню, згідно пункту 2.1.1 а «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України від 16 січня 1995 року»); є небезпечними для життя в момент їх спричинення та знаходяться у причинному у зв`язку з настанням смерті. При судово-медичному дослідженні трупа виявлено: ліворуч, закриті, без уламкові переломи з 2 по 7 ребер без ушкодження пристінкової плеври, які розташовані у проекції між середньо-ключичною та білягрудинною лініями. У товщі м`яких тканин у проекції вище зазначених переломів ребер розташовані нечітко виражені вогнищеві крововиливи. Враховуючи локалізацію та характеристику вище зазначених тілесних ушкоджень, дані наданої медичної документації (медична карта стаціонарного хворого № Э1891 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР»), вищезазначені тілесні ушкодження утворилися внаслідок проведення реанімаційних заходів (непрямого масажу серця) у атональний (передсмертний) період. Враховуючи локалізацію та характеристику вище зазначених тілесних ушкоджень, дані наданої медичної документації (медична карта стаціонарного хворого № Э1891 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР»), не виключається можливість утворення вищезазначених тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної події: зіткнення потерпілої з транспортним засобом пересування. Смерть її наступила від сумісної тупої травми тіла: численних переломів кісток скелету та ушкодження внутрішніх органів і ускладнилася шоком, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа. Враховуючи локалізацію та характеристику вищезазначених тілесних ушкоджень, в момент первинного контакту (наїзду) транспортного засобу (автомобіля) з потерпілою, ОСОБА_4 знаходилась в вертикальному чи близькому до цього положенні та була звернута правим боком (правою поверхнею тіла) по відношенні до транспортного засобу в момент первинного контакту);

-актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 593;

-висновком судово-медичної експертизи № 718/352-Е КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», яка розпочата 16.04.2019 року та закінчена 16.04.2019 року, згідно з яким при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлено: на верхній та нижній повіці правого ока синець. На нижній повіці лівого ока синець. На зовнішній бічній поверхні правого плеча, у верхній та середній третинах, 2 синця. На задній поверхні правого плеча з переходом на внутрішню бічну поверхню та частково зовнішню бічну поверхню, у нижній третині; задній поверхні правого ліктьового суглобу 3 синця, на тлі одного з вищеописаних синців на зовнішній бічній поверхні правого плеча, у нижній третині, садно. На задній поверхні лівого ліктьового суглобу, ближче до внутрішньої бічної поверхні, садно. На внутрішній бічній поверхні правої гомілки, у нижній третині, синець. У нижній третині лівого передпліччя, циркулярно, синець. На внутрішній бічній поверхні правого ліктьового суглобу та задній поверхні правого передпліччя, у верхній третині, синець. На задній поверхні грудної клітини, посередині, в підлопатковій ділянці, синець. Закриті переломи кісток склепіння та основи черепа. Масивні субарахноїдальний (під м`якими мозковими оболонками) крововилив з ознаками ексудативно-продуктивної реакції та помірно вираженим внутрішньоклітинним гемосидерозом головного мозку. Вогнищевий субарахноїдальний (під м`якими мозковими оболонками) крововилив з ознаками продуктивної тканьової реакції та внутрішньоклітинним гемосидерозом у мозочку. Численні, переважно дрібновогнищеві кортико-субкортикальні (під кору головного мозку) крововиливи з ознаками макрофагальної реакції, дрібними ділянками некрозу нейропілю поміж крововиливів та помірно вираженим внутрішньоклітинним гемосидерозом у речовині головного мозку. Набряк м`якої мозкової оболонки та речовини мозку. Обмежені інфільтруючі крововиливи з ознаками проліферації клітин з веретеноподібними ядрами, судинним лейкоцитозом, набряком та слабко вираженим внутрішньоклітинним сидерозом у товщі м`яких тканин правої скроневої та лівої лобно-скроневої ділянок. Вогнищеві та дрібновогнищеві крововиливи з ознаками проліферації клітин з веретеноподібними ядрами та помірно вираженим внутрішньоклітинним гемосидерозом у товщу м`яких тканин з ділянки перелому ребер праворуч та ліворуч. Праворуч, закриті ямкові переломи 4,5,6,7,8,9 ребер, без ушкодження пристінкової плеври, у проекції між передньою пахвовою та середньо-ключичною лініями. Праворуч, закритий, аналогічний за характеристикою до вищеописаного, перелом 10 ребра, у проекції між лопатковою та біля хребтовою. Ліворуч, закриті безуламкові переломи 4,5,6,7,8,9 ребер, без ушкодження пристінкової плеври, у проекції між передньою пахвовою та біля грудинною лініями. Закритий без уламковий перелом лівої променевої кістки з крововиливом у товщі м`яких тканин у його проекції. Виявлені при судово-медичному дослідженні трупа вищеописані ушкодження у вигляді сумісної тупої травми прижиттєві, виникли за деякий час до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів), або при ударі об такий (такі), розділенню не підлягають та у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню, згідно пункту 2.1.1 а «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судової служби України від 16 січня 1995 року"); є небезпечними для життя в момент їх спричинення та знаходяться у причинному у зв`язку з настанням смерті. Враховуючи локалізацію та характеристику вищезазначених тілесних ушкоджень, дані наданої медичної документації (медична карта стаціонарного хворого № Э 1892 КЗ «Дніпропетровська клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова), не виключається можливість утворення вищезазначених тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної події: зіткнення потерпілої з транспортним засобом пересування. Враховуючи локалізацію та характеристику вищезазначених тілесних ушкоджень в момент первинного контакту (наїзду) транспортного засобу (автомобіля) з потерпілою, ОСОБА_5 знаходилася в вертикальному чи близькому до цього положенні та була звернута правим боком (правою поверхнею тіла) по відношенні до транспортного засобу в момент первинного контакту;

-актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 718.

Вказані вище докази, що досліджувались судом, є належними, допустимими, достовірними, взаємодоповнюють один одного, і в своїй сукупності повністю доводять вину обвинуваченого у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілих.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Оцінивши вищевказані докази, які є належними та допустимими, судом приймаються до уваги при розгляді даного кримінального провадження, оскільки порушення норм КПК України при збору даних доказів не було встановлено.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина ОСОБА_1 , в скоєному кримінальному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження і його дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищими соціальними цінностями. Кримінальний кодекс України здійснює охоронну функцію щодо вказаних цінностей, зокрема, ч.3 ст.286 КК України встановлює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.

Відтак, виходячи з норм ст.12 КК України, вчинений ОСОБА_1 злочин, передбачений ч.3 ст.286 КК України, є суспільно небезпечним та тяжким; внаслідок вчиненого злочину загинули дві людини, що є невідворотним наслідком для потерпілих.

За класифікацією злочин, вчинений ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст. 12 КК України).

Згідно з п. 20 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Водночас, наслідком вчиненого ОСОБА_1 злочину стала загибель ОСОБА_4 та ОСОБА_5 через необережні дії ОСОБА_1 , які полягали у грубому порушенні правил дорожнього руху, що доведено в судовому засіданні.

При цьому, суд враховує також, що одним із проявів верховенства права, що закріплений у ст.8 КПК України, є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Крім того, суд дає оцінку й тому, що ОСОБА_1 , керуючи автобусом «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 у населеному пункті грубо порушив Правила дорожнього руху, що призвело до летальних наслідків у вигляді загибелі потерпілих, чим проявив байдуже ставлення до життя, здоров`я та безпеки людини, що згідно Конституції України є найвищими соціальними цінностями.

Звільнення особи від реального відбування покарання за встановлених обставин не зможе забезпечити реалізацію цілей покарання та негативно вплине на сприйняття суспільством необхідності дотримання Правил дорожнього руху та запобігання вчиненню нових злочинів іншими водіями.

Відтак, суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає його повне визнання своєї вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує те, що він вчинив з необережності тяжкий злочин, який призвів до загибелі двох людей, данні про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, за місцем мешкання характеризується задовільно, а також його ставлення до вчиненого діяння та його наслідків, враховуючи думку потерпілих, щодо призначення покарання.

З врахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами.

За змістом п. 21 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», додаткове покарання, передбачене як обов`язкове ч. 3 ст. 286 КК України, суд може відповідно до ст. 69 КК не призначати

лише за наявності декількох обставин, які пом`якшують покарання та

істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і з

урахуванням особи винного.

Крім того, суд не застосовує до обвинуваченого ОСОБА_1 положення ст.69 КК України, оскільки відсутні декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, щоб дало можливість суду призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі або перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання, на підставі ст.69 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило тяжкі наслідки, та приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк в межах санкції статті обвинувачення.

Крім того, потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_9 звернулися до суду з цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінат-С», Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих кримінальним правопорушенням. В обґрунтування позову зазначили, що вони є доньками загиблої ОСОБА_9 та їм спричинена майнова шкода, у зв`язку з понесеними витратами на поховання матері у загальному розмірі 21575 грн., оскільки вказані грошові кошти були сплачені ними у рівних частках, тому зазначена сума має бути стягнута в рівних частках на користь кожного з позивачів. Також, в позові зазначено, що в рівних частках на користь потерпілих підлягає стягненню страхові відшкодування в рахунок моральної шкоди в загальному розмірі 50076 грн. Так, згідно полісу між ПАТ СК «Країна» та ТОВ «Дінат-С», з яким обвинувачений перебував в трудових відносинах на момент скоєння ДТП, було забезпечено транспортний засіб - автобус «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 . Крім того, цивільним позивачам була завдана моральна шкода, внаслідок загибелі близької людини - матері, яка їх народила, виховала, з якою вони підтримували близькі стосунки, біль втрати продовжується і до сьогодні. Просили стягнути з ТОВ «Дінат-С» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 500 000 грн. та на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 500 000 грн.; стягнути з ПАТ СК «Країна» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди, пов`язаної із смертю потерпілої в розмірі 25038 грн., а також в рахунок витрат на поховання в сумі 10787,50 грн. та на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди, пов`язаної із смертю потерпілої в розмірі 25038 грн., а також в рахунок витрат на поховання в сумі 10787,50 грн.

Також з цивільним позовом звернулися потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінат-С», Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, який в подальшому уточнили. В обґрунтування уточненого позову зазначили, що ОСОБА_5 є їх мати, яка внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження, що спричинили її загибель. Витрати на лікування загиблої ОСОБА_5 склали 55099,43 грн., що підтверджується фіскальними чеками та витрати на поховання останньої склали 19961 грн., які поніс цивільний позивач ОСОБА_2 . Також, цивільним позивачам завдана моральна шкода, яка виражається в стражданнях, які вони зазнали внаслідок смерті близької людини, позивачі тривалий час лікували загиблу та робили все можливе, щоб вона вижила. Просили стягнути з ПАТ СК «Країна» на користь ОСОБА_2 витрати на лікування і поховання в розмірі 75060,43 грн. та моральну шкоду в розмірі 3753 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 200 000 грн. кожному з позивачів; стягнути з ТОВ «Дінат-С» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 500 000 грн. кожному з позивачів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди визнав.

В судовому засіданні представника потерпілих ОСОБА_6., ОСОБА_9 - адвокат Марченко В.А. цивільний позов підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник - адвокат Шутлів С.С. цивільний позов підтримали та просили задовольнити.

Від цивільного відповідача ПАТ «СК «Країна» надійшли відзиви на позов, згідно яких цивільний відповідач виклав заперечення проти цивільних позовів ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Від цивільного відповідача ТОВ «Дінат-С» також надійшли відзиви на позови ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно яких цивільний відповідач виклав свої заперечення проти позовів.

Щодо вирішення пред`явлених цивільних позовів, в рамках даного кримінального провадження, по суті, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 129 КПК України суд ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 (із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Судом встановлено, а також підтверджено показаннями учасників процесу, що під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Дінат-С», та виконував покладені на нього трудові відносини.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ «Дінат-С», була застрахована в ТОВ «СК «Країна», згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5175617 від 04.10.2018 року, строк дії з 11.10.2018 року по 10.04.2019 року.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно п. 27.1 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Так, відповідальність ТОВ «Дінат-С» застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується копією полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5175617 від 04.10.2018 року, з якого вбачається, що транспортний засіб - автобус «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 є забезпечений у період з 11.10.2018 року по 10.04.2019 року, страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн.

Згідно ст. 26-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

При вирішенні цивільного позову заявленого потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , до ПАТ «СК «Країна», суд виходив із ступеню вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним, та підтвердження спричинення шкоди, суд вважає повністю доведеним суму в розмірі 21 575 грн., витрачену цивільними позивачами на поховання та ритуальну послуги, що підтверджується відповідними товарними чеками, накладної та акту-замовлення на загальну суму 21 575 грн. А тому, приходить до висновку, що саме така сума в рівних частках, тобто по 10787,50 грн. підлягає стягненню на користь кожного потерпілого, на підставі Полісу № АМ/5175617 від 04.10.2018 року, відповідно до ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Моральна шкода підлягає стягненню з ПАТ «СК «Країна» у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, розмір якої визначено судом, на підставі Полісу № АМ/5175617 від 04.10.2018 року. Відтак з ПАТ «СК «Країна»на користь потерпілих підлягає стягненню моральна шкода в розмірі по 539,37 грн. кожному, тому позовні вимоги позивачів в цій частині підлягають частковому задоволенню.

При вирішенні цивільного позову заявленого потерпілим ОСОБА_2 до ПАТ «СК «Країна», суд також виходив із ступеню вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним, та підтвердження спричинення шкоди, суд вважає повністю доведеним суму в розмірі 75060,43 грн., витрачену потерпілим ОСОБА_2 на лікування та поховання загиблої ОСОБА_5 , що підтверджується відповідними чеками, квитанціями, довідкою про перебування на лікуванні ОСОБА_5 . А тому, приходить до висновку, що саме така сума підлягає стягненню на користь цивільного позивача ОСОБА_2 , на підставі Полісу № АМ/5175617 від 04.10.2018 року, відповідно до ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Моральна шкода підлягає стягненню з ПАТ «СК «Країна» у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, розмір якої визначено судом, на підставі Полісу № АМ/5175617 у розмірі 3753,00 грн., та позовні вимоги в цій частині є законними обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до ТОВ «Дінат-С» про відшкодування моральної шкоди потерпілим суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Як роз`яснено в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", за таку шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП України), якщо спеціальною нормою закону не встановлено інше.

Зокрема, судом враховано, що потерпілим завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях з приводу втрати близької людини, моральних та фізичних стражданнях, порушено їх нормальний спосіб життя, у зв`язку з чим вони змушені докладати неймовірних зусиль для його налагодження та організації.

Проаналізував доводи потерпілих, представників потерпілих, суд вважає повністю доказаними наявність у них на протязі тривалого часу моральних страждань і вважає за необхідне відшкодувати моральну шкоду.

Однак, до суми 1 500 000 грн., заявленої кожним з потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та до суми 500 000 грн., заявленої кожним з потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на свою користь, суд відноситься критично і вважає, що моральна шкода в розмірі по 350 000 грн. кожному потерпіломує реальною з врахуванням вимог розумності і справедливості та підлягає стягненню з ТОВ «Дінат-С» на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Грошову суму, в розмірі 14999 грн., яка була перерахована ТОВ «ДІНАТ-С» на користь чоловіка потерпілої ОСОБА_6 , суд розцінює як добровільну матеріальну допомогу.

Натомість, позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах. При цьому, суд роз`яснює ТОВ «Дінат-С» про право зворотної вимоги до винної особи.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову комплексну авто технічну та фототехнічну експертизи № 11/6.1/293, № 11/10.1/294 від 04.04.2019 року, витрати на яку складають 3432,00 грн.; судову експертизу технічного стану транспортного засобу № 11/10.2/302 від 09.04.2019 року, витрати на яку складають 1144 гривні 00 копійок.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Суд вважає за необхідно зазначити, що згідно ухвали від 20.03.2019 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська накладений арешт на автомобіль «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним автомобілем, а тому, суд вважає за необхідне зняти арешт з вказаного автомобіля, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначити йому основне покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років та додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.

Строк відбування основного покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання на підставі вироку суду, що набрав законної сили.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Цивільний позов ОСОБА_6 , ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінат-С», Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінат-С» на користь потерпілої ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 350 000 грн. (триста п`ятдесят тисяч гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінат-С» на користь потерпілої ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 350 000 грн. (триста п`ятдесят тисяч гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь потерпілої ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 10 787,50 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 50 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь потерпілої ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 539,37 грн. (п`ятсот тридцять дев`ять гривень 37 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь потерпілої ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 10 787,50 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 50 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь потерпілої ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 539,37 грн. (п`ятсот тридцять дев`ять гривень 37 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінат-С», Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінат-С» на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 350 000 грн. (триста п`ятдесят тисяч гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінат-С» на користь потерпілої ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 350 000 грн. (триста п`ятдесят тисяч гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 75060,43 грн. (сімдесят п`ять тисяч шістдесят гривень 43 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 3753,00 грн. (три тисячі сімсот п`ятдесят три гривні).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3432,00 грн. (три тисячі чотириста тридцять дві гривні 00 копійок) витрати на проведення судової комплексної авто технічної та фототехнічної експертиз № 11/6.1/293, № 11/10.1/294 від 04.04.2019 року; 1144 гривні 00 копійок (одна тисяча сто сорок чотири гривні) 00 копійок витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 11/10.2/302 від 09.04.2019 року.

Зняти арешт з автомобіля «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2019 року.

Речові докази, яким було визнано:

-автомобіль «I-VAN А07А2-44», д/н НОМЕР_1 , який залишено для подальшого зберігання на території майданчика тимчасового тримання ТЗ ПП «АВТОКЛУБ», повернути власнику за належністю;

-носій інформаціїDVD-R фірми «Verbatim», який зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: К.О. Скрипник